24.2. Передумови використання математичних методів та ЕОМ в інформаційному забезпеченні органів внутрішніх справ України

Дієвість системи інформації, її ефективність у забезпеченні процесів управління силами та засобами органік внутрішніх справ багато в чому залежать від упорядкованості потоків інформації, її обсягу та якості, а також своєчасності проходження як в цілому в системі управління, так і на конкретних її рівнях. Особливої уваги потребує територіальний рівень (міськрайлінорганів), котрому традиційно в цьому плані приділялось мінімум уваги, хоча значущість інформації, яка формується па цьому рівні, неможливо ігнорувати: саме вона є основою всієї системи інформації в органах внутрішніх справ і тому їй приділяється особлива увага в Концепції розвитку системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України на 1998–2000 роки.

Аналіз реально існуючих умов роботи міськрайлінорганів дає змогу визначити завдання, що мають істотне значення у підвищенні ефективності системи інформаційного забезпечення їх діяльності.

Першим завданням є визначення інформаційних потреб служб, підрозділів та співробітників міськраиліноргану внутрішніх справ. Основою для визначення цих потреб служать функціональні обов'язки служб, підрозділів, співробітників. При розробці функціональних обов'язків треба враховувати реальні інформаційні потреби співробітників, що об'єктивно відповідають їхньому роду діяльності. Саме це дозволить створити в органі внутрішніх справ єдину систему інформації, пристосовану не до структури існуюча зв'язків між підрозділами і співробітниками, а до вимог системного розв'язання завдань, які відповідають цілям та функціям цих органів.

Друге завдання полягає у створенні в міськрайлінорганах внутрішніх справ єдиного центру збирання, збереження і розподілу інформації, тобто інформаційної служби, яка подібна до інформаційного бюро в мініатюрі. На цей підрозділ доцільно покласти такі функції: ведення обліку інформації, яка надходить до міськраиліноргану, її групування,__доповідь начальникові органу її квінтесенції, розподіл (видача) її між співробітниками згідно з їхніми

533

функціональними обов'язками, контроль за якістю та строками її реалізації, складання звітних інформаційних документів, оновлення, фільтрування та систематичне поповнення інформаційного фонду міськрайліноргану. Координацію потоків інформації, контроль за її обробкою та використанням здійснює керівник органу.

Третім завданням є конкретизація та забезпечення адекватності джерел інформації інформаційним потребам служб та підрозділів.

Велика кількість і різноманітність цих джерел обумовлює необхідність їх систематизації. При цьому головну увагу слід звернути на джерела тієї інформації, котра без запиту в орган не надходить, однак є вкрай, необхідною для виконання міськрайлі-норганами їх основних завдань. Залежно від особливостей району обслуговування та категорії міськрайліноргану ці джерела можуть носити самий різний характер. Причому кількість джерел може збільшуватися або зменшуватися внаслідок зміни оперативної обстановки, а також під впливом управляючої інформації (прийняття нового закону, відомчою нормативного акту і т. ін.).

Четвертим завданням є чітка організація збирання необхідної інформації із перерахованих джерел. Виріїнеиню задачі, незважаючи на відсутність чіткого нормативного регулювання цього питання, належним чином сприяє організована взаємодія міськрайліноргаиу внутрішніх справ з іншими державними (насамперед, правоохоронними) органами, громадськими організаціями і трудовими колективами, використання наукових рекомендацій, дієвий контроль та перевірка виконання.

Кожне із джерел містить інформацію, необхідну для виконання тих чи інших завдань, що стоять перед органом в цілому або конкретною службою чи підрозділом. Тому начальник органу, керівники підрозділів та служб визначають лише ті відомості, котрі необхідні для прийняття оптимальних управлінських рішень. Штаб розробляє порядок збирання і обробки цих відомостей, визначає засоби та джерела їх здобування, а також способи їх передачі в інформаційну службу.

Успішний пошук, збирання та відбір необхідної інформації вимагають від співробітників відповідної професійної підготовки, а також знання основ психології сприйняття, запам'ятовування та передачі інформації, котрі допомагають їм об'єктивно оцінювати ту чи іншу інформацію.

