Реферат: Інформаційні логістичні системи

Інформаційні логістичні системи

Зміст

Вступ

1. Інформаційна система. Види інформаційних систем

2. Сутність, структура та функції інформаційної логістичної системи

3. Принципи та рівні інформаційної логістичної системи

4. Основні напрямки інформаційно-технічного забезпечення логістичної системи

5. Ієрархія використання інформаційної логістичної системи

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Значне розширення масштабів господарської діяльності на сучасному етапі, а також зростаюча потреба в посиленні всіх видів взаємозв'язків у процесах управління матеріальними та грошовими потоками зумовили основні вимоги до нових форм і методів, пов'язаних з підвищенням ефективності управління виробництвом.

У зв'язку з зазначеним, особливу роль і значення на сучасному етапі набуває така наукова дисципліна, як логістика. Форми і методи якої, найбільш повно відповідають завданням глибокої та всебічної інтеграції виробничо-господарської діяльності та пошуку оптимальних управлінських рішень на різних етапах і рівнях управління виробництвом.

В основі процесу управління лежить обробка інформації, що циркулює в логістичних системах. Необхідною умовою узгодженої роботи всіх ланок ЛЦ є наявність інформаційних систем, які подібно центральній нервовій системі здатні швидко та економічно підвести потрібний сигнал до потрібній точці у потрібний момент. Одним з найважливіших умов успішного функціонування виробництва в цілому є наявність такої системи інформації, яка дозволила б пов'язати воєдино всю діяльність (постачання, виробництво, транспорт, складське господарство, розподіл і т.д.) і керувати нею виходячи з принципів єдиного цілого.

На сучасному рівні розвитку суспільного виробництва стало очевидно, що інформація - це самостійний виробничий фактор, потенційні можливості якого відкривають широкі перспективи для зміцнення конкурентоспроможності фірм. Потоки інформації є тими єднальними нитками, на які нанизуються всі елементи логістичної системи.

Інформаційна логістика організовує потік даних. Займається створенням та управлінням інформаційними системами (ІС), які технічно і програмно забезпечують передачу і обробку логістичної інформації. Предметом вивчення інформаційної логістики є особливості побудови і функціонування ІС, що забезпечують функціонування ЛЗ. Метою інформаційної логістики є побудова та експлуатація інформаційних систем, що забезпечують наявність: 1) потрібної інформації; 2) у потрібному місці, 3) в потрібний час; 4) необхідного змісту (для особи приймаючої рішення); 5) з мінімальними витратами.

За допомогою інформаційної логістики і удосконалення на її базі методів планування і управління в компаніях провідних промислових країн відбувається в даний час процес, суттю якого є заміна фізичних запасів надійною інформацією.

1. Інформаційна система. Види інформаційних систем

Інформація є основним логістичним та виробничим чинником. Основні типи інформації:

1. Внутрішня, тобто потік інформації усередині об'єкта між підрозділами та рівнями організаційної структури.

2. Зовнішня - потік інформації між даною організацією і іншими об'єктами, що знаходяться поза її межі. Потоки зовнішньої інформації включають в себе:

- Покупців на продукцію фірми

- Дані про конкуренцію торгівлі

- Інформація про технологічні нововведення

- Інформація про зміни в замовленнях

- Інформація про зміну ринку праці і продукції

Інформаційна система - це певним чином організована сукупність взаємопов'язаних засобів обчислювальної техніки і програмного забезпечення, що дозволяє вирішувати ті чи інші функціональні завдання, наприклад в логістиці.

Найбільш часто ІС поділяють на дві підсистеми: функціональну і що забезпечує. Функціональна підсистема складається із сукупності розв'язуваних завдань, згрупованих за ознакою спільності мети. Забезпечує підсистема включає наступні елементи: технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, що забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків; інформаційне забезпечення, що включає різні довідники, класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних; математичне забезпечення, тобто сукупність методів рішення функціональних завдань.

На мікро рівні розрізняють такі три види ІС:

1. Планові ІС - створюються на адміністративному рівні управління для прийняття довгострокових рішень: створення та оптимізація ланок логістичного ланцюга; планування виробництва; загальне управління запасами, управління резервами і ін.

2. Диспозитивні, або диспетчерські ІС - створюються на рівні управління складом або цехом для забезпечення налагодженої роботи ЛЗ, для прийняття рішень на середньострокову і довгострокову перспективи: розпорядження внутр. складських або внутр. заводським транспортом; відбір вантажів за замовленням та їх комплектування, облік надійшли вантажів; детальне управління запасами.

