1

Нерозподілений прибуток

1

1 Виплата

1

Відрахування

Відрахування в

Страхова

Диві-

Вина-

Податки

на власний

спеціальні  страхові

сума

денди

города

на при-

капітал:

фонди для управління

(страхове

акціо-

управ-

буток

- резерви

позитивними і

відшко-

нерам

ляючим,

- непередба-

негативними змінами

дування)

заробіт-

чені витрати

в ризиковому

на плата

- зарахування

капіталі та інших

збитків

коливаннях у зв'язку

за попередні

зі специфічними

періоди

ризиками

78

Види обов'язкового страхування

Медичне страхування.

Державне особисте страхування військовослужбовців і війсь­

ковозобов'язаних, призваних на збори.

Державне особисте страхування осіб рядового, начальницько­

го та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх

справ.

Державне обов'язкове особисте страхування медичних і фарма­

цевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імуно­

дефіциту під час виконання ними службових обов'язків.

Державне обов'язкове особисте страхування працівників мит­

них органів.

Державне обов'язкове особисте страхування працівників про­

куратури.

Державне страхування життя і здоров'я народних депутатів.

Державне обов'язкове страхування службових осіб Державної

контрольно-ревізійної служби України.

Державне обов'язкове страхування службових осіб державних

податкових інспекцій.

Державне обов'язкове страхування службових осіб державних

органів у справах захисту прав споживачів.

Особисте страхування працівників відомчої та сільської по­

жежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (ко­

манд).

Державне страхування посадових осіб інспекцій державного

архітектурно-будівельного контролю.

Державне страхування спортсменів вищих категорій.

Державне страхування працівників державної лісової охорони.

Страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної ме­

дицини.

Страхування життя і здоров'я суддів.

Державне страхування донорів крові та (або) її компонентів.

Особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.

Страхування членів екіпажу та авіаційного персоналу.

Страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, які

забезпечують технологічний процес під час виконання авіацій­

них робіт, і пасажирів, яких перевозять за його заявкою без

придбання квитків.

79

80

Страхування ризикових професій народного господарства від

нещасних випадків.

Страхування відповідальності повітряного перевізника і вико­

навця повітряних робіт щодо відшкодування збитків, заподія­

них пасажирам, багажу, пошті, вантажу.

Страхування відповідальності експлуатації повітряного судна

за збитки, які можуть бути завдані ним під час виконання авіа­

ційних робіт.

Страхування цивільної відповідальності власників транспорт­

них засобів.

Страхування авіаційних суден.

Обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських куль­

тур і багаторічних насаджень у колгоспах та інших державних

сільськогосподарських підприємствах.

Види добровільного страхування

Страхування життя. Компанії, що отримали ліцензії на страху­

вання життя, не можуть займатися іншими видами страхування.

Страхування від нещасних випадків — "ризикове страху­

вання".

Медичне страхування. Передбачає оплату медичних витрат у

разі виникнення визначеної договором страхування хвороби.

Страхування здоров'я на випадок хвороби.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Страхування залізничного транспорту.

Страхування повітряного транспорту.

Страхування водного транспорту.

Страхування вантажів і багажу.

Страхування на випадок пожеж і стихійних явищ.

Страхування цивільної відповідальності власників наземного

транспорту.

Страхування відповідальності власників повітряного транс­

порту.

Страхування відповідальності власників водного транспорту.

Страхування відповідальності перед третіми особами.

Страхування кредитів.

Страхування інвестицій.

Страхування фінансових ризиків.

Страхування судових витрат.

Страхування виданих і прийнятих гарантій.

Страхування майна.

Функції Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю:

ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестрахо-

виків);

видача ліцензій на здійснення страхової діяльності;

контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання їх

страхових зобов'язань перед страхувальниками;

встановлення правил формування, розміщення та обліку страхо­

вих резервів;

розробка нормативних і методичних документів із проблем стра­

хової діяльності;

узагальнення практики страхової діяльності, розробка і подання

в установленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдоскона­

лення законодавства України про страхову діяльність;

участь у здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації

кадрів для страхової діяльності.

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю має право:

у межах своєї компетенції одержувати від страховиків встанов­

лену звітність про страхову діяльність та інформацію про їх

фінансовий стан, а також інформацію від підприємств, установ

і організацій, у тому числі банків і громадян, необхідну для ви­

конання покладених на нього функцій;

перевіряти правильність застосування страховиками законодав­

ства України про страхову діяльність і достовірність їх звіт­

ності за показниками, що характеризують виконання договорів

страхування, не частіше одного разу на рік, призначати здійс­

нення за рахунок страховика додаткової обов'язкової ауди­

торської перевірки з визначенням аудитора;

у разі виявлення порушень страховиками вимог законодавства

України про страхову діяльність видавати їм приписи для їх

усунення, а в разі невиконання приписів призупиняти або обме­

жувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених по­

рушень чи приймати рішення про відкликання ліцензій та ви­

ключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків);

звертатися до арбітражного суду з позовом про скасування

державної реєстрації страховика як суб'єкта підприємницької

діяльності у випадках, передбачених статтею 8 Закону Украї­

ни "Про підприємництво".

