§5. Статусні суди

Будь-яке становище (статус) особи може бути оскаржене. Тому у зв'язку з необхідністю вирішення питань, є людина вільною чи рабом, особою свого права чи чужого, були створені статусні суди, тобто суди, в яких вирішувалися питання правового становища фізичних осіб.

18

Існувало три види судів, в яких у процесуальному порядку роз­глядався статус особи:

суд, в якому потрібно було довести, що певна особа, яка живе

як раб, насправді є вільною;

суд, де потрібно було довести, що певна особа, яка живе як

вільна, за своєю суттю є рабом;

суд, в якому потрібно було довести, що певна особа є віль­

ною від народження чи вільновідпущена.

§6. Юридичні особи

Юридична особа — це союзне утворення, що об'єднує людей і майно, яке користується самостійною правоздатністю і визнається суб'єктом права.

Для того, щоб вважатися утвореним, союзне об'єднання повинно було налічувати не менше як три особи, а також мати майно та уповноважену особу, яка діяла від імені об'єднання.

Вищим органом вважалися загальні збори всіх членів об'єднання, на яких рішення приймалися більшістю голосів.

Юридична особа припиняла свою діяльність:

зі смертю або вибуттям особи зі складу юридичної особи;

якщо державна влада позбавляла її характеру юридичної

особи за протиправні дії;

у випадку ліквідації майна;

на загальних зборах засновників при прийнятті рішення

про припинення діяльності;

за умови досягнення мети, заради якої створювалася юри­

дична особа;

у разі закінчення терміну, на який було створено юридичну

особу.

За статусом і повноваженнями розрізняли такі юридичні об'єд­нання:

держава;

імператорський престол;

політичні союзи: общини, міста, колонії, провінції;

вільні союзи (релігійні колегії, похоронні колегії, політичні

клуби, союзи ремісників);

церковні інститути (церкви, храми, монастирі, богоугодні

дома, лікарні).

Римські юристи розробили принципи, які характеризують юри­дичну особу:

незалежність існування юридичної особи від зміни або ви­

буття Ті окремих членів (вихід з об'єднання, як і вступ нових осіб,

аж до його повного оновлення, не впливає на його правовий статус);

наявність власного імені, під яким ведуться справи юри­

дичної особи;

19

наявність особистого майна, яке знаходиться у власності

юридичної особи, а не у власності його окремих членів. Майно

юридичної особи існує як відокремлене майно, а не як спільна

власність фізичних осіб;

наявність самостійних прав і обов'язків;

можливість юридичної особи і окремих її членів вступати в

цивільні правовідносини як рівні суб'єкти;

належність усього, що юридична особа отримує зі своїх

клієнтів, їй самій, а не окремим її засновникам;

можливість юридичної особи самостійно вести справи і від­

повідати в суді.

20