3. Виконавчі ІС - створюються на рівні адміністративного або оперативного управління для виконання повсякденних справ у режимі реального часу; оперативне управління обслуговуванням виробництва, управління переміщеннями і т.п.

У планових інформаційних системах зважуються задачі, що зв'язують ЛЗ. При цьому здійснюється наскрізне планування в ланцюзі «збут-виробництво-постачання», що дозволяє створити ефективну систему організації виробництва, побудовану на вимогах ринку, з видачею необхідних вимог у систему матеріально-технічного забезпечення підприємства. Цим планові системи як би «вплутують» логістичну систему в зовнішнє середовище, у сукупний матеріальний потік.

Диспозитивні і виконавчі системи деталізують намічені плани і забезпечують їхнє виконання на окремих виробничих ділянках, у складах, а також на конкретних робочих місцях.

Вертикальна і горизонтальна інтеграція інформаційних систем

Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, пов'язані з різним групам, інтегруються в єдину ІС. Розрізняють вертикальну та горизонтальну інтеграцію. Вертикальною інтеграцією вважається зв'язок між плановою, диспозитивної і виконавчої системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.

Горизонтальною інтеграцією вважається зв'язок між окремими комплексами завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків.

2. Сутність, структура та функції інформаційної логістичної системи

Логістична інформаційна система виконує ряд специфічних функцій:

1) планування

2) координування

3) обслуговування

4) управління

В основі функціональної піраміди логістичної інформаційної системи лежить система операцій між ланками логістичної системи, що визначає взаємини між функціональними підрозділами фірми (в плані реалізації логістичних функцій), логістичними посередниками і споживачами продукції фірми. На рівні аналізу логістичні регіональні або адміністративні менеджери фірми в основному використовують інформацію в тактичних цілях для маркетингу, прогнозування фінансових і операційних виробничих показників. Нарешті, на верхньому стратегічному рівні логістика визначає стратегію менеджменту і пов'язана зі стратегічним корпоративним плануванням і місією фірми.

Характеристики системних рівнів функціональної структури логістичної інформаційної системи пов'язані з досягненням визначених стратегічних і тактичних цілей фірми і конкурентних переваг.

Організаційна структура логістичної інформаційної системи може бути збільшено сформована з чотирьох підсистем: управління процедурами замовлень, наукових досліджень та зв'язку, підтримки логістичних рішень і генерування вихідних форм і звітів. Ці взаємопов'язані підсистеми здійснюють інформаційно-комп'ютерну підтримку всіх функцій логістичного менеджменту і зв'язок з мікро- і макро- логістичним зовнішнім середовищем.

В організаційній структурі логістичної інформаційної системи в якості однієї з основних підсистем виділена підсистема управління процедурами замовлень, що обумовлено безпосереднім контактом цієї підсистеми із споживачами у процесах обробки і виконання замовлень. Велике значення тут має використання концепції "електронного обміну даними" та заснованих на ній стандартів.

Підсистема наукових досліджень та зв'язку відображає вплив зовнішнього і внутрішнього середовища фірми на процес логістичного менеджменту та здійснює взаємодію між ланками логістичної системи і функціями управління за рахунок:

• інтеграції логістичного планування з корпоративним плануванням;

• взаємодії логістичного менеджменту з іншими корпоративними функціями;

• стратегічних установок для організаційної структури логістичної системи та персоналу;

• інтеграції інформаційних технологій;

• підготовки або купівлі технологічних рішень та використання посередників;

• адаптації до умов фірми форм логістичних ланцюгів, каналів і мереж, а також функцій управління;

• акцентування на продуктивності та якості послуг в логістиці.

Розглянута підсистема відіграє важливу роль у відображенні змін і вимог як зовнішньої, так і внутрішнього середовища фірми. Логістичний менеджер може використовувати цю підсистему для сканування мікро-і макросередовища фірми чотирма способами:

1) непрямим розглядом на основі загального аналізу одержуваної інформації, коли немає певної заданої мети;

2) прямим розглядом, коли інформація про зовнішнє і внутрішнє середовище фірми активно аналізується за заздалегідь сформульованої метою;

3) неформальним дослідженням щодо обмежених і неструктурованих даних;

4) формальним дослідженням з використанням заздалегідь складеного плану, процедур і методів обробки та аналізу отриманої інформації.

