Лабораторная работа: Вимірювання відносної вологості повітря

Лабораторний практикум

з фізики

                                                                                   Учня 10-А класу

                                                                                Безпечного Петра

                   Практична робота № 1

       Вимірювання відносної вологості повітря

Мета: навчитись користуватись вимірювальними приладами.

Обладнання: волосяний гігрометр, психрометричний гігрометр, гігрометр, гумова насос-груша, скляний екран, ефір.

Теоретичні дані:

Ознайомилися з принципами і будовою гігрометра, визначили температуру в кімнаті, за допомогою психрометра визначаємо відносну вологість повітря.

Контрольні запитання:

1.     Що називають точкою роси ?

2.     Яка пара називається насиченою ?

3.     Коли абсолютна вологість більша ?

4.     Дати означення відносної вологості.

1.     Точкою роси називають температуру, за якої відносна вологість повітря становить 100% .

2.     Насиченою називають пару, яка перебуває в динамічній рівновазі зі своєю рідиною.

3.     Абсолютна вологість взимку буде більша ніж влітку, тому що якщо температура низька, то кількість водяної пари в повітрі буде дуже близька до насичення.

4.     Відносною вологістю повітря називають величину, яка вимірюється відношенням абсолютної вологості до кількості пари необхідної для насичення повітря за тієї самої температури.

Висновок: на цьому уроці ми навчились вимірювати відносну вологість повітря.

                    Практична робота № 2

               Спостереження броунівського руху

Мета: переконатись у тому, що речовина складається з дрібних частинок і ці частинки рухаються.

Теоретичні дані:

2500 років тому вчений Демокріт вперше видвинув твердження про те що речовина складається з дрібних частинок. На початку XX століття з винайденням електронного мікроскопа це було доведено з наукової точки зору. Ці частинки назвали молекулами. До основних доказів того що частинки існують і рухаються належить явище, яке вперше спостерігав англійський ботанік Броун в 1827 році. Щоб спостерігати броунівський рух можна виконати такий дослід: треба дуже розвести у воді краплю туші і помістити її на предметне скло мікроскопа. Рідина, яка здавалася суцільною, у мікроскопі виглядає інакше: чорні, неправильної форми шматочки різних розмірів, плавають у безбарвній рідині. Зосередивши увагу на одному з них, можна побачити, що він рухається хаотично. Звісно ми бачили не молекули, але з цього досліду зрозуміло, що шматочки туші рухалися через те, що об них вдарялися невидимі в мікроскопі частинки. Ці частинки рухаються хаотично.

Висновок: ми на досліді переконались у тому, що речовина складається з дрібних частинок (молекул) і ці частинки рухаються хаотично.

                   Практична робота № 3

Вимірювання індукції магнітного поля постійного струму

Мета: навчитися складати електроколо і користуватися електровимірювальними приладами.

Обладнання: амперметр, лінійка, прямокутна рамка, терези, гирі, магніт дугоподібний, джерело живлення.

              Схема                                  Теоретичні дані:                                                    

Висновок: на цьому уроці ми навчилися складати електроколо і користуватися електровимірювальними приладами.

                        Практична робота № 4

           Визначити розмір молекули олеїнової кислоти

        Мета: закріпити вміння оцінювати розміри молекул.

Обладнання: 0,15%  олеїнової кислоти на спирту, піпетка, важки, стакан, тальк, посудина з дистильованою водою.

Теоретичні дані: розмір молекули можна визначити вимірявши масу однієї каплі розчину , площу поверхні , і концентрацію олеїнової кислоти.

                               Хід роботи

Визначаємо методом зважування масу 20 капель розчину олеїнової кислоти. Знаходимо масу однієї:

Висновок: ми закріпили вміння оцінювати розміри молекули, використовуючи олеїнову кислоту.

                   Практична робота № 5

                  Визначення заряду електрона

Мета: навчитися застосовувати закон Фарадея для визначення елементарного електронного заряду.

Обладнання: розчин сульфату міді, мідні електроди, джерело постійного струму, секундомір, амперметр, важки, вимикач, провідники.

Теоретичні дані:

Висновок: ми навчилися застосовувати закон Фарадея для визначення елементарного електричного заряду, використовуючи розчин сульфату купруму .

                       Практична робота № 6

Дослідне підтвердження залежності між температурою, об’ємом і тиском газу

Мета: навчитись користуватися вимірювальними приладами та з’ясувати умови залежності між об’ємом, тиском і температурою.

 Обладнання: термометр, барометр, нагрівальний елемент, лінійка.

Теоретичні дані:

1. Закон Бойля-Маріотта: добуток тиску даної маси газу   на об’єм, що його займає газ  сталої температури, є величиною сталою.

 2. З  рівняння Клапейрона випливає, що сталим буде відношення об’єму газу до його температури, тобто за незмінної маси газу і сталого тиску об’єм газу прямо пропорційний абсолютній температурі.

 3. За сталого об’єму тиск газу прямо пропорційний його абсолютній температурі.

1.

2.

Відповідь: тиск перевищив граничнодопустимий тиск,тому існує можливість розриву.

Висновок: за допомогою приладів ми з’ясували умови залежності між   об’ємом, тиском і температурою.

                     Практична робота № 7

                  Вивчення властивостей рідини

Мета: визначити силу поверхневого натягу рідини

Обладнання: штатив, динамометр, дистильована вода, лінійка, пральний порошок, проволочена рамка.

Теоретичні дані:

1.    

2.

3.

1.

2.

Висновок: на уроці ми визначили силу поверхневого натягу рідини.

                    Практична робота № 8

Вивчення властивостей твердого тіла. Визначення модуля Юнги для гуми.

Мета: визначити зв’язок між механічною напругою і відносним видовженням.

Обладнання: гумова стрічка, динамометр, лінійка.

Теоретичні дані:

                                 довжина;

                            початкова довжина;                      

                                абсолютне видовження.

  1)          2)       

 Висновок: ми виявили зв’язок між механічною напругою і відносним видовженням.