Курсовая работа: Аналіз показників водопровідного підприємства
Вступ
Виконання курсової роботи є важливим етапом оволодіння студентом методикою комплексної оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо її поліпшення. Курсова робота з дисципліни «Економічний аналіз» є самостійною роботою, що виконується студентами денної та заочної форми навчання.
Метою курсової роботи є закріплення та розширення одержаних у процесі навчання теоретичних знань та практичних вмінь, набуття студентом навичок опрацювання необхідної економічної інформації, самостійного виконання аналітичних досліджень діяльності підприємства та оформлення його результатів.
Завданням курсової роботи є опанування та реалізація методики дослідження певного економічного явища чи процесу: з’ясування економічної суті об’єкта дослідження, визначення проблем для вирішення, обробка економічної інформації, проведення економічного аналізу, формулювання й оцінка його наслідків.
Під час виконання курсової роботи студенти мають:
- набути практичних навичок аналізу економічних явищ і процесів, що відбуваються на підприємстві;
- оволодіти прийомами формування альтернативних пропозицій за результатами проведеного аналізу.
Ряди динаміки-це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого соц. економ явища, тобто це ряд розміщених у хронологічній послідовності статистичних показників.
Основні фонди – це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва тривалий період, зберігаючи при цьому натуральну форму і властивості, а також переносять свою вартість на вартість готового продукту частинами.
1. Аналіз показників виробничої програми водопровідного підприємства
Виробнича програма підприємства – визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо. Цей розділ плану тісно пов'язаний із планом праці і заробітної плати, планом по витратах виробництва, прибутку і рентабельності, фінансовим планом.
Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлена у плановий період і поставлена споживачам. Відображаючи головне завдання господарської діяльності, вона є головним розділом планів підприємства. Всі інші розділи планів розробляються у відповідності з виробничою програмою і спрямовані на забезпечення її виконання.
Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку.
Спочатку можна проаналізувати динаміку зміни обсягу виробництва продукції за ряд періодів на підставі табл. 1.1 Для цього необхідно використати статистичний метод «Ряди динаміки» (рядами динаміки в статистиці називаються ряди, які за допомогою показників характеризують зміну явищ в часі. Аналіз рядів динаміки є найефективнішим засобом оцінки тенденції і закономірностей розвитку явищ. Основними елементами динамічного ряду є: рівень (окремий показник ряду) і час, до якого відноситься відповідний рівень. Рівнями ряду можуть бути абсолютні, середні і відносні величини.) і на його основі обчислити та проаналізувати такі показники динаміки, які будуть відображати швидкість і інтенсивність зміни обсягу виробництва продукції за певний інтервал часу: абсолютний приріст продукції, темп її зростання і темп приросту, абсолютне значення одного процента приросту, середній темп зростання і приросту.
Ряди динаміки - це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого соц. економ явища, тобто це ряд розміщених у хронологічній послідовності статистичних показників.
Таблиця 1.1. Основні показники діяльності водопровідного господарства
№ з/п | Показники | Од. вим. | 2008 р. | 2009 р. | 2010 р. | Темпи зростання% | |
2009/ 2008 | 2010/ 2009 | ||||||
1. | Піднято води |
т. м3 |
101899,5 | 9564 1,3 | 87902,0 | 93,8 | 91,9 |
2. | Витрати води на власні потреби |
т. м3 |
22417,9 | 2199 7,5 | 20217,5 | 98,1 | 91,9 |
3. | Подача води в мережу (р. 1 – р. 2) |
т. м3 |
79481,6 | 7364 3,8 | 67684,5 | 92,7 | 91,9 |
4. | Витоки и неврахована вода |
т. м3 |
15386,8 | 1348 5,4 | 15822,3 | 87,6 | 117,3 |
5. | Процент витоку і неврахованої води до поданої в мережу | % | 19,4 | 18,3 | 23,4 | 94,3 | 127,9 |
6. | Відпущено води споживачам |
т. м 3 |
79481,6 | 7364 3,8 | 67684,5 | 92,7 | 91,9 |
7. | Доходи від реалізованої води (р. 6∙ р. 8) | тис. грн. | 135118,72 | 132558,8 | 1353 69 | 98,1 | 102,1 |
8. |
*Середньозважений тариф 1 м3 води |
грн. | 1,7 | 1,8 | 2,0 | 105,9 | 111,1 |
Як бачимо з табл. 1.1 в 2009 р. в порівнянні з 2008 кількість піднятої води збільшилось на 101899,5, а у 2010 в порівнянні з 2009 зменшилось на 87902. Це призвело до зменшення кількості поданої води в мережу. Позитивним моментом діяльності підприємства є те, що витрати на власні потреби 2010 р. в порівнянні з 2009 р. зменшились.
