Реферат: Насичені одноатомні спирти

з хімії

на тему:

“Насичені одноатомні спирти”

Виконав:

учень 11-А класу

середеньої школи № 96

                                                                                          Коркуна Дмитро

Насичені одноатомні спирти –  похідні насичених вуглеводнів, де один атом Гідрогену заміщений на одну гідроксильну (функціональну) групу.

С_nH_2n+1OH   – загальна формула насичених одноатомних спиртів

             Етанол

CH₃OH – молекулярна формула

       Н

        |

H – C– O – H – структурна ф-ла

        |

       H        СН₃ – ОН – скорочена

                    структурна формула

            Метанол

С₂Н₅ОН – молекулярна формула

      Н    Н

       |      |

H– C – С – O – H   –   структурна ф-ла

       |      |

      H    H   СН₃ –CH₂  –  ОН – скорочена

                    структурна формула

Електронна формула.

           Етанол

       Н   δ^-   δ⁺

Н :  С : О : Н

       Н       

          Метанол

       Н   Н    δ^-   δ⁺

Н :  С : С:  О : Н

       Н   Н     

Ізомерія

Для спирту С₄Н₉ОН характерні такі ізомери:

4             3          2           1

СН₃ – СН₂ –  СН₂ – СН₂ – ОH

          Бутанол –1

4             3           1        1

СН₃ – СН₂ – СН – СН₃

                        |

                    OH

           Бутанол - 2

CH₃ – CH – CH₂ – OH

             |

          CH₃

2- Метилпропанол-1

            CH₃

   1         2 |      3

 СН₃ –  С – СН₃

                   |

             OH

2- Метилпропанол-2

Фізичні властивості метанолу і етанолу

Метанол і етанол – за нормальних умов рідини, легші за воду, мають специфічний запах,  як полярні сполуки, вони добре розчинні у воді Т_кип. Метанолу дорівнює 65⁰ С, етанолу– 78⁰ С.

Метанол і етанол – дуже подібні рідини, розрізнити їх можна лише хім. способом або за температурою кипіння.

Хімічні властивості метанолу й етанолу:

1.          Повне окиснення (горіння)

2СН₃ – ОН + 3О₂ → 2СO₂ +  4 H₂O       ▲H=715 кДж/моль

2.          Неповне окиснення

   O                          О

    ||                           ||

С₂Н₅ОН СН₃ – С   СН₃ – С

                          ^-Н₂О                     |      ^-Н₂О             

                                     C       

3.    Заміщення атома гідрогену

 2CH₃–CH₂ – ОН+ 2 Na→2CH₃–CH₂–O Na + H₂

4.    Заміщення гідроксильної групи на галоген

СН₃ – СН₂ + ОН + Н  – Сl→CН₃ –СН₂ –Сl

5.    Дегідратація

С₂Н₅ ОН→(t 270⁰) CН₂ =СН₂+Н₂O

6. Реакція естирифікації – взаємодія карбонових кислотіз спиртами при нагріванні і наявності каталізатора .

          O                                                  O

           ||                                                    ||    

СН₃ – С + HO – C₂H₅ ↔(t₀,k,t) CH₃ – C    +H₂O

           |                                                    |

          OH                                             C₂H₅

7. Внутрішньо молекулярна дегідратація

2С₂Н₅ – ОН →(t₀,k,t) С₂Н₅– О– С₂H₅ – O –C₂H₅ + H₂O

Способи добування метанолу

1.    Суха перегонка деревини

2.    З синтез газу

СО +2Н₂ →(t_0,R,k,t)CH₃OH

Способи добування етанолу

1.    Гідроліз галоген пхідних

СН₃ – С₂Н₂Cl + H₂O →CH₃ CH₂OH + HCl

2.    Відновлення альдинідів

           O

           ||

СН₃ – С + H₂→CH₅CH₂OH

           |

          H

3.    Спиртове бродіння глюкози

С₆Н₁₂О₆ →(бродіння) С₂Н₅ОН + 2СО₂

Гідратація етилену

4.    Гідратація етилену

Застосування етанолу й метанолу

1.    Основа алкогольних напоїв

2.    Розчинники

3.    Органічний синтез і лабораторна практика

4.    Добувають речовини, що є вихідними здля виробництва каучуку.