10.3. Основні види порушень законодавства про захист економічної конкуренції

Відповідно до законодавства про захист економічної конку­ренції виділяють такі види порушень:

1.             АнтиконкурентнІ узгоджені дії, спрямовані на:

встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;

обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічно-

го розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;

розподіл ринків або джерел постачання за територіальним прин­

ципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи прид-бання,

за колом продавців, покупців або споживачів, за іншими ознаками;

спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з рин­

ку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців;

застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими

суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне ста­

новище в конкуренції;

укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами госпо­

дарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згід-но

з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяль­

ності не стосуються предмета цих угод;

суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів гос­

подарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про захист економічної конкуре -нції» узгоджені дії можуть бути дозволені у разі, якщо їх учасники доведуть, що ці дії сприяють:

<^ вдосконаленню виробництва, придбанню або реалізації товару;

^> техніко-технологічному та економічному розвитку;

<& розвитку малих або середніх підприємців;

<^ оптимізації експорту чи імпорту товарів;

^ розробленню та застосуванню уніфікованих технічних умов або стандартів на товари;

^> раціоналізації виробництва.

2.             Зловживання монопольним становищем.

129

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Монопольним визнається домінуюче становище суб'єкта госпо­дарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (робіт, послуг).

Ринок товару — це сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.

Стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому рин­ку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним змен­шенням витрат виробництва на одиницю продукції в міру збільшен­ня обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються су­б'єктами господарювання, не можуть бути замінені у споживанні іншими, у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше за­лежить від зміни цін на такі товари, ніж п опит на інші товари (послу­ги), вважається природною монополією.

Саме по собі монопольне становище того або іншого суб'єкта гос­подарювання не визнається порушенням антимонопольного зако­нодавства.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист економічної кон­куренції» суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

на цьому ринку в нього немає жодного конкурента;

не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можли­

востей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі

сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для досту­

пу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи

інших обставин;

частка суб'єкта господарювання на ринку товару перевищує

35%, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції;

4)частка суб'єкта господарювання на ринку товару становить 35% або менше, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурен­там;

5) вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарю­вання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або

130

Тема 10 Правові засади обмеження монополізму в економіці України

є незначна конкуренція і щодо них разом узятих виконується одна з умов, передбачених п.п. 1 - 2;

6)домінуючим є становище кожного з кількох суб'єктів господа­рювання, якщо стосовно них виконуються такі умови:

^ сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки, перевищує 50%;

^> сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарюван­ня, яким на одному ринку належать найбільші частки, перевищує 70%, і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконують­ся умови п. 5.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку -дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопо­льне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть при­звести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокре­ма обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів гос-пода-рювання, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. До них належать:

встановлення таких цін чи інших умов придбання або реаліза­

ції товару, які неможливо було б встановити за умов існування знач­

ної конкуренції на ринку;

застосування різних цін чи інших умов до рівнозначних угод з

суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єк­

тивно виправданих на те причин;

обумовлення укладення угод прийняттям суб'єктом господа­

рювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з

торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяль­

ності не стосуються предмета договору;

обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що

завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання,

покупцям, продавцям;

часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару

за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;

суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів гос­

подарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;

створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунен­

ня з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.

131

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

3. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядуван­ня, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

Антиконкурентными діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управлін­ня та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, роз­поряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господар­ського управління та контролю (колегіального органу чи посадової осо­би) , які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, об­меження чи спотворення конкуренції. До них належать:

заборона або перешкоджання створенню нових підприємств чи

здійсненню підприємництва в інших організаційних формах у будь-

якій сфері діяльності, атакож встановлення обмежень на здійснення

окремих видів діяльності, на виробництво, придбання чи реалізацію

певних видів товарів;

пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарю­

вання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні чи

інші форми об'єднань або здійснення концентрації суб'єктів гос­

подарювання в інших формах;

пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарю­

вання до пріоритетного укладення договорів, першочергової по­

ставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх прид­

бання у певних продавців;

будь-яка дія, спрямована на централізований розподіл това­

рів, а також розподіл ринків між суб'єктами господарювання за те­

риторіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їхреаліза-

ції чи закупівель або за колом споживачів або продавців;

встановлення заборони на реалізацію певних товарів з одного

регіону країни в іншому або надання дозволу на реалізацію

товарів з одного регіону в іншому в певному обсязі чи за виконання

певних умов;

надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єк­

тів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у приві­

лейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може

призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення

конкуренції;

132

Тема 10 Правові засади обмеження монопочізму в економіці України

дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або гру­

пам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дис­

кримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами;

дія, якою встановлюються не передбачені законами України

заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо

придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування про­

грам діяльності та розвитку, розпорядження прибутком.

Органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване ста­новище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності або ставлять у нерівні умови окремі категорії суб'єктів господарю­вання чи іншим способом порушують правила конкуренції.

Рішення або дії цих органів, які спрямовані на обмеження конку-ренціїчн можуть мати наслідком такі обмеження, визнаються обґрун­тованими у випадках, передбачених ст. 26 Господарського кодексу України:

^ надання допомоги соціального характеру окремим суб'єктам господарювання за умови, що допомога надається без дискриміна­ції інших суб'єктів господарювання;

^ надання допомоги за рахунок державних ресурсів з метою від­шкодування збитків, завданих стихійним лихом або іншими над­звичайними подіями, на визначених ринках товарів або послуг, перелік яких встановлюється законодавством;

^ надання допомоги, утому числі створення пільгових економіч­них умов окремим регіонам з метою компенсації соціально-економі­чних втрат, викликаних важкою екологічною ситуацією;

<$ здійснення державного регулювання, пов'язаного з реаліза­цією проектів загальнонаціонального значення.

4. Недобросовісна конкуренція — будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підпри­ємницькій діяльності:

Ф неправомірне використання ділової репутації суб'єкта гос­подарювання, створення перешкод суб'єктам господарювання у про­цесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції;

^ неправомірне збирання, розголошення та використання комер­ційної таємниці, а також інші дії.

133

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО