§ 3. Пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі

Засуджені до позбавлення волі зазнають лише тих правообмежень, які випливають із закону та вироку суду. Відповідно до вимог КВК України засуджені мають право на пенсійне забезпечення згідно з діючим законодавством. Це право включає в себе можливість на загальних підставах отримати пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом.

Збереження за засудженими права на пенсійне забезпечення цілком логічне та зрозуміле. Засуджений не позбавляється статусу громадянина зі всім комплексом прав та обов'язків, які властиві цьому статусу. Крім того, навіть якщо особа піддана покаранню, необхідно презуму-вати, що вчинений злочин — це помилка, яка не перехрещує колишнього життя людини, її праці та поваги до ЇЇ віку. До того ж, якщо засуджений здійснював сплату зборів до Пенсійного та іншіх фондів соціаль-

198

ного страхування, це означає, що він працював, тобто брав участь у суспільному житті і має право отримати забезпечення від держави.

До установи виконання покарань може потрапити особа, якій пенсія вже призначена. Ці засуджені підлягають державному пенсійному забезпеченню на загальних підставах. Призначена пенсія перераховується органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання такого пенсіонера і з неї відшкодовуються витрати на його утримання в установі (харчування, речове майно, комунально-побутові послуги та інше). При цьому не менш як двадцять п'ять відсотків пенсії повинно бути зараховано на особовий рахунок засудженого.

Особливістю призначення пенсії особі, яка досягла пенсійного віку в ході відбування покарання, є те, що в таких випадках час роботи в установі зараховується в стаж роботи, необхідний для призначення трудової пенсії, після звільнення і за умови сплати нею страхових внесків в порядку, передбаченому законодавством.

Засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством України.

Розділ 22

Особливості відбування покарання в колоніях різних видів

Крім загальних умов відбування покарання, що містяться у главі 17 КВК України і які поширюються на всі види виправних колоній, КВК України встановлює і певні особливості відбування покарання в різних видах колоній, які встановлені главою 20 КВК України.

Найбільш сприятливі умови відбування покарання для засуджених установлюються у колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Згідно із ч. З ст. 138 КВК України у такого виду колоніях встановлюється режим, передбачений для засуджених, які тримаються у дільницях соціальної реабілітації виправних колоній. Це означає, що засуджені, які відбувають покарання у таких колоніях:

тримаються під наглядом, а на території житлової зони — під охо

роною;

у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються пра

вом вільного пересування в межах території колонії;

з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза

територією колонії, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за

характером виконуваної ними роботи або у зв'язку з навчанням;

можуть носити цивільний одяг, мати при собі гроші та цінні речі,

користуватися грішми без обмеження;

мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки,

передачі, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а три

валі побачення — до трьох діб один раз на місяць;

після відбуття шести місяців покарання в разі відсутності пору

шень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозво

лу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту,

де розташована колонія, із своїми сім'ями, придбавати відповідно до

чинного законодавства жилий будинок і заводити особисте господар

ство.

У колоніях же мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього й максимального рівнів безпеки особливості відбування покарання проявляються у:

витрачанні на місяць різної суми грошей, зароблених у виправній

колонії, для придбання продуктів харчування й предметів першої потреби;

одержанні різної кількості посилок (передач) і бандеролей про

тягом року;

200

отриманні права на поліпшення умов тримання;

різних умовах ізоляції засуджених у межах однієї виправної ко

лонії.

Зокрема, засуджені мають право витрачати на місяць для придбання продуктів харчування й предметів першої потреби гроші у сумі:

до 100% мінімального розміру заробітної плати — у виправних ко

лоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання;

до 80% мінімального розміру заробітної плати — у виправних ко

лоніях середнього рівня безпеки;

до 70% мінімального розміру заробітної плати — у виправних ко

лоніях максимального рівня безпеки.

Засуджені мають право одержувати протягом року:

сім посилок (передач) і чотири бандеролі — у виправних колоніях

мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання;

шість посилок (передач) і чотири бандеролі — у виправних ко

лоніях середнього рівня безпеки;

п'ять посилок (передач) і дві бандеролі — у виправних колоніях

максимального рівня безпеки.

Поліпшення ж умов тримання у виправних колоніях залежить від таких підстав".

сумлінної поведінки;

сумлінного ставлення до праці;

строку відбування покарання;

4)             перебування у дільниці ресоціалізації виправної колонії.

Право на поліпшення умов тримання у виправних колоніях перед

бачає дозвіл на додаткове витрачання грошей на місяць у сумі:

50% мінімального розміру заробітної плати — у виправних ко

лоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання;

40% мінімального розміру заробітної плати — у виправних ко

лоніях середнього рівня безпеки;

30% мінімального розміру заробітної плати — у виправних ко

лоніях максимального рівня безпеки.

Причому таке право може бути надане після відбуття:

не менше однієї третини строку покарання — у виправних ко

лоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання;

не менше половини строку покарання — у виправних колоніях

середнього і максимального рівня безпеки.

У виправних колоніях мінімального і середнього рівнів безпеки засуджені тримаються у звичайних жилих приміщеннях з дотриманням вимог роздільного тримання, встановлених ст. 92 КВК України. У виправних же колоніях максимального рівня безпеки в умовах суворої ізоляції засуджені можуть триматися як у звичайних жилих приміщеннях, так і у приміщеннях камерного типу.

14 А. X. Степанюк

201

У приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки тримаються:

чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення

волі;

чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним

позбавленням волі;

чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини;

чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особли

во тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення

волі;

чоловіки, які раніше були засуджені до позбавлення волі за будь-

який з таких злочинів: проти основ національної безпеки України;

умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; захоплення заручників;

зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвал

тування неповнолітньої чи неповнолітнього, малолітньої чи малолітньо

го; розбій, вчинений організованою групою або поєднаний із заподіян

ням тяжких тілесних ушкоджень; вимагання, вчинене організованою

групою або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження;

створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; пося

гання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадсько

го формування з охорони громадського порядку і державного кордону

або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засіда

теля чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням

правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної устано

ви; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти і які знову вчинили

будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покаран

ня у виді позбавлення волі;

чоловіки, переведені з колоній середнього рівня безпеки відпо

відно до ст. 101 КВК України.

Ці категорії засуджених можуть бути переведені з приміщень камерного типу у звичайні житлові приміщення після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання при умові, що вони стали на шлях виправлення (ст.101 КВК України).

У звичайних жилих приміщеннях колоній максимального рівня безпеки тримаються:

чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного

позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у поряд

ку помилування;

чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини;

чоловіки, які раніше двічі в будь-якій послідовності були засуд

жені до позбавлення волі за такі злочини: проти основ національної

безпеки України; умисне вбивство; умисне тяжке тілесне ушкодження;

захоплення заручників; зґвалтування; розбій, вчинений при обтяжую-

202

чих обставинах; вимагання, вчинене при обтяжуючих обставинах; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї; створення злочинної організації; бандитизм; терористичний акт; створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань; викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем; незаконне заволодіння транспортним засобом при обтяжуючих обставинах; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця; посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя; злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; посягання на життя представника іноземної держави і які знову вчинили будь-який з перелічених злочинів, за який вони засуджені до покарання у виді позбавлення волі.

14*