§ 3. Попередження наркоманії* і наркобизнесу

За ініціативою України ООН оголосила останнє десятиріччя століття "Десятирічкою боротьби з наркоманією". Світове спів-ариство здійснює боротьбу з поширеиням наркотиків у таких Ірямках:

1. Широка профілактична діяльність, спрямована на недопущен-втягнення молоді у вживання наркотиків. З цією метою застосо-

шться найновіші досягнення медицини, психіатрії, педагогіки, загається широка громадськість. Вважається, що цей напрямок му-

Іть бути пріоритетним у кожній державі.

2. Силова боротьба з наркобізнесом із залученням спеціалізова-«X установ, військової техніки, фахово підготовлених працівників, ІМїтроль за відмиванням "брудних" грошей, захоплення наркокур'є-Йв і вихід через них на лідерів наркокартелів. "  3. "Лібералізація" наркотичної проблеми, тобто перехід до ле-Іьної реалізації наркотиків через аптеки та інші торговельні закла-(йдеться щодо "легких" наркотиків). Це дає можливість контр-эвати ринок збуту наркотиків та проводити повний облік лікуван-наркоманів. .Але практика показує, що депеналізація споживання |ркотиків (Голландія, Швеція) не призводить до бажаних результати. У наркоманів лишається потяг до "важких" наркотиків. На наш ІІґЛяд, такий напрямок боротьби з наркоманією не може бути прий-ятним для України, хоча в Києві, Одесі та деяких інших містах у імках проекту ВООЗ здійснюється видача наркоманам шприців,

гзервативів, дезрозчину тощо. w J B Україні існує також міжвідомчий банк даних осіб, причетних * 'незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, зрено єдиний реєстр хворих на наркоманію. У системі MBC Ікціонує Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотич-засобів. Воно має свої підрозділи у всіх територіальних і транс-гних підрозділах внутрішніх справ. Спецпідрозділи по боротьбі з шародною контрабандою наркотиків діють і в СБУ. Згідно з Ійнятим у лютому 1995 року Законом, у системі охорони здо-»'я створюються спеціалізовані закриті лікувальні заклади (для Ійовнолітніх у віці 16—18 років — лікувально-виховні заклади) примусового лікування хворих на наркоманію.

169

В числі економічних заходів профілактики є розробка нових зразків техніки для збирання наркотичних культур з метою зменшення втрат врожаю, виведення сортів конопель без канабіноїдних сполучень і снотворного маку з низьким вмістом алкалоїдів, зменшення площ посівів коноплі, збільшення плантацій для їх кращої охорони.

Важливим культурно-виховним заходом профілактики наркоманії є організація дозвілля молоді. Місцевій владі треба активніше створювати за місцем проживання і при навчальних закладах школи здоров'я, спортивні секції та інші гуртки, розширювати мережу клубів за інтересами, бібліотек, музичних і художніх шкіл, вирішити питання про їх відвідування на пільгових умовах.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про обов'язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення" здійснюється огляд осіб із груп ризику. Але в цілому форми надання допомоги хворим на наркоманію у медичних закладах як загального, так і закритого типу потребують удосконалення. Тут доцільно запозичити зарубіжні методи реабілітації наркоманів (за прикладами кооперативу Родольфо в Італії, общини Леві Петруса в Швеції, Делансі-стріт у США). Правда, дещо вже робиться в цьому плані у Львові та Одесі. Фахівці розробили антинаркотичні програми для учнів та батьків.

Серед правових заходів боротьби з наркоманією велике значення мають названі вище закони, що стали серйозним кроком уперед в регулюванні проблем, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків. Ці закони відповідають міжнародним стандартам і водночас враховують нинішню ситуацію в Україні. Прийняття Закону "Про обов'язкове лікування хворих на алкоголізм та наркоманію" дасть змогу значно покращити наркотичну ситуацію шляхом активізації профілактичних заходів. Серйозно посилена кримінально-правова боротьба з незаконним обігом наркотиків. До Кримінального кодексу введена низка спеціальних норм про відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, незаконне їх виготовлення та збут тощо.

Органи внутрішніх справ у своїй профілактичній роботі аналізують дані, що характеризують як злочинців, так і споживачів наркотиків, фактори, які обумовлюють порушення антинаркоманійного законодавства. Збиранням таких відомостей мають займатися всі служби міліції. Відповідна інформація має надходити і від органів охорони здоров'я, освіти, керівників трудових колективів, громадськості.