Таблиця 1.2. Динаміка обсягу виробленої продукції
Показники |
2008 р. |
2009 р. |
2010 р. |
Піднято води, тис. м3 (табл. 1.1.) |
101899,5 | 95641,3 | 87902,0 |
1. Абсолютний приріст, тис. м3 – ланцюговий – базисний |
Х |
-6258,2 -6258,2 |
-13997,5 -7739,1 |
2. Темп зростання, % – ланцюговий – базисний |
Х |
94 94 |
86 91 |
3. Темп приросту, % – ланцюговий – базисний |
Х |
0,94 0,94 |
0,86 0,91 |
4. Абсолютне значення 1% приросту, тис. м3. | Х | 1019 | 956,4 |
5. Середній рівень ряду, тис. м3. | 95147,6 | ||
6. Середньорічний темп зростання, % | 89,9 | ||
7. Середньорічний темп проросту, % | -10,1 |
Ряд динаміки складається з двох елементів: статистичних показників; моментів або періодів часу, до яких належать ці рівні. На основі елементів ряду динаміки визначають систему показників. Ця система включає такі показники:
абсолютний приріст;
темп зростання;
темп приросту;
абсолютне значення 1% приросту.
1) Абсолютний приріст – це показник ряду динаміки, якій характеризує на скільки одиниць змінився рівень показника порівняно з рівнем попереднього або базисного періоду.
2) Темп зростання – це показник ряду динаміки, який показує у скільки разів змінився поточний рівень показника, що аналізується порівняно з рівнем попереднього, або базового періоду.
3) Темп приросту – це показник ряду динаміки, який показує на скільки% змінився поточний рівень показника, порівняно з попереднім або базовим періодів.
4) Абсолютний приріст 1% – це одна сота базового рівня, або відношення абсолютного до відповідного темпу приросту
Абсолютний приріст Dу виражають так само, як і рівні ряду динаміки, і визначають за формулами:
– базисний у = уі – у0
2009 р.: Dу=2009–2008 Dу=95641,3–101899,5= -6258,2 тис. м3
2010 р.: Dу=2010–2008 Dу=87902,0–101899,5= -13997,5 тис. м3
– ланцюговий Dлу = уі – уі-1,
2009 р.: Dу=2009–2008 Dу=95641,3–101899,5= -6258,2 тис. м3
де Уі – показник за звітний період; Уі-1 – показник за попередній період; У0 – показник за перший період (2008 р.).
Темп зростання Тз обчислюється за формулами:
– базисний Тз = Уі / У0
2009 р.: Dу=2009:2008 Dу=95641,3:101899,5= 0,938*100=93,8%
2010 р.: Dу=2010:2008 Dу=87902,0:101899,5= 0,862*100=86,2%
– ланцюговий Тз = Уі / Уі-1
2009 р.: Dу=2009:2008 Dу=95641,3:101899,5= 0,938*100=93,8%
Темпи зростання і приросту взаємопов’язані показники, тому темп приросту Тпр визначають за формулою:
Тпр = Тз – 1 або Тпр = Тз – 100
Тпр = 93,8–100= -6,2%
Тпр = 91,9–100= -8,1%
Абсолютне значення 1% приросту А визначають за формулою:
А= Уі – 1 / 100
2009: А=2008/100 А= 101899,5:100=1019 тис. м3
2010: А=2009/100 А= 95641,3:100=956,4 тис. м3
В інтервальних рядах з рівними інтервалами середній рівень ряду обчислюють за формулою середньої арифметичної простої:
де n – число рівнів; å у – сума рівнів ряду.
