§4. Акти прокурорського реагування

Визначені законом повноваження прокуратури реалізуються у формі актів прокурорського реагування. Особливістю цих актів є те, що їх слід розглядати не тільки як право, а й як обов'язок прокурора реагувати на порушення закону.

Протест прокурора — один з основних правових засобів pea-

гування прокурора на виявлені порушення закону. Протест на

правовий акт (наприклад, наказ чи постанову про притягнення

особи до дисциплінарної, адміністративної чи матеріальної відпо­

відальності) заявляється у разі, коли той суперечить законові. У

ньому міститься вимога про усунення порушення, приведення

акта відповідно до чинного законодавства або його відміну. Сфе­

ра застосування-протеєту не обмежена лише правовими актами.

Закон передбачає можливість опротеєтування незаконних дій,

щоб припинити їх та поновити порушене право.       . <

Протест заявляється прокурором, його заступником до орга­ну, який видав цей правовий акт, або до вищого органу, Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'яз­ковому розглядові відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки роз­гляду протесту у цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнад­цяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Заява до суду направляється відповідно до чинних положень цивільно-процесуального законодавства1, а також з урахуванням підвідомчості та підсудності справи.

Письмовий припис про усунення порушень закону вносить прокурор, його заступник органу чи посадовій особі, які допусти­ли порушення, або вищому в порядку підпорядкованості органу, посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Він вносить­ся у разі, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, устано­ви та організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усу-

Цивільно-процесуальний кодекс України. — К.: Право, 1997. —

Ст. 24815-24819.   .. г.\ ,їо ;  .               .: .

Глава 1   Прокуратура України                                       169

нуто. Припис підлягає, негайному виконанню, про що повідом­ляється прокурору.

Припис використовується, як правило, в разі реальної загро­зи спричинення тяжких наслідків* аварій, екологічних та інших катастроф і спонукає органи державної влади чи самоврядувань ня, посадових осіб до активних дій щодо здійснення запобіжних заходів. Наприклад, при зволіканні з відселенням мешканців бу­динку, що загрожує обвалом, прокурор письмовим приписом ви­магає термінового вирішення цього питання, оскільки може бути завдано шкоду життю і здоров'ю громадян.   •

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вище­стоящому прокуророві, який зобов'язаний розглянути■•• скаргу протягом десяти днів, або до суду.        : >      ;

Подання прокурора є актом прокурорського реагування^

спрямованим на усунення порушення закону, причин цих пору­

шень і умов, що їм сприяють. Право внесення подання належить

прокуророві та його заступникові.                ''

Подання грунтується на матеріалах прокурорської перевірки,

а підставою для його внесення є виявлені факти порушень і, як

правило, стосуються групи таких порушень.              ;

■ Подання вноситься в орган чи посадовій особі, компетенція-яких дає змогу вжити реальних заходів щодо усунення порушень Закону, причин цих порушень та умов, що їм сприяли. Вимоги прокурора повинні мати лише правову спрямованість'і не мати характеру втручання у господарську сферу. Разом з вимогами, спрямованими на усунення причин правопорушень, як правило, ставиться питання про притягнений винних осіб до дисциплінар­ної і матеріальної відповідальності.

Подання підлягає негайному розглядові, і не пізніше як у мі­сячний строк має бути вжито відповідних Конкретних заходів щодо усунення порушень закону, причин та умов, ідо їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору, Нерідко на­правлені прокурору повідомлення є звичайними бюрократични­ми відписками. Для того, щоб звести до мінімуму формалізм у реагуванні на подання прокурорів, вони аналізують повідомлен­ня і в разі потреби порушують питання про персональну відпові­дальність винних посадових осіб, які не вжили належних заходів, реагування на виявлені прокурором порушення. У ст. 1856 Ко­дексу України про адміністративні правопорушення передбачено можливість накладання штрафу за залишення посадовою особою

170

Розділ III. Правоохоронні органи України

Глава 1.  Прокуратура України

171

без розгляду чи несвоєчасний розгляд подання, протесту чи при­пису прокурора1.

Колегіальний орган (сесія місцевої ради, виконком, колегія міністерства і т. ін.), куди внесено подання, повідомляє прокуро­ру про день засідання, який має право особисто взяти участь у його розгляді. Обговорення подання у такому випадку проходить у публічній формі і нерідко набуває характеру дискусії. Важливо, щоб прокурор аргументовано й кваліфіковано міг дати пояснен­ня і переконати у необхідності вжиття відповідних заходів.

