§2. Поняття особи та її правоздатність
Особа (persona) в юридичному розумінні — це той, хто має права та може бути суб'єктом права (наприклад, може бути власником, кредитором тощо). Здатність бути суб'єктом цивільних прав і обов'язків римські юристи позначали терміном caput (правоздатна особа).
Отже, правоздатність — це можливість особи мати і бути носієм закріплених у правових нормах суб'єктивних прав та обов' язків.
16
Межі правоздатності різних категорій осіб визначаються об'єктивним правом (законами, звичаями, постановами тощо).
Правоздатність, притаманна людині як життєздатній істоті, не залежить від її розумових здібностей та стану здоров'я. Правоздатність суб'єкта права починається з моменту народження і припиняється з настанням смерті.
Правоздатність в римському праві складається з трьох статусів:
status libertatis (статус свободи) — бути вільним, а не залежним;
status ctvitatis (статус громадянства) — бути громадянином Риму;
status familiae (сімейний статус).
За статусом свободи розрізнялися вільні і раби, за статусом громадянства — римські громадяни та інші вільні особи, але не громадяни.
За сімейним статусом особи в сім'ї поділялися на: осіб свого права (persona sui juris) — голова родини (pater familas) — та осіб чужого права (persona alienojuri subjesta) — підвладні.
Повна правоздатність у вільної людини наставала за наявності певних умов: свободи, римського громадянства і сімейного стану глави сім'ї (paterfamilias).
«все книги «к разделу «содержание Глав: 78 Главы: < 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. >