П(води) = (101899,5+95641,3+87902) / 3 =95417,6 тис. м3
Середній темп зростання розраховують за формулою середньої геометричної з ланцюгових темпів зростання:
=89,9%
Середній темп приросту визначають як різницю між середнім темпом зростання і одиницею, або 100 (якщо він у процентах):
% DТ= 89,9–100= -10,1%
Як бачимо з табл. 1.2 в 2009 р. в порівнянні з 2008 кількість піднятої води збільшилось на 101899,5 тис. м3, а у 2010 в порівнянні з 2009 зменшилось на 87902 тис. м3. В середньому за 3 роки кількість піднятої води складає 89,9%.
Таблиця 1.3. Факторний аналіз доходу по водопровідному підприємству
Найменування показників | 2008 р. | 2009 р. (база) | 2010 р. (звіт) |
Абсолютне відхилення |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010–2008 | 2010–2009 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. Відпущена вода споживачам, т.м3 (Q) |
79481,62. Середньозважений тариф 1 м3 води, грн. (Т) |
1,7Д = Q ∙ Т Визначимо вплив зміни кількості відпущеної води на величину доходу: ∆ Д (Q) = Q1 ∙ Т0 – Q0 ∙ Т0 ∆ Д (Q) = 67684,5*1,8-73643,8*1,8=121832,1-132558,8=-10726,7 тис. грн. Визначимо вплив зміни середнього тарифу на величину доходу: ∆ Д (Т) = Q1 ∙ Т1 – Q1 ∙ Т0 ∆ Д(т) = 67684,5*2-67684,5*1,8=135369-121832,1=13536,9 тис. грн. Перевірка: -10726,7+13536,9=2810,2 тис. грн. У 2010р. в порівнянні з 2009р. величина доходу збільшилась на 2810,2 т. грн. Це сталося за рахунок збільшення середнього тарифу за 1м3 води,що призвело до збільшення величини доходу на 1356,9 т. грн. А зменшення кількості відпущеної води призвело до зменшення величини доходу на 10726,7 тис. грн.
2. Аналіз показників стану, руху і ефективності використання основних фондів Згідно П(С) БО №7 «Основні засоби» прийнятий Міністерством фінансів України (наказом №92 від 27.04.2000 р.): Основні фонди – це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва тривалий період, зберігаючи при цьому натуральну форму і властивості, а також переносять свою вартість на вартість готового продукту частинами. Усі основні фонди підприємства поділяються на дві групи: – невиробничого призначення; – виробничі. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичною або моральною зношеністю. Завданнями аналізу стану та ефективності використання основних фондів є: · визначити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними фондами, відповідність їх складу, структури та технічного рівня виробничій потребі; · оцінити технічний стан і віковий склад основних фондів, зокрема їх активної частини; · визначити ступінь ефективності використання основних фондів за узагальнюючими показниками та вплив факторів на зміну цих показників; · виявити резерви підвищення фондовіддачі та шляхи їх мобілізації, збільшення обсягу продукції та прибутку за рахунок поліпшення використання основних фондів. Показники складу і структури основних фондів відобразити в таблиці 2.1 на підставі даних із додатку 5. Структуру основних фондів відобразили за допомогою секторної діаграми. Таблиця 2.1. Динаміка складу і структури основних фондів
Секторна діаграма: складу і структури основних фондів Виробничі ОФ за ступенем їх участі у виробничому процесі можуть бути активні (споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання), які безпосередньо впливають на обсяг виробництва, і пасивні (будівлі, транспортні засоби, інструмент). Споруди і передавальні пристрої складають 70% від першої групи основних фондів. В табл. 2.2. проаналізувати зміни співвідношення між активною і пасивною частинами основних фондів. Зробити висновки і результати відобразити графічно за допомогою стовпчикової діаграми. Більшу питому вагу в ОФ займають – будівлі, споруди та передавальні пристрої, цім відрізняються основні фонди підприємства від інших підприємств водопровідного господарства від інших підприємств ЖКГ, їх питома вага зменшується з кожним роком. Таблиця 2.2. Структура активної і пасивної частини основних фондів
Найбільшу питому вагу в структурах займають – активна частина. Збільшення питомої ваги активної частини в порівнянні з пасивними, свідчать про позитивні зміни в ОФ і характеризують зростання технічного оснащення. Таблиці 2.3. Показники руху основних фондів, тис. грн.
