Підлога

2 РОЗРАХУНКОВИЙ АНАЛІЗ ДІЙСНОГО СТАНУ ДОСЛІДЖУВАНИХ ЕНЕРГОСИСТЕМ

2.1 Аналіз обсягів енергоспоживання

2.1.1 Теплопостачання

Кількість спожитої теплової енергії ДНЗ №7 по місяцям за 2008 та 2009 роки в одиницях виміру за даними журналу обліку теплової енергії на об’єкті та ліміти споживання теплової енергії затверджені Сумською міською радою наведені в таблиці 2.1.

Вартість 1 Гкал теплової енергії до 17 жовтня 2008 року становила 206,40 грн.

З 3 лютого 2009 року вартість 1 Гкал теплової енергії становить 495,52 грн.

Таблиця 2.1 – Обсяги та ліміти споживання теплової енергії 2008 та 2009 роках

Таблиця 2.2 – Питомі витрати теплової енергії в розрахунку на 1 м³ об’єму будівлі та в розрахунку на 1 людину ДНЗ №7 в 2008 та 2009 роках

Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові:

q_буд ≤ E_max.

де q_буд – розрахункові або фактичні питомі тепловитрати.

E_max – максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт год/м³.

Згідно проведених розрахунків фактичні питомі тепловтрати на опалення будинку за опалювальний період становлять

Нормативні максимальні тепловитрати

Дані розрахунку свідчать про не узгодженість нормативних об’ємів споживання тепла на 1 м³ з фактичними даними по теплоспоживанню. Можна зробити висновок, що відбувається необґрунтовані перевитрати теплової енергії в наслідок значних тепловтрат будівлі.

Рисунок 2.1 - Динаміка споживання теплової енергії ДНЗ №7 в 2008 та 2009 роках

На опалення ДНЗ №7 у 2008 році було спожито 298,2 Гкал, а у 2009 році – 280,088 Гкал. Відзначається тенденція до зменьшення споживання теплової енергії на опалення ДНЗ №7 в 2009 році по відношенню до 2008 року на 6 %. Загалом спостерігається розбіжності в споживанні теплової енергії у відповідні місяці за роками, що пов’язано з температурами зовнішньго середовища в опалювальний період.

2.1.2 Аналіз обсягів споживання електричної енергії

Таблиця 2.3 - Обсяги та ліміти споживання електричної енергії ДНЗ №7 у 2008 та 2009 роках

На рисунку 2.3 приведена динаміка споживання електричної енергії ДНЗ №7 за 2008 , 2009 та 2010 роки.

Рисунок 2.3 - Динаміка споживання електричної енергії ДНЗ №7в 2008, 2009 та 2010 роках

Характер споживання електричної енергії залежить від використання енергоспоживаючого обладнання, режимів його роботи, що пов'язано з кількістю дітей у закладі у відповідний період. Значний відсоток від загального електроспоживання припадає на пральню та харчовий блок.

У холодний період року підвищуються витрати електроенергії па освітлення. Скачки енергоспоживання на початку літа пов'язані з проведенням генерального прання працівниками прального відділення. При відключенні гарячої води здійснюється підігрів води котлами, таким чином збільшується споживання електричної енергії за даний період.

У 2009 році закладом було спожито на 15% меньше електричної енергії у порівнянні з 2008 роком. Це може бути пов'язано з підвищенням питомих норм харчування та вимог до часу термічної обробки продуктів харчування, а також зі збільшенням кількості вихованців у 2008 році.

Порівняємо річне питоме споживання електричної енергії ДНЗ №7 з нормованим значенням (табл. 2.4) відповідно до норм витрат електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України.

Таблиця 2.4 - Порівняння фактичного питомого електроспоживання ДНЗ №7 з нормованим значенням для даного типу закладу

Середнє річне питоме споживання електричної енергії менше за нормовану величину, встановлену для дитячих виховних закладів з електрифікованими харчоблоками з кількістю дітей понад 200 осіб. Це свідчить про відповідність експлуатаційних показників системи електропостачання закладу та електроспоживаючого обладнання вимогам проектної документації.

2.1.3 Аналіз обсягів водоспоживання

Обсяги споживання води ДНЗ №7 «Попелюшка» по місяцям за 2008 і 2009 роки та ліміти, затверджені Сумською міською радою, наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Обсяги споживання води ДНЗ №7 у 2008 та 2009 роках

На рисунках 2.4 - приведена динаміка споживання холодної води ДНЗ №7 за 2008 ,2009 та 2010 роки (за даними журналу обліку закладу)

Рисунок 2.4 - Динаміка споживання холодної води ДНЗ №7 в 2008, 2009 та 2010 роках (за даними журналу обліку закладу)

Характер водоспоживання залежить від обладнання, що експлуатується, режимів його роботи та індивідуальних потреб кожного з дітей та працюючих. Значний відсоток від загального водоспоживання припадає на пральню та харчовий блок.

Скачки водоспоживання на початку літа пов'язані з проведенням генерального прання працівниками прального відділення. У липні було відключене гаряче водопостачання, у зв'язку з чим підвищилось використання холодної води в цей період. Скачок водоспоживання у січні 2009 року пов'язаний з проведенням ремонтних робіт та генерального прибирання закладу, а також зі здійсненням профілактичних заходів у зв'язку зі спалахом кишкових захворювань.

З таблиці 2.5 видно, що загальне споживання холодної води ДНЗ №7 у 2009 році зменшилося у порівнянні з 2008 роком на 25%.

2.2 Результати візуального та інструментального обстежень об’єкту

При проведенні енергетичного обстеження ДНЗ №7 було здійснено візуальний огляд стану приміщень об'єкту та досліджуваних енергосистем, а також проведено інструментальні вимірювання у системах опалення та освітлення. Геометричні параметри приміщень, необхідні для розрахунків, були вирахувані на основі данних будівельних креслень ДНЗ №7 та результатів вимірювань, проведених за допомогою вимірювальної рулетки.

Вимірювання освітленості у приміщеннях ДНЗ №7 проводилося 11.02.2010р. з 12:00 до 15:00. Для вимірювання використовувався цифровий люксметр ОЕ-3350. Освітленість на вулиці на початку вимірів становила 6200 лк, наприкінці - 5800 лк, погода була хмарною з проясненнями.

У приміщеннях були зроблені заміри освітленості на робочих місцях (у трьох робочих точках), поруч з вікном, в середині приміщення та біля стіни, протилежної вікну. Була підрахована середня освітленість при природному освітленні та при повністю увімкненій системі освітлення (див. табл. 3.3).

Вимірювання температури проводилось 11.02.2010р. за допомогою лазерного пірометру. У цей день температура повітря на вулиці становила -11°С.

Результати обстеження представлені в таблицях 3.1 - 3.4 (приміщення пронумеровані відповідно до їх нумерації на кресленнях 3 та 4).Результати тепловізійного обстеження представлені у додатку Б.

Таблиця 2.6 Результати інструментального обстеження

2.3 Розрахунковий аналіз системи опалення

2.3.1 Порівняльний аналіз фактичного термічного опору огороджувальних конструкцій з нормативним

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють приміщення, температури повітря в яких відрізняються на З °С та більше, обов'язкове виконання умови:

,                                                                                     (2.1)

Де  - приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м²-К/Вт;

- мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м^2.К/Вт. Встановлюється залежно від температурної зони експлуатації будинку [3].

