§ 2. Окремі склади злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

Пропаганда війни (ст. 436). Відповідальність настає за публі­чні заклики до агресивної війни або до розв'язання воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсю­дження таких матеріалів.

Безпосередній об'єкт злочину — мир між державами та народами.

Об'єктивну сторону злочину утворюють дії у таких фор­мах: а) публічні заклики до агресивної війни або до розв'язу­вання воєнного конфлікту; б) виготовлення матеріалів із за­кликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту; в) розповсюдження таких матеріалів.

Суб'єкт злочину — загальний, будь-яка особа.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Виготовлення матеріалів повинно здійснюватись з обов'яз­ковою метою — їх розповсюдження.

Покарання за злочин: за ст. 436 — виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Застосування зброї масового знищення (ст. 439).

Закон визнає караним застосування зброї масового знищен­ня, забороненої міжнародними договорами, згода на обов'яз­ковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1), а також те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або ін­ші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 439).

Безпосередній об'єкт злочину — безпека людства.

Предмет злочину — зброя масового знищення, зокрема, бактеріологічна, хімічна, ядерна, але заборона останньої у міжнародному праві має обмежений характер. До зброї масо­вого знищення належать також лазерна, інфразвукова, радіоло­гічна, променева та деякі інші види зброї, проте, міжнародни­ми договорами їх застосування не заборонено.

Об'єктивна сторона злочину полягає у застосуванні зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суб'єкт злочину — загальний.

290

Глава 34.

Суб'єктивна сторона злочину — умисел. Мотив і мета цього злочину можуть бути різними. Частина 2 ст. 439 встано­влює відповідальність за кваліфікований вид злочину.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 439 — позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років; за ч. 2 ст. 439 — позба­влення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або до­вічне позбавлення волі.

Посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443).

Злочином визнається вбивство або замах на вбивство пред­ставника іноземної держави або іншої особи, яка має міжнаро­дний захист, з метою впливу на характер їхньої діяльності або на діяльність держав чи організацій, які вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень (ст. 443).

Основний безпосередній об'єкт злочину — мирне співісну­вання та співробітництво України з іншими державами, безпе­ка держави у сфері політики, а обов'язковий додатковий об'­єкт — життя представника іноземної держави або іншої осо­би, яка має міжнародний захист.

Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями або бездіяльністю і виражається в двох формах: а) вбивство особи, яка має міжнародний захист; б) за­мах на вбивство такої особи.

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона характеризується умислом.

Покарання за злочин: за ст. 443 — позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років або довічне позбавлен­ня волі.

Література            291