Для оцінки інтенсивності руху основних фондів потрібно скористатись аналізом коефіцієнтів руху основних фондів. Показники інтенсивності руху основних фондів: а) коефіцієнт оновлення, який характеризує долю нових фондів в загальній їх вартості Кон = де ОФ над. – вартість ОФ, які надійшли; ОФ к.р. – вартість ОФ на кінець року;2008 р.: Кон = 2501,6 / 89950,1 = 0,0278 * 100 = 2,78% 2009 р.: Кон = 1899,1 / 91549,7 = 0,0207 * 100 =2,07% 2010 р.: Кон = 2610,4 / 94033,4 = 0,0277 * 100 = 2,77% б) Коефіцієнт вибуття основних фондів, який характеризує долю вибувших фондів в загальні вартості на початок року. Квиб = де ОФ виб. – вартість вибувших основних фондів; ОФ п.р. – вартість основних фондів на початок року. 2008 р.: Квиб = 301,8 / 87750,3= 0,0034 * 100 = 0,34% 2009 р.: Квиб = 299,5 / 89950,1 = 0,0033 * 100 = 0, 33% 2010 р.: Квиб = 126,7 / 91549,7 = 0,0013 * 100 = 0,13% Розраховані коефіцієнти приведені в таблиці. На ефективність виробничої діяльності відзначається рівень технічного стану основних фондів, який характеризує коефіцієнт зносу. Далі розглянемо показники технічного стану основних фондів. Показники технічного стану основних фондів: Основні фонди – це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва тривалий період, зберігаючи при цьому натуральну форму і властивості, а також переносять свою вартість на вартість готового продукту частинами. а) Коефіцієнт зносу характеризує частку зношених основних засобів у загальній їхній вартості, розраховується за формулою: Кз = де З – знос основних фондів; ОФп – первісна вартість ОФ. 2008 р.: Кз = 45279,2 / 89950,1 * 100 = 50,3% 2009 р.: Кз = 46294,9 / 91549,7 * 100 = 50,6% 2010 р.: Кз = 48180,7 / 940334 * 100 = 51,3% б) Коефіцієнт придатності – це показник, обернений до коефіцієнта зносу; він характеризує частку вартості основних засобів, що залишилися до списання. Коефіцієнт придатності визначається як відношення величини залишкової вартості ОФ до повної вартості ОФ, розрахуємо за формулою: Кп = 100 – Кпр 2008 р.: Кп =100 – 50,3 = 49,7% 2009 р.: Кп =100 – 50,6 = 49.4% 2010 р.: Кп =100 – 51,3 = 48,7% Таблиця 2.4. Показники технічного стану основних фондів
Основними показниками, що характеризують ефективність використання ОФ, є показники фондовіддачі, фондомісткості. Фондовіддача – це відношення вартості випущеної продукції у вартісному виразі до середньорічної вартості основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. Для характеристики повної фондовіддачі нерідко її розраховують як відношення валового продукту до всіх виробничих фондів. Для цього визначають середньорічну вартість основних і оборотних виробничих фондів (їхню загальну вартість на початок і кінець року ділять на 2, або їхню вартість по місяцях ділять на 12). Середньорічну вартість ОФ визначають за формулою середньої арифметичної простої: 2008 р.: ОФ=(87750,3+89950,1) / 2 = 88850,2 тис.грн. 2009 р.: ОФ=(89950,1+91549,7) / 2 = 90749,9 тис.грн. 2010 р.: ОФ=(91549,7+94033,4) / 2 = 92791,55 тис.грн. Фондомнсткість – показник, що характеризує вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості валової (товарної) продукції. Обчислюють як відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до річного обсягу валової (товарної) продукції. Ф. – показник, обернений показникові фондовіддачі. Також на підприємстві розраховують показники фондоозброєності праці – це відношення середньорічної вартості ОФ до середньооблікової чисельності працівників. Як бачимо з табл. 2.4 коефіцієнт зносу с кожнім роком збільшується. Це свідчить про погіршення технічного стану ОФ. Коефіцієнт вибуття і оновлення низькі. Коефіцієнт придатності з кожним роком зменшується, в 2008 р. 49,7 а 2010 р. вже становить 48,7 Таблиця 2.5. Розрахунок показників ефективності використання основних фондів
