9.5. Деякі проблеми удосконалення організаційної структури та організаційно-штатного забезпечення органів внутрішніх справ

Існуючі функції і структура органів внутрішніх справ здатні змінюватись. Це пояснюється, насамперед, тим, що "функції різних управляючих систем і їх складових частин зазнають сильного впливу з боку нових об'єктивних чинників, змінюється їх зміст, співвідношення, у взаємодії ланок виникають нові моменти"6.

На зміни структури органів внутрішніх справ впливають також:

1) виникнення нових функцій;

2) відміна старих функцій;

3) актуалізація функцій у зв'язку з кількісними та якісними перетвореннями апаратів управління;

4) впровадження нових технічних засобів;

5) істотні зміни в навколишньому середовищі та ін.

Будучи соціальною системою управління, МВС, УМВС не тільки використовують діючі в суспільстві об'єктивні закони у власних цілях, але й самі зазнають впливу цих законів. Під впливом НТР змінюється і характер діяльності органів внутрішніх справ, ставляться нові завдання, видозмінюються функції, впроваджуються нові досягнення науки та техніки і т.д.

У загальному вигляді процес удосконалення оргструктури можна уявити як вивчення змін факторів, що впливають на формування органів внутрішніх справ і внесення змін в їх побудову, структури управління або розподілу прав та відповідальності між структурними підрозділами.

Усі складові елементи органу внутрішніх справ взаємопов'язані і взаємозалежні. Тому зміна характеру функцій одних елементів веде до змін внутрішніх взаємозв'язків, що потребує відповідної організаційно-структурної перебудови. Для успішного виконання завдань, поставлених перед органами внутрішніх справ, організаційно-структурна побудова їх системи повинна відповідати, як про це вже йшлося, її функціям. Порушення даної вимоги об'єктивно буде обумовлювати виникнення "вузьких місць" у процесі управління і власне функціональної діяльності. В таких випадках управління буде зводитись до ліквідації невиправданих складностей та утруднень, що викликані недосконалістю організації його системи.

При аналізі причин малоефективного функціонування того чи іншого органу внутрішніх справ і його структурних підрозді-

''Див.: Тихомиров Ю.А. Социальньїе управляющие системьі // Советское государство й право. - 1970. - № 5. - С. С7-68.

194

лів не можна обмежуватися оцінкою підготовленості, здібностей, професійних навичок, сумлінності керівників та співробітників. Тут більш важливе вивчення об'єктивних умов функціонування даних систем, їх організаційно-структурних характеристик. Якщо останні містять певні недоробки та прорахунки, то навіть добра професійна підготовка та безсумнівні здібності працівників не зможуть компенсувати негативних наслідків недосконалості структури системи управління.

Конструювання та вдосконалення організаційних структур системи управління в сучасних умовах стало об'єктом наукових досліджень і передбачає врахування сукупної дії різноманітних факторів (соціальних, економічних, організаційних, географічних, технічних та ін.), специфіки управління в різних сферах громадської діяльності, а також змін та майбутніх (прогнозованих) умов функціонування систем управління.

Удосконалення структури органів внутрішніх справ повинно бути засноване на врахуванні соціально-економічних характеристик території, що обслуговується (кількісних та якісних показників розвитку економіки, стану, структури та динаміки злочинності, демографічних змін і т.д.), обсягу та змісту виконуваної роботи, професійної підготовки співробітників та технічного оснащення органів внутрішніх справ.

Організаційно-структурна побудова органу управління перебуває у прямій залежності і від розподілу праці між його лан-ками, і від спеціалізації працівників, які реалізують ті чи інші функції. Тому науково обгрунтоване створення апарату управління потребує пошуку раціональних форм розподілу праці. Разом з тим тут "не можна забувати, що свою специфічну функцію кожна частина здатна виконувати не сама по собі, а в рамках даної цілісної системи, в безпосередньому або опосередкованому зв'язку та взаємодії з іншими частинами"7.

Структурно-функціональна спеціалізація в органах внутрішніх справ може оути зв'язана як з забезпеченням реалізації функцій зовнішнього управління (наприклад, створення нових підрозділів для боротьби з певними видами злочинів, для виконання певних видів покарання і т.д.), так і з впутрішньорганіза-ційними завданнями (наприклад, створення інформаційних, аналітичних, обліково-довідкових підрозділів).

Як відомо, одним із шляхів удосконалення організаційної структури органів внутрішніх справ є створення в деяких випадках тимчасових структурних утворень, необхідність в яких обумовлена сезонними факторами або різкими змінами оперативної обстановки. Так, тимчасові формування в міськрап.'ііпоргапах внутрішніх справ можуть створюватися на курортний сезон або в період навігації. Забезпечення динамічності системи, її пристосо-

7 Див.: Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. - М., 1973. - С. 18.

