§ 6. Міліція охорони

Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ України є централізованою системою підрозділів, створе­них на договірних засадах для охорони об'єктів та майна, ванта­жів, а також грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться,

201

Глава-2. Органи внутрішніх справ України

інкасації у місцях, не охоплених централізованою службою інка­сації, і перевезення цінностей Національного банку України, за­безпечення особистої безпеки фізичних осіб у порядку, встанов­леному законодавством.

Служба охорони діє на засадах самофінансування за рахунок коштів, одержаних за виконання договорів про забезпечення осо­бистої і майнової безпеки громадян та юридичних осіб.

Система служби охорони складається з Головного управлін­ня Державної служби охорони при МВС України, управлінь (відділів) Державної служби охорони при УВС Автономної Рес­публіки Крим, ГУВС міста Києва, УВС областей та міста Севас­тополя, відділів (відділень) Державної служби охорони при УВС, РУВС, РВВС та навчальних закладів підготовки особового складу.

У своїй діяльності зазначені органи керуються Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, ука­зами і розпорядженнями Президента України, декретами, поста­новами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, норма­тивними актами МВС, а також рішеннями місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Правовий статус та основні напрями функціонування підрозділів цієї служ­би визначаються Положенням про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ1.

Основні завдання Державної служби охорони; забезпечення недоторканності власності, збереження цінностей, особистої без­пеки фізичних осіб тощо. При цьому служба охорони розробляє основні вимоги до захисту об'єктів усіх форм власності та грома­дян від злочинних посягань, готує типові договори і вимоги до технічного забезпечення та оснащення засобами охоронної сигналізації об'єктів охорони.

Відповідно до зазначених завдань Державна служба охорони покликана виконувати такі функції:

— визначати за погодженням з власниками майна або упов­новаженими ними органами та громадянами вид охорони (мілі­цейська, воєнізована, сторожова, спеціалізована, за допомогою пунктів централізованої охорони тощо);

Постанова Кабінету Міністрів України "Положення про Державну служ­бу охорони при Міністерстві внутрішніх справ" від 10 серпня 1993 року №615// Зібрання постанов Уряду України. — 1994. — № 2. — Ст. 31.

202          Розділ III. Правоохоронні органи України

запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях не­сення служби;

проводити монтаж, ремонт і профілактичне обслуговуван­ня засобів сигналізації тощо.

Для реалізації своїх функцій Державну службу охорони наді­лено відповідними повноваженнями. Зокрема, її підрозділи мають право:

—            інспектувати діяльність служб відомчої охорони -дер­

жавних підприємств, організацій та установ і вносити до

Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, орга­

нів місцевого та регіонального самоврядування пропози­

ції про усунення причин і умов, що сприяють розкрадан­

ню державного майна;

видавати керівникам об'єктів державної власності обов'язкові для виконання приписи про впровадження технічних засобів охорони;

контролювати діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з надання охоронних послуг, послуг з монта­жу, ремонту і профілактичного обслуговування охоронної сигналізації, роботу підприємств та організацій, що ви­робляють засоби охоронної сигналізації, роботу служб охорони недержавних підприємств та організацій тощо.

Безпосередньо керує службою охорони Головне управління Державної служби охорони при МВС України.

Управління, відділи, відділення Державної служби охорони при виконанні покладених на них завдань оперативно підпоряд­ковуються керівникам відповідних органів внутрішніх справ. По­рядок створення та ліквідації воєнізованих, сторожових і спе­ціалізованих підрозділів служби охорони, інших самоокупних підрозділів визначається положеннями про управління (відділи) Державної служби охорони при УВС Автономної Республіки Крим, ГУВС міста Києва, УВС областей та міста Севастополя, що їх затверджують у порядку, встановленому МВС України.

Чисельність міліції охорони встановлюється відповідно до чинного законодавства.

Працівники цих підрозділів під час відбування служби зо­бов'язані захищати власність і громадян від злочинних посягань та забезпечувати додержання режиму охорони згідно з укладени­ми договорами, запобігати правопорушенням і припиняти їх у місцях несення служби, зберігати державну, службову та комер­ційну таємницю. Вони мають право вимагати від працівників підприємств, установ та організацій, що охороняються, додер-

Глава 2. Органи внутрішніх справ України  203

жання встановлених пропускного та внутрішнього режимів, а та­кож громадського порядку; затримувати й доставляти до службо­вих приміщень охорони для встановлення особи та складання протоколу про правопорушення осіб, які вчинили правопору­шення чи перебувають без належних підстав на території об'єкта, що охороняється, у необхідних випадках передавати їх до органу внутрішніх справ для прийняття рішення. У встановленому зако­нодавством порядку працівники державної охорони можуть про­водити особистий огляд громадян, які перебувають у приміщені чи на території об'єкта, що охороняється, або поблизу нього, а та­кож огляд їхнього майна та транспортних засобів, щоб запобіїти розкраданню, і вилучення викраденого тощо. Наслідком вико­ристання зазначених прав має бути складання протоколу про ад­міністративні правопорушення на осіб, які вчинили дрібні кра­діжки. У порядку і випадках, передбачених законодавством, до правопорушників можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та зброя.

Крім того, під час виконання службових обов'язків вони мають право застосовувати технічні засоби і здійснювати фото­графування, звукозапис, кіно- та відеозйомку для виявлення вкраденого і фіксації протиправних дій у порядку, визначеному чинним законодавством.

Працівники Державної служби охорони за неналежне вико­нання службових обов'язків відповідають згідно з Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ України, Кодексом законів про працю України та укладе­ними контрактами.

Відносини підрозділів служби охорони з юридичними особа­ми та громадянами, відповідальність, права та обов'язки сторін визначаються договорами.

Служба охорони за рахунок власних коштів може здійснюва­ти особисте страхування працівників воєнізованої, сторожової та спеціалізованої охорони, спеціалістів, управлінського та обслуго­вуючого персоналу від нещасних випадків, пов'язаних з виконан­ням службових обов'язків.

Головне управління Державної служби охорони при МВС, управління, відділи, відділення Державної служби охорони та навчальні заклади підготовки особового складу є юридичними особами; вони мають штампи і печатки із зображенням Держав­ного герба України, бланки із своїм найменуванням, самостійні баланси та рахунки в установах банків.

•204         Розділ НІ. Правоохоронні органи України

Питання для самоконтролю

Що являє собою Державна служба охорони?

На виконання яких завдань та функцій спрямована діяль­ність Державної служби охорони?

В чому полягають особливості правового статусу праців­ників Державної служби охорони?