§ 1. Поняття і система кримінального права

Поняття "кримінальне право" прийнято розуміти у двох зна­ченнях:

так зване позитивне (об'єктивне) кримінальне право — як

галузь права (галузь законодавства);

"кримінальне право" — як галузь юридичної науки.

Як самостійна галузь права кримінальне право являє собою сукупність юридично закріплених норм, що визначають зага­льні принципи, умови і підставу кримінальної відповідальності й покарання, а також встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинними і які види та межі покарань застосову­ються до осіб, що їх вчинили. Характерною особливістю кри­мінального права як галузі права є те, що його норми зосере­джені в єдиному кодифікованому нормативно-правовому ак­ті — Кримінальному кодексі України (далі — КК)'.

Кримінальне право має свій предмет та метод правового ре­гулювання, тобто кримінально-правові відносини, які виникають в результаті вчинення злочину (предмет) і заходи кримінально-правового впливу на осіб, які вчинили дані злочини (метод).

Кримінальне право як наука на основі узагальнення норм чинного кримінального законодавства України і практики їх застосування, використовуючи кримінальне законодавство за­рубіжних держав та наукові дослідження як сучасних так й іс­торичних процесів розвитку кримінально-правової думки, встановлює прикладне значення правових норм, з'ясовує та об­ґрунтовує вирішення колізій у правовому регулюванні, а та­кож розробляє конструктивні підходи щодо вдосконалення кримінально-правових норм.

Кримінальне право України структурно складається із Зага­льної та Особливої частин.

Загальна частина регламентує завдання та принципи кри­мінального права, підставу кримінальної відповідальності та умови звільнення від неї, чинність кримінального закону в просторі та часі, поняття злочину, його види та стадії, поняття і форми вини, осудність, обмежену осудність та неосудність, співучасть, множинність, покарання, його мету та види, прави-

Тут і далі посилання на Кримінальний кодекс України 2001 р. із змінами та доповненнями станом на 1 березня 2004 р.

Основні положення кримінального права

ла призначення покарання та звільнення від його відбування, особливості відповідальності неповнолітніх тощо. Загальну частину КК складають наступні розділи: І. Загальні положення II. Закон про кримінальну відповідальність

Злочин, його види та стадії

Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності

(суб'єкт злочину)

V. Вина та її форми VI. Співучасть у злочині

VII. Повторність, сукупність та рецидив злочинів VIII. Обставини, що виключають злочинність діяння IX. Звільнення від кримінальної відповідальності X. Покарання та його види XI. Призначення покарання XII. Звільнення від покарання та його відбування

Судимість

Примусові заходи медичного характеру

та примусове лікування

XV. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

Особлива частина кримінального права характеризує юри­дичну конструкцію конкретних складів злочинів із зазначен­ням обсягу і змісту кримінальної відповідальності за кожен склад злочину. Норми Особливої частини розміщені у двадця­ти розділах КК у певній послідовності, що передбачає об'єд­нання окремих статей у розділи через спільність їх родового об'єкта.

Між нормами Загальної і Особливої частин існує тісний взаємозв'язок. Він проявляється, зокрема, у тому, що норми Особливої частини аналізуються на основі правил, закріплених у Загальній частині. Даний взаємозв'язок також ґрунтується на єдності інститутів і норм кримінального права.

10            Глава 1.

Кримінальне право покликане захищати найважливіші сус­пільні цінності, законні інтереси кожного громадянина, соціа­льної групи та суспільства вмілому від злочинних посягань а також запобігати злочинам.