§ 3. Система прокуратури та організація її роботи

Систему прокуратури України становлять: Генеральна про­куратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні інші, прирівняні до них прокуратури, військові про­куратури регіонів, військова прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарні­зонів (на правах міських), а також навчальні заклади, науково-дослідні та інші установи.

Військові прокуратури, що входять до системи прокуратури України, які очолює заступник Генерального прокурора України — начальник головного управління військових прокуратур, здій­снюють свої повноваження у Збройних Силах України, Прикор­донних військах України та інших військових формуваннях.

У системі органів прокуратури Діють спеціальні прокурори (на правах районних), що підпорядковуються обласному проку­ророві. До спеціальних прокуратур, за принцип організації Діяль­ності яких взято виокремлення Найбільш специфічних сфер, Що потребують особливої правйохорони, належать природоохоронні, транспортні, прокуратури з питань нагляду за додержанням кри­мінально-виконавчого законодавства та деякі інші.

Генеральна прокуратура України є центральним органом системи прокуратури, що його очолює Генеральний прокурор України, який керує діяльністю всіх прокуратур і підпорядкова­них закладів та забезпечує виконання завдань, покладених Кон­ституцією та Законом України "Про прокуратуру".

Відповідно до Конституції України він призначається на по­саду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Генеральний прокурор України не менш б*

І64

Розділ НІ. Правоохоронні органи України

Глава ,1.  Прокуратура України

165

як один раз на рік інформує Верховну Раду України про стан за­конності, Верховна Рада може вислевити недовіру Генеральному прокурору, що має наслідком його відставку з посади.

Генеральний прокурор звільняється з посади також у разі:

закінчення строку, на який його призначено;

неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

—' порушення вимог щодо несумісності;

—            набрання законної сили обвинувальним вироком щодо

нього;

Припинення його громадянства;

подання заяви про звільнення з посади за власним ба­жанням.              ''

Строк повноважень Генерального прокурора та підпорядко­ваних йому прокурорів —' п'ять років.

; Генеральний прокурор України спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю, призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора Украї­ни, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, ін­ших працівників Генеральної прокуратури України, затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів проку­ратури, розподіляє кошти на їх утримання, призначає за пого­дженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим про­курора Автономної РеСгїубліки Крим, призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів.

Відповідно до законодавства він визначає порядок прийнят­тя, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, досить важливим є те, що він відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокурату­ри накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції.;

Структуру Генеральної прокуратури становлять головні управління, управління та відділи. У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим, прокурату­рах областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокуратурах утворюються колегії. Колегії в органах прокурату­ри є дорадчими органами, рішення яких реалізуються наказами відповідних прокурорів. Колегія Генеральної прокуратури Украї­ни утворюється у складі Генерального прокурора, його першого заступника,, заступників прокурора, прокурора Автономної Рес­публіки Крим та деяких керівників апарату Генеральної проку-

ратури. Персональний склад колегії Генеральної прокуратури України затверджується наказом Генерального прокурора. Пер­сональний склад колегій прокуратур обласного рівня затверджує Генеральний прокурор України за поданням відповідного .про­курора.

Система органів прокуратури може ефективно діяти лише за умови належної організації роботи. Організація роботи — це за­соби, форми й методи реалізації завдань, що покладені на органи прокуратури, її рівень при здійсненні правоохоронної діяльності визначається науково обгрунтованими управлінськими рішення­ми. Головним в організації роботи є визначення основних на­прямів роботи, належне планування, забезпечення дієвого конт­ролю виконання, правильний добір і розстановка кадрів.

Результативність здійснення нагляду за виконанням законів визначається правильною організацією праці, вдосконаленням стилю і методів роботи прокурорів та слідчих усіх ланок проку­рорської системи. В обстановці швидких змін державного, полі­тичного, економічного та соціально-культурного життя країни органи прокуратури намагаються уникнути стереотипів у свбїй діяльності, що склалися роками, а також займають активну пози­цію Щодо порушень законності, напрацьовують адекватні заходи боротьби з правопорушеннями.

Для працівників органів прокуратури характерна обізнаність щодо стану законності та правопорядку, висока професійна еру­диція та виконавська дисципліна, а стилю їх роботи притаманне прийняття обгрунтованих рішень, відкрите спілкування з грома­дянами, протистояння будь-яким місцевим та протиправним проявам.

