§ 3. Інші злочини, небезпечні для життя та здоров'я особи
Незаконне проведення аборту (ст. 134).
Об'єктом злочину є здоров'я жінки.
Об'єктивна сторона полягає в: а) проведенні аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти (ч. 1 ст. 131); б)
Злочини проти життя та здоров'я особи 133
незаконному проведенні аборту, якщо це спричинило: тривалий розлад здоров'я; безплідність; смерть потерпілої (ч. 2 ст. 134).
Операція штучного переривання вагітності (аборт) може бути проведена за бажанням жінки у акредитованих закладах охорони здоров'я при вагітності не більше 12 тижнів. Аборт при вагітності жінки від 12 до 28 тижнів за соціальними і медичними показаннями може бути зроблено в окремих випадках і в порядку, що встановлюється законодавством України.1 Підстави і порядок проведення операцій штучного переривання вагітності строком до 12 тижнів регламентуються Інструкцією про порядок проведення операції штучного переривання вагітності методом вакуум-аспірації, затвердженою наказом МОЗ України від 28 червня 1994 р. №1112.
Суб'єктом злочину є фізична, осудна особа, яка до моменту вчинення злочину досягла 16 років і не має спеціальної медичної освіти.
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Передбачається відповідальність за незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої. Під тривалим розладом здоров'я потрібно розуміти тривале порушення функцій органів потерпілої особи, зокрема зору, мови, слуху тощо, а також тимчасову (тривалістю понад 21 день) та постійну (від 10%) втрату працездатності.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 134 — штраф від п'ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років; ч. 2 ст. 134 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Залишення в небезпеці (ст. 135).
Кримінально караним є завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані й позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через ма-
Основи законодавства України про охорону здоров'я // Закони України. — Том 4. — К„ 1996. — С.235.
Юридичний вісник України. — 1997. — 11—17 грудня.
134 Глава 16.
лолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив його без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про нього і надати допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан (ч. 1 ст. 135 КК).
Об'єктом даного злочину є життя і здоров'я особи.
Об'єктивна сторона характеризується наявністю суспільно небезпечного діяння у формі бездіяльності, яка може виражатися у двох видах: а) невиконання особою обов'язків з надання допомоги потерпілому, який знаходиться в небезпечному для життя стані; б) бездіяльність, котра викликана попередніми діями особи, що сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан.
Даний злочин вважається закінченим з моменту залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані, незалежно від того чи настали небезпечні для життя потерпілої особи наслідки, та чи могли б дії винної особи врятувати життя потерпілої особи.
Суб'єкт даного злочину є спеціальним. Ним виступає фізична, осудна особа, яка до моменту вчинення злочину досягла 16 років і має обов'язок піклуватися про осіб, що перебувають у небезпечному для життя стані, або яка сама поставила потерпілу особу в небезпечний для життя стан.
Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.
Кваліфікованим видом даного злочину (ч. 2 ст. 135) є залишення в небезпеці вчинене матір'ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані (ст. 117 КК).
Особливо кваліфікованим (ч. З ст. 135) є залишення в небезпеці, якщо воно спричинило смерть особи або інші тяжкі наслідки.
Під іншими тяжкіши наслідками розуміється спричинення потерпілому тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 135 — обмеження волі на строк до двох років або позбавлення волі на той самий строк; ч. 2 ст. 135 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк; ч. З ст. 135 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136).
Злочини проти життя та здоров'я особи 135
Кримінальна відповідальність передбачена за умови можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження (ч. 1 ст. 136).
Об'єктом даного злочину є життя і здоров'я особи.
Об'єктивна сторона характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю, яка проявляється в: а) ненаданні допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу; б) неповідомлення про небезпечний для життя стан особи належним установам чи особам; в) суспільно небезпечними наслідками у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень і причинним зв'язком між бездіяльністю і наслідками.
До належних установ відносяться підприємства, установи, організації, функціями яких охоплюється надання необхідної допомоги (медичні заклади, правоохоронні органи, рятувальні та аварійні служби тощо).
Належними особами є службові особи, а також особи, функціональними обов'язками яких є надання необхідної допомоги, та особи, які в даних умовах можуть надати необхідну допомогу потерпілому.
Суб'єктом злочину є фізична, осудна особа, яка до моменту вчинення злочину досягла 16 років, і не була зобов'язана піклуватися про потерпілого і не ставила його своїми діями в небезпечній для життя стан.
Суб'єктивна сторона характеризується непрямим умислом щодо бездіяльності та необережністю до наслідків (ч. 1 ст. 136); прямим умислом до бездіяльності; та необережністю щодо наслідків (ч. 2 ст. 136 КК).
Кваліфікованими видами злочину є:
ненадання допомоги малолітньому (особа, яка не досягла
14 років), який перебуває в небезпечному для життя стані,
при можливості надавати таку допомогу;
неповідомлення про небезпечний для життя дитини (особа,
яка не досягла 18 років) стан належним установам чи особам.
Особливо кваліфікованою ознакою (ч. З ст. 136) є смерть потерпілого.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 136 — штраф від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців; ч. 2 ст. 136 — штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів гро-
136 Глава 16.
мадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; ч. З ст. 136 — обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (ст. 137).
Об'єктом даного злочину є життя та здоров'я особи (дитини).
Дитиною вважається особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повноліття раніше.1
Об'єктивна сторона злочину характеризується наявністю наступних обов'язкових ознак: а) суспільно небезпечне діяння; б) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди здоров'ю потерпілого або у вигляді смерті неповнолітнього чи інших тяжких наслідків; в) причинний зв'язок між діянням і наслідком; г) спосіб вчинення злочину (недбале або несумлінне ставлення до професійних чи службових обов'язків щодо життя та здоров'я неповнолітніх).
Під істотною шкодою для здоров'я потерпілого необхідно розуміти спричинення неповнолітньому легкого тілесного ушкодження.
Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти спричинення потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Злочин вважається закінченим з моменту настання вказаних в законі (ч. 1,2 ст. 137) наслідків.
Суб'єкт злочину спеціальний — це особа, на яку в зв'язку з виконанням нею професійних чи службових обов'язків покладаються функції щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх.2
Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі умислу або необережності щодо діяння і необережності щодо наслідків.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 137 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот сорока годин, або позбавлення пра-
Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р // ВВРУ — 2001 —№930 — С 142
Основи законодавства про охорону здоров'я від 19 11 1992 р // ВВРУ — 1993 — № 4 — Ст 19 — Ст 62, Закон України "Про дошкільну освіту" від 11 липня 2001 р // Голос України — 2001 — 2 серпня — Ст 34
Злочини проти волі, честі та гідності особи 137
ва обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 137 — обмеження волі на строк до чотирьох років позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Глава 17. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ
Злочини проти волі, честі та гідності особи передбачені третім розділом Особливої частини КК.
їх безпосереднім об'єктом є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини з приводу захисту волі, честі та гідності особи.
Незаконне позбавлення волі або викрадення людини (ст. 146).
Безпосереднім об'єктом даного злочину є фізична свобода людини, що передбачає реалізацію нею права на свободу пересування.
Об'єктивна сторона передбачає вчинення даного злочину у двох формах: а) незаконне позбавлення волі людини; б) незаконне викрадення людини.
Під незаконним позбавленням волі потрібно розуміти створення перешкод вільному пересуванню потерпілого, вчинене з порушенням процедури, встановленої законодавством (наприклад, зв'язування потерпшого, залишення його у закритому приміщенні, ненадання інваліду засобів для пересування тощо).
Незаконне викрадення — це протиправне переміщення особи з одного місця до іншого, поєднане із відкритим або таємним заволодінням людиною та фактичним обмеженням свободи її пересування.
Суб'єктом злочину є фізична, осудна особа, якій до моменту вчинення злочину виповнилося 16 років.
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.
