КРИМІНАЛЬНИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ ДІС НА ДЕРЖАВНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ, ДО ЯКОЇ" НАЛЕЖАТЬ:

Суша в межах державного кордону

Військові кораблі під прапором ВМС України в будь-якій точці акваторії світового океану

Територія посольств   І   МІСІЙ,    виділена для державних та    урядових делегацій України за кордоном,  транспорт з державними,   урядовими   делегаціями, територія,  яку  займають підрозділи Збройних Сил   України, тимчасово розташовані за кордоном

V                 J

Внутрішні та територіальні

води

Літаки з розпізнавальними знаками ВПС України в будь-якій точці польоту та земної кулі

Надра в межах державного кордону

Кораблі пасажирського, торговельного, наливного та інших флотів під прапором України в територіальних або нейтральних водах

Повітряний простір над сухопутною та водною територією

Літаки пасажирського, вантажного та інших флотів України на території України та в польоті у нейтральному просторі

Зона континентального шельфу

Рис. 4. Державна територія України

27

Відповідно до положень ст. 6 чч. 2 та З КК злочин вважається вчиненим на території України, коли:

S він початий, продовжений, закінчений або припинений на території України;

S він початий за межами України, а дії, що утворюють його об'єктивну сторону, здійснені на території України;

S дії, що характеризують об'єктивну сторону злочину, вчинені за межами України, а суспільно небезпечний наслідок настав на території України.

■S коли виконавець злочину або хоча б один з його співучасників діяв на території України.

Зауважимо, що юрисдикція України щодо визначення злочинності та караності діянь, вчинених на ЇЇ території, може зазнавати обмежень або, навпаки, може розширюватися на підставі укладених і ратифікованих Україною міжнародно-правових актів. Приміром, відповідно до Мінської конвенції країн СНД від 22.01.1993 «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» (статті 2 та 72), дозволяється здійснювати за дорученням сторони учасниці цієї Конвенції кримінальне переслідування осіб, які вчинили злочини в цих країнах на підставі норм чинного кримінального законодавства України.

Передача кримінального провадження допустима і в протилежному напрямку - від України іншим країнам-учасницям конвенції, що відповідним чином обмежує чинність територіального принципу дії кримінального закону.

Обмеження юрисдикції України можуть мати місце і в частині виконання вироку.19

На території України відповідно до Закону України від 10 грудня 1991 р. «Про дію міжнародних договорів на території України» діють і норми міжнародних правових актів (договорів), учасниками яких є Україна. Як визначає ч. 1 ст. 9 Конституції України, такі норми є складовою частиною національного законодавства України, тобто є імплементованими у національне законодавство.

Чинність законодавства про кримінальну відповідальність за національним та універсальним принципами полягає у поширенні дії кримінального закону на відповідне коло осіб.

Регулювання цих питань має тривалу історію. Не спиняючись на ній детально, зауважимо, що ще в «Уложении о наказаниях» Російської імперії 1845 р. і наступних кримінально-правових актах

19 Див. Європейську конвенцію про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 р.

28

вони були достатньо глибоко врегульовані. Детально розлядались вони і в науковій літературі з кримінального права.20

Національний принцип (принцип громадянства) закріплений у статтях 6 та 7 ч. 1 КК України встановлює межі відповідальності громадян України та осіб без фомадянства, які постійно проживають на території України, за злочини, які вчинені ними на території України та за кордонами України, а іноземців - за злочини, вчинені ними на території України. Такими межами є визнання скоєного діяння злочинним кримінальним законом України та законом іноземної держави, на території якої воно вчинене, або визнання діяння злочинним лише національним кримінальним законом України.

Стаття 7 ч. 2 КК, згідно з ст. 61 ч. І Конституції України, забороняє подвійну відповідальність за одне й те саме діяння і встановлює, що «якщо особи, зазначені у частині першій цієї статті (фомадяни України та особи без фомадянства, що постійно проживають на території України.- П. Ф.), за вчинені злочини зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини».

Винятком з цього правила є іноземці, які вчинили злочини на території України, однак відповідно до національного та міжнародного права користуються правом дипломатичного імунітету. Стяття 6 ч. 4 КК визначає, що «питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших фомадян, які за законами України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення ними злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом».

Ці особи визначені в «Положенні про дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав в Україні», яке затверджено Указом Президента України 10.06.1993 р. Однак їх набагато більше, адже дипломатичним імунітетом у міжнародному праві користуються більше категорій осіб, ніж вказано у названому Положенні.

Універсальний принцип, закріплений ст. 8 КК, визначає відповідальність іноземців та осіб без фомадянства, що постійно не проживають на території України, за злочини, які вчинені за межами України. Відповідно до цієї норми «Іноземці або особи без громадянства, що не проживають на території України, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами або

20

Див. напр.: Таганцев Н. С Цит. праця.- С. 326-336.

29

якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України». Така відповідальність може настати лише у випадках, коли злочинні дії скеровані проти інтересів України або підпадають під ознаки злочинів, боротьбу з якими веде світове співтовариство. У такому випадку слід визначити:

•                                 чи діяння визнане злочинним міжнародним договором;

•                                  чи Україна є учасником цього договору.