ДОДАТКИ

А. Зразки основних банківських документів

Додаток 1

СТАТУТ Асоціації українських банків

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Асоціація українських банків (АУБ) (далі — Асоціація) діє на основі Закону України (872-12) "Про банки і банківську діяльність", інших законодавчих актів України та цього Ста­туту. Вона є правонаступницею Асоціації комерційних та коо­перативних банків УРСР.

1.2. Асоціація створена для сприяння розвитку банківської систоли України, представництва інтересів своїх членів у орга­нах державної влади та управління, захисту прав банків, забез­печення зв'язків з громадськістю.

1.3. Асоціація є недержавна, незалежна, добровільна, иеко-мерційна   організація,   що   об'єднує   українські   банки   та банківські об'єднання (далі — банки).

1.4. Членство в Асоціації не накладає на її членів ніяких об­межень щодо комерційної, громадської та будь-якої іншої діяльності, що не заборонена законом.

1.5.  Асоціація є юридичною особою, має свій баланс, ле-чатку,   штамп,   символіку,   відкриває   рахунки   в   банку. Асоціація володіє відокремленим майном на праві власності, може від свого імені набувати прав і нести обов'язки, бути по­зивачем і відповідачем у судових органах.

1.6. Асоціація має право:

—  входити до складу  міжбанківськнх об'єднань країн Європи і світу;

— