§ 3. Правові системи як об'єкти дослідження у міжнародному приватному праві

В юридичній літературі вживають різні терміни: "сім'я правових систем" (Р. Давид); "кола права" (С. Розмарін); "правова система" (І. Сабо); "структурна спільність" (С. С. Алексеев), а також похідні варіанти від зазначеної термінології, як-от: "велика сім'я правових систем", "правова сім'я", "велика правова сім'я", "типова система", "історичний тип права", "група правових систем", "національна правова система". Найбільш поширеними є терміни: "правова сім'я", "правова система" (іноді "система права", що не завжди ідентичні за змістом), "історичний тип права". В останні десятиріччя з'явилися терміни: "правова картина (карта) світу", "юридична географія світу", "співтовариство правових систем".

Вказані терміни часто є багатозначними. Так, категорія "правова система" вживається у кількох значеннях. У найвуж-чому розумінні вона означає право певної держави і є синонімом терміна "національна правова система". Правова система поряд із правом як системою норм включає й інші компоненти правового життя суспільства, зокрема праворозуміння, пра-вотворчість і правозастосування. Водночас термін "правова система" може враховувати соціальний аспект. У такому випадку говорять про соціально-політичне значення правової системи. Так, відомими є поняття "соціалістична правова система", "буржуазна правова система", "феодальна правова система". Дещо іншого змісту цей термін набуває у поняттях

38

"англосаксонська правова система", "правові системи держав континентального права", "мусульманська правова система".

Поняття "правова система" у вузькому значенні відрізняється від поняття "система права". Останнє є інституціональ-ною категорією. Воно розкриває взаємозв'язок, співвідношення й будову галузей права. Проте вказані терміни можуть вживатися як синоніми. Отже, термінами "правова система" та "система права" може позначатися право певної держави.

Враховуючи спільність окремих правових систем сучасності, їх об'єднують за схожими суттєвими юридичними ознаками, використовуючи, зокрема, для позначення термін "правова сім'я". Мова йде про схожість історичного розвитку, джерел і структури основних інститутів і галузей права певних держав, їхніх правової культури, традицій тощо. Тобто це сукупність національних правових систем у межах єданого типу права. До речі, класифікація правових систем різних держав у "сім'ї" чи інші групи, кожна з яких становила б оригінальний правовий тип, відбувалася ще в XIX столітті. Нині питання класифікації отримало майже оптимальне, однозначне вирішення.

У цьому навчальному посібнику в розумінні національної правової системи використовуватимуться поняття "правова система", "система права". Якщо мова йтиме про сукупність правових систем держав, згрупованих за певними характерними для них рисами (класифікаційними ознаками), вживаються терміни: "сім'я континентального права", "сім'я загального права" тощо. Інші ж терміни нічого нового, крім вербальної різноманітності, не дають.