Розрахункове значення опору теплопередачі багатошарової огороджувальної конструкції визначається за формулою:

                           (2.2)

де а_в - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції (приймаємо а_е = 8,7Вт/(м² -К) - для стін, підлоги, гладких стель.

а_з - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції (для зовнішніх стін та покриттів а_з = 23Вт/(м² -К);

 - теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м-К) [3];

- товщина і-го шару огороджувальної конструкції, м;

п - кількість шарів в конструкції за напрямком теплового потоку;

Ri - термічний опір і-го шару конструкції, м² *К/Вт.

Для вікон приведений опір теплопередачі приймаємо згідно.

Розрахункові умови експлуатації при розрахунках опору теплопередачі огороджувальних конструкцій приймаються залежно від розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення та конструктивного рішення огородження.

Результати розрахунку опору теплопередачі огороджувальних конструкцій представлені у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Результати розрахунку опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій

Отримані результати () свідчать про невідповідність дійсного опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій нормативним вимогам [3]. Можна зробити висновок про незадовільні теплозахисні властивості зовнішньої стіни та даху, що вимагає впровадження енергозберігаючого заходу щодо збільшення опору теплопередачі, тобто проведення робіт з теплоізоляції.

2.3.2 Розрахунок тепловтрат приміщень

Даний розрахунок необхідний для визначення об’ємів втрат теплової енергії, щоб встановити потенціал економії витрат на споживання енергоносіїв після впровадження енергозберігаючих заходів.

Розрахунки тепловтрат через огороджувальні конструкції проводимо окремо для кожного приміщення.

Тепловтрати через огороджувальні конструкції будівлі (стіни, вікна, дах для II поверху, підлогу для І поверху та вхідні двері) розраховуємо за формулою:

                                                                             (2.3)

де F_пр - розрахункова площа поверхні огороджувальної конструкції (за результатами проведених вимірювань), м ;

Ro - розрахунковий опір теплопередачі огороджувальної конструкції, м²-К/Вт (табл.2.7);

t_e, t₃ - відповідно температури всередині приміщень і зовнішнього повітря, ⁰С;

п - ковфіцієнт, що приймається згідно з [3] в залежності від положення зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції відносно зовнішнього повітря.

Для розрахунку тепловтрат приймаємо t_в= 21 °С (нормативне значення для дитячих установ).

Аналіз температурного режиму останніх трьох років у Сумській області показав, що середнє значення температури повітря за опалювальний сезон становить t₃ – - 2,5 °С, тому у розрахунках приймаємо це значення.

Для стін, вікон, даху, дверей приймаємо п=1, а для підлоги n=0,4.

За результатами вимірювань середня температура в підвалі t₃= 8 °С.

Сумарні тепловтрати через огороджувальні конструкції:

 ,                                               (2.4)

де - сумарні втрати теплоти через зовнішні стіни, розраховані по кожному приміщенню, Вт;

- сумарні втрати теплоти через вікна, розраховані по кожному приміщенню, Вт;

- сумарні втрати теплоти через дах для приміщень, над якими немає поверхів, Вт.

сумарні втрати теплоти через підлоги для приміщень І поверху, Вт;

- сумарні втрати теплоти через зовнішні вхідні двері, Вт.

Додаткові втрати тепла через огороджувальні конструкції будівель зумовлені наявністю неврахованих факторів, що збільшують величини основних тепловтрат на деякі долі від їх значень.

Додаткові тепловтрати через зовнішні стіни, визначені орієнтацією будівлі, розраховуються за формулою:

 ,                                                                               (2.5)

де  - тепловтрати через кожну зовнішню стіну приміщення, Вт;

 - коефіцієнт добавки на орієнтацію зовнішньої стіни відносно сторін горизонту.

Допускається для практичних розрахунків для всіх зовнішніх стін будівлі, незалежно від орієнтації, приймати =0,08 - при одній зовнішній стіні в приміщенні і =0,13 - при двох та більше зовнішніх стінах в приміщенні [3]:.

Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через вікна для кожного приміщення розраховуються за формулою:

,                                                           (2.6)

де с- питома теплоємність повітря (с=1,005 кДж/(кг- ⁰С));

t_в t₃ - відповідно температури внутрішнього повітря приміщення і зовнішнього повітря, ° С;

G_H - нормативна повітропроникність, що приймається згідно з [3]: для дерев'яних вікон G_H =6,0кг/(м² -год), для пластикових вікон G_u =5,0кг/(м²-год);

- площа вікон для даного приміщення, м .

Додаткові тепловтрати на відкривання вхідних дверей розраховуємо за формулою:

                                                                                    (2.7)

де  . - тепловтрати через двері, Вт.

- коефіцієнт добавки на відкривання дверей.

Для суспільних споруд при частому відкриванні дверей згідно з:

=4

Сумарні розрахункові тепловтрати приміщень визначаємо за формулою:

                                               (2.8)

де - сумарні втрати теплоти через огороджувальні конструкції будівлі, Вт;

 - сумарні додаткові втрати теплоти через зовнішні стіни, визначені орієнтацією будівлі, Вт;

- сумарні додаткові втрати теплоти на інфільтрацію холодного повітря через вікна, Вт;

 - сумарні додаткові тепловтрати на відкривання вхідних дверей.

Розрахунок теплонадходжень у приміщення.

Теплові надходження від освітлювальних приладів визначаємо за формулою:

                                                                          (2.9)

де N_л - потужність одного джерела освітлення, Вт;

к_осв - коефіцієнт переходу електричної енергії в теплову (для ламп розжарювання к_осе= 0,95, для люмінесцентних ламп к_осе=0,5);

п_л - кількість однотипних джерел освітлення;

k₃ - коефіцієнт завантаження освітлення (приймаємо k₃=0,3).

Теплові надходження від людей визначаємо за формулою:

                                                                                       (2.10)

де q_л - явні теплові надходження від людей;

пґ_л - кількість людей.

Сумарні розрахункові теплові надходження в приміщення визначаємо за формулою:

                                                                    (2.11)

Теплова потужність системи опалення визначається за формулою:

                                                                       (2.12)

де  - сумарні теплові втрати в приміщеннях, Вт;

 - сумарні теплонадходження в приміщення, Вт.

2.3.3 Розрахунок системи опалення

На прикладі приміщення №1 розрахуємо тепловтрати та теплові надходження за формулами (2.3) - (2.12). Втрати теплоти через стіни:

Q_стіни=(33,46/1,054)*(21-(-2,5))* 1 = 746,02 , Вт;

Втрати теплоти через вікна:

Q_вікна=(9,44/0,203)*(21-(-2,5))*1 = 554,6 , Вт ;

Втрати теплоти через підлогу

Q_{підлога} =(48,2/1,65)*(21-8)*0,4=153,16 , Вт.

У даному приміщенні зовнішні вхідні двері відсутні, тому втрати теплоти через двері для даного приміщення не розраховуємо.

Теплові втрати через дах не враховуємо, оскільки дане приміщення знаходиться на першому поверсі, і різниця температур внутрішнього повітря приміщень першого та другого поверхів не перевищує З °С.