Для оптимізації результатів оцінювання впливу зовнішнього та внутрішнього середовища фірми на поведінку логістичної системи логістичний менеджер повинен використовувати ключові інформаційні джерела підсистеми в процесі моніторингу. Тут необхідно враховувати два аспекти. По-перше, використання інформації персоналом фірми для оцінки ефективності своїх логістичних рішень. Наприклад, бухгалтерська інформація або відомості про ціни на готову продукцію конкурентів можуть дати вичерпну відповідь про ефективність менеджменту; інформація про розміри вантажних відправлень може бути використана транспортними підрозділами фірми і т. д. По-друге, логістичні партнери фірми, такі, як постачальники матеріальних ресурсів , торгові посередники, перевізники і споживачі готової продукції також можуть використовувати інформацію підсистеми для поліпшення координації та зниження власних витрат. Важливе місце в розглянутій підсистемі належить прогнозування, зокрема, таким його аспектам, як збір вихідної інформації, оцінка точності, достовірності, використання найбільш ефективних методів прогнозування.

Третім компонентом логістичної інформаційної системи є підсистема підтримки логістичних рішень, яка представляє собою інтерактивну комп'ютерну інформаційну систему, що включає бази даних та аналітичні моделі, що реалізують, як правило, оптимізаційні задачі, що виникають у процесі логістичного менеджменту. Підсистема формує, оновлює і підтримує різному структуровані, централізовані та розподілені бази даних для чотирьох основних типів файлів:

• базисних файлів, що містять зовнішню і внутрішню інформацію, необхідну для прийняття логістичних рішень;

° критичних чинників, що визначають головні дії, цілі та обмеження при прийнятті рішень;

• політики / параметрів, що містять основні логістичні операційні процедури для ключових областей;

• файлів рішень, що зберігають інформацію про попередні (періодичних) рішеннях для різних логістичних функцій.

У даній підсистемі використовується велика кількість економіко-математичних моделей і методів (зокрема, прогнозування для підтримки рішень, прийнятих логістичним менеджментом). Всі ці моделі та методи можна розділити на класи: оптимізаційні, евристичні та імітаційні. Оптимізаційні моделі прийняття рішень засновані на методах операційного числення: програмування (лінійного, нелінійного, динамічного, стохастичного, цілочисельного), математичної статистики (кореляційно-регресійний аналіз, теорія випадкових процесів, теорія ідентифікації, теорія статистичних моделей прийняття рішень і т. п.), варіаційного обчислення, оптимального управління, теорії масового обслуговування, графів, розкладів і т. д. Зокрема, для різних логістичних функцій можна вказати наступні завдання:

• оптимальна диспетчеризація у виробництві, транспортуванні, вантажопереробки;

• оптимальне розміщення об'єктів у виробництві, розподілі, складуванні;

• побудова оптимальних логістичних ланцюгів, каналів, мереж;

• побудова оптимальної організаційної структури логістичної системи;

• оптимальна маршрутизація;

• визначення оптимальної тривалості складових логістичних циклів;

• оптимізація процедур збору, обробки та виконання замовлень;

• оптимізація параметрів систем управління запасами;

• оптимальний вибір перевізника, експедитора, постачальника і т.д.

У розглянутій підсистемі широко застосовуються інтерактивні (діалогові) процедури інформаційної підтримки прийняття рішень логістичним менеджментом.

Четвертий елемент організаційної структури логістичної інформаційної системи - підсистема генерування вихідних форм і звітів ".

Система інформаційного забезпечення в логістиці для виконання перерахованих вище функцій повинна бути відповідним чином організована. Специфіка даної системи полягає в тому, що в процесі своєї діяльності вона повинна мати можливість впливати на всі функціональні підсистеми логістичної організації. Виходячи з цього можливі три способи її організації: централізований, децентралізований і спеціалізований.

При централізованому способі організації діяльність з інформаційного забезпечення зосереджена в одному управлінні (підрозділі) і підпорядковується безпосередньо вищому керівництву організації через віце-президента (заступника директора) з інформаційних систем (технологій). Перевагою такого способу організації є забезпечення високої ефективності робіт із впровадження нових інформаційних систем і технологій. До недоліків можна віднести високі витрати на утримання апарату управління.

