ПЕРЕДМОВА

Рецензенти:

Редактор

Комп'ютерний набір Макетування

Проф.Кульчицький В.С, Доц. Кольбенко А.В. Доц. Семків В. О. Доц. Мацько М.А.

Т.А.Веремчук В. О. Качур В. О. Качур

) Є.М.Орач, 2000 ) Б.Й.Тищик, 2000

Право Стародавнього Риму - яскрава сторінка світової історії. Понад дві тисячі років тому на основі рабовласницького способу виробництва скла­лася і розвивалася правова система, в якій найбільших успіхів досягла розробка низки галузей і насамперед приватного (цивільного)дірава. Зокре­ма, набуло своєї завершеності формулювання багатьох правових принципів, особливо тих, що стосуються приватної власності, договірного, спадкового, сімейного та іншого права. Римські юристи вперше розробили право при­ватної власності, абстрактне право, приватне право, право абстрактної особи. Право стало класичним юридичним виразом життєвих умов і конфліктів сус­пільства, в якому панує приватна власність.

Римське приватне право мало великий вплив на подальшу історію фео­дальних і капіталістичних держав. Увесь правовий розвиток Західної Європи та інших континентів відбувався під знаком римського права аж до наших часів. Можна без перебільшення сказати, що рівень правової культури Ста­родавнього Риму в багатьох відношеннях залишається неперевершеним ще й на сьогодні і є взірцем для сучасного законодавства.

Римське право визначало не тільки подальшу практику, але й теорію. Багатовікове вивчення римського права формувало юридичне мислення За­хідної Європи і створювало сильний клас юристів, керівників та дійових помічників у будь-якій законодавчій діяльності.

Об'єднуючи Європу на практиці, римське право об'єднувало її і в теоре­тичних пошуках: французька юриспруденція, наприклад, працювала весь час поруч з юриспруденцією німецькою, італійською, мала з ними спільну мову, шукала вирішення одних і тих самих проблем. Так виросла на грунті римсь­кого права спільна робота всієї європейської юриспруденції, яка продовжувала роботу мислителів античного^віту. Вогонь, запалений римсь­ким Гаєм чи Ульпіаном, через багато віків дійшов до сучасних учених усіх народів. Така історична доля римського права.

Загальновизнано, що римська цивілістика залишається неперевершеною для сучасного правотворення, практичного застосування цивільного права. А глибина теоретичних узагальнень і висновків видатних римських юристів,

їх мистецтво глибокого наукового аналізу, практичне застосування своїх вис­новків, оцінок та тлумачень є прикладом і для сучасних юристів.

Саме ці фактори визначали інтерес до римської цивілістики понад півтори тисячі років. Інтерес до вивчення римського права, особливо його цивільноп-равових проблем, не згасав ніколи в країнах, в основі права яких лежать засади і принципи римського приватного права. Можна навести багато прикладів повнокровного життя римського права в окремих країнах Європи і Латинсь­кої Америки.

Римське приватне право стало базою, на якій віками формувалося юри­дичне мислення, тому його вивчають у багатьох країнах ще й тепер", зокрема теорію цивільного права як правову систему, в якій основні юридичні інститу­ти і поняття знайшли найбільш чисте від усяких випадкових та національних забарвлень вираження.

Якщо римське приватне право повсюдно є основою юридичної освіти, то в Україні для цього є ще більше причин. Волею історичної долі Україна трива­лий час була відрізана від Західної Європи, відчужена від її здобутків і тому українці виявилися дещо позаду загальноєвропейського руху, зокрема і в га­лузі права. Після проголошення незалежності Україна стала на шлях ринкової економіки. Вона проголосила свободу підприємництва, рівність усіх форм влас­ності, що зумовило розвиток підприємницької діяльності і в свою чергу визначило потяг до вивчення цивільного законодавства, цивільного права, оскільки всі суспільні відносини, пов'язані з набуттям, користуванням і розпо­рядженням майном, регулюються саме цивільним правом. Римська цивілістика залишається неперевершеною школою не тільки для сучасного правотворен-ня, наукового аналізу і узагальнень, але й практичного застосування цивільного законодавства.

Враховуючи ці та інші особливості римського приватного права, на юри­дичних факультетах університетів, у правничих коледжах введено його ' викладання. За визначенням Ульпіана, приватне право захищало інтереси ок­ремих осіб й оскільки воно створювалося як абстрактне право, то саме тому могло бути застосованим безпосередньо або з певними модифікаціями до будь-яких приватновласницьких відносин.

У зв'язку з цим виникла потреба у створенні спеціальної навчальної літе­ратури. За останнє десятиріччя юридична наука збагатилася підручниками та іншими виданнями з римського приватного права, що значно підвищило рівень засвоєння його студентами. До видатних подій можна віднести видання Ди-гест Юстиніана, 26 книг яких були вже давно перекладені на російську мову І.С.Петерським, але видані тільки в середині 80-х років.

Зважаючи на те, що римське приватне право відіграє вступну роль до пред­метів цивільного права і процесу, сімейного, спадкового права та інших, автори пропонованого посібника прагнули підібрати відповідний матеріал та викла-

сти такі принципи й інститути римського приватного права, які активно спри­яли б глибокому розумінню і засвоєнню студентами головних засад цих сучасних, дуже важливих та потрібних предметів, розумінню теоретичних і практичних питань розвитку держави й права в Україні в цілому.