Сумарні втрати теплоти через огороджувальні конструкції :

Q₀ = 746,02 + 554,6 + 153,16 = 1453,78 , Вт.

Визначаємо додаткові тепловтрати через зовнішні стіни, зумовлені орієнтацією будівель.

Приймаємо 0,13, так як приміщення має дві зовнішні стіни.

Отже:

Q^d_op = 746,02 *0,13= 96,98 , Вт.

Додаткові тепловтрати на інфільтрацію повітря через вікна:

Q_інф =0,28*9,44 *6,0*1,005 * (21 - (-2,5)) = 374,55 , Вт.

Загальні тепловтрати приміщення :

= 1453,78 +96,98 + 374,55 = 1925,33 , Вт.

Теплові надходження від людей не враховуємо, оскільки в приміщеннях здійснюється провітрювання кожної години.

Приміщення освітлюється 6-ма лампами розжарювання потужністю 100 Вт. Отже, теплові надходження від освітлювальних приладів:

Q_oce = 100*0,95*6*0,3 = 171,Вт.

Загальні теплові надходження :

Σ Q_надх = 171, Bт.

Теплова потужність даного приміщення:

Q_6yд = 3397,51- 171 = 3246,51, Вт.

Аналогічно розраховуємо тепловтрати та теплонадходження для інших приміщень ДНЗ №7. Результати розрахунків наведені в таблиці 2.9

Таблиця 2.9. - Результати розрахунку тепловтрат і теплонадходжень в приміщенні ДНЗ №7

За формулою (2.12) визначаємо теплову потужність системи опалення ДНЗ №7:

Q_буд = 50843,75- 4702,5= 46158,35 Вт = 46,158 кВт =

 = 29,52 Гкал/міс=177,16 Гкал/рік.

Максимальне значення витрат теплової енергії на гаряче водопостачання, що становить 5,5520 Гкал/міс, тобто 66,62 Гкал/рік.

Якщо порівняти розраховане значення споживання теплової енергії будівлі ДНЗ №7 (177,16 Гкал/рік. на опалення та 66,62 Гкал/рік на гаряче водопостачання то в суммі отримаемо 243,78 Гкал\рік) та фактичні витрати теплоносія за опалювальний період 2009 року (280,088 Гкал/рік), можна зробити висновок, що за опалювальний сезон відбувалися значні перевитрати теплової енергії , внаслідок перегріву приміщень, що призвело до значних додаткових витрат на опалення.

Розрахунки показали, що найбільші втрати тепла в будівлі ДНЗ №7 відбуваються через вікна та стіни, що наглядно показано на рисунку 2.5

Рисунок 2.5 - Відсоткове співвідношення тепловтрат через різні огороджувальні конструкції будівлі ДНЗ №7

2.4 Розрахунковий аналіз системи освітлення

2.4.1 Розрахунок системи освітлення

Система освітлення є вагомим споживачем електроенергії, особливо в адміністративних будівлях (до 80 %) . Тому застосування запропонованої методики має вагоме значення при проведенні енергоаудита.

Для аналізу стану системи освітлення досліджуваного об'єкта необхідно зібрати наступну інформацію [6]:

-      тип і кількість існуючих світильників;

-      тип, кількість і потужність ламп, що використовуються;

-      режим роботи системи штучного освітлення;

-      рік установки світильників;

-      періодичність чищення світильників;

-      фактичний і нормований рівень освітленості;

-      значення напруги електромережі освітлення на початку і в кінці вимірювань освітленості;

- розміри приміщення;

- середній фактичний термін служби ламп;

Потім, проводиться розрахунок показників енергоспоживання на основі вище перелічених даних отриманих в результаті інструментального обстеження об'єкта.

Фактична потужність:

Р_фі=Р_л К_пpаN_р                                                                                   (2.13)

Встановлена потужність:

P_yi=P_лK_npaN_р                                                                                  (2.14)

де Р_ф - фактична потужність освітлювальної установки i-гo приміщення в обстежуваному об'єкті;

P_yi - встановлена потужність освітлювальної установки i-гo приміщення в обстежуваному об'єкті;

Р_л - потужність лампи, Вт;

К_пра - коефіцієнт втрат в пускорегулюючій апаратурі освітлювальних приладів (даний коефіцієнт враховується тільки при розрахунку потужності освітлювальної установки, в якій використовуються газорозрядні лампи);

N_p - кількість працюючих однотипних ламп в освітлювальній установці i-ro приміщення;

N - кількість всіх однотипних ламп в освітлювальній установці i-гo приміщення.

Річне і питоме енергоспоживання:

                                                                  (2.15)

де W_Г - сумарне річне споживання електроенергії;

W_Гі - річне споживання ОУ i-гo приміщення;

Т_Гi - річне число годин роботи системи i-гo приміщення;

K_Иi - коефіцієнт використовування встановленої електричної потужності в ОУ i-гo приміщення, який обчислюється по формулі:

                                                                                         (2.16)

2.4.2 Розрахунок споживання електроенергії в системі освітлення ДНЗ №7 «Попелюшка»

У цьому підрозділі приводиться розрахунок споживання електроенергії в освітлювальних установках приміщень ДНЗ №7 «Попелюшка» .

1. При розрахунку фактичної і встановленої потужності по формулах (2.13) і (2.14) потужністю ламп розжарення 100 Вт, коефіцієнт втрат в пускорегулюючій апаратурі, згідно [6] для ламп розжарення не використовується, оскільки пускорегулююча апаратура в лампах розжарення відсутня.

2. При розрахунку річного енергоспоживання освітлювальної установки по формулі (2.15) використовується коефіцієнт використання встановленої електричної потужності, який визначається по формулі (2.16).

Річне напрацювання системи приймається залежно від наступного: у приміщеннях, де для забезпечення нормованої освітленості використовується природне освітлення, як фактичне значення приймається значення природної освітленості, і річне число годин роботи освітлювальної установки такого приміщення складає 1300 годин/рік (в середньому 5 годин роботи в день). У приміщеннях, де нормоване значення освітленості не забезпечується природним освітленням, як фактичне значення приймається значення освітленості, що створюється суміщеним освітленням річне напрацювання освітлювальних установок таких приміщень складає 2100 годин/рік .

Приклад розрахунку споживання електроенергії в системі освітлення спальної кімнати гр. «Ластівка»:

1. Фактична потужність:

P_факт=P_л ^.К_пра ^. N=100 ^.1^. 6=600 Вт.

2. Встановлена потужність:

P_вст=P_л ^.К_пра ^. N=100 ^.1^. 6=600 Вт.

3.Коефіцієнт використовування встановленої електричної потужності:

4. Річне енергоспоживання:

 кВт ^. год/рік.

Розрахунок для решти приміщень ведеться таким же чином, результати розрахунків зведені в додаток А.

Споживання електроенергії лампами розжарення:

- сумарна потужність:

=16600 Вт.

- річне споживання електроенергії лампами розжарення:

=21580 кВт∙год/рік.

3 ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ ТА ЇХ РОЗРАХУНКОВИЙ АНАЛІЗ

3.1 Представлення енергозберігаючих заходів по системах

3.1.1 Енергозберігаючі заходи в системі теплопостачання

1 Заміна 63 дерев'яних вікон закладу на металопластикові. Конструкція таких вікон дозволяє щільно їх зачиняти, перешкоджає виходу теплого повітря з приміщення та дозволяє зекономити до 30% теплової енергії.