При децентралізованому способі організації підсистеми інформаційного забезпечення фахівці різних функціональних підрозділів виконують функції управління інформаційними потоками у своїй предметній області. Перевагою такого способу організації є високий рівень знань предметної області менеджера з інформаційних систем, недоліком - дублювання однотипних завдань і функцій у різних підрозділах організації.

При спеціалізованому способі в організації відсутні підрозділи з інформаційних систем (технологій). При необхідності розробки та впровадження нової інформаційної системи дані організації звертаються до спеціалізованих фірм і виконують роботи на договірній основі (аутсорсинг).

Це характерно для малих організацій, які не можуть мати своїх фахівців в галузі інформаційних технологій, зайнятих повний робочий день, і вдаються до послуг консультантів. Перевагою даного способу організації системи інформаційного забезпечення є високий рівень наукових і методичних розробок, недоліком - складність обліку специфічних особливостей об'єкта.

Вибір того чи іншого способу організації системи інформаційного забезпечення залежить від багатьох факторів, насамперед від розмірів організації, що існують у ній бізнес-процесів, наявності вільних грошових коштів. Зазначимо: система інформаційного забезпечення в даний час досягла такого рівня спеціалізації, що вимагає уваги до своєї організації - це розуміють сучасні керівники. Тому будь-яка мала організація має в своєму складі інформаційні служби. Інформаційна система, необхідна для адекватного виконання функцій логістики, повинна відповідати таким вимогам:

• інформаційні потоки повинні бути сумісними в інформаційному відношенні;

• внутрішні взаємозв'язки і взаємозалежності інформаційних потоків мають носити причинно-наслідковий характер;

• ієрархічна підпорядкованість інформаційних потоків до повинна бути чіткою;

• інформаційній системі повинно бути властива інтегративності.

3. Принципи та рівні інформаційної логістичної системи

В основу побудови логістичної інформаційної системи повинні бути закладені принципи:

1. Повнота і придатність інформації для користувача. Логістичний менеджер повинен мати у своєму розпорядженні необхідної та повної (достатньої) інформацією для прийняття рішень, причому в необхідному йому вигляді. Наприклад, інформація про запаси або замовлень споживачів часто потребує попередньої обробки і зазвичай розміщується не там, де логістичний менеджер приймає рішення.

2. Точність. Точність вихідної інформації має принципове значення для прийняття правильних рішень. Наприклад, інформація про рівень запасів у розподільчій мережі в сучасних логістичних системах допускає не більше 1% помилок або невизначеності для прийняття ефективних рішень у фізичному розподілі, створенні запасів і задоволенні запитів споживачів. Велике значення має точність і достовірність вихідних даних для прогнозування попиту, планування потреб в матеріальних ресурсах і т. п.

3. Своєчасність. Логістична інформація повинна надходити в систему менеджменту вчасно, як цього вимагають багато логістичні технології, особливо засновані на концепції "точно в термін". Своєчасність інформації важлива практично для всіх комплексних логістичних функцій. Крім того, багато завдань у транспортуванні, операційному менеджменті, управлінні замовленнями і запасами вирішуються в режимі реального часу ("on line"). Цього ж вимагають і багато чисельні завдання логістичного моніторингу. Вимоги своєчасності надходження і обробки інформації реалізуються сучасними логістичними технологіями сканування, супутникової навігації, штрихового кодування, впровадження стандартів EDI / EDIFACT.

4. Орієнтованість. Інформація в логістичній інформаційної системі повинна бути спрямована на виявлення додаткових можливостей поліпшення якості продукції, сервісу, зниження логістичних витрат. Способи отримання, передачі, відображення і попередньої обробки інформації повинні сприяти виявленню "вузьких місць", резервів економії ресурсів і т. п.

5. Гнучкість. Інформація, що циркулює в логістичній інформаційній системі, повинна бути пристосована для конкретних користувачів, мати найбільш зручний для них вигляд. Це стосується як персоналу фірми, так і логістичних посередників і кінцевих споживачів. Паперовий і електронний документообіг, проміжні та вихідні форми, звіти, довідки та інші документи повинні бути максимально пристосовані до вимог всіх учасників логістичного процесу і адаптовані до можливого діалогового режиму для багатьох користувачів.