195

вності до змінюваних умов повинно виявлятися і в здатності структурного формування, яке створено для виконання однієї функції, швидко переключатися на виконання іншої. До подібних тимчасових організаційних структурних утворювань можна віднести оперативні групи, які спеціально формуються для розкриття конкретного злочину або разового здійснення інших заходів у сфері боротьби зі злочинністю. До складу цих груп, як правило, входять представники різних служб та підрозділів.

При проектуванні структури органів внутрішніх справ слід враховувати майбутні умови їх функціонування, прогнозовані зміни соціально-економічних характеристик зовнішнього середовища та стану злочинності. Це передбачає експериментальні перевірки ефективності організаційно-структурних змін. Експериментальні моделі відповідних структур дозволяють здобути інформацію про те, як нова організаційна структура може забезпечити виконання завдань, що покладаються на неї, виявити недоробки та прорахунки, допущені при її розробці, виправити їх і в результаті вибрати найкращі варіанти структурних та організаційно-штатних змін.

Удосконалення структури органів внутрішніх справ тісно пов'язане з науково обгрунтованим визначенням нормативів штатної чисельності та установленням найбільш доцільного співвідношення різних категорій працівників. У цьому разі проблема полягає в тому, щоб спроектувати нечисленний та недорогий апарат, здатний успішно виконувати покладені на нього функції, виконувати поставлені перед ним завдання.

Нині існують два основних методи нормування штатної чисельності: а) визначення норми витрат часу на виконання однорідних за характером та змістом операцій з наступним обчисленням необхідної кількості співробітників; б) розробка (з застосуванням методів математичної статистики) укрупнених нормативів, яка заснована на вивченні впливу різних факторів на обсяг роботи. Встановлювати необхідну штатну чисельність можна і з допомогою методу визначення середньопрогресивного показника. При цьому рекомендується: згрупувати аналізовані об'єкти за основними ознаками; визначити в кожній групі типові об'єкти; вивчити їх управлінський апарат для подальшого його спрощення та здешевлення; розробити на даній основі прогресивні організаційні схеми і нормативи штатної чисельності  адміністративно-управлінського персоналу, які після відповідної перевірки можуть бути прийняті за типові8.

Специфіка діяльності більшості співробітників органів внутрішніх справ не дає можливості з достатньою точністю заздалегідь визначити фактично необхідні витрати часу на виконання

8 Див.: Каменицер С. Об'ьективнме основм управлення промьпп-леннмм производством // Очерки теории управлений промьппленньїм производством. - М., 1969. - С. 29.

196

тих чи інших трудових операцій. Розподіл же праці та її спеціалізація обумовлюють міцні залежності між окремими етапами, стадіями, частинами, операціями управлінського процесу, що дозволяє визначати кількісні параметри того чи іншого апарату управління і структурних підрозділів. Застосовуючи положення математичної статистики і використовуючи сталі статистичні закономірності масових явищ з урахуванням основних факторів, впливаючих на побудову органів внутрішніх справ, можна обгрунтувати середньоорієнтовні нормативи штатної чисельності певної категорії співробітників.

Наприклад, досліджуючи методами математичної статистики відповідні показники достатньо великої сукупності органів внутрішніх справ та їх підрозділів, можна встановити середньо-статистичні значення загальної чисельності співробітників по кожній службі на 10 тис. населення, навантаження залежно від рівня злочинності в середньому на одного співробітника даної служби. В результаті можна розробити середній нормативний показник, що враховує вплив найбільш істотних факторів на обсяг роботи. Вказана методика успішно застосовується при вирішенні завдань рівномірного розподілу штатів, а також при визначенні укрупнених нормативів штатної чисельності.

Таким чином, при визначенні нормативів штатної чисельності органів внутрішніх справ доцільно враховувати такі обставини: Г) фактичні витрати часу для успішної реалізації трудових операцій по тій чи іншій категорії посад працівників;

2) об'єктивні фактори, що впливають на обсяг роботи;

3) прогресивні зміни та шляхи подальшого вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ на основі позитивного досвіду та нової техніки.

Розділ 4. Процес управління

Цей розділ дуже важливий в теорії управління. Якщо попередні глави та розділи були присвячені управлінню "в статиці", то цей розділ висвітлює управління "в динаміці". В цьому розділі у стислій формі викладається теорія процесу управління, положення якої служать базою для розкриття змісту багатьох глав другої частини даного підручника, а також для таких навчальних курсів, як "Організація управління міськрайлінорганами внутрішніх справ", "Організація управління органами внутрішніх справ в особливих умовах", "Організація роботи з кадрами в органах внутрішніх справ" та ін. .

Процес управління – це достатньо серйозна і складна сфера і до цього часу спроби вчених виробити хоча б відносно однозначне уявлення про її зміст та її визначення успіху не принесли. У викладенні цієї проблеми різними вченими часом можна виявити самі розбіжні підходи, часто суперечливі один одному. Однак нам треба виробити власний погляд на процес управління.