§ 1. Поняття злочинів проти основ національної безпеки

Родовим об'єктом злочинів проти основ національної безпеки є охоронювані законом суспільні відносини з приводу забезпе­чення національної безпеки.

Національна безпека — це стан захищеності життєво важ­ливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз, що є необхідною умовою збереження та примноження духовних і матеріальних цінностей. В законо­давстві виділяються наступні сфери забезпечення національної безпеки: політична, економічна, соціальна, військова, екологіч­на, науково-технологічна та інформаційна1

Розглядувані злочини характеризуються підвищеною суспі­льною небезпекою, їх вчинення становить загрозу як для кож­ної особи, так і для суспільства та держави в цілому. Щоб підкреслити їх небезпечність, злочини проти основ національ­ної безпеки розміщені на початку Особливої частини КК України.

Кримінальна відповідальність за посягання на основи на­ціональної безпеки передбачена у таких складах злочинів:

дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення консти­

туційного   ладу   або   на   захоплення   державної   влади

(ст. 109), що передбачає вчинення дій, а також змову про

вчинення таких дій (ч. 1 ст. 109), здійснення публічних за­

кликів, а також розповсюдження матеріалів із закликами до

вчинення таких дій (ч. 2 ст. 109);

посягання на територіальну цілісність і недоторканність

України (ст. ПО). Кримінально караним є вчинення умис­

них дій з метою зміни меж території або державного кор­

дону України на порушення порядку, встановленого Кон­

ституцією України, а також публічні заклики чи розповсю­

дження матеріалів із закликами до вчинення таких дій;

державна зрада (ст. 111);

Концепція (основи державної політики) національної безпеки України: Схвалена Постановою Верховної Ради України від 16 січня 1997 року // Відомості Верховної Ради. — 1997. — № 10. — Ст. 85.

8 — 4-673

114          Глава 15.

посягання на життя державного чи громадського діяча

(ст. 112). Відповідно до цієї статті особи несуть відповіда­

льність за вчинення вбивства та замаху на вбивство держа­

вного чи громадського діяча у зв'язку з їх державною чи

громадською діяльністю. До числа державша та громад­

ських діячів Закон відносить: Президента України, Голову

Верховної Ради України, Народного депутата України, Пре­

м'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України,

Голову та суддів Конституційного Суду України або Вер­

ховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів

України (на сьогодні — Вищого Господарського Суду), Ге­

нерального прокурора України, Уповноваженого Верховної

Ради України з прав людини, Голову Рахункової палати,

Голову Національного банку України, керівника політичної

партії;

диверсія (ст. 113);

шпигунство (ст. 114) — це передача або збирання з метою

передачі  іноземній державі,  іноземній організації або їх

представникам відомостей, що становлять державну таєм­

ницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без грома­

дянства. Відносно шпигунства закон (ч. 2 ст. 114 КК) пе­

редбачає спеціальну підставу звільнення від кримінальної

відповідальності. Зокрема, особа, яка вчинила шпигунство,

звільняється від кримінальної відповідальності за наявності

таких умов: а) припинення шпигунської діяльності; б) доб­

ровільне повідомлення органів  державної влади України

про вчинене; в) якщо внаслідок цього і вжитих заходів бу­

ло відвернено заподіяння шкоди інтересам України.