6. Відповідний формат даних. Формат даних і повідомлень, застосовуваний у комп'ютерних і телекомунікаційних мережах логістичної інформаційної системи, повинен максимально ефективно використовувати продуктивність технічних засобів (обсяг пам'яті, швидкодію, пропускна здатність і т. д.). Види і форми документів, розташування реквізитів на паперових документах, розмірність даних та інші параметри повинні полегшувати машинну обробку інформації. Крім того, необхідна інформаційна сумісність комп'ютерних і телекомунікаційних систем логістичних посередників та інших користувачів за форматами даних у логістичній інформаційній системі.

Формування інформаційної системи в логістиці здійснюється за ієрархічним принципом, причому в логістичних інформаційних системах нумерація рівнів починається з нижчого. Такий принцип прийнятий з метою забезпечити можливість нарощування інформаційної системи вищими рангами та її включення в якості підсистеми в узагальнюючі системи та мережі більш високого порядку, якщо в цьому з'явиться необхідність.

Відповідно до такої структурної декомпозицією в інформаційних системах в логістиці виділяють три рівні:

1. Перший рівень - це рівень робочого місця (у широкому сенсі), наприклад, місця складування, верстата для виконання механічної обробки, місця або установки для приміщення в тару і маркування та ін. На цьому рівні здійснюється та чи інша логістична операція з керованим матеріальним потоком, а саме його елемент (деталь, одинична упаковка, робочий стіл-супутник або будь-яка інша грузо одиниць) переміщається, перевантажується, упаковується, проходить ту чи іншу обробку.

2. Другий рівень - це рівень виробничої дільниці, цеху, складу та інші, де відбуваються процеси обробки, упаковки та транспортування грузо одиниць і розміщуються робочі місця.

3. Третій рівень - це система транспортування і переміщення груз одиниць у всьому виробничо-збутової системи в цілому від вантаження сировини, матеріалів і компонентів до доставки готових виробів споживачам та розрахунків за них.

Рівні виробничо-збутової системи та керівництва, яким відповідають свої рівні інформаційної системи, визначають функціональну та експлуатаційну закінченість інформаційних підсистем.

На верхньому рівні інформаційної системи реалізується плануюча інформаційна підсистема. Тут здійснюється логістичне управління загальним матеріальним потоком з метою організувати виробничо-збутову діяльність, спрямовану на найбільш ефективне задоволення потреб ринку.

На другому рівні інформаційної системи представлені так звані диспозитивні (disposite - розміщувати, розпоряджатися) інформаційні підсистеми. Ці підсистеми деталізують плани, складені на верхньому рівні і доводять їх до рівня окремих виробничих ділянок, цехів, механізованих в тій чи іншій мірі складів та інших виробничих підрозділів і т. п., а також визначають способи дій цих підрозділів.

На нижньому рівні інформаційних систем розміщуються так звані виконавчі інформаційні підсистеми. Вони доводять завдання, правила та інструкції до конкретних робочих місць і виконавців, здійснюють також контроль за ходом технологічного процесу на робочих місцях і забезпечують зворотний зв'язок, формуючи первинну інформацію з цих робочих місць.

Відзначимо, що плануюча, диспозитивним і виконавча підсистеми пов'язані прямими та зворотними вертикальними інформаційними потоками.

Окремі комплекси задач всередині зазначених функціональних підсистем пов'язані горизонтальними інформаційними потоками.

4. Основні напрямки інформаційно-технічного забезпечення логістичної системи

Під інформаційно-технічною базою систем управління розуміють сукупність взаємопов'язаних засобів і методів, що забезпечують підготовку інформації для прийняття рішень: збір даних та їх первинну обробку, контроль достовірності, зберігання та передачу даних, їх оновлення та коригування з застосуванням необхідних математичних методів.

Інформаційно-технічне забезпечення логістичних систем відрізняється не характером інформації і набором технічних засобів, що використовуються для їх обробки, а методами і принципами, використовуваними для їхньої побудови. Це відповідно позначається на зміну потоків інформації, обсягах і напрямах, на методиці вибору самих технічних засобів управління, зокрема на:

- Визначення функцій систем управління матеріальними та грошовими потоками, визначення складу необхідної інформації і встановлення її періодичності, виникнення і використання.

- Проектування процедур стандартних і нестандартних повідомлень, на процесах оформлення, систематизації та аналізі всіх інформаційних матеріалів.