До заміни пропонується встановити подвійні склопакети

Вт з параметрами:

-                     профіль Open Тeck 63мм

-                     фурнітура Maco, с/п 4-10-4-9-4

Розміри віконних прорізів та кількість вікон вказані у розділі 1.5

На рисунку 3.1 схематично зображений вигляд нових віконних конструкцій.

1.

2.

3.

Рисунок 3.1 – Схематичне зображення віконних конструкцій

2 Встановлення електронної системи регулювання температури приміщень для системи опалення, що виключить можливості перетопів в приміщеннях закладу та буде підтримувати комфортні умови для дітей.

ECL Comfort 200 - електронний цифровий регулятор температури, який налаштовується для роботи в різних технологічних схемах систем теплопостачання будівель за допомогою ECL карт.

Регулятор має тиристорні виходи для керування приводом регулюючого клапана і релейні виходи для управління насосом .

До регулятора мае можливість підключення до п’яти температурних датчиків Pt 1000 Ом, дистанційних панелей контролю або управління і додаткового комунікаційного модуля.

Корпус регулятора ECL Comfort 200 розроблений для настінного монтажу, для встановлення у вирізі щита керування або на DIN-рейці.

Регулятор ECL Comfort 200 може бути переключений на різні прикладні завдання за допомогою кнопок відповідно до інструкції, що додається до інформації та ECL карті.

Кожна ECL карта забезпечує функціонування регулятора ECL Comfort 200 стосовно конкретної схеми теплопостачання.

Вибір карти і специфічних налаштувань регулятора визначається вимогами схеми теплопостачання.

-      карта P16 для управління клапаном і насосом в системі ГВС зі швидкісним водопідігрівачів.

-                     карта P17 для управління клапаном і насосами в системі ГВС зі швидкісним водопідігрівачів і баком-акумулятором. ВКЛ/ ВИКЛ регулювання постійної температури гарячої води .

-                      карта P20 для управління пальниковими пристроями котла та насосом в системі опалення. ВКЛ/ВИКЛ-регулювання. Погодна компенасація температури теплоносія.

-                      карта P30 управління клапаном і насосом в системі опалення. Погодна компенсація температури теплоносія.

Схема підключення регулятора в систему опалення показана на рисунку 3.2

Рисунок 3.2 Схема підключення терморегулятора в систему опалення

Додаткові позначення: 1-регулюючий клапан; 2- циркуляційний насос; 3- електропривід клапана; 4- водонапірний елеватор; 5- датчики температури теплоносія; 6- датчик температури в середині будівлі; 7- датчик температури зовнішнього середовища.

Працює система регулювання наступним чином: регулятор температури - погодний компенсатор - отримує інформацію про температуру від всіх 4 датчиків і на підставі закладеного температурного графіка визначає необхідній ступінь відкриття клапана (1). При зміні ступеня відкриття клапана відбувається зміна витрати теплоносія, що надходить у систему опалення з зовнішньої теплової мережі. При цьому відбувається зміна коефіцієнта підмішування, а значить і температури теплоносія що подається після елеватора . Циркуляційний насос (2) необхідній для забезпечення циркуляції теплоносія в системі опалення при малому ступені відкриття регулюючого клапана, а також для необхідного підмішування теплоносія зі зворотної магістралі. За допомога зміни ступеня відкриття клапана 1 регулятор температури підтримує необхідній температурний графік, тобто потрібну залежність температури подаючого трубопроводу системи опалення від температури зовнішнього та внутрішнього повітря .Регулятор здійснює обмеження мінімальної і максимальної температури подаючого трубопроводу та максимальної температури зворотного трубопроводу системи опалення.

Основні складові системи:

- Електронний регулятор Danfoss ECL Comfort 200 – керує системою регулювання;

Рис 3.3 електронний регулятор Danfoss ECL Comfort 200.

- Регулюючий три-ходовий клапан Danfoss VF 3 , Ду 80 мм;

Рис 3.4 регулюючий клапан Danfoss VF 3

Редукторний електропривід Danfoss AMV 15 для управління клапаном Danfoss VF 3;

Рис 3.5 редукторний електропривід Danfoss AMV 15

-      Датчики температури Kromschroeder;

Рис 3.6 Датчики температури Kromschroeder

- Циркуляційний насос Grundfos UPS 80-60F-PN10

Основні параметри:

   - Має ступінчате регулювання швидкості;

   - Максимальний робочий тиск – 10 бар;

   - Максимальна витратрата 60 м³ годину;

   - Максимальна потужність – 880 Вт;

   - Робоча напруга- 380В .

Зображення циркуляційного насоса Grundfos UPS 80-60F-PN10 представлено на рисунку 3.7

Рис 3.7 циркуляційний насос Grundfos UPS 80-60F-PN10

Для балансування системи в обстежуваному закладі необхідно додатково встановити радіаторні терморегулятори для врівноваження температури по приміщеннях.

Рекомендується встановити радіаторні терморегулятори типу RTD - G фірми Danfoss у загальній кількості 34 штук ( по 1 на приміщення).

Рисунок 3.8 - Радіаторний терморегулятор RTD-G

Радіаторний терморегулятор типу Danfoss RTD-G з підвищеною пропускною спроможністю застосовується як в однотрубних, так і в двотрубних системах водяного опалення.

Зовнішній вигляд такого регулятора показаний на рисунку 3.8.

3.1.2 Енергозберігаючі заходи в системі освітлення

1 Періодичне чищення світильників та миття вікон

Внаслідок несвоєчасного чищення світильників рівень освітленості може знизитись на 5 - 10 % і більше [6]. Очищення від пилу та бруду світильників та миття вікон необхідно проводити не рідше 1 разу на 3 місяці.

2 Заміна ламп розжарювання на компактні люмінесцентні (енергозберігаючі) лампи типу Osram Dulux , потужністю 15 та 20 Вт.

Рис. 3.8 Люмінесцентна (енергозберігаюча) лампа типу Osram Dulux

3.1.3 Енергозберігаючі заходи в системі водопостачання

Оскільки при обстеженні системи водопостачання недоліків виявлено не було, рекомендуються проведення роз'яснювальної роботи серед працівників закладу щодо раціонального використання та збереження водних ресурсів, а також планові ремонти і періодичні перевірки роботи існуючих санітарно-технічних пристроїв.

3.2 Розрахунковий аналіз енергозберігаючих заходів

3.2.1 Розрахунковий аналіз заходів в системі теплопостачання

1 Розрахунок економії теплової енергії при заміні дерев'яних вікон з опором теплопередачі R=0,4 м²*K/Вт на пластикові вікна з двокамерним склопакетом та приведеним опором теплопередачі R=0,54 м²*K/Вт [3].

   Розрахунок, проведений у розділі 2 показав, що втрати теплової енергії через існуючі вікна ДНЗ №7 становлять 22142,23 Вт.

Визначимо теплові втрати через пропоновані вікна за формулою (2.3):

 Вт

Економія від впровадження заходу складе:

-      у відсотках

 % ;

-      за рік Гкал.:

Q_рік=22142,23 -10139,81=12002,42 Вт =7,67 Гкал/міс = 46,06 Гкал/рік.

