§ 1. Правові засади діяльності Вищої ради юстиції України

За правовим статусом (ст. 131 Конституції України і ст. 1 За­кону України "Про Вищу раду юстиції") Вища рада юстиції (далі — ВРЮ) є колегіальним, незалежним органом, відповідаль­ним за формування суддівського корпусу в державі, здатним професійно, кваліфіковано, відповідно до вимог чинного законо­давства чинити правосуддя. Водночас цей орган держави у ме­жах своєї компетенції здійснює дисциплінарні функції, прий­маючи рішення стосовно порушень суддями і прокурорами ви­мог щодо несумісності1. Фактично це дорадчий (узгоджуваль-ний) орган, який формується за принципом представництва.

На зразок Вищої ради юстиції в інших країнах, зокрема у Франції, Італії, Португалії, Румунії, Колумбії, Алжирі та ряді інших країн, існує аналогічний орган. Вища рада магістратури (так вона іменується у більшості західних країн) — це особливий орган державної влади, головні завдання якого — добір кандида­тур на посади суддів та прокурорів, а також здійснення дис­циплінарної функції щодо суддів. Як правило, у Вищій раді магістратури головує президент держави. Члени цієї ради при­значаються президентом республіки (Франція, Алжир), оби­раються палатами парламенту (Румунія) або визначаються іншим способом. Так, в Італії дві третини членів Ради обирають­ся самим суддівським корпусом, одна третина — парламентом, а

Несумісність розглядається в даному випадку як порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, заборо­неною Конституцією України та законами. Професійні судді та прокурори не можуть належати до політичних партій, профспілок чи рухів, мати представ­ницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

138

Розділ II. Суд України

Глава 9. Вища рада юстиції України

139

перший голова і генеральний прокурор касаційного суду входять до ради за посадою1.

До відання ВРЮ в Україні належить внесення подань про Призначення на посади суддів та звільнення їх з посад, розгляд справ про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несу­місності. Останні мають право звернутися до Ради зі скаргою на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Вища рада юстиції — єдиний орган, якому Конституцією України надано право відкривати дисциплінарне провадження щодо Голови, заступників Голови, суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів. Зазначені посадові осо­би можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги та з підстав, передбачених Законом України "Про статус суддів". Процедура притягнення цих поса­дових осіб судової влади до дисциплінарної відповідальності може бути розпочата лише за поданням народного депутата України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди­ни або члена Вищої ради юстиції. Для забезпечення виконання своїх повноважень Вища рада юстиції наділяється відповідними правами.

Конституційний склад Вищої ради юстиції — 20 членів.

Враховуючи специфічні повноваження та завдання Ради, вона формується не тільки трьома гілками влади — законодав­чою, виконавчою та судовою, а й прокурорською системою та інститутами громадянського суспільства — адвокатурою, на­вчальними і науковими юридичними колами. Верховна Рада України, Президент України, з'їзди суддів, адвокатів, пред­ставників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду, Міністр юстиції та Генеральний прокурор. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції (крім тих, хто входить до її складу за посадою) шість років.

Свою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 року.

Вища рада юстиції певною мірою є контрольно-наглядовим органом (на зразок прокуратури, державних інспекцій тощо), про що свідчить її статус, специфіка прав та обов'язків. Цей консти-

Див.- Большой юридический словарь. — М., 1999 — С. 109

туційний орган не можна віднести до якоїсь із гілок влади, зок­рема законодавчої або виконавчої. Визнати її органом судової влади також неможливо, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 127 Кон­ституції України правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні. А згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Таким чином, Вища рада юстиції належить до кола держав­них органів, місце яких визначається їх контрольно-наглядовими повноваженнями та конституційним статусом серед інших ор­ганів держави, зокрема міністерств, відомств, контролюючих та правоохоронних органів.

Вища рада юстиції цілеспрямовано впливає на такий важли­вий суспільний процес, як формування суддівського корпусу і забезпечення правосуддя. Отже опосередковано ВРЮ впливає на правосуддя, на формування системи судочинства.

Крім того, Вища рада юстиції є апеляційною інстанцією у системі дисциплінарного провадження щодо суддів апеляційних та місцевих судів і прокурорів усіх рівнів. Вона має забезпечу­вати гарантію незалежності суддів у здісненні правосуддя від можливого тиску з боку інших гілок влади або посадових осіб.