Розділ 5 Порушення правил, норм 1 стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (ст. 2155 кк україни)

Статтею 2155 Кримінальний кодекс доповнений згідно з Законом України "Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху" від 23 грудня 1993 р. [І].

Цією статтею розширено коло суспільних відносин, що регулюються кримінально-правовими нормами у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту.

Об'єктивна сторона даного складу злочину передбачає сукупність таких ознак: 1) порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при будівництві, реконструкції, ремонті або утриманні шляхів, вулиць, залізничних переїздів та інших шляхових споруд; 2) настання суспільне небезпечних наслідків, передбачених у ст. 215 КК України; 3) причинного зв'язку між порушенням правил, норм і стандартів та суспільне небезпечними наслідками.

Таким чином, диспозиція цієї статті бланкетна. Вона відсилає до відповідних нормативних актів, пов'язаних з забезпеченням безпеки дорожнього руху, якими є, наприклад, Правила прийняття до експлуатації закінчених будівництвом автомобільних доріг, та інших.

У першу чергу розглянемо деякі поняття, про які йдеться в зазначеній кримінально-правовій нормі. Це стосується шляхів, вулиць, залізничних переїздів та інших шляхових споруд.

Сучасний автомобільний шлях — це досить складна інженерна споруда, яка разом з її обладнанням є складовим компонентом комплексу системи забезпечення безпеки дорожнього руху. Автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, у тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами (ст. 21 Закону України "Про дорожній рух"). Дорога включає в себе одну або кілька проїзних частин, а також трамвайні колії, тротуари, узбіччя і розділювальні смуги.

Автомобільні дороги, вулиці поділяються на загального користування, відомчі та приватні. Автомобільні (позаміські) дороги загального користування поділяються на дороги державного та місцевого значення. Автомобільні дороги державного значення поділяються на магістральні та інші. У містах вулиці та дороги поділяються на магістральні вулиці та дороги, дороги та вулиці місцевого значення.

Залізничний переїзд — перехрещення дороги із залізничними коліями на одному рівні, яке влаштовується, як правило, поза межами залізничних станцій і маневрових колій; переїзди поділяються на регульовані і нерегульовані.

До інших шляхових споруд слід відносити мости, шляхопроводи, естакади, тунелі, лінії зв'язку та освітлення, засоби технічного регулювання дорожнього руху тощо.

Проекти на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів підлягають експертизі, погодженню в органах державного нагляду за дотриманням законодавства, правил, норм та стандартів з безпеки дорожнього руху.

У свою чергу всі види робіт по будівництву, реконструкції та ремонту автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів повинні здійснюватися згідно з проектами та вимогами правил, нормативів і стандартів України з безпеки дорожнього руху (ст. 23 Закону України "Про дорожній рух"). Якщо виникають умови, за яких неможливо проведення тих чи інших робіт, виконавець повинен повідомити про це проектувальника і замовника робіт з метою вжиття додаткових заходів по забезпеченню безпеки дорожнього руху.

При прийнятті згаданих об'єктів після будівництва, реконструкції або ремонту за участю органів державного нагляду є обов'язковим врахування ви конання заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

При будівництві доріг можуть бути порушені певні норми та стандарти, що стосуються стійкості дорожнього полотна, дотримання певних нормативів щодо поперечного та продольного профілей і кривих проїзної частини у плані тощо. Якщо такі порушення призвели до створення аварійної обстановки і настання наслідків, передбачених законом, настає кримінальна відповідальність, коли є на те підстави,

Після завершення будівництва нової ділянки дороги в місті вона ще не була введена в експлуатацію через наявність недоліків. Бригада будівельників усувала недоліки, пов'язані з доробками дренажних колодязів для відводу дощової води з .дорожнього полотна. Після закінчення роботи технологічні машини та механізми залишились на проїзній частині.

Незважаючи на заборонні дорожні знаки, деякі водії з метою скорочення шляху використовували нову дорогу. Один з них у темний час доби (лінії освітлення дороги ще не працювали) вчинив наїзд на компресор, що знаходився на смузі руху. При цьому загинув один із пасажирів і сам водій.