В грошовому еквіваленті економія складає:

Е_грн=Q_рік ^. C_Гкал ,                                                                               (3.1)

де C_Гкал –ціна 1 Гкал теплової енергії, на 01.02.2010 становить 495,12грн.

Е_грн=46,06 ^. 495,12 =22805,22 грн/рік.

2 Розрахунок економії теплової енергії при впровадженні в систему опалення електронної системи регулювання.

Визничимо витрати теплової енергії після впровадження заходу.

Витрати визничимо за формулою:

    ,                                                      (3.4)

де  - річні витрати теплової енергії за данними лічильника, що становлять 280,088 Гкал за 2008 рік;

 - розрахункове значення витрат теплової енергії , що становить 177,16 Гкал/рік;

- максимальне розрахункове значення витрат теплової енергії на гаряче водопостачання, що становить 5,5520 Гкал/міс, та 66,62 Гкал/рік.

 , Гкал/рік.

Ефект від регульованого зниження температури приміщень в неробочий час розрахуємо за формулою :

  ,                                                                         (3.5)

де  - середне навантаження системи опалення , становить 0,055 Гкал/годину;

 - час на протязі якого вмикається режим зниженої температури опалення. Для розрахунків приймаемо 2 вихідні доби на тиждень, що становить 192 години на місяць;

 - величина зниження внутрішньої температури, приймаемо 7 ;

 - нормативне значення внутрішньої температури приміщень за [7] становить 21 ;

 - середне значення температури зовнішнього середовища за опалювальний період, складає – -2,5.

 , Гкал /міс.

В річному розрахунку:

 , Гкал /рік.

Сумарна економія становить:

 , Гкал /рік.

Економія від впровадження заходу у відсотках :

 %

В грошовому еквіваленті економія складає:

Е_грн=     ,                           (3.6)

 де C_Гкал –ціна 1 Гкал теплової енергії, на 01.02.2010 становить 495,12 грн.

Е_грн=55,148 ^. 495,12=27304,8 , грн/рік

3.2.2 Розрахунковий аналіз заходів в системі електропостачання

1 Розрахунок економії від заміни ламп розжарення потужністю 60 Вт на енергозберігаючі лампи Osram Dulux EL LL 827 E27 потужністю 15 Вт. Встановлена потужність:

 , Вт.

Річне енергоспоживання:

 , кВт∙ г/рік.

Економія за рахунок переходу на інший тип джерела світла з більш високою світловіддачею (лм/Вт):

,                                                                        (3.7)

де  – коефіцієнт ефективності заміни типу джерела світла, який розраховується за формулою:

,                                                                                          (3.8)

де  – світловіддача існуючого джерела світла, становить 12 лм/Вт;

 – світловіддача пропонованого до установки джерела світла, становить 62,5 лм/Вт;

 – коефіцієнт запасу, що враховує зниження світлового потоку лампи протягом терміну служби, приймемо =1,0.

 , кВт∙г/рік.

Економія від впровадження заходу складе

-      у відсотках

 % .

В грошовому еквіваленті економія складає:

Е_грн=  ,

де  –ціна 1 кВт∙г електричної енергії, згідно договору на 07.12.2009 становить 0,6428 грн.

Е_грн=370,656^. 0,6428 =238,23 , грн/рік.

2 Заміна ламп розжарення потужністю 100 Вт на енергозберігаючі лампи Osram Dulux EL Longlife 840 E27 потужністю 20 Вт.

Установлена потужність:

 , Вт.

Річне енергоспоживання:

 , кВт∙ г/рік.

Коефіцієнт ефективності заміни типу джерела світла

Економія за рахунок переходу на інший тип джерела світла з більш високою світловіддачею (лм/Вт):

 , кВт∙ г/рік .

Економія від впровадження заходу складе

-      у відсотках

 %.

В грошовому еквіваленті економія складає:

Е_грн=  ,

де  –ціна 1 кВт∙г електричної енергії, згідно договору на 07.12.2009 становить 0,6428 грн.

Е_грн=16473,6 ^. 0,6428 =10589,23 , грн/рік.

4 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

4.1 Економічні розрахунки енергозберігаючих заходів

4.1.1 Розрахунки терміну окупності заміни віконних конструкцій

Капітальні витрати на впровадження заходу:

К= C_вікон + C_{монтажу}              ,                                                                (4.2)

де C_вікон –вартість віконих конструкцій загальною площею 233 м² , що становить 85004 грн.

1. Віконні конструкціі розміром 2х2 м - 51 штука по 1396 грн;

2. Віконні конструкціі розміром 1,2х2 м - 10 штук по 1124 грн;

3. Дверні конструкціі розміром 1,2х2 м - 2 штуки по 1284 грн.

C_{монтажу} – вартість демонтажу старих та встановлення нових віконних конструкцій, що становить 11050,5 грн.

Вартість станом на 08.04.2010 розраховано «ЧП Федоркин» м. Суми, ул. Курская 18, оф.1.

К=85004+11050,5=96054,5 грн.

Розрахуемо термін окупності проекту за допомогою методики дисконтування. Враховуючи той факт, що вигода від проекту буде зменшуватись.

Це виражається в рівнянні:

PV=FV∙1/,                                                                         (4.3)

де PV – сьогоднішня вартість,грн.

FV – цінність майбутнього доходу (витрати) на момент його появи;

r – ставка дисконту;

n – число повних років до появи майбутнього доходу чи витрат;

– коефіцієнт дисконтування.    

Для аналізу скористаємось табличною формою. Ставка дисконту на найближчі 5 років становить 20% - 22% . Щорічна економія складає 22805,22 грн/рік. Надходження грошей становлять 96054,5 грн., термін окупності приймемо 5 років .

Таблиця 6.2 – Розрахунок дисконтування

Таким чином капітальні вкладення не окуповуються за 5 років в повному обсязі. Для окупності проекту знадобиться 9 років, враховуючи дану ставку дисконту.

4.1.2 Розрахунки терміну окупності системи регулювання для системи опаленням.

Капітальні витрати на впровадження заходу:

К= C_{регулятор}+C_клапан +C_привод +C_датчик +C_насос + C_{радіаторн. регул.} +C_{монтажу} ,

де C_{регулятор} – вартість електронного регулятора Danfoss ECL Comfort 200, становить 4932,21 грн;

C_клапан - вартість регулюючого клапана Danfoss VF 3, становить 11647 грн;

C_привод – вартість редукторного електроприводу Danfoss AMV 15, становить 4545,68 грн;

C_датчик – вартість датчиків температури Kromschroeder , становить 599,4 грн ( 3 повітряних по 111 грн та 2 для рідин по 188,7 грн).;

C_насос – вартість циркуляційного насоса Grundfos UPS 80-60F-PN10 , становить 11718 грн;

C_{радіаторн. регул} – вартість 34 радіаторних терморегуляторів Danfoss RTD-G , що становить 4148 грн ( по 122 грн. кожен);

C_{монтажу} - вартість комплексу робіт по встановленню елементів системи, становить 7300 грн.

Вартість станом на 09.04.2010 за данними ООО "ЕВОлюкс", м. Київ , вул.Новозабарска, 20.

