§ 2. Організація діяльності Вищої ради юстиції України

Вища рада юстиції України організує свою діяльність за колегіально-секційним принципом. У структурі ВРЮ діють дві секції: а) з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад; б) дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. Координує роботу ВРЮ Голова, а в разі його відсутності — заступник Голови Вищої ради юстиції. На постійній основі у ВРЮ працюють лише Голова, заступник Голови, секретарі секцій. Особи, які призначені до складу ВРЮ (крім народних депутатів), прикомандировуються до неї.

Вища рада юстиції приймає такі акти: подання, рішення й ухвали. Подання приймаються з питань призначення суддів та про звільнення суддів з посади. Рішення приймається щодо по­рушення вимоги щодо несумісності, про дисциплінарну відпові-

141

140                 ,        Розділ Н, Суд України

дальність, за скаргою на рішення про притягнення до дис­циплінарної відповідальності. Ухвали — процедурний акт, він приймається при відкритті дисциплінарного провадження та при відкритті провадження щодо вимог законодавства про несуміс­ність. При відмові в поданні про призначення на посаду також приймається рішення, а не ухвала. За невиконання або несвоєчасне виконання актів Вищої ради юстиції, а також при ухиленні від подання або порушення строків подання витребу­ваних матеріалів або документів посадові особи несуть відпові­дальність за законом.

Як і будь-який інший орган держави, ВРЮ має свій апарат (секретаріат), функції якого полягають у забезпеченні діяльності Вищої ради юстиції, яка є похідною (організаційно залежною) інституцією щодо носіїв судової влади — судів та суддів, без яких її існування неможливе. Отже, діяльність ВРЮ має забезпечува­тися кваліфікаційними комісіями суддів, кадровими підрозділа­ми органів прокуратури, судів, підприємств, установ і організа­цій, громадян та їх об'єднань.

Колегіальні засідання ВРЮ вважаються правомочними за присутності не менш як двох третин від її конституційного скла­ду. Засідання є відкритими; вони документуються протоколом, рішення приймається простою більшістю від конституційного складу. При розгляді справ ВРЮ може витребувати необхідну інформацію, в тому числі судові справи.

Засідання секції ВРЮ вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як три чверті від її складу. Члени ВРЮ мають право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд Ради, брати участь у їх з'ясуванні та перевірці, заявляти клопо­тання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи.    ,

Відвід члена ВРЮ здійснюється у разі, якщо він особисто є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або є сумніви щодо його упередженості. Відвід може бути заявлено у будь-який час до прийняття ВРЮ рішення. Відвід має бути вмо­тивований, викладений у письмовій формі до початку розгляду питання.

Існує спеціальний порядок розгляду матеріалів у ВРЮ. Контрольні питання організації діяльності ВРЮ відображені у Регламенті ВРЮ (від 7 листопада 2001 p.), згідно з яким до її розгляду приймаються:

— матеріали про призначення громадянина України на поса­ду судді вперше;

Глава 9. Вища: рада юстиції України

звернення про звільнення суддів з Посади;

матеріали стосовно порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності, а також порушення суддями вимог

присяги;

—            подання   про  відкриття  дисциплінарного  провадження

щодо керівників судових органів;

—            скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної

відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також

прокурорів.

За особливих обставин суб'єкт звернення (народний депутат України, Уповноважений ВРУ з прав людини, член ВРЮ) може звернутися з пропозицією про звільнення судді з посади. Цей суб'єкт має довести ґрунтовність та правомірність звернення.

На засіданні секції по кожному матеріалу (кожній персоні) дається висновок по суті порушених питань. За дорученням секції ВРЮ її секретар доповідає матеріали на засіданні ВРЮ.

Усі- члени Вищої ради юстиції користуються рівними пра-вами під час розгляду матеріалів, звернень, справ, скарг. Під час засідання кожен із них має право: заявляти клопотання, викла­дати свої міркування, подавати відповідні документи, вносити пропозиції щодо прийняття рішення.

Головуючий на засіданні не має права обмежувати членів Вищої ради "юстиції у можливості ставити запитання доповіда­чеві та особам, які беруть участь у засіданні, знімати запитання, коментувати висловлювання і запитання членів Вищої ради юстиції та осіб, які беруть участь у засіданні.

Для забезпечення цілеспрямованої роботи засідання, голо­вуючий може запропонувати членам Вищої ради юстиції зняти з обговорення питання чи запитання, що не стосується предмета розгляду.

Рішення про зняття питання з обговорення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Розгляд матеріалів, звернень, подань, справ, скарг на засідан­ні Вищої ради юстиції, як правило, проводиться за участю запро­шених осіб, стосовно яких вирішується питання, і їх виклик є обов'язковим, крім осіб, що перебувають під вартою або від­бувають покарання у вигляді арешту, позбавлення волі.

На засідання Вищої ради юстиції, як правило, запрошуються суб'єкти подань, звернень та інші особи, коли необхідно заслу­хати їх по суті внесених подань, звернень, прийнятих до її роз­гляду.

142

Розділ II. Суд України

У разі неявки судді чи прокурора на засідання без поважних причин розгляд дисциплінарної справи проводиться за їх відсутності за ухвалою Ради.

Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конституційного складу Вищої ради юстиції у разі, коли розгляд звернень, подань, справ, скарг може призвести до розголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, або особистого чи сімейного життя осіб, щодо яких вирішується питання, та з інших поважних причин.

• : ; 1

Питання для самоконтролю

Який статус Вищої ради юстиції?

Назвіть принципи, що покладені в основу організації діяль­ності Вищої ради юстиції.

З- Які матеріали розглядає Вища рада юстиції та які акти

вона приймає? 4.   Чому саме діяльність судді та прокурора може бути

несумісною?