170

Індивідуальна профілактика наркоманії здійснюється щодо осіб, зловживають наркотиками і в діях яких відсутні ознаки злочину, де, виходячи з їхньої антисуспільної поведінки, є Імовірність його нинення. Наркомани "прогресують" поступово і зазвичай прохо-такі стадії:

1) нездорового інтересу до наркотиків, їх виготовлення і спожи-дння (група відносного ризику);

2) перебування у середовищі наркоманів, схвалення їх поведін-ijh, разові прийоми наркотиків (група підвищеного ризику);

3) вживання наркотиків більш-менш постійно, але ознаки нарко-ІЇ ще відсутні (група тих, хто зловживає наркотиками);

4) формування хворобливої психічної і фізичної залежності від аркотиків (група хворих на наркоманію).

Очевидно, що починати профілактику необхідно з представників рупи відносного ризику, оскільки вона буде найбільш ефективною. Профілактика має проводитись за планом з урахуванням реко-[ендацій лікаря-нарколога або з його безпосередньою участю. Щодо иявлених наркоманів, то першочерговим заходом мусить бути їх вправлення на лікування з подальшою профілактикою. Роботу з собами, які перебувають на профілактичному обліку, треба прово-ити диференційовано, враховуючи їх позитивні та негативні якості. ІІри цьому методи виховання мають поєднуватися із медичним і Правовим  впливом.   Індивідуально-профілактичні  заходи  передба-Чають:

1. Нагляд за поведінкою і способом життя особи, яка профілак-tyeTbCH, реагування на її правопорушення, пов'язані з наркотиками.

2. Вживання оперативно-профілактичних заходів щодо осіб з Найближчого оточення профілактованого, які провокують його на уживання наркотиків чи інших одурманюючих засобів або вчинення злочинів.

Запобігання наркоманії потребує ретельного аналізу оперативної Обстановки на території, де мають місце нелегальний обіг наркотиків та їх немедичне вживання. Вивчаються чинники, що обумовлю-toTb порушення антинаркоманійного законодавства та особи, які його порушують. Головним завданням при цьому є усунення цих чинників, або, принаймні, часткове перешкодження їх негативному впливу. Особливу увагу слід звернути на роботу з батьками, які Мають підлітків з ознаками вживання наркотиків (сліди уколів на тілі, поява шприців, різке схуднення, блиск очей, постійне ковтання слини тощо).

Варто регулярно здійснювати оперативні відпрацювання підприємств і організацій, діяльність яких пов'язана з виробництвом чи ви-

171

користанням наркотичних засобів, хімічних реагентів, де можливе виготовлення синтетичних наркотиків, а також жилого сектора, гуртожитків, місць дозвілля, де ймовірне немедичне вживання наркотиків. До профілактичної роботи треба ширше долучати електронні та друковані засоби масової інформації, щоб разом із журналістами постійно виступали лікарі, працівники міліції, прокуратури, педагоги. їж бесіди мають максимально враховувати аудиторію і бути спрямовані на розвінчення культу наркотиків, формувати негативне ставлення до осіб, які їх вживають і розповсюджують.

Практично в усіх заходах із запобігання наркоманії важлива участь представників громадськості та батьківського активу, а також тісна взаємодія органів внутрішніх справ і охорони здоров'я. Це, зокрема, стосується:

— міжвідомчих звірок облікових даних на осіб, які вживають наркотики;

— обміну інформації про стан наркотизації на конкретній території (об'єкті) та вивчення цього стану;

— спільних виступів перед населенням і в засобах масової інформації;

— обстеження у наркологів осіб, що підозрюються у вживанні наркотиків;

— індивідуально-профілактичної роботи з хворими після їх лікування та особами, які стоять на профілактичному обліку.

Окремих заходів запобігання потребує наркобізнес, який можна визначити як кримінально-карану корисливу діяльність у сфері незаконного обігу наркотиків у вигляді промислу.

Часто наркобізнесом займаються злочинні формування, які, отримуючи від нього величезні доходи, "відмивають" їх. У таких випадках наркобізнес набирає форми організованої злочинності, якій властиві ієрархічна структура, сувора дисципліна, розподіл ролей, наявність корупційних зв'язків тощо.

