§ 4. Ліцензування та сертифікація експортно-імпортних операцій

У процесі здійснення експортно-імпортних операцій Україна самостійно та в особі її державних органів у випадках, передбачених ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", може запроваджувати режим ліцензування. Так, розрізняють декілька видів ліцензій: генеральна — відкритий дозвіл на операції з певного товару (товарів) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування з цього товару (товарів); разова (індивідуальна) — разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період, не менший ніж той, що є необхідним для здійснення операції; відкрита (індивідуальна) — дозвіл на експорт чи імпорт товару протягом певного часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Розрізняють ліцензії на імпорт: антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні. Антидемпінгова ліцензія — це належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів. Компенсаційна ліцензія — це оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антисубсидійного розслідування та/або компенсаційних заходів. Спеціальна ліцензія надає право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів.

Запровадження режиму ліцензування встановлюється Верховною Радою України. Ліцензії видаються МЗЕЗторгом України на підставі заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України. Ліцензійна палата України, яка діє відповідно до Указу Президента України "Про ліцензійну палату України" від 7 лютого 1997 p., повинна вести Єдиний ліцензійний реєстр; координувати роботу органів, що видають від-

169

Повідні ліцензії; здійснювати контроль за додержанням порядку видачі ліцензій органами державної виконавчої влади.

Щороку Кабінет Міністрів України встановлює перелік товарів, імпорт чи експорт яких піддягає ліцензуванню. У разі, якщо ліцензії не реалізуються суб'єктами підприємницької діяльності протягом установленого строку, їхня дія може бути продовжена, як це було зроблено, наприклад, постановою Кабінету Міністрів України "Про продовження дії ліцензії на імпорт окремих видів товарів" від 3 лютого 1997 р.1

З метою уникнення значної шкоди, заподіяної національному товаровиробнику зростанням частки імпорту в Україні, або загрози заподіяння такої шкоди, в Україні запроваджено дозвіл на імпорт відповідно до норм Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22 грудня 1998 р.2 Ліцензування експортно-імпортних операцій здійснюється уповноваженими на це органами. Наприклад, ліцензування операцій із переміщення валютних коштів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою інвестицій та/або одержання кредитів здійснюється Національним банком України.

За видачу імпортної ліцензії встановлено плату, як наприклад, постановою Кабінету Міністрів України "Про розмір державного збору за видачу імпортних ліцензій" від 2 серпня 1996 р.3

Прикладом запровадження режиму ліцензування щодо імпорту та експорту окремих видів товарів є постанова Кабінету Міністрів України "Про Тимчасовий порядок ридачі ліцензій на право імпорту, експорту, оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 13 травня 1996 р.4 Відповідно до неї наказом МЗЕЗторгу України від 17 червня 1996 р. за № 342 затверджено Тимчасову інструкцію про порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Міністерством зовнішніх економічних зв'язків

Урядовий кур'єр. — 1997. — 8 лютого, о

Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 11. — Ст. 78. ■З

Урядовий кур'єр. — 1996. — 5 вересня.

4 ЗП України. - 1996. - № 11. - Ст. 321; Офіційний вісник України. -1998. - № 8. - Ст. 300; Урядовий кур'єр. - 1999. - 10 квітня.

170

і торгівлі України (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 20 червня 1996 р. за № 319/1344)1.

Режим ліцензування зовнішньоекономічних операцій може встановлюватися Кабінетом Міністрів України та Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань.

Запровадження індивідуального режиму ліцензування може бути санкцією за порушення вітчизняними чи іноземними суб'єктами господарювання законодавства про зовнішньоекономічну діяльність України (ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"). Запровадження такого режиму регламентується зазначеним Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 5 жовтня 1999 р. Відповідно до цього Положення індивідуальний режим ліцензування застосовується як спеціальна санкція у випадках порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або іноземним суб'єктом господарської діяльності норм Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пов'язаних з ним законів України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, пов'язаного з їх зовнішньоекономічною діяльністю, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

З метою захисту інтересів споживачів, національних товаровиробників та запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя й здоров'я громадян, Декретом Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10 травня 1993 р. було встановлено сертифікацію товару (продукції) у процесі здійснення експортно-імпортних операцій. Сертифікація означає, що продукція (товар) пройшли необхідний контроль і відповідають вимогам державних та міжнародних стандартів. Інформацію щодо питань сертифікації, національних стандартів іноземних країн можна отримати з Національного автоматизованого інформаційного фонду стандартів, Положення про якого затверджено постановою Кабінету Міністрів

Урядовий кур'єр. — 1996. — 4 липня.

