17.1. Поняття управлінського рішення органу внутрішніх справ, класифікація управлінських рішень та умови їх ефективності

У загальних рисах рішення можна визначити як обов'язкове до виконання суспільне необхідних дій установлення, свідомий акт суб'єкта управління, пов'язаний з вибором мети, шляхів і засобів для її досягнення.

Часто рішення розглядається як кульмінаційний момент управлінської діяльності, як дія, як документ, як програма розв'язання суперечностей в системі управління, яка є результатом вибору між можливими варіантами на основі поєднання знання та волі.

Разом із тим – це творчий процес, який потребує від керівників глибоких професійних знань, виключення стереотипів мислення та обмеженого бачення проблем, правильного використання різнобічної інформації і досвіду організації, вміння сполучати колегіальність та єдиноначальність при виробленні рішень.

Ефективність управління в будь-якій сфері суспільного життя значною мірою залежить від наукової обгрунтованості управлінських рішень, що використовуються. Це, звичайно, стосується і сфери боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку, в якій виконують свої функції органи внутрішніх справ.

Саме в процесі розробки рішень реалізуються пізнавально-програмуючі начала управління, найбільш повно виявляється його усвідомлений та цілеспрямований характер. Зміст рішення визначає здатність управління активно впливати на перебіг та розвиток відповідних процесів. Рішення є основою управління.

Розглядаючи сутність управлінських рішень у діяльності органів внутрішніх справ, слід виходити з того, що ці системи функціонують в постійно змінюваних умовах навколишнього середовища, реагуючи на різні його впливи. Необхідність прийняття рішень зумовлена насамперед змінами обстановки, в якій діють органи внутрішніх справ, а також вказівками, командами вищестоящих органів управління. Для забезпечення нормального функціонування органів внутрішніх справ їм потрібно відповід-

397

ним чином реагувати на всі вказані впливи, тобто приймати та виконувати рішення.

Зміни в оперативній обстановці в першу чергу пов'язані з виникненням нових завдань органів внутрішніх справ. Ці зміни, що потребують прийняття відповідних рішень, можуть бути як короткочасними (наприклад, вчинення злочину, стихійне лихо і т. д.), так і тривалими, такими, що відбуваються протягом певного періоду (наприклад, негативні тенденції в динаміці та структурі злочинності, зростання чисельності населення, розвиток промисловості, транспорту або, навпаки, занепад останніх і т. д.).

17.1.1. Визначення управлінського рішення

Стосовно управлінської діяльності органів внутрішніх справ управлінське рішення можна визначити як заснований на законах та підзаконних актах, аналізі та оцінці оперативної обстановки акт відповідного керівника, що містить постановку цілей, обгрунтування засобів їх здійснення, прийнятий в установленому порядку і забезпечуючий організаційну сталість та вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ при виконанні завдань боротьби зі злочинністю та зміцнення правопорядку.

Управлінське рішення завжди зв'язано з визначенням мети по досягненню певного результату. Тому цілі конкретних управлінських рішень органів внутрішніх справ мають розглядатися в контексті цілей загальнодержавної політики в сфері боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку, оскільки органи внутрішніх справ областей, міст, районів, транспортних магістралей і т. ін. призначені забезпечувати втілення в життя цієї політики.

Однак керівні установки вищестоящих органів державної влади та управління у сфері боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку є лише вихідною, хоча і основоположною інформацією. Для творчої її реалізації з урахуванням особливостей організації і діяльності кожного конкретного органу внутрішніх справ необхідно: по-перше, добре знати і враховувати специфіку оперативної обстановки в області, місті, районі, на транспортній магістралі; по-друге, знати і використовувати наявний позитивний досвід, рекомендації науки щодо застосування тих чи інших форм, методів та засобів боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку; по-третє, широко застосовувати професійні знання, вміння та навички керівників у сфері організації управління.

Управлінські рішення органів внутрішніх справ, з одного боку, слід розглядати як засіб втілення в життя директивних установок у сфері боротьби зі злочинністю та охорони правопорядку, а з другого – як засіб організації діяльності органів і підрозділів з метою реалізації цих установок. Більш того, управлінське рішення повинно забезпечити організаційну сталість та розвиток системи органів внутрішніх справ.

398