У цьому випадку немає підстав для притягнення до кримінальної відповідальності осіб, відповідальних за будівництво вказаної дороги, бо вона ще не була введена в експлуатацію, і рух транспортних засобів по ній було заборонено.

Порушення певних вимог безпеки дорожнього руху можливе при виконанні робіт по реконструкції або ремонту автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів. Згідно з законом, організації, що відповідають за утримання зазначених об'єктів, можуть закрити чи обмежити рух на підставі ордера, який видається відповідним дорожним органом, а в містах — службою місцевого державного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування. В ордері викладаються умови заборони або обмеження руху, порядок інформування про це учасників дорожнього руху, заходи щодо безпеки дорожнього руху і строки проведення робіт. Але в окремих випадках (стихійні явища) аварійні роботи можливі без зазначеного ордера, про що повідомляється місцевим органам державної виконавчої влади, органам місцевого самоврядування і Державтоінспекції МВС України.

У процесі експлуатації доріг під впливом динамічних навантажень від транспортних засобів, а також природних факторів постійно виникають деформації дорожнього покриття. Це призводить до просадок, прогинань і втрати цілісності покриття дороги, погіршення її рівності. Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів та їх охорони затверджуються Кабінетом Міністрів України (ст. 24 Закону України "Про дорожній рух"),

Ремонт вулиць і доріг поділяється на поточний, середній та капітальний. Основними видами робіт при ремонті вулиць і доріг є усунення тріщин, вибоїн та просадок проїзної частини та тротуарів; ліквідація хвилястості, зсувів, напливів на дорожньому покритті. Це також роботи по розширенню проїзної частини, спрямленню окремих ділянок дороги, збільшенню радіусу горизонтальних кривих, влаштуванню нових або відновленню існуючих бар'єрних огороджень.

Виконання дорожніх робіт неминуче призводить до погіршення умов безпеки руху. Ділянки доріг, де провадяться такі роботи, стають потенційно небезпечними для учасників дорожнього руху. Частіше за все особи, відповідальні за проведення цих робіт, не вживають заходів до усунення недоробок, залишають на небезпечних ділянках дорожньо-будівельні матеріали, технологічне обладнання, що тягне за собою наїзди на них транспортних засобів. Трапляються зіткнення транспортних засобів з дорожніми машинами та механізмами, наїзди на дорожніх робочих, потрапляння транспортних засобів у розриття, відкриті люки підземних комунікацій та інші пригоди.

Порушення, про які йдеться в диспозиції ст. 215

КК, можуть мати різноманітний характер: відсутність або встановлення непофарбованих, щитів та бар'єрів, відсутність дорожніх знаків або невірне їх застосування, відсутність сигнального освітлення, не визначення огородженнями чіткої зони, в якій провадяться ремонтні роботи, відсутність або невірне застосування дорожньої розмітки тощо.

Утримання шляхів, вулиць, залізничних переїздів та інших об'єктів дорожнього руху — це комплекс заходів, які забезпечують ефективне використання комунікацій у сфері дорожнього руху. Наприклад, стосовно доріг це: підмітання, миття, а також полив дорожнього покриття; обезпилення доріг; очищення покрить від грунтових нанесень та залишків технологічних матеріалів, що застосовуються для посипання доріг у зимовий час; забезпечення стоку води з проїзної частини під час зимових відлиг; присипка мінеральними матеріалами ділянок покрить, де в спеку має місце вихід бітума на поверхню покриття, і таке інше.

Це також підтримання в належному стані розмітки проїзної частини, утримання світильників зовнішнього освітлення, технічних засобів організації та регулювання дорожнього руху, обрізка крон дерев тощо.

При виконанні ремонту на ділянках доріг або дорожніх робіт по їх утриманню застосовують пересувні огородження різних типів, дорожні знаки, світлофори, засоби дорожньої розмітки, сигнальні ліхтарі та ін.

Пересувні огородження мають відповідати певним вимогам (міцність конструкції, стійкість лакофарбового покриття тощо). Видимість технічних засобів, а також дорожніх знаків, технологічних машин та механізмів має забезпечуватися на достатній відстані — не менше 100—300 м (в залежності від місця, де проходить дорога). Дорожні знаки треба розміщувати в полі найбільшої концентрації уваги водія.