Крім того, працівники органів внутрішніх справ повинні враховувати те, що люди, які володіють необхідною інформацією, по-різному ставляться до запитів органів внутрішніх справ про видачу цієї інформації. Тому співробітники цих органів повинні здійснювати щодо підвищення ініціативи цих осіб такі заходи, як встановлення тісних ділових контактів, поважне ставлення до них, роз'яснення необхідності здобування відомостей, а також постійну роботу по підвищенню рівня моральної та правової свідомості цих осіб.

534

П'ятим завданням є упорядкування та уніфікація носіїв інформації на основі математичних методів. Рівень розвитку діяльності органів внутрішніх справ настільки високий і розв'язувані завдання настільки складні, що для ефективного управління системою органів внутрішніх справ необхідно якомога більше різноманітної інформації, яка характеризує стан як самої системи, так і середовища функціонування, відображає тенденції н змін. Характерно, що обсяг інформації (як управляючої, так і освідомчої) безперервно зростає, причому дуже швидкими темпами.

Поступово склалася суперечність між безперервним зростанням обсягу інформації і традиційними засобами її здобування, зберігання, обробки, оцінки та використання. З одного боку, є велика кількість пооброблених даних, котрі могли 6 бути використані в управлінні, а з другого – явно недостатня кількість інформації, яка безпосередньо використовується в управлінні органами внутрішніх справ. Цей "інформаційний голод" на фоні величезної кількості первинної інформації пояснюється обмеженими можливостями матеріальних і методичних засобів. До того ж сучасне виробництво, техніка, наука потребують від людини такої швидкості і точності реакції, котрі лежать за межами його фізіологічних і психологічних можливостей.

Не маючи можливості виконати таку величезну обчислювальну роботу, працівники органів управління часто "компенсують" відсутність точних розрахунків вольовими рішеннями, приблизними "поточними' даними, логічними міркуваннями з посиланням на традиції, минулий досвід тощо, а через це норою виникають серйозні прорахунки та помилки.

Основним матеріальним засобом переробки інформації до виникнення швидкодіючих ЕОМ була спочатку сама людина, не озброєна ніякими технічними засобами. Потім людина почала використовувати різні знаря/щя розумової праці: рахівницю, арифмометри, друкувальне приладдя, настільні електромеханічні лічильні машини і т. ін. Ці знаряддя значно полегшили працю людини, прискорили процес обробки та аналізу інформації. Однак ця техніка передбачає участь людини у виконанні майже кожної елементарної операції. Швидкість обробки інформації за допомогою цих засобів повністю залежить від фізіологічних можливостей людини, її працездатності. Крім того, збільшення обсягів інформації, що переробляється за допомогою перерахованих засобів, потребує пропорційного збільшення кількості людей, які зайняті обробкою інформації. Але збільшення кількості людей завжди має свої межі, і тому можливості залучення до обробки великих обсягів інформації цими засобами також обмежене.

Обмеження має місце і в застосуванні методичних засобів, оскільки практично можливо використовувати лише ті методи, котрі дають змогу здобувати результати достатньої точності і за визначений час. До них відносяться математичні методи, котрі все більше впроваджуються в науку управління і стають її неодмінним атрибутом.

535

Чим же пояснюється проникнення математичних методів в управління? А тим, що всі явища і процеси, в чому числі суспільні й соціальні, володіють мірою, тобто єдністю кількісних і якісних характеристик. Якість виявляється у властивостях, кожна із котрих має кількісну межу – величину, ступінь розвитку, тенденції і т. ін. У притаманній суспільним явищам єдності кількісної та якісної сторін і міститься принципова можливість застосування математичних методів у дослідженні соціальних систем, у тому числі і системи органів внутрішніх справ, їхнього математичного опису та управління ними.

Наукове управління суспільством передбачає суворий облік взаємодій самих різних, нерідко суперечливих факторів, які впливають на перебіг суспільних процесів, не тільки кількісний, але й якісний їх аналіз. Вирішувати ці завдання без застосування математичних методів, без вироблення та використання специфічної методики, шляхів та засобів виразу соціальних процесів у кількісних показниках неможливо. Отже, виникає нагальна потреба всебічної розробки методики перекладу суспільних явищ на мову математики – методики формалізації, метрування, квантування (квантифікації), градуювання суспільних явищ. Звичайно, далеко не всі явища суспільного життя можна передати мовою математики. Саме головне – виразити ті параметри соціальних систем, котрі необхідні для ефективного управління, тобто масові відносини та функції, іцо повторюються.

