§ 2. Обрання суддів та припинення їх повноважень

Конституцією України (ст. 127) визначено, що правосуддя здійснюють професійні судді та у встановлених законом випад­ках — народні засідателі і присяжні. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Специфіка судової діяльності потребує, крім додержання принципів судочинства, ще й позбавленої політичної пристрасті судді, додержання вимог несумісності. Належність судді до будь-якої партії небезпечна для правосуддя. Необхідна за законом по­літична нейтральність судді не може бути зведена тільки до фор­мальних заборон його зв'язків з політичними партіями і рухами. У принципі можливі й інші прояви суддею його політичних сим­патій або антипатій (надання матеріальної підтримки певним партіям, участь у вуличних демонстраціях, агітація за кандидатів у депутати та інше). Усе це — акції політичного характеру, і суд­дя повинен залишатися осторонь них. Якщо ж його політична за-ангажованість перетворюється на постійний фактор, на фоні яко­го він продовжує виконувати свої професійні суддівські обов'яз­ки, то незалежно від відсутності у судді формального членства в партії або русі цілком правомірним є порушення питання про припинення його суддівських повноважень .

На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомен­дувати громадян України, які досягли 25-річного віку, мають ви­щу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживають в Україні не менш як десять років та воло­діють державною мовою (ст. 59 Закону України "Про судоустрій України").

Не можуть бути рекомендовані на посаду судді особи, що ви­знані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи психічні захворювання, що перешкоджають виконан­ню обов'язків судді; щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом, зокрема

Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України. — 2001. — № 1. — С. 17.

-ЙСаВгГ!£ Статус суддів   87

Законом України "Про статус суддів". Так, відповідно до ст. 7 цього Закону суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як п'ять років, у тому числі не менш як три роки на посаді судді. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти п'яти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Відповідно до ст. 127 Конституції України ці судді відправляють правосуддя у складі колегій суддів.

На посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендо­ваний відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу ос­віту у галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відпо­відного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менш як п'ять років.

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого складу суду є складання кваліфікаційного екзамені/. Ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на по­саді судді, давність якого не перевищує одинадцяти років.

Звільнення судді або припинення його повноважень розгля­дається у контексті незалежності й недоторканності суддів. У Конституції (ст. 126) та Законі України "Про статус суддів" (ст. 15) дано вичерпний перелік випадків припинення повнова­жень або звільнення з посади. Зокрема, щодо припинення повно­важень є підстави, які пов'язані з порядком проходження дер­жавної служби (закінчення строку повноважень, досягнення шістдесятип'ятирічного віку, переведення чи обрання судді на ін­шу посаду, письмова заява про відставку або звільнення з посади за власним бажанням), негативними життєвими ситуаціями (смерть судді або оголошення його рішенням суду, що набрало законної сили, померлим; набрання чинності рішення суду про визнання судді безвісно відсутнім тощо), професійною непридат­ністю (звільнення у порядку дисциплінарного провадження за професійною невідповідністю).

88

Розділ II. Суд України

Глава 2. Статус суддів

89