6.4. Внутрігосподарський землеустрій

Внутрігосподарський        землеустрій          (землевпорядкування)

проводиться з метою територіальної організації землі і виробництва, в основному, сільськогосподарських підприємств, селянських та фермерських господарств в межах їх землекористування, яка забезпечує ефективність сільськогосподарського виробництва, раціональне використання земель, створення сприятливого екологічного середовища і поліпшення природних ландшафтів.

Внутрігосподарський землеустрій, згідно ст. 184 Земельного кодексу України, включає види робіт з:

а)             складання   проектів  землеустрою,   що  забезпечують  еколого-

економічне   обгрунтування   сівозмін,   упорядкування   угідь,   а   також

розроблення заходів щодо охорони земель;

б)            розроблення  іншої землевпорядної документації,  пов'язаної з

використанням та охороною земель.

Разом з тим цей перелік робіт з внутрігосподарського землеустрою є не повним і вичерпним. Його необхідно доповнити і розкрити, зокрема, такими видами робіт:

складання  проектів   внутрігосподарського   землеустрою   (орга­

нізації території, формування меж земельних угідь з особливим режимом

використання,     встановлення     земельних     сервітутів,     запровадження

прогресивних форм організації управління землекористуванням і вироб­

ництвом   тощо)   сільськогосподарських   підприємств,   фермерських   та

.особистих селянських господарств;

складання   проектів   організації   та   упорядкування   території

садівничих товариств, земельних ділянок для городництва, сінокосіння і

випасання худоби громадян;

складання   проектів   внутрішньої  організації  використання   та

охорони земель (встановлення обмежень та земельних сервітутів тощо)

несільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

складання  проектів  внутрішньої організації  використання  та

охорони     земель     установ     та     організацій     природно-заповідного,

рекреаційного, оздоровчого фондів.

,    Проект внутрігосподарського землевпорядкування сільськогосподар­ських землекористувань повинен забезпечувати створення умов:

1) для збалансованого використання ресурсного потенціалу земельних   угідь,   трудових   і   матеріальних   ресурсів   відповідно   до

93

визначеної, виходячи з придатності земель, спеціалізації і оптимальних обсягів виробництва;

2)             для     стабільної     організації     території     господарства     і

сільськогосподарського виробництва;

3)             для    комплексного    розміщення    й    використання    об'єктів

виробничої та інженерної інфраструктури і меліоративних систем;

4)             для збереження цінних сільськогосподарських угідь, відтворення і

підвищення   родючості   ґрунтів,   поліпшення   природних   ландшафтів   і

створення сприятливого екологічного середовища;

для  максимального використання  виробничого  і  природного

потенціалу та впровадження адаптивних систем землеробства;

для оптимального взаємозв'язку між поселеннями, виробничими

центрами, розміщенням і організацією виробництва.

Досвід проведення робіт з внутрігосподарського землеустрою в період формування нових земельних відносин і розвитку ринкових відносин показав, що його завдання значно ускладнилися.

У зв'язку з необхідністю посилення ролі держави в частині контролю за дотриманням природоохоронних вимог, режиму й умов використання земель, екологізації систем ведення сільськогосподарського виробництва повинна бути забезпечена розробка цих питань на відповідному рівні в проектах внутрігосподарського землеустрою.

При зниженні рівня державного регулювання землекористування техніко-економічне обгрунтування виробничої програми розробляється не з розрахунку "контрольних показників", обумовлених державою, а на основі потенційної продуктивності земель сільськогосподарського підприємства або селянського, фермерського господарства, забезпеченості його трудовими і матеріальними ресурсами, бажано на основі розробленого (до або в процесі землевпорядкування) бізнес-плану.

Бізнес-план є документом, який визначає всі основні аспекти майбутнього функціонування сільськогосподарського підприємства або селянського та фермерського господарства і повинний дати відповідь на запитання: чи варто вкладати кошти у виробництво і чи принесе воно дохід, чи будуть окупатися витрати сил і засобів. Основним розділом бізнес-плану є комплексне обґрунтування (економічне, екологічне, техніко-економічне, агроекономічне, соціальне) організації виробництва і території сільськогосподарського підприємства.

Можлива розробка техніко-економічного обґрунтування і виходячи з контрольних показників, доведених не "зверху", а самим суб'єктом, що господарює. На підставі контрольних показників можуть також складатися проекти внутрігосподарського землеустрою спеціалізованих сільськогосподарських підприємств (державних, комунальних та ін.).

Важливою особливістю розробки проекту внутрігосподарського землеустрою   є   фактор   використання   сільськогосподарським   підпри-

94

н>

ємством продуктивних угідь, що мають різний правовий статус, який обумовлює необхідність диференціації підходів при їхній організації.