§ 1. Загальні положення про звільнення та підстави звільнення засуджених від відбування покарання у виді позбавлення волі

За частиною 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Процес виконання й відбування покарання повинен передбачати закінчення здійснення впливу на засудженого та його поверенення до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Кримінальне покарання у ряді випадків призначається на певний строк і закінчується, як правило, звільненням від відбування покарання.

Основною підставою для звільнення та «загальним правилом» є звільнення у зв'язку з відбуттям строку покарання.

Але покарання не є незмінюваним. В момент його призначення суд виходить з тяжкості злочину, особистості засудженого, обставин справи та вимог закону. Поки покарання ще не почало виконуватися, засуджений залишається особою, що вчинила злочин та ще не піддана державному примусу. Призначене покарання ще тільки має потенційну змогу змінити засудженого. Але після того, як воно починає виконуватися, людина під його впливом може змінитися. На такі випадки закон теж реагує, передбачаючи можливість дострокового звільнення від відбування покарання. Це пов'язане з тим, що у разі змін у поведінці засудженого презумується, що покарання досягло своєї мети та відпала необхідність його подальшого виконання.

Є різні підстави звільнення від відбування покарання. Стаття 152 КВК України називає підставами звільнення від відбування покарання:

відбуття строку покарання, призначеного вироком суду;

закон України про амністію;

акт про помилування;

скасування вироку суду і закриття кримінальної справи;

закінчення строків давності виконання обвинувального вироку;

умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;

хвороба;

інші підстави, передбачені законом.

223

Як видно з наведеного переліку, законодавець залишив його відкритим, тобто названі підстави звільнення не є вичерпними, закон може передбачати й інші (наприклад, звільнення від відбування покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння). Пояснюється це тим, що життя і відповідно законодавство змінюється, світова спільнота дотримується напрямку пом'якшення та економії засобів кримінальної репрессії, тому можуть виникати нові підстави звільнення від покарання.

У науці кримінально-виконавчого права є усталені класифікації підстав звільнення від відбування покарання. Ось деякі з них:

умовні і безумовні підстави. Під умовними розуміються такі

підстави, можливість звільнення за якими закон пов'язує з певними

умовами. Нариклад, умовно-дострокове звільнення від відбування по

карання, що можливе лише для певних категорій засуджених, які відбу

ли встановлену частину строку покарання. Безумовні підстави — це такі

юридичні факти, настання яких безумовно свідчить про необхідність

звільнення засудженого. Відбуття строку покарання за будь-яких обста

вин є підставою для звільнення засудженого, навіть якщо відносно цього

засудженого є негативні кримінологічні прогнози;

з відбуттям повного строку покарання і достроково. Йдеться про

випадки, коли засуджений відбуває весь строк покарання або засудже

ний відбуває лише певну частку призначеного судом строку покарання

(помилування, амністія тощо);

за видом покарання, яке відбувалося. Кримінальне право України

знає дванадцять видів покарання. Кожен з цих видів має свою спе

цифіку стосовно порядку звільнення від його відбування;

за станом здоров'я засудженого. З самого визначення видно, що

можна розрізнити звільнення, підставою якого є хвороба засудженого

(звільнення у зв'язку з хворобою), а також таке звільнення, при якому

не має значення стан здоров'я засудженого (амністія);

за колом органів, що застосовують певну підставу звільнення. За

лежно від того, на якій підставі звільнюється засуджений, таке звільне-

ня проводиться різними учасниками кримінально-виконавчої діяль

ності. Звільнення засудженого від покарання або подальшого його

відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного

покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покаран

ня на підставі закону України про амністію чи акта про помилування,

може застосовуватися тільки судом. Помилування здійснює Президент

України, звільнення у зв'язку з відбуттям строку покарання виконує

відповідна установа виконання покарання;

за статтєвими ознаками. Ця класифікаційна група передбачає деякі

додаткові підстави звільнення для засуджених жінок, які стали вагітни

ми або народили дітей під час відбування покарання. Такі засуджені за

певних умов можуть бути звільненні від відбування покарання.

224