До кваліфікованих ознак цього злочину відносяться дії:
щодо малолітнього (особа, яка не досягла 14 років);
з корисливих мотивів (бажання одержати матеріальну вигоду;
щодо двох чи більше осіб;
за попередньою змовою групою осіб (див. ч. 2 ст. 28 КК);
138 Глава 17.
способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого;
супроводжуються заподіянням потерпілому фізичних стра
ждань;
із застосуванням зброї;
здійснюються протягом тривалого часу.
Особливо кваліфікуючими ознаками є вивчення даного злочину: організованою групою (див. ч. З ст. 28), що спричинило тяжкі наслідки.
Під тяжкими наслідками розуміється спричинення смерті потерпілому, тяжких тілесних ушкоджень.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 146 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк; ч. 2 ст. 146 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк; ч. З ст. 146 — позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Захоплення заручників (ст. 147).
Кримінально караним є захоплення заручників або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної чи іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення, чи утримання від вчинення будь-якої дії, як умови звільнення заручника (ч. 1 ст. 147).
Об'єктом даного злочину є особиста воля та особиста безпека особи.
Об'єктивна сторона характеризується вчиненням діяння у двох формах: а) захоплення особи як заручника; б) тримання особи як заручника.
Під захопленням потрібно розуміти протиправне посягання пов'язане із затриманням і обмеженням вільного пересування.
Тримання особи як заручника — це насильницьке унеможлив-лення вільного вибору поведінки заручника щодо пересування.
Суб'єкт злочину є фізична осудна особа, якій до моменту вчинення злочину виповнилося 14 років.
Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою — спонукання певних осіб, підприємств, установ чи організацій до вчинення, чи утримання від вчинення будь-яких дій.
Кваліфікованими видами захоплення заручників (ч. 2 ст. 147 КК) є:
— захоплення у якості заручника неповнолітнього (особу чо
ловічої або жіночої статі, якій на момент захоплення не ви
повнилося 18 років);
Злочини протії волі, честі та гідності особи 139
вчинення організованою групою (ч. З ст. 28);
вчинення відповідних дій, поєднаних з погрозою знищення
людей;
спричинення тяжких наслідків (смерть потерпілого, спричи
нення тяжких тілесних ушкоджень, великої матеріальної
шкоди тощо).
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 147 — позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; ч. 2 ст. 147 — позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Підміна дитини (ст. 148).
Об'єктом злочину є особиста свобода та недоторканість дитини.
Потерпілою виступає чужа дитина, тобто, яка не є біологічною дитиною суб'єкта злочину, ідентифікувати яку, через окремі причини (немовля, батьки не бачили ще цю дитину), надзвичайно важко.
Об'єктивна сторона полягає у підміні чужої дитини на іншу.
Підміна полягає у вчиненні необхідних діянь, спрямованих на ті, щоб батьки або законні представники не дізналися про факт підміни, вчинена з корисливих чи інших особистих інтересів.
Суб'єкт злочину — спеціальний. Ним виступає фізична, осудна особа, якій до вчинення злочину виповнилося 16 років, для якої одне із немовлят, які обмінюються, є чужим.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність таких обов'язкових ознак, як вина у формі прямого умислу і корисливі або інші особисті мотиви.
Покарання за злочин: обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людей (ст. 149)
Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є воля і гідність людини. Додатковим безпосереднім об'єктом — порядок перетинання державного кордону, здоров'я людини тощо.
Об'єктивна сторона злочину передбачає вчинення його у наступних формах: а) продаж людини; б) інша сплатна передача людини; в) здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним переміщенням її за згодою або без згоди через державний кордон України.
Продаж — це угода про передачу людини однією особою ("продавцем") іншій особі ("покупцеві") за певну грошову винагороду.
140 Глава 17.
Інша оплатна передача — це передача людини однією особою іншій за певну не грошову винагороду (за звільнення від виконання певних обов'язків, обмін тощо).
Здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди включає в себе: 1) домовленість про переміщення людини за її згодою або без її згоди через державний кордон України; 2) домовленість про подальший продаж людини чи інша передача іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці.
