§4. Характеристика окремих видів (типів) правомірної поведінки в залежності від мотивів і установок особи

Мотиви і установки правомірної діяльності і поведінки особи можуть бути різноманітними, але спеціалісти виділя­ють найбільш розповсюджені і типові зразки поведінки і діяльності.1 До них відносяться: маргінальна, конформіст­ська, звичаєва, соціально-активна або принципова.

а) Маргінальна поведінка — це такий тип правомірної по­ведінки, який заснований на мотивах страху перед відпові­дальністю, боязні осудження зі сторони колег, друзів, членів сім'ї, який диктується особливим «пограничним» станом особи не переступати меж дозволеного і забороненого, але схильного до протиправних дій.

Слово таг§іпа1І8 латинського походження і перекладаєть­ся, як той, що знаходиться на грані або пограничний. Цей тип поведінки відображає такий стан особи, коли її пове­дінка знаходиться на межі антисуспільного, який веде до правопорушення, але не стає таким в силу того, що в ме­ханізмі її поведінки зпрацювали інші мотиви — загроза можливого покарання; особисті інтереси, боязнь громад­ського або індивідуального осуду кимось із близьких, ро­дичів, друзів і т.п.

'Див.:Оксамитний В.В. Правомерное поведение личнос-ти. — С99.

137

Особа в таких ситуаціях хоча внутрішньо і не поважає за­конів, але вимушена свідомо дотримуватись такої поведін­ки. Держава в свою чергу зацікавлена в добровільному до­триманні норм права. Такий домінуючий мотив поведінки найбільш характерний для неповнолітніх і інших категорій людей з низьким рівнем правосвідомості. Соціологічні до­слідження, проведені Інститутом держави і права, а також автором, показали, що такий мотив правомірної поведінки характерний для 9,8% опитаних. Серед робітничої молоді Києва і Донецька — 12,3% і 3,6% відповідно.

б)            Конформістська поведінка. В багатьох випадках право­

мірна поведінка здійснюється не в зв'язку із високим рівнем

правосвідомості і правової культури, а в результаті присто­

сування до зовнішніх обставин і ситуацій. Така поведінка

називається конформістською. Конформізм в перекладі з

латині — подібний, відповідний.

Конформістська поведінка являє собою в певній мірі па­сивне дотримання особою норм права, підпорядкування своєї поведінки думкам і діям навколишнього середовища, со­ціальної групи. Конформізм включає в себе пристосування, пасивне прийняття існуючого порядку, загальнорозповсюд-жених норм і явищ, відсутність власних позицій, безумовне підпорядкування колективу. Іноді позиція колективу про­являється зовнішньо і давить на особу, хоча вона і має свої внутрішні позиції, але, щоб не йти на конфлікт з групою чи колективом, вимушена дотримуватись і рахуватись із дум­кою більшості.

Особа в сфері соціально-правових відносин поступає пра­вомірно, тому що так поступають інші. Така поведінка може залишатись до тих пір, поки індивід знаходиться під впли­вом і контролем соціальної групи. Як тільки він звільняєть­ся від такого контролю, в його поведінці може проявлятись своя індивідуальна позиція і мотиви. Конформізм може бути позитивним, негативним або антисоціальним.

в)             Звичаєва поведінка (звичка). В основі звичаєвої поведінки

лежить звичка. Звична поведінка свідчить, що особа не ана­

лізує критично ті чи інші правові вимоги, а, переконавшись в

їх правильності, поступає і дотримується їх без особливих роз­

думів, без боротьби мотивів. Звичка — це добре усвідомлена

138

правомірна поведінка, яка здійснюється, як правило, авто­матично. В її основі лежить навик виконання певних дій (наприклад, автоматичне дотримання правил дорожнього руху). Звичка може перерости в потребу. Міцно сформована звичка здійснюється часто на підсвідомому рівні. Звички, як правило, це результати переконання і соціально-право­мірних дій. Звичка виражає стійкі відносини особи до пра­вових вимог, до дотримання правопорядку.

Соціологічні досліди показали, що звична поведінка яв­ляється другою, найбільш соціально-цінною поведінкою особи. Але вона найбільш характерна для дорослого насе­лення. По результатах досліджень Інституту держави і права 27,4% опитаних респондентів керувались таким мотивом поведінки.1 Серед робітничої молоді Києва і Донецька вона складає відповідно 9,2% і 7,8%.

Звичка дуже тісно переплітається із стереотипною поведін­кою, але не зводиться до неї. Стереотипна поведінка близь­ка до конформістської і звичаєвої. Стереотип означає — по­ступаю точно так, як поступають всі інші (наприклад, пове­дінка людей у черзі).

Звичаєва поведінка може бути позитивною і негативною. Формування позитивних звичок в сфері правового регулю­вання має велике значення для суспільства. Ленін, наприк­лад, вважав, що досягнутим в державно-правовому будів­ництві потрібно вважати те, що ввійшло в культуру, побут, в звички населення.2 Відомий педагог А.С.Макаренко писав, що наше завдання не тільки в тому, щоб виховати в собі правильне, розумне відношення до питань поведінки, але й виховати правильні звички, тобто такі звички, коли ми по­ступали б правильно зовсім не тому, що сіли і подумали, а тому, що інакше ми не можемо, тому що ми так звикли.3

г) Соціально активна (принципова) правомірна поведінка. Соціально активна правомірна г.оведінка особи відрізняєть­ся від інших форм поведінки тим, що це позитивна, свідома

'Див.: Оксамитний В. В. Вказана праця.—С. 102. 2Див. Ленин В.И. Полн. собр. соч.—Т.45.—С390. 3Див. Макаренко А.С. Соч. М.-1951.-Т.5.-С.422.

139

і творча діяльність (поведінка), яка направлена на здійснен­ня соціальних цілей права. Таку поведінку називають іноді принциповою позицією. Це більш висока форма правомірної поведінки особи порівняно з іншими. Вона заснована на правових, іноді моральних чи політичних переконаннях не тільки в необхідності дотримання правових вимог, але й у визнанні високої соціальної цінності права, солідарності із законом, бажаннях керуватись його положеннями в повсяк­денному житті, захищати права, свободи і законні інтереси при допомозі правових засобів. Правові переконання особи виражаються в правових позиціях, орієнтаціях і установках. Вони свідчать про високий рівень правосвідомості і право­вої культури особи.

Разом із тим, щоб такі компоненти правосвідомості були сформовані, необхідний високий рівень знання діючих нор­мативно-правових актів, правового статусу особи в суспільстві, тому що без їх знання не може бути свідомого виконання, дотримання і використання прав і обов'язків. Незнання прав і обов'язків часто веде до стихійності і пору­шення правових вимог.

Правові знання являються основою правових переконань, правових оцінок, позицій і установок особи. Такими моти­вами керувались 52,3% респондентів поданим Інституту дер­жави і права. Серед молодих робітників таку позицію зай­мають 70-74% респондентів.

Принциповість позиції підвищується у тих осіб, які прий­мають активну участь в охороні громадського порядку, в управлінні державними і суспільними справами. Соціаль­но-активна форма поведінки — це не тільки дотримання правових вимог, але й активна участь в реалізації і захисті прав, свобод і законних інтересів. Така позиція може найбільш ефективно формуватись, коли оптимально вира­жаються інтереси особи, держави і суспільства. Не може бути поваги до закону, якщо він суперечить інтересам особи і суспільства в цілому.

140