81

Для одержання ліцензії страховик подає до Комітету у справах на­гляду за страховою діяльністю заяву, до якої додаються:

копії установчих документів та копія свідоцтва про реєстрацію;

довідка банку або висновок аудиторської фірми (аудитора), що

підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;

довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтвер­

джена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик ство­

рений у формі повного чи командитного товариства або товари­

ства з додатковою відповідальністю;

правила (умови) страхування;

економічне обґрунтування запланованої страхової (перестраху-

вальної) діяльності;

інформація про учасників страховика, голову виконавчого ор­

гану та його заступників, копія диплома керівника про вищу ос­

віту, інформація про наявність відповідних сертифікатів у ви­

падках, передбачених Комітетом у справах нагляду за страхо­

вою діяльністю.

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю має право про­вести примусову санацію страховика у таких випадках:

страховик не виконав зобов'язання перед страхувальниками

протягом трьох місяців;

розмір його статутного фонду не досяг рівня, визначеного за­

конодавством України, а також у інших випадках, визначених

чинним законодавством України.

Примусова санація передбачає:

здійснення комплексної перевірки фінансово-господарської

діяльності страховика, в тому числі аудиторської;

встановлення заборони на вільне користування майном страхо­

вика та на прийняття страхових зобов'язань без дозволу Коміте­

ту у справах нагляду за страховою діяльністю;

встановлення обов'язкового для виконання графіка здійснення

розрахунків із страхувальниками;

прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страхови­

ка. Ліквідація страховика здійснюється в порядку, передбаче­

ному чинним законодавством України.

Принципи діяльності страхових компаній:

•               вивчення статистичних даних щодо настання непередбачених

випадків стосовно конкретних об'єктів і за окремими видами

страхування;

82

розрахунок відсотка ймовірності настання нещасного випадку

щодо групи однорідних об'єктів;

формування сукупного страхового тарифу для кожного виду

страхування, об'єкта та місця страхування;

укладення договорів страхування;

постійне нагромадження страхових внесків громадян і юридич­

них осіб за надання страхового захисту та формування спеціаль­

них резервних фондів грошових ресурсів;

інвестування сформованих фондів грошових ресурсів в еконо­

міку з метою збільшення цих фондів і одержання певного при­

бутку від проведених операцій;

відшкодування із сформованого резервного фонду збитків, яких

зазнали учасники страхування.

Страхова справа — особливий вид господарської діяльності, спря­мований на визначення оптимального розміру формування резервів для здійснення майбутніх виплат страхових сум.

Головні методологічні та організаційні засади формування резерв­них фондів:

розробка та законодавче впровадження можливості вибору

страховиками будь-якого типу формування резерву для відшко­

дування майбутніх збитків;

поступова підготовка нормативної бази та розробка методоло­

гічних аспектів упровадження різних методів формування та

обліку страхових резервів;

удосконалення системи державного нагляду за формуванням і

використанням резервних фондів страховими компаніями;

кадрове забезпечення впровадження нових підходів до обліку

(формування) резервних фондів, у тому числі за допомогою пе­

репідготовки кадрів.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — система прав, обов'язків і гарантій, тобто надання соціального захисту, що пе­редбачає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальни­ка, на випадок безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок фондів грошових ресурсів, що формуються із страхових внесків, спла­чуваних власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також з бюджетних та інших передбачених законом джерел.

83

Види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

пенсійне;

у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворю­

вань;

на випадок безробіття;

інші, передбачені законами України.

Суб'єктами загальнообов'язкового державного соціального стра­хування є застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники і страховики.

Об'єкт загальнообов'язкового державного соціального страхуван­ня — страховий випадок, із настанням якого застрахована особа (член її сім'ї, інші особи) має право отримати матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню підлягають:

1)             особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту):

а)             на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від

форм власності та господарювання;

б)            особи, які працюють за договором у фізичних осіб;

2)             особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени твор­

чих спілок і нечлени творчих спілок), громадяни — суб'єкти

підприємницької діяльності.

Контрольні питання

Що таке страхування?

Види страхування.

Класифікація страхування.

Характерні риси страхування.

Основні функції страхування.

Що означає термін "перестрахування"?

Які існують методи перестрахування?

Сутність страхової справи.

Яка залежність між страховою та комерційною діяльністю?

84