Суб'єкт злочину загальний — фізична, осудна особа, якій до вчинення злочину виповнилося 16 років.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність таких обов'язкових ознак, як вина у формі прямого умислу та мета.
Кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч. 2 ст. 149) є вчинення даного злочину: 1) щодо неповнолітнього; 2) кількох осіб; 3) повторно за попередньою змовою групою осіб; 4) з використанням службового становища; 5) особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності.
Особливо кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч. З ст. 149) є здійснення:
організованою групою;
пов'язане з незаконним вивезенням дітей за кордон чи не
поверненням їх в Україну;
з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для
трансплантації;
з метою насильницького донорства;
якщо ці діяння спричинили тяжкі наслідки (смерть, тяжка
хвороба потерпілої особи) тощо.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 149 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років; ч. 2 ст. 149 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої; ч. З ст. 149 — позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Експлуатація дітей (ст. 150).
Безпосереднім об'єктом злочину є свобода дитини від фізичної або інтелектуальної експлуатації. Потерпілою від даного злочину є дитина, яка не досягла віку з якого законодавством дозволяється працевлаштування, фактично виконувала ро-
Злочини проти волі, честі та гідності особи 141
боту до досягнення 16 років або фактично виконувала роботу, у віці від 14 до 16 років з порушенням вимог ч.ч. 2, 3 ст. 188 Кодексу законів про працю України.
Об'єктивна сторона характеризується: вчиненням суспільно небезпечних дій; пов'язаних з певним способом експлуатацією дитини.
Під експлуатацією необхідно розуміти присвоєння результатів праці дитини.
Злочин вважається закінченим з моменту початку фактичного виконання дитиною роботи. Одержання матеріального прибутку не є обов'язковим для визнання злочину закінченим.
Суб'єкт злочину загальний — фізична, осудна особа, яка до вивчення злочину досягла 16 років.
Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою — отримання прибутку. Відношення винної особи до наслідків у вигляді істотної шкоди для дитини (ч. 2 ст. 150) може проявлятися і за умови непрямого умислу або необережності.
Кваліфікованими видами вчинення злочину є:
експлуатація кількох дітей (двох або більше);
якщо експлуатація, що спричинила істотну шкоду для здо
ров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини;
експлуатація, поєднана з використанням дитячої праці в
шкідливому виробництві.
Істотною шкодою для здоров'я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини є тяжка хвороба, тривале припинення навчання тощо.
Використання дитячої праці в шкідливому виробництві передбачає залучення дитини до роботи зі шкідливими і небезпечними умовами праці, до підіймання важких предметів.
Покарання за злочин: арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років; позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Незаконне поміщення в психіатричний заклад (ст. 151)
Безпосереднім об'єктом злочину є свобода людини. Потерпілою від злочину є психічно здорова людина, тобто така, що не страждає на психічний розлад, або ж страждає на психічний розлад, але її обстеження та (або) лікування можливі не лише в стаціонарних умовах, тобто не потребують обов'язко-
142 Глава 18.
вої госпіталізації до психіатричного закладу або продовження такої госпіталізації.1
Об'єктивна сторона передбачає наявність таких ознак: а) вчинення суспільно небезпечного діяння; б) місце вчиненого злочину (психіатричний заклад).
Кваліфікуючою ознакою (ч. 2 ст. 151) є спричинення тяжких наслідків, які виступають у якості обов'язкової ознаки об'єктивної сторони поряд із діянням, причинним зв'язком і місцем вчинення злочину.
До тяжких наслідків (ч. 2 ст. 151) відносяться смерть, самогубство, самокалічення потерпілої особи, спричинення їй тілесного ушкодження.
Суб'єкт злочину спеціальний — лікар-психіатр або член комісії лікарів-психіатрів, який має право приймати рішення про госпіталізацію особи до психіатричного закладу.2
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу, або необережністю щодо наслідків (ч. 2 ст. 151 КК).