Цих нормативів додержуються не завжди. Наприклад, водій таксомотора рухався по дорозі з одностороннім рухом транспортних засобів. Умови руху не сприяли його безпеці: темрява, а також дощова погода. Раптово водій побачив у безпосередній близькості дерев'яні стійки бар'єра огородження. Уникаючи наїзду на перешкоду, він різко повернув кермо праворуч, але машину занесло на слизькому забрудненому асфальті, після чого автомобіль вдарився в освітлювальну опору. Пасажир таксомотора отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Огляд місця пригоди й інші слідчі дії дозволили встановити безперечні докази, що свідчили про цілий комплекс порушень норм і стандартів щодо за-безпечення безпеки руху. Так, при проведенні ремонтних робіт проїзної частини з розриттям покриття огороджувальні бар'єри були встановлені по краях розриття без дотримання безпечної відстані; дорожній знак "Об'їзд перешкоди з правого боку" був закріплений неналежним чином — від вітру він опинявся під гострим кутом до дороги в напрямку руху транспорту, що не дозволяло своєчасно його помітити; дерев'яне огородження не було пофарбовано, що не сприяло водію заздалегідь виявити ділянку ремонтних робіт на дорозі; сигнальний червоний ліхтар, змонтований перед ділянкою ремонтних робіт, не був з'єднаний з мережею живлення; у місці пригоди не працювали три ртутних ліхтаря зовнішньої електричної мережі освітлення, через що утворилася затемнена зона протягом 150 м.

Якщо додати дощову погоду, то, мабуть, не залишається сумнівів, що аварія була майже запрограмована.

Але склад цього злочину передбачає наявність такої важливої ознаки, як причинний зв'язок. Іншими словами, особа, відповідальна за будівництво, реконструкцію, ремонт або утримання шляхів, вулиць та інших об'єктів, яка порушила правила, норми або стандарти забезпечення безпеки дорожнього руху, несе відповідальність за наслідки, що настали, лише за умови, що її дія або бездіяльність створила необхідні і достатні умови для перетворення причини в слідство.

Наприклад, безпідставно був засуджений за порушення правил безпеки руху Ж. Він на автомобілі їхав зі швидкістю 60—70 км за годину і на нерівній ділянці автодороги не впорався з керуванням. Машина з'їхала в кювет і перекинулась. Один із пасажирів загинув.

Судова колегія Верховного Суду відмінила вирок і закрила справу за відсутністю в діях Ж. складу злочину. В ухвалі вона вказала, що згідно з протоколом огляду та схемою до нього на ділянці довжиною 8 м та шириною 3,5м дорога має ребристу поверхню. Проведеним органами слідства експериментом встановлено, що цю ділянку дороги можна побачити лише на відстані 4—5 м. Із справи видно, що пошкоджена частина дороги не була позначена, попереджувальних або інших дорожніх знаків встановлено не було.

Всі ці обставини свідчать, що Ж. порушень правил дорожнього руху не допустив і тому кримінальній відповідальності не підлягає [2]. В цьому випадку можливе застосування ст. 2155 КК при умові, що дефект дорожнього полотна на даній ділянці є результатом порушення певних стандартів при будівництві (реконструкції, ремонті) або наслідком неналежного утримання дороги.

Злочин є закінченим з моменту настання будь-якого з наслідків або декількох з них, передбачених ст. 215 КК, тобто за конструкцією склад матеріальний.

Суб'єкт даного злочину крім загальних ознак (фізична осудна особа, що досягла на момент вчинення злочину 16-річного віку) має бути особою, відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт або утримання шляхів та їх комунікацій. Це керівники шляхово-будівельних організацій та їх підрозділів, виконроби, майстри та ін.

З суб'єктивної сторони злочин є необережним, але слід зазначити, що психічне ставлення суб'єкта до порушень правил, норм і стандартів, про які йдеться в аналізованій статті, може бути як умисним, так і необережним, а щодо наслідків — тільки необережним.