Застосування математичних методів в управлінні можливе лише при дотриманні певних умов. До числа цих умов відносяться: підготовленість самої системи для точного аналізу і кількісного опису, наявність достатньої кількості й надійної якості інформації, уніфікованої документації, кваліфікованого, математично підготовленого персоналу, наявність "•набору" порівнянь та моделей, що імітують соціальні процеси або хоча б вихідні позиції для побудови цих моделей, наявність програм для обробки інформації сучасними обчислювальними засобами.

Справжня революція у сфері переробки та аналізу інформації почалась вже півсторіччя тому з розвитком ідей кібернетики, пов'язаних з нею математичних дисциплін (теорія інформації, теорія кодування, теорія алгоритмів, дискретний аналіз і т. ін.), а також із створенням швидкодіючих електронних обчислювальних машин – універсальним засобом для переробки та аналізу інформації. Вони дозволяють вирішувати всі завдання, котрі можуть бути алгоритмізовані, тобто зведені до певної послідовності формально-логічних операцій.

Якщо колишні знаряддя розумової праці давали змогу людині виконувати тільки окремі (одиничні або масові) операції з інформацією, то з допомогою ЕОМ людина дістає можливість механізувати та автоматизувати всю формально-логічну частину праці по переробці і аналізу інформації, залишаючи собі творчу частину роботи, котру машина не здатна виконувати.

536

Завдяки тому, що ЕОМ діють автоматично, заздалегідь складеними людиною програмами, всю фактичну роботу по переробці та аналізу інформації вони виконують поза безпосередньої участі людини, в результаті швидкість роботи цих машин не обмежується її фізичними можливостями. Вона. визначається швидкодією фізичних елементів, із котрих вони складаються. Сучасні ЕОМ працюють зі швидкістю у мільйони операцій на секунду. Фізичні прилади, котрими володіють сучасні ЕОМ, дозволяють запам'ятовувати та зберігати практично необмежені обсяги інформації.

Таким чином, ЕОМ як знаряддя переробки та аналізу інформації відкриває принципово нові можливості для оперативної обробки значних обсягів інформації, що дає можливість достатньо глибоко та повно розкривати тенденції в стані боротьби зі злочинністю і тим самим успішно виконувати управлінські завдання.

Для обробки та аналізу інформації на ЕОМ необхідно насамперед вихідні дані подати у формі, в якій машина може їх "сприймати" і-"розуміти". Для цього весь зміст джерела інформації має бути поданий у цифровому коді (закодовано цифрами) і перенесений на перфокарти, дискети, касети. Інформація, яка підготовлена таким чином для введення в машину, може довгочасно зберігатися і неодноразово вводитись (зчитуватися) в ЕОМ або може бути розмножена на дублюючих пристроях.

При розробці програми для ЕОМ необхідно дотримувати певних принципів:

1) повністю зберігати інформацію, яка міститься у джерелі;

2) максимально полегшувати працю людини у процесі кодування змісту джерела інформації;

3) максимально зменшувати для введення в машину обсяг матеріалу, що одержується після кодування.

У практичній діяльності ОВС виникає необхідність розв'язувати велику кількість завдань якогось вузького класу, і для цього вигідніше складати спеціалізовані програми. Якщо в процесі управління службами та підрозділами ОВС виникають разові завдання самих різноманітних напрямів, то для їх виконання необхідно складати загальну стандартну програму, яка включає розв'язання всіх завдань цього напрямку.

Отже, важливо, підступаючи до розробки алгоритмів і складання програм для вирішення на ЕОМ певних задач, мати повне уявлення про загальний характер цих задач, знати особливості вирішуваних завдань, що визначаються характером їх постановки і характером використання результатів їх вирішення.

Успішне застосування ЕОМ можливе лише за таких умов:

економічність, тобто досягнення значного ефекту в порівнянні із застосуванням звичайних обчислювальних засобів;

точне визначення придатності первинної інформації для обробки та аналізу на ЕОМ;

відповідність документації вимогам кодування на ЕОМ;

наявність відповідних фахівців.

537

Для вирішення управлінських завдань необхідна безліч вихідних даних, а тому збирання та обробка цих даних, а також формулювання і видача готових результатів набувають тут величезного значення. Якщо виявляти турботу про автоматизацію лише лічильних операцій, машина не дасть належного ефекту. Навпаки, буде потрібно, збільшити управлінський персонал для того, щоб підготувати вихідні дані для їх введення в машину.