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 151 — арешт на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 2 ст. 151 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Глава 18. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАННОСТІ ОСОБИ
Родовим об'єктом злочинів, у розділі IV Особливої частини КК України є охоронювані кримінальним законодавством суспільні відносини з приводу статевої свободи та статевої недоторканості особи як чоловічої, так і жіночої статі.
Закон України "Про психіатричну допомогу" від 22 лютого 2000 р. // ВВРУ. — 2000. — № 19. — Ст. 143. Там само.
Злочини проти статевої свободи ... 143
Зґвалтування (ст. 152 КК).
Зґвалтування — це статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи (ч. 1 ст. 152).
Безпосереднім об'єктом зґвалтування є статева недоторканість особи. Потерпілою від зґвалтування може бути особа як чоловічої так і жіночої статті.
Віктимна поведінка, аморальний спосіб життя, подружні стосунки між винною та потерпілою особою не виключають кримінальної відповідальності.
З об'єктивної сторони зґвалтування полягає у статевих зносинах із: а) застосуванням фізичного насильства; б) погрози застосування фізичного насильства; в) з використанням безпорадного стану потерпілої особи.
Злочин вважається закінченим з моменту початку насильницького статевого акту.
Суб'єктом зґвалтування може бути фізична осудна особа як чоловічої так і жіночої статі, яка до вчинення злочину досягла 14 років.
Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.
Кваліфікуючими ознаками зґвалтування (ч. 2 ст. 152) є вчинення його:
повторно (див. Ст. 32 КК);
особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, перед
бачених статями 153—155 КК.
Особливо кваліфікуючими ознаками зґвалтування (ч.ч. З, 4 ст. 152) є: 1) вчинення його групою осіб (ч. 1 ст. 28 КК); 2) зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього (тобто осіб, які не досягли 18 років); 3) зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки; 4) зґвалтування малолітньої чи малолітнього (тобто осіб, які не досягли 14 років).
Під особливо тяжкими наслідками передбаченими ч. 4 ст. 152 КК слід розуміти смерть або самогубство потерпілої особи, втрата будь-якого органу чи його функцій, психічна хвороба або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину, переривання вагітності, зараження вірусом імунодефіциту людини або іншою невиліковною інфекційною хворобою тощо.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 152 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; ч. 2 ст. 152 — позбавлення во-
144 Глава 18.
лі на строк від п'яти до десяти років: ч. 3 ст. 152 — позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років; ч. 4 ст. 152 — позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153).
Задоволення статевої пристрасті неприродним способом передбачає неприродний статевий акт, який вміщує у собі прояви мужолозтва, лесбіянства та інших способів задоволення статевої пристрасті (різноманітні дії між чоловіками (оральний секс), між чоловіком і жінкою (анальний, оральний секс) тощо. Вказані дії, якщо вони є взаємно добровільними, не є протиправними.
Безпосереднім об'єктом даного злочину є статева свобода і статева недоторканість особи.
Об'єктивна сторона полягає у вчиненні вказаних вище дій сексуального характеру: а) із застосуванням фізичного насильства; б) погрози його застосування; в) з використанням безпорадного стану потерпілої особи.
Суб'єкт злочину — фізична осудна особа чоловічої або жіночої статті, в залежності від характеру вчиненого діяння (му-жолозтво-чоловік), яка до вчинення злочину досягла 14 років.
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 153) є вчинення даного злочину:
повторно;
групою осіб;
особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, перед
бачених ст.ст. 152, 154 КК;
щодо неповнолітньої або неповнолітнього.
Особливо кваліфікуючими ознаками (ч. З ст. 153) є: 1) вчинення даного діяння щодо малолітньої чи малолітнього; 2) якщо воно спричинило особливо тяжкі наслідки.
За своїм змістом ці ознаки аналогічні кваліфікуючим ознакам зґвалтування (див. ст. 152).
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 153 — позбавлення волі на строк до п'яти років; ч. 2 ст. 153 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років; ч. З ст. 153 — позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
Примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154).