171

України від І лютого І995 р.1 Нині здійснюється упорядкування системи сертифікації. Загалом правила і процедури Державної системи сертифікації України (Системи сертифікації УкрСЕПРО) розроблені на основі актів Міжнародних організацій зі стандартизації ISO/IEC. Правилами Системи гарантується національний режим до імпортних товарів, як це передбачено положенням Світової організації з торгівлі ГАТТ/COT ("Угода про технічні бар'єри в Україні"). Держстандарт України відповідно до принципів ГАТТ/COT провів переговори та уклав угоди про взаємне визнання результатів робіт із сертифікації з країнами—учасницями СНД, Польщею, Литвою, Чехією, Туреччиною. Парафовано угоди з Латвією, Республікою Корея, Китаєм. Готуються до укладення угоди ще з понад ЗО країнами2.

Система сертифікації продукції щодо показників, які мають вплив на життя і здоров'я споживача, навколишнє середовище, існує в багатьох державах, а в найбільш розвинених — понад 40 років. Поступово вводиться обов'язкова сертифікація продукції й в країнах з перехідною економікою. Так, більшість країн СНД ще в і994—1995 pp. запровадили обов'язкову сертифікацію нафти й нафтопродуктів.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про лікарські засоби" від 4 квітня 1996 р.3 передбачено порядок ввезення в Україну лікарських засобів за наявності сертифіката якості, що видає^ ться виробником. Водночас на територію України можуть ввозитися незареєстровані лікарські засоби, призначені для:

1)             проведення доклінічних досліджень і клінічних випробу

вань;

реєстрації в Україні (зразки препаратів у лікарських формах);

експонування на виставках, ярмарках, конференціях тощо без права реалізації;

індивідуального використання громадянами.

Порядок ввезення лікарських засобів у зазначених випадках визначається Міністерством охорони здоров'я України. У випадках стихійного лиха, катастроф, епідемічного захворювання тощо за окремим рішенням Міністерства охорони здо-

Державний вісник України... — № 3—4. — С 308—310. 2

Упорядковується Система сертифікації // Урядовий кур'єр. — 1997. — 23 січня; Кисельова Т. Безпека і якість продукції — наш головний біль // Урядовий кур'єр. — 1997. — 6 лютого.

Голос України. — 1996. — 7 травня.

172

ров'я України дозволено ввезення незареєстрованих в Україні лікарських засобів зарубіжних держав за наявності документів, що підтверджують їх реєстрацію і використання в цих державах. Контроль за ввезенням вказаних речовин на митну територію України здійснюється Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів.

Сертифікації підлягають і лікеро-горілчані вироби, виноробна продукція та тютюнові вироби, що ввозяться в Україну відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про подальше вдосконалення контролю за якістю лікеро-горілчаних виробів та виноробної продукції, що імпортуються в Україну" від ЗО липня 1996 р.1

Продукція повинна бути сертифікована відповідно до вимог спеціальних національних законів щодо медикаментів, продуктів харчування тощо не тільки в державах "сім'ї континентального", але й "загального права" та в інших правових системах. Як зазначалося, питання сертифікації регулюється й міжнародними документами. Так, відповідно до європейського Зводу законів про вино кожна держава—учасниця співтовариства може розробити свій закон прямої дії в царині сертифікації. До Зводу входять дві постанови ЄЕС про виноград і вина духмяні (№ 822/87 і >6 160 і/9 і), які застосовуються як обов'язкові міжнародні стандарти для країн ЄС і якими обумовлено якісні показники зазначених продуктів.

З метою створення єдиної нормативної бази у сфері стандартизації для європейського ринку Європейським комітетом стандартизації (CEN) розроблено комплекс євростандартів. Вісімнадцять країн—членів CEN зобов'язані присвоїти цим стандартам статус національних без будь-яких змін2. Для усунення технічних бар'єрів в економічних і торгових відносинах держав, з метою співробітництва в галузі стандартизації, метрології й сертифікації укладаються, здебільшого, двосторонні міжнародні договори. Серед них є, наприклад, Угода між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі стандартизації, метрології та сертифікації від 16 червня 1994 р.

Урядовий кур'єр. — 1996. — 15 серпня, о

Зубченко В. А., Авідзба А. М., Бурей І. С Чи потрібна монополія на оковиту? // Урядовий кур'єр — 1996. — 6 липня.

173