Кримінально-процесуальне, цивільне процесуальне та госпо­дарське процесуальне законодавство передбачають право проку­рора на апеляційне та касаційне подання щодо порушень закону з конкретних кримінальних, цивільних та господарських справ у зв'язку з оскарженням вироків, рішень, ухвал і постанов судів.

Постанова про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення криміналь­ної справи виноситься прокурором щодо посадової особи або громадянина у разі порушення ними закону. Наприклад, під час прокурорської перевірки виявлено, що через недбалість праців­ника при виконанні ним своїх службових обов'язків завдано ма­теріальної шкоди державі. Отже, є конкретна особа, щодо якої при з'ясуванні ступеня вини та розмірів шкоди має бути виріше­но відповідно до закону питання про дисциплінарну, матеріальну чи кримінальну відповідальність. Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністра­тивне порушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після над­ходження, якщо інше не встановлено законом. Постанова проку­рора про порушення кримінальної справи передається для роз­слідування слідчому того органу, який має розслідувати справу, додержуючись принципу підслідності.

Постанова прокурора є одним з поширених актів прокурор­ського реагування і застосовується не лише у випадках визначен­ня персональної відповідальності. Кримінально-процесуальне за­конодавство, визначаючи компетенцію прокурора щодо органів дізнання і слідства, передбачає використання постанови для реа­лізації ним своїх повноважень. Саме постановою прокурор скасо­вує незаконні, необгрунтовані постанови слідчих та осіб, які про-

1 Кодекси України. — К.: Юрінком Інтер. — Т. 1. — С. 159.

водять дізнання, закриває або зупиняє провадження у кримі­нальних справах і т. ін.

Вимога прокурора про надання йому документів та матеріа­лів, довідок та інформації, а також про проведення перевірок та ревізій є одним з актів прокурорського реагування. Посадові осо­би та громадяни повинні з'являтися за викликом прокурора (по­вісткою) і давати пояснення з обставин, які з'ясовуються проку­рорською перевіркою.

Виконання обгрунтованих законом вимог прокурора не може бути пов'язане з будь-якими умовами і здійснюється у строки, передбачені законом або погодженні з прокурором. Документи та інформація, необхідні органам прокуратури для здійснення по­кладених на неї наглядових функцій,, проводиться безплатно, Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора і ухилення від явки у прокуратуру тягнуть за собою встановлену законом відповідальність. У ст. 1855 Кодексу України про адмі­ністративні правопорушення передбачено адміністративну відпо­відальність посадової особи за невиконання законних вимог про­курора про проведення перевірки або ревізії діяльності підпоряд­кованих підприємств, про надання необхідних матеріалів, а та­кож відповідальність посадових осіб та громадян за ухилення від прибуття за викликом прокуратури1.

Досить схожим з вимогою прокурора є такий акт прокурор­ського реагування, як вказівка прокурора органам, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство. Вона є обов'язковою до виконання, дається у випадках, передба^ чених кримінально-процесуальним законодавством, а саме: про розслідування злочинів, про обрання, зміну, скасування запобіж­ного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочин (ст. 227 КПК України).

Подання цивільного позову з метою захисту інтересів держа­ви, а також громадян є також актом прокурорського реагування, що тягне за собою порушення судового провадження. Саме суд має підтвердити своїм рішенням обгрунтованість викладених у позові чи заяві прокурора вимог, поновити порушені права та притягнути винних до цивільно-правової відповідальності.

Акти прокуратури повинні бути законними, обгрунтованими, вмотивованими, юридично і стилістично грамотними, чіткими за змістом, а також містити правову аргументацію та роз'яснення

Кодекси України. - К.: Юрінком Інтер, 1997. — ЇЛ.'-Р- Є. 159.

.  ...

172          Розділ III. Правоохоронні органи України

порядку оскарження. У протесті, поданні, приписі або постанові

прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону

порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк поса­

дова особа або орган мають вжити для його усунення. У цих та

інших документах мають зазначатися правові наслідки невико­

нання викладених вимог та вказуватись посада; класний чин та

прізвище особи, яка підписала акт.                .       м

Отже, реагування органів Прокуратури на порушення закону може відбуватися лише у передбачених законом формах. Про* куратурою обов'язково має бути встановлено порушетія за­кону, після чого точно і в межах компетенції використано весь передбачений законодавством арсенал засобів прокурорського реагування.        *