Наркобізнес складається з кількох взаємопов'язаних етапів:

1) виробництва, закупівлі чи викрадення наркотичних засобів;

2) доставления їх до місця реалізації;

3) збуту таких засобів споживачам.

Наркобізнес можна класифікувати за трьома видами. Перший з них характеризується:

— незаконним культивуванням наркотикомістких рослин;

— виготовленням з них наркотичної сировини;

— транспортуванням цієї сировини;

— її зберіганням;

— виготовленням наркотиків;

172

— забезпеченням клієнтури, утриманням наркопритонів;

— оптовою і роздрібною торгівлею наркотичними засобами.

Другий вид включає викрадення наркотичної сировини або готових маркопрепаратів з хімфармпідприєметв, аптек, лікувальних за-Ікладів та їх подальший збут оптовикам, які вже продають товар сво-1'sfM клієнтам. Третій вид характеризується викраденням хімічних ІІреагентів, з яких виготовляють синтетичні наркотики безпосередньо [на виробництві, в дослідних інститутах чи за місцем проживання злочинців.

Останнім часом має місце і чисто спекулятивна діяльність, коли наркотичні засоби доставляються з країн СНД або далекого зарубіжжя і перепродаються в Україні. Насамперед, це стосується "важких" наркотиків, оскільки знаходяться покупці, які платять за них значно вищу ціну, ніж у Західних країнах:

Як показують дослідження, наркобізнес у своєму розвитку проходить чотири стадії:

1) формування злочинного середовища;

2) створення групи, яка "готова до дії";

3) наявність групи, яка почала виконувати певні операції, спрямовані на збут наркотичних засобів;

4) наявність групи із закінченим циклом злочинної діяльності.

Профілактичні заходи, що вживаються на першій стадії, — це вплив на членів групи з метою викликати страх перед втратою здоров'я і життя, неминучістю покарання, а також дискредитація лідера. При цьому використовується допомога родичів, близьких людей, вихователів. На другій стадії підривається авторитет найактивніших членів групи, створюється атмосфера недовіри між її членами, викликаються сумніви у можливості успішної реалізації "справи", вилучаються знаряддя вчинення злочинів, посилюється охорона відповідних об'єктів тощо.

У третій і четвертій стадіях вживаються заходи, спрямовані на перетинання злочинної діяльності. Зокрема, це регламентована законом так звана контрольована поставка, коли правоохоронні органи, маючи дані про надходження наркотичних засобів з-за кордону або іншого регіону країни, контролюють їх транспортування і отримання співучасниками з подальшим затриманням злочинців у найбільш слушний для документування злочинної діяльності час1.

1 Див.: Ковалкин А. А., Хруппа И. С., Губарев В. Л. Деятельность органов внутренних дел по выявлению и предупреждению группового сбыта наркотических средств. — К., 1993.

173

Іншим методом припинення наркобізнесу є "оперативна закупка", коли переодягнені працівники міліції', видаючи себе за споживачів наркотиків, закуповують їх у оптових збувачів, водночас документуючи цю кримінальну діяльність.

У боротьбі з наркобізнесом ефективними є цільові оперативно-профілактичні операції, які щорічно проводяться у країні. Вони мають свої кодові назви і здійснюються на підставі типових планів з метою виявлення та перекриття каналів надходження наркотиків у нелегальний обіг. Наприклад, операція "Доіінг" проводиться для виявлення і знищення осередків наркотизації, вилучення наркотичних засобів, запобігання їх розкраданню з виробничих, дослідних, аптекарських і медичних об'єктів. Встановлюються також місця виготовлення наркотиків та фактори, що обумовлюють ці злочини.

На російському і білоруському кордонах проводяться спільні з силовими структурами цих країн оперативно-профілактичні операції, до яких залучаються працівники міліції, підрозділи внутрішніх військ і прикордонників, митна варта, служба безпеки, кінологи, їх завдання — перекрити канали надходження наркотиків та затримати наркокур'єрів. Позитивні результати дають і локальні заходи, скажімо, перевірки навчальних закладів, барів, казино, нічних клубів, дискотек, де найчастіше збуваються і вживаються наркотичні й психотропні речовини.

Проте, зрозуміло, головне значення тут мають економічні, соціальні, культурологічні, організаційно-управлінські та інші засоби загальної профілактики. Вони стосуються не тільки боротьби з наркобізнесом, а й із усією злочинністю, складовою частиною якої він є.