К= 4932,21+11647+4545,68+599,4+11718+4148+7300=44890,29 грн.

Розрахуемо додаткові витрати електричної енергії на роботу циркуляційного насоса протягом року.

         ,                                                                 (3.8)

де  - потужність циркуляційного насоса ,становить 0,88 кВт.

 - час роботи за рік , становить 4392 години.

 –ціна 1 кВт∙г електричної енергії, згідно договору на 07.02.2010 становить 0,6428 грн.

 грн.

Термін окупності даного заходу складає:

Т= = 1,73 року.

4.1.3 Розрахунки терміну окупності заміни ламп розжарення на енергозберігаючі лампи Osram Dulux

1 Заміна ламп розжарення потужністю 60 Вт на енергозберігаючі лампи Osram Dulux EL LL 827 E27 потужністю 15 Вт.

Капітальні витрати на впровадження заходу:

К= C_лампи ^. N _,

де C_ламп –вартість 1 лампи, що становить 34 грн.

Вартість станом на 12.04.2010 за данними маркету “Рона” м.Суми, вул. Іллінська 12/2.

N – кількість однотипних ламп.

К=34^. 6=204 , грн.

Термін окупності даного заходу складає:

Т= == 0,85 року.

2 Заміна ламп розжарення потужністю 100 Вт на енергозберігаючі лампи Osram Dulux EL Longlife 840 E27 потужністю 20 Вт.

Капітальні витрати на впровадження заходу:

К= C_лампи ^. N ,

де C_ламп –вартість 1 лампи, що становить 42 грн.

Вартість станом на 12.04.2010 за данними маркету “Рона” м.Суми, вул. Іллінська 12/2.

N – кількість однотипних ламп.

К=42^. 160=6720 , грн.

Термін окупності даного заходу складає:

Т= == 0,63 року.

4.2 Оборотні кошти

Тема дослідження використання обігових коштів на підприємстві є досить актуальною, бо правильна організація, збереження і ефективність використання оборотних коштів мають велике значення для забезпечення безперервного процесу суспільного відтворення, стійкого фінансового стану всіх суб’єктів господарювання, нормального грошового звернення, реального накопичення національного багатства країни.

Наявність у підприємства оборотних коштів в достатній кількості ще не свідчить про їх раціональне використання. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів служить система показників, пристосування яких до конкретного підприємства дає можливість визначити шляхи поліпшення використання цих коштів.

1.Теоретичні основи організації оборотних коштів

Сутність, склад, структура оборотних коштів та принципи їх організації Поряд з основними фондами для роботи підприємства має величезне значення наявність оптимальної кількості оборотних коштів. Оборотні кошти являють собою сукупність коштів, авансованих для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують їхній безперервний кругообіг.

Оборотні кошти забезпечують безперервність виробництва і реалізації продукції підприємства. Оборотні виробничі фонди вступають у виробництво у своїй натуральній формі й у процесі виготовлення продукції цілком споживаються, переносячи свою вартість на створюваний продукт. Фонди обігу зв’язані із обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями. Після закінчення виробничого циклу, виготовлення готової продукції і її реалізації вартість оборотних коштів відшкодовується в складі виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг). Це створює можливість систематичного поновлення процесу виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобів підприємства.

У своєму русі оборотні кошти проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну.

Перша стадія кругообігу коштів являється підготовчою. Вона протікає в сфері обігу. Тут відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів.

Виробнича стадія являє собою безпосередній процес виробництва. На цій стадії продовжує авансуватися вартість створюваної продукції, але не повністю, а в розмірі вартості використаних виробничих запасів, додатково авансуються витрати на заробітну плату і зв’язані з нею витрати, а також перенесена вартість основних фондів. Виробнича стадія кругообігу закінчується випуском готової продукції, після чого настає стадія її реалізації.

На третій стадії кругообігу продовжує авансуватися продукт праці (готова продукція) у тім же розмірі, що і на другій стадії. Лише після того, як товарна форма вартості зробленої продукції перетвориться в грошову, авансовані кошти відновлюються за рахунок частини виторгу, що надійшов, від реалізації продукції. Інша її сума складає грошові нагромадження, що використовуються відповідно до плану їхнього розподілу. Частина нагромаджень (прибутку), призначена на розширення оборотних коштів, приєднуються до них і здійснює разом з ними наступні цикли обороту. Грошова форма, яку приймають оборотні кошти на третій стадії їхнього кругообігу, одночасно є і початковою стадією обороту коштів.

Кругообіг оборотних коштів відбувається за схемою:

Д - Т... П... Т" - Д"

де

Д - грошові кошти, авансовані суб’єктом, що хазяює;

Т - засоби виробництва;

П - виробництво

Т" - готова продукція;

Д" - грошові кошти, отримані від продажу продукції і, що включають у себе реалізований прибуток.

Точки (...) означають, що обертання коштів перерване, але процес їхнього кругообігу продовжується в сфері виробництва. Оборотні кошти при русі знаходяться на всіх стадіях і у всіх формах. Це забезпечує безперервний процес виробництва і безперебійну роботу підприємства.

Період, який починається з авансування капіталу на придбання виробничих запасів і завершується поверненням цього капіталу, називається виробничим циклом.

У сфері інфраструктури кругообіг оборотних засобів відбувається у дещо інший спосіб. Це пов’язано зі специфікою умов виробництва у сфері послуг, а саме:

1. Процес виробництва послуг і процес їх споживання не відокремлені у просторі та часі.

2. Продукт сфери послуг не матеріальний, тому його не можна накопичувати та зберігати.

Розрізняють склад і структуру оборотних коштів.

Під складом оборотних коштів розуміють сукупність елементів, що утворять оборотні кошти.

Розподіл оборотних коштів на оборотні виробничі фонди і фонди обігу обумовлюється особливостями їхнього використання і розподілу в сферах виробництва продукції і її реалізацій.

Оборотні виробничі фонди містять у собі:

Предмети праці (сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини і т.п.);

Засоби праці із малим терміном служби (малоцінні, швидкознос. предмети й інструменти);

Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення (предмети праці, що вступили у виробничий процес: матеріали, деталі, вузли і вироби, що знаходяться в процесі обробки чи зборки, а також напівфабрикати власного виготовлення не закінчені повністю виробництвом).

Витрати майбутніх періодів (нематеріальні елементи оборотних фондів, що включають витрати на підготовку й освоєння нової продукції які виробляються в даному періоді, але відносяться на продукцію майбутнього періоду; наприклад, витрати на конструювання і розробку технології нових видів виробів, на перестановку устаткування).

До фондів обігу відносяться :

- Кошти підприємства, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені, але не оплачені;

- Кошти, в розрахунках;

- Грошові кошти в касі і на рахунках.

Розмір оборотних коштів, зайнятих у виробництві, визначається в основному тривалістю виробничих циклів виготовлення виробів, рівнем розвитку техніки, досконалістю технології й організації праці. Сума засобів обігу залежить головним чином від умов реалізації продукції і рівня організації системи постачання і збуту продукції.

Розглянемо джерелах формування оборотні кошти поділяються на власні і позикові.