Основна мета побудови інформаційно-технічної бази логістичних систем - вбудуватися в структуру управління і стати її невід'ємною частиною. При цьому особливістю логістики побудови інформаційно-технічної бази систем даного роду в порівнянні з традиційними системами автоматизації управління полягає в тому, що вона, з одного боку, спрямована на підвищення технічного рівня систем управління, а з іншого - ставить нові вимоги до методів економічного управління об'єктами .

У результаті логістичного побудови інформаційно-технічна база систем управління повинна дозволяти проводити аналіз і прийняття управляючих впливів на об'єкт в умовах заданих цілей і встановлених процесів інформаційного характеру.

Основними факторами, пов'язаними з побудовою інформаційно-логістичних систем, є:

1) Умови взаємодії систем між собою та навколишнім середовищем.

2) Створення моделі організації інформаційно-технічного забезпечення, під якою розуміють ієрархію суб'єктів, які приймають рішення, їх права, час реакції і режими взаємодії.

3) Наявність економіко-математичної моделі планування, прогнозування, управління та аналізу стану.

4) Розробка розрахункових алгоритмів для економіко-математичних моделей.

5) Наявність необхідного комплексу технічних засобів, включаючи обчислювальну організаційну техніку і систему зв'язку.

6) Прикладне програмне забезпечення надходження даних в системами, їх зберігання, розподіл з метою оптимізації дій керуючого персоналу.

Логістичні системи управління спрямовані на підвищення ефективності руху матеріальних і грошових потоків. Побудова інформаційно-технічних баз зазначених систем покликане забезпечити всебічну інтеграцію всіх частин системи управління, оперативне і надійне їх взаємодія.

5. Ієрархія використання інформаційної логістичної системи

Будь-яка структура організації (підприємства) у загальному вигляді представляє по суті формалізовану систему прийняття рішень, незалежно від характеру діяльності. Система організації зазвичай визначає конкретні завдання, які повинні вирішуватися відповідними службами підприємства (підрозділами, ланками виробництва), а також закріплює відповідальність в ситуації, що ієрархічній системі управління.

Логістична система організації управління встановлює такий порядок, при якому інформація і складаються на її основі інформаційні потоки між окремими організаційними одиницями мають характер інформаційного випередження. Цільовий характер випереджаючої інформації дозволяє проводити в рамках управління об'єктивний систематичний аналіз ситуацій і приймати необхідні рішення. Самі об'єкти і предмети управління, перебуваючи в процесі функціонування в цільовий, інформаційної та організаційної взаємозв'язку, утворюють єдину логістичну систему управління процесами.

В даний час, в залежності від характеру відносин між об'єктами, структурами управління, а також їх ознак склалися такі основні види ієрархічних організаційних структур: лінійні, лінійно-функціональні та матричні.

Інформаційно-технічні бази логістичних систем, вписуючись в прийняту організаційну структуру управління, вносять істотні корективи у взаємозв'язок структур управління, в їх субординацію і роблять їх більш сприйнятливими до реальних процедур прийняття рішень. Іншими словами, це дозволяє, перш за все найкращим чином використовувати фізичні та інтелектуальні можливості самої людини, характер поділу праці у сферах управління, кількість рівнів управління і склад входять до них підрозділів, а також визначати необхідні вимоги до них з метою ефективного управління матеріальними та грошовими потоками .

Синтез інформаційно-технічних баз, побудованих на логістичних засадах, і організаційних структур управління в цілому дозволяє забезпечити:

1) більш ефективну організацію планування та управління матеріальними та грошовими потоками і чіткий розподіл завдань і функції управління, прав і відповідальності між структурними ланками, об'єктами і предметами,

2) найкраще поєднання людських і машинних ланок в системах управління, підвищити оперативність підготовки і прийняття рішення, надійність і достовірність відображення фактичного стану процесів у всіх ланках матеріальних і грошових потоків,

3) вироблення оптимальних управлінських рішень та економічність їх виконання.

З метою досягнення стійкості синтезу структур управління та інформаційно-технічних баз логістичних систем управління необхідно чітко визначати конкретний склад і характер завдань планування та управління матеріальними та грошовими потоками, розподіляючи їх за рівнями ієрархічної системи та структурних елементів.

Інформаційно-технічна база логістичних систем управління, органічно вписуючись у структуру управління конкретних підрозділів управління, а також взаємодії при узгодженні і оцінці кінцевих показників.

Таким чином, логістика інформаційного процесу, вписуючись в організаційну структуру управління, надає їй певну жорсткість і раціональність, виробляє у конкретних спеціалістів управління навички високого професіоналізму прийняття рішень.