Для ефективного виконання співробітниками прокуратури своїх обов'язків встановлено певну систему їх розподілу. Як пра­вило, між співробітниками районної, міської ланки обов'язки розподіляються за галузевим принципом, коли на заступника чи помічника прокурора району покладаються виконання роботи; контроль та аналітична діяльність за одним з напрямів прокурор­ського нагляду (наприклад, нагляд за дізнанням в органах внут1 рішніх справ). Виконання службових обов'язків працівниками прокуратур вищого рівня організовано за зонально-предметним принципом, при якому прокурор управління чи відділу контро­лює діяльність однієї чи кількох підлеглих прокуратур і здійснює нагляд, аналізує роботу з окремого питання (наприклад, закон­ність затримань і арештів) у межах компетенції прокуратури від­повідного рівня. При цьому враховуються теоретична підготовка

166

Розділ III. Правоохоронні органи України

Глава 1. Прокуратура України

167

і практичний досвід, індивідуальні нахили та здібності праців­ників.

Генеральна прокуратура України, орієнтуючи підлеглих про­

курорів на підвищення дієвості прокурорського нагляду, нама­

гається уникнути бюрократизму, вимагає виключити практику

складання численних аналізів та узагальнень у районній, міській

ланках органів прокуратури і спрямовує їх роботу на реальний

вплив на стан боротьби зі злочинністю та зміцнення законності.

За критерій оцінки правоохоронної діяльності органів прокура­

тури беруться повнота та своєчасність використання прокурора­

ми наданих їм повноважень, принциповість і наполегливість в

усуненні порушень законів, притягнення винних до відповідаль­

ності.      ,

Планування роботи — одна з умов успішного виконання ор­ганами прокуратури завдань щодо здійснення нагляду за точним виконанням законів. Воно дає змогу правильно визначити на­прям роботи, раціонально розподілити сили та максимально ви­користати можливості із зміцнення законності та правопорядку. Прокурори вищого рівня можуть вносити зміни до планів роботи підлеглих прокуратур, а також забезпечують дієвий контроль за виконанням планових завдань.

Важливе місце в організації роботи органів прокуратури по­сідають питання обліку та звітності, внаслідок чого є можли­вість Отримувати дані про стан злочинності в державі та заходи, що їх вживають різні органи державної влади. Згідно із законом Генеральна прокуратура України разом з Міністерством внут­рішніх справ України та іншими заінтересованими міністерства­ми та відомствами за погодженням з Міністерством статистики розробляє систему та методику єдиного обліку і статистичної звітності про злочинність, розкриття і розслідування злочинів. Здійснюючи конституційну функцію нагляду за Неухильним до­держанням законів органами, що проводять розшукову діяль­ність, дізнання та слідство, органи прокуратури виявляють і ставлять на облік приховані злочини, за допомогою системи ста­тистичної звітності сприяють об'єктивній оцінці ефективності діяльності правоохоронних органів з розкриття злочинів та стану законності при їх розслідуванні.

На прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міських та районних і прирівняних до них прокурорів покладається персональна відповідальність за належ­не ведення статистики в органах прокуратури та її достовірність. Зрозуміло, що лише маючи точну інформацію про складні про-

цеси у боротьбі зі злочинністю, можна вживати адекватних захо­дів законодавчого, організаційно-управлінського характеру.

Окремим напрямом в організації роботи є забезпечення осо­бистого прийому громадян усіх рівнів та розгляд заяв і звернень громадян, підтримання ділових зв'язків із засобами масової ін­формації. Органи прокуратури були й залишаються відкритими для спілкування з населенням, роз'яснюючи громадянам чинне законодавство як індивідуально при відвіданні ними прокурату­ри, так і через пресу, радіо і телебачення. У разі коли громадянин звертається з приводу порушення прав, починають перевірку, за потреби вживають відповідних заходів щодо їх захисту.

Порядок розгляду скарг, заяв та пропозицій громадян регу­люється Законом України "Про звернення громадян", криміналь­но-процесуальним законодавством та наказами Генерального прокурора України. У згаданому Законі (ст. 29) встановлено» що "нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян, здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядко­ваними йому прокурорами, відповідно до наданих їм чинним за­конодавством повноважень, вони вживають заходів до поновлен­ня порушених прав, захисту законних інтересів громадян,, при­тягнення порушників до відповідальності"1.

Ця норма Закону є важливою ще й тому, що законодавець уже після прийняття Конституції України поклав саме на проку­ратуру певні повноваження щодо нагляду за додержанням і за­стосуванням законів. Для їх виконання звичайно потрібні повно­важення і саме ті, які здійснювала прокуратура в порядку "за­гального нагляду", забезпечуючи охорону прав і свобод громадян.

Таким чином, правоохоронна діяльність прокуратури, яка по-. будована па чіткій системі, має внутрішню організаційну ло­гіку, підпорядкована закономірностям, що дають можливість адекватними формами і методами виявляти порушення зако­ну та відповідно на них реагувати. Централізація органів про­куратури, вертикальне підпорядкування прокурорів нижчого рівня та незалежність їх від будь-якого місцевого впливу є ос­новою зміцнення законності, забезпечення демократичних принципів правової держави.

. - 1996. - № 47. - С. 256

Відомості Верховної Ради України

16.8         Розділ 111. Правоохоронні органи України