Власні оборотні кошти – це кошти, що постійно знаходяться в розпорядженні підприємства і сформовані за рахунок власних ресурсів (прибуток і ін.). У процесі руху власні оборотні кошти можуть заміщатися коштами, що є по суті частиною власних, авансованих на оплату праці, але тимчасово вільними (у зв’язку з одноразовістю виплати заробітної плати). Ці кошти називаються прирівняними до власних, або стійкими пасивами.

Позикові оборотні кошти - кредити банку, кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Ефективна робота підприємства - це досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах. Мінімізація витрат - це, у першу чергу, оптимізація структури джерел формування оборотних коштів підприємства, тобто розумне сполучення власних і кредитних ресурсів.

Оборотні кошти підприємств класифікуються за трьома ознаками:

- залежно від участі їх у кругообігу коштів;

- за методами планування, принципами організації та регулювання;

- за джерелами формування.

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на:

- власні та прирівняні до власних;

- залучені;

- інші.

Класифікація оборотних коштів має важливе значення, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.

Система організації оборотних коштів побудована на певних принципах.

По-перше, надання підприємствам самостійності щодо розпорядження, управління оборотними коштами. Це означає оперативну самостійність у використанні оборотних коштів.

По-друге, визначення планової потреби і розміщення оборотних коштів за окремими елементами й підрозділами. Мається на увазі розрахунок оптимальної потреби в оборотних коштах, яка б забезпечила безперервність процесу виробництва, виконання планових завдань за ритмічної роботи (розробка норм тривалої дії та щорічних нормативів).

По-третє, коригування розрахованих і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що змінюються: обсягів виробництва, цін на сировину та матеріали; постачальників і споживачів; форм застосовуваних розрахунків.

По-четверте, раціональна система фінансування оборотних коштів. Це означає формування оборотних коштів за рахунок власних ресурсів і залучених коштів у розмірах, що забезпечують нормальний фінансовий стан підприємства.

По-п’яте, контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів. Мається на увазі проведення аналізу ефективності кругообороту коштів, що використовуються, з метою прискорення їх обертання.

2. Резерви і шляхи поліпшення використання оборотних коштів

Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами.

На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

- впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

- ваближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;

- вироке використання прямих тривалих зв’язків;

- розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

- комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва :

- прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);

- розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

- удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

- удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

- збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

- наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

- удосконалювання системи розрахунків;

- збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв’язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

- ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:

Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва.

Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів.

Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.

Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів.

У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні.

До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв’язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів.

До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв’язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв’язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів.

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.

Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів.

При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін.

Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.

5 ОХОРОНА ПРАЦІ

Проведемо аналіз потенційних шкідливостей і небезпек, що мають місце при роботі в обстежуваній будівлі. В даному випадку об’єктом обстеження є адміністративна будівля. Дана будівля є двоповерховою панельною спорудою. На працюючих в будівлі може впливати ряд небезпечних і шкідливих чинників: аномальні температура, вогкість і рухливість повітря, аномальне освітлення, електричний струм, пожежа і інші чинники.

Виходячи з цього, слід надати велику увагу забезпеченню безпеки роботи устаткування, електробезпеки, нормативних метеорологічних умов на робочих місцях та забезпеченню необхідної освітленості на робочих місцях.

5.1 Забезпечення на робочих місцях санітарно-гігієнічних умов

Метеорологічні умови характеризуються наступними показниками:

- температура навколишнього повітря в приміщенні;

- відносна вологість;

- швидкість руху повітря в приміщенні;

- інтенсивність теплового випромінювання;

- температура поверхонь, що оточують робочу зону.

Ці параметри повітряного середовища багато в чому впливають на самопочуття людини. Організм людини володіє властивостями терморегуляції. Температура тіла постійна, оскільки зайве тепло віддається навколишньому середовищу за допомогою конвекції, випромінювання або випаровування виділяючого поту при перегрівах.

Порушення терморегуляції призводить до запаморочення, нудоти, втрати свідомості і теплового удару.

На сьогодні основними нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88.

Таблиця 5.1 – Показники температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні приміщень ДНЗ №7

Ці показники знаходяться в межах норм для категорії робіт 1а.

На досліджуваному об’єкті для вентиляції приміщень використовується природна вентиляція. За місцем дії – загально обмінна ( більшість приміщень) та місцева з механічним спонуканням переміщення повітря (приміщення пральні та кухонній блок). В даному випадку місцева вентиляція використовується в місцях з надмірним волого виділенням та надлишковими теплопритоками. Приплив повітря в приміщення і витяжка за об’ємом не повинні відрізнятися більш ніж на ± 10%.

Проблеми з вентиляціею були помічені в приміщеннях харчоблоку, де встановлений вентиляційний пристрій недостатньої потужності.

5.2 Забезпечення на робочих місцях нормованого освітлення

Штучне освітлення, здійснюється лампами розжарення. По конструктивному виконанню системи – загальне освітлення. Освітленість робочої поверхні відповідає нормам встановленим СНиП 23-05-95 для 5 розряду зорових робіт і становить від 170 до 350 лк .

5.3 Електробезпека

Всі електроустановки , що знаходяться в експлуатації ДНЗ №7 відносяться до установок з напругою до 1000 В.

На основі «Правил устройства електроустановок» (ПУЭ) всі приміщення будівлі відносяться до 3-ої категорії електропостачання. Найбільшої уваги заслуговуе електрообладнання пральні. По-перше через надмірну вологість приміщень , що сприяє розтіканню струму при пошкодження ізоляції, та через високу номінальну потужність працюючого обладнання і як наслідок небезпечно високі значення робочих струмів. Все електрообладнання працює від мережі напругою 220 В і частотою 50 Гц. У приміщеннях відсутні відкриті струмопровідні частини з напругою більше 12 В. Ураження електричним струмом можливо тільки у разі несправності апаратури і кабелів живлення та при несанкціонованому доступі. Вся електропроводка проведена в захищених від людини місцях, що виключає можливість пошкодження її ізоляції працівниками.

Для захисту від ураження електричним струмом в будівлі передбачається:

- наявність заземлення всіх приладів з опором не більш 4 Ом;

- недоступність струмопровідних частин;

- застосована прихована електропроводка в захищаючих від механічних пошкоджень трубах;

- маркіровані роз’єми і розетки;

- передбачені аварійні рубильники виключення всього електроживлення.

- електророзетки, вимикачі , електропроводка розміщені в місцях недоступних для дітей.

5.4 Пожежобезпека

Дитячий садок надзвичайно відповідальна будівля з точки зору пожежної безпеки.

Приміщення будівлі дошкільних навчальних закладів відносяться до пожежонебезпечних. Оскільки в приміщеннях знаходяться горючі речовини в холодному стані (документація, надруковані папери, дерев’яні меблі), то їх слід віднести до категорії “В” пожежонебезпечних приміщень.

Будівля оснащена первинними засобами пожежегасіння: внутрішніми пожежними водопроводами, ручними і пересувними вогнегасниками, сухим піском. Пожежні крани встановлені на майданчиках сходових кліток, біля входів. Щити протипожежного захисту оснащені ручними вогнегасниками. Приміщення будівлі оснащені системами пожежної сигналізації .