Одним з найбільш складних питань у забезпеченні ефективності управління традиційно вважався питання взаємозв'язків між підрозділами в самій організаційній структурі управління матеріальними та грошовими потоками. У зв'язку з цим використання логістичних підходів при побудові організаційних структур дозволяє рівномірно розподіляти завдання з структурним підрозділам і рівнями управління, які потребують вирішення. При цьому, формування вертикальних і горизонтальних взаємозв'язків має відбуватися не на звичній ієрархічної якої функціональної основі, а на основі розробки спеціальних економіко-організаційних моделей вирішення управлінських завдань, що дозволяють централізувати (або децентралізувати) управлінські зв'язки при вирішенні конкретної задачі і підвищити відповідальність конкретних підрозділів і фахівців за кінцеві результати вирішення завдань при управлінні матеріальними та грошовими потоками. Ієрархія використання логістичної інформаційної системи:

1) Рівень фахівців, які користуються системою для прийняття рішень

1 - випереджаюче рівень

2 - контролюючий рівень

3 - керівництво середнього рівня

4 - керівництво вищого рівня

2) Діапазон використання інформації

5 - обробка оперативних даних (операції, відповіді на питання)

6 - інформація для оперативного планування та контролю

7 - керована інформація для тактичного планування і прийняття рішень

інформаційний логістичний технічний автоматизація

Висновок

До найважливіших досягнень НТП у галузі засобів зв'язку та інформатики, що дозволив реалізувати ідеї логістичного управління на практиці, відносяться:

1) комп'ютеризації управління логістичними процесами, а саме:

- Створення і масове використання ЕОМ, - створення прикладних програмних систем, що автоматизують процеси планування, прогнозування, прийняття рішень, ведення баз даних, рішення оптимізаційних завдань тощо;

2) розвиток засобів передачі даних:

- Розробка стандартів передачі інформації,

- Створення засобів передачі інформації (факс-апарати, EDI - електронний обмін даними, комп'ютерні мережі і т.д.), у тому числі і швидкодіючих (супутникові телекомунікаційні системи і т.п.).

Це дало змогу відстежувати всі етапи руху сировини, деталей, ДП, що дозволило чітко виявити величезні втрати в існуючих схемах управління МП. Тому виникла необхідність розробки нових, ефективних способів організації і управління всіма видами потоків на підприємствах. Крім того, з'явилися принципово нові можливості:

автоматичного відстеження наявності напівфабрикатів, випуску готової продукції, стану виробничих запасів, обсягів поставок, місця знаходження вантажів на шляху від виробника до споживача;

оперативної передачі інформації про реквізити вантажів, що транспортуються (особливо у міжнародному сполученні);

здійснення моніторингу та управління в режимі реального часу всіма фазами руху продукту - від первинного джерела сировини через проміжні виробничі, складські та транспортні процеси аж до кінцевого споживача;

оперативного отримання, обробки та аналізу інформації про ринки збуту, про діяльність фірми, оцінки її конкурентного становища;

використання «без паперових» технологій: електронного підпису, електронних платіжних систем, передачі електронної супровідної документації при оформленні банківських рахунків, укладання договорів, транспортування вантажів і т.д.;

створення систем електронної комерції.

Використання інформаційних технологій дозволило підняти ефективність управління матеріальними потоками на принципово новий рівень.

Підвищення якості логістичних інформаційних систем дозволяє ефективно вирішувати проблеми запасів, транспортування, складування, забезпечення припливу готівкових коштів.

Удосконалення інформаційного потоку не може бути досягнуто без витрат, які повинні давати істотну вигоду.

Список використаної літератури

1. Гаджинский А.М. Логістика: Підручник для вищих і середніх спец.учебних закладів. М.: 2005р. -412 с.

2. Миротин Л.Б., Сергєєв В.І. Основи логістики .- М.: МАУП, 2006р. - 298 с.

3. Чудаков А.Д. Логістика: Підручник. -М.: Вид-во РДЛ, 2007р.-275 с.

4. Русалева Л.Ю. Основи логістики. Новосибірськ, 2006р .- 405с.

5. Мазеін С.В., Попов О.В. Системи внутрішньовиробничої логістики. Єкатеринбург, 2006р .- 271с.

6. www.ec-logistics.ru

7. www.logistics.ru