Злочннн проти статевої свободи ... 145
Примушуванням є протиправний вплив на особу чоловічої або жіночої статі з метою примусити її до вступу в статевий зв'язок, природнім або неприроднім способом проти її волі, шляхом використання винною особою матеріального чи службового становища.
Основним безпосереднім об'єктом даного злочину є статева свобода особи. Додатковим безпосереднім об'єктом можуть виступати відносини власності, службової діяльності тощо.
Об'єктивна сторона полягає у вчиненні діянь, пов'язаних із вступом в статевий зв'язок природнім або неприроднім способом.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення примушування, незалежно від того, чи погодилася потерпіла особа на вступ у статевий зв'язок і, чи відбувся такий зв'язок.
Суб'єкт злочину спеціальний — це фізична осудна особа як жіночої так і чоловічої статі, від якої потерпіла особа перебуває у матеріальній чи службовій залежності і яка досягла до вчинення злочину 16 років.
Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Кваліфікуючими ознаками даного злочину (ч. 2 ст. 154) є вищевказані дії поєднані з погрозою:
знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої
(потерпілого) чи її (його) близьких родичів;
розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близь
ких родичів.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 154 — штраф до п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців; ч. 2 ст. 154 — арешт на строк до шести місяців або обмеження на строк до трьох років.
Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155).
Кримінально караними є добровільні природні статеві зносини чоловіка або жінки з особою протилежної статті, яка не досягла статевої зрілості.
Особа, що не досягла статевої зрілості вважається такою (потерпілою) до досягнення нею 14 років, а також за висновком експертизи особа, яка не досягла шлюбного віку (жінки від 14 до 17 років, чоловіки від 14 до 18 років).
Об'єктом даного злочину є статева недоторканість осіб, які не досягли статевої зрілості.
Ю — 4-673
146 Глава 18.
Об'єктивна сторона полягає у вчиненні діяння — добровільного природного статевого акту з особою, яка не досягла статевої зрілості.
Суб'єктом злочину є фізична, осудна особа як чоловічої так жіночої статі, яка до вчинення злочину досягла 16 років.
Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.
Кваліфікуючими ознаками даного злочину (ч. 2 ст. 155 КК) визначаються:
вчинення вищевказаних дій батьком, матір'ю, або особою,
що їх замінює (опікуни, піклувальники, усиновителі тощо);
спричинення безплідності чи інших тяжких наслідків (само
губство потерпілої особи, тяжка хвороба тощо).
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 155 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк; ч. 2 ст. 155 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
Розбещення неповнолітніх (ст. 156).
Розбещення неповнолітніх полягає у вчиненні розпусних дій щодо особи, яка не досягла 16-річного віку.
Об'єктом злочину є статева недоторканість особи, її нормальний фізичний і психічний розвиток.
Об'єктивна сторона характеризується вчиненням розпусних дій сексуального характеру. Такі дії можуть проявлятися як у фізичному так і в моральному розбещенні.
Під фізичний розбещенням слід розуміти оголення статевих органів як винної так і потерпілої особи, непристойні дотики тощо.
Моральним розбеиіенням є спілкування на сексуальні цинічні теми, демонстрація порнографічних зображень та відеофіль-мів тощо.
Злочин вважається закінченим з моменту початку розпусних дій.
Суб'єктом злочину є фізична, осудна особа як чоловічої так і жіночої статі, яка до вчинення злочину досягла 16 років.
Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу.
Ч. 2 ст. 156 передбачає відповідальність за наявності наступних кваліфікуючих ознак:
розбещення малолітньої особи;
розбещення вчинене батьком, матір'ю або особою, що їх
замінює.
Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав ... 147
Зміст даних кваліфікуючих ознак аналогічний ознакам, передбаченим ч. 2 ст. 155 КК.
Покарання за злочин: ч. 1 ст. 156 — арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років; ч. 2 ст. 156 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до трьох років.
«все книги «к разделу «содержание Глав: 96 Главы: < 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. >