На рівень фондовіддачі впливає багато факторів, тому можна використовувати різні факторні моделі аналізу цього показника. Можна розглянути модель, де на рівень фондовіддачі впливають: зміна доходу від відпущеної води, середньорічна вартість ОФ. Факторний аналіз використання ОФ відображено у табл. 2.6. За даними таблиці 2.5 видно, що фондовіддача невисока, і спостерігається її зменшення. Це свідчить про недостатню ефективність використання ОФ. Фондоозброєність праці з кожним роком зростає від 120,8 у 2008 р. до 128 тис. грн. у 2010 р. Середньорічна вартість ОФ також с кожним роком збільшується, в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. збільшилось на 2041,6 тис. грн. Таблиця 2.6. Факторний аналіз фондовіддачі
На підставі даних табл. 2.6 визначити за 2010 рік вплив середньорічної вартості ОФ та доходу від реалізованої води на фондовіддачу за допомогою прийому ланцюгових підстановок за формулою: Фв = Вплив зміни доходу від реалізованої води: ∆ Фв = ∆ Фв = (135369 / 90749,9) – (132558,8 / 90749,9) = 1,49 – 1,46 = 0,03 тис.грн. Вплив зміни середньорічної вартості ОФ: ∆ Фв = ∆ Фв = (135369 / 92791,5) – (135369 / 90749,9) = 1,45 – 1,49 = – 0,04 тис.грн. Перевірка: 0,03+(-0,04) = – 0,01 грн. В 2010 р. в порівнянні з 2009 р. фондовіддача зменшилась на 0,03 грн. Це сталося за рахунок зменшення доходу від реалізованої води споживачам, що призвело до зменшення фондовіддачі, а також за рахунок зменшення середньорічної вартості ОФ що призвело до зменшення фондовіддачі на -0,01 грн. 3. Аналіз показників праці та її оплати Головною продуктивною силою суспільства є працююча людина. Праця була і залишається головним джерелом матеріального і духовного достатку, головною умовою життя і розвитку суспільства. Вся трудова діяльність людей здійснюється за участю трьох елементів: робочої сили, знарядь і предметів праці. Основна роль серед них належить робочій силі, яка використовує знаряддя і предмети праці. Засоби виробництва функціонують тільки в процесі праці. Найбільш активним і вирішальним фактором виробництва є фактор живої праці – трудові ресурси, кадровий потенціал та ефективність його використання. Саме від забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, раціонального їх використання залежать організаційно-технічний рівень виробництва, імідж підприємства, його фінансова стабільність, усі економічні показники діяльності. Трудові ресурси (або також трудові резерви) – поняття «марксистсько-ленінської» (комуністичної, сталінської або так званої «лагерної») «політичної економії». За дегуманізацію і інструменталізацію людини та методологічну необґрунтованість це поняття багаторазово піддавалося критиці суспільствознавцями. В вітчизняній економічній науці під цим терміном розуміється працездатне населення (дійсне і потенціальне) на території країни, адміністративної територіальної одиниці або підприємства. Трудові ресурси – це частина працездатного населення, що за своїм віковими, фізичними, освітніми даними, практичними навичками відповідає тій чи іншій сфері діяльності. Основним завданням аналізу праці є вивчення та оцінка: – аналіз складу і структури персоналу; – аналіз руху кадрів; – аналіз продуктивності праці; – аналіз складу і структури фонду оплати праці. Ці питання вивчаються за даними: – плану з праці; – форми №1 – ПВ «Звіт з праці»; – форми №3 – ПВ «Звіт про використання робочого часу»; – статистичної звітності відділу кадрів про рух працівників; – розрахунково-платіжні відомості. Аналіз розпочинаємо з аналізу складу і структури працівників водопровідного підприємства. Таблиця 3.1. Склад і структура працівників водопровідного підприємства
Важливим об’єктом аналізу є рух робочої сили. Передумовою зростання продуктивності праці та ефективності виробництва є стабільність складу персоналу. Зміна в складі працюючих за віком, стажем роботи та освітою відбувається внаслідок руху робочої сили. Найбільшу питому вагу в структури займають робітники, їх відсоток за 2008 р. 73,47%, за 2009 р. 73,5%, за 2010 р. 73,8%. Найбільшу питому вагу службовці відсоток яких склав у 2008 р. 2,31%, у 2009 р. 1,4%, а в 2010 р. 1,37%. Що стосується керівників, то з кожним наступнім роком їх відсоток збільшується, а в спеціальності коливається. Таблиця 3.2. Рух кадрів водопровідного підприємства
|