Постійно проводяться організаційні заходи по навчанню працівників та дітей правильному поводженні при евакуації з будівлі. На кожному поверсі розміщені евакуаційні плани на випадок виникнення пожежі.

5.5 Боротьба зі шкідливою дією шуму і вібрації

У 2-х кабінетах педагогічних працівників встановлено обчислювальну техніку основним джерелом шуму є вентилятори охолоджування блоків апаратури. Шум вентиляторів є середньочастотним тональним і не перевищує 45 ДБ, що відповідає нормі.

Впливу шуму підлягають працівники які працюють в пральні та в харчовому блоці. Це пов’язано з роботою різного типу обладнання з обертовими частинами ( пральна машина, центрифуга, обладнання з електроприводом ) рівень шуму яких становить не більше 82 ДБ.

5.6 Розрахунок рівня шуму від пральної машини

Для умов закритого простору очікуваний рівень звукового тиску на деякій відстані від джерела шуму, дБ, можна визначити за формулою:

                                                        (5.1)

де  – рівень звукової потужності джерела, що становить 82 дБ;

 – фактор спрямування звуку джерела, для данного приміщення приймаемо =1;

 – площа поверхні, на яку поширюється звук, становить 47,68 м² ;

 – стала приміщення, яка знаходиться за формулою:

,                                                                                       (5.2)

де  – еквівалентна площа звукопоглинання;

–середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення ,для розрахунків приймаемо 0,2.

Схема приміщення пральної кімнати представлена на рис. 5.1

Рисунок 5.1 Схема приміщення пральної кімнати

Для розрахунку підставимо всі дані в формулу для визначення рівня звукового тиску:

 , дБ

Порівнявши очікуваний рівень звукового тиску в 75,4 дБ з допустимим визначили, що фактичне значення рівня шуму для машиніста пральної машини не перевищує допустимий рівень II класу у 80 дБ згідно ДСН 3.3.6.037-99.

Умови праці згідно ГКП №4137-86 на обстеженому робочому місці за фактором «шум» слід оцінити як II класс (допустимі).

6 ПРОГРАМУВАННЯ НА ЕОМ

Метою данного розділу є інтерпретація технічних розрахунків теплових втрат будівлі ДНЗ №7 міста Суми в программу на ЕОМ. В якості програми для розрахунку був обраний пакет Microsoft Office Excel.

Microsoft Office Excel – один з найпопулярніших пакетів для середовища Microsoft Windows, що належать до класу електронних таблиць. Excel – потужний професійний пакет електронних таблиць з величезними можливостями. Термін «електронна таблиця» використовується для позначення простої у використанні комп’ютерної програми, призначеної для обробки даних. Обробка включає в себе:

· Проведення різноманітних обчислень із використанням великого апарату функцій і формул;

· Дослідження впливу різних чинників на данні;

· Вирішення задач оптимізації;

· Одержання вибірки даних, котрі задовольняють визначеним критеріям;

· Побудову графіків і діаграм;

· Статичний аналіз даних.

Головна перевага електронних таблиць полягає саме в простоті використання засобів обробки даних, робота в Microsoft Office Excel не потребує від користувача спеціальної підготовки в сфері програмування. У таблиці можна вводити інформацію різного типу: текст, числа, дати і час, формули, діаграми і т. ін. Вся введена інформація може бути оброблена за допомогою спеціальних функцій.Основою для проведення розрахунку служать формули, які приведені в розділі 3.2 Програма має таблицю вихідних даних (табл. 6.1), таблицю розрахункових формул(табл. 6.2) та таблицю результатів розрахунку(табл. 6.3). Використання цієї програми дає змогу швидко та наглядно оцінити тепловтрати будівлі.

Таблиця 6.1 Вихідні данні для програми

Таблиця 6.2 Формули для розрахунку

Таблиця 6.3 результати розрахунку проведені за формулами наведеними вище в таблиці 6.2

ВИСНОВКИ

1. В дипломній роботі на тему “Енергетичне обстеження будівлі дошкільного навчального закладу №7 управління науки та освіти Сумської міської ради” була розглянута будівля дитсадка «Попелюшка». Після ознайомлення з проектною документацією по заданому об’єкту було проведене візуальне обстеження споруди та аналіз споживання енергоресурсів. Було виявлено невідповідність питомих теплових витрат будівельним нормам

а також перевищення нормативної температури в приміщеннях, що свідчило про низьку ефективність роботи системи опалення.

2.      На наступному етапі був проведений розрахунок теплового балансу будівлі. Дані розрахунки підтвердили низьку ефективність використання теплоносія в системі опалення протягом опалювального сезону . Під час роботи для скорочення обчислень основні формули з теплового балансу були перенесені в програму на ЕОМ, що значно полегшило розрахунок і скоротило обсяги роботи при оптимізації теплового режиму будівлі.

3. За даними обчислень далі була спроектована система регулювання для системи опалення. Дана схема не є повністю завершеним проектом і може бути скоригована. Окрім того, був запропонований ряд енергозберігаючих заходів, які в майбутньому можуть бути реалізовані і служити опорою для наступних енергетичних обстежень. Дані заходи дозволять скоротити споживання теплової та електричної енергії.

4. Основним енергозберігаючим заходом даної роботи вважається встановлення системи регулювання для системи опалення. В роботі були розраховані економічний ефект і термін окупності, які показали доцільність впровадження даного енергозберігаючого заходу.

Враховуючи, що дана робота була зосереджена лише на системі опалення, та освітлення будівлі, в розділі охорони праці ще був проведений розрахунок рівня шуму від обладнання пральні.

Загалом, дана робота розкриває основні найважливіші та найбільш енергоемні недоліки, що були виявлені при обстеженні будівлі і може служити основою для наступних комплексних розрахунків при зміні функціонального призначення споруди.

Список використаних джерел

1   Основи охорони праці В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О. В. Мельников Вид. 2-е, стериотипне. — Львів: Афіша, 2000. — 348 с.

2   ДБН В.2.5-28-2006. Инженерное оборудование зданий и сооружений. Естественное и искусственное освещение. - Утв. от 15 мая 2006 г. - К.: Минстрой Украины, 2006. - 78 с.

3   ДБН В.2.6-31:2006. Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель. - На заміну СНиП ІІ-3-79. Введ. 09.09.2006 р. - К.: Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, 2006. -72 с.

4   Норми витрат електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України. - К.: ВАТ «УкрНДІнжпроект», 1999. - 90 с.

5   Расчёт систем центрального отопления/ Р.В. Щекин, В.А. Березовський, В.А. Почанов. - К.: В. ш., 1975.

6   СНиП II-4-79 (с изменениями). Естественное и искусственное освещение. – М.: Энергоатомиздат, 1991.

7   7 ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони»

8 В.П. Грузинов, В.Д.Грибов.М. «Экономика предприятия»- «ЮНИТИ», 1997г.- 310 с.

9 Золоторев А.И. Эфективное использование оборотных средств. - Экономика Украины, 1998.280 c.

10 В.М. Семёнов. «Экономика предприятия» В.М. М. .: Филинъ, 1997. – 272 с.

11 Бригхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К.: "Молодь", 1997.-323с.

12 Девід Маккормік «Секреты работы в Word, Windows, Excel», Харків 2007.

Додаток А

Таблиця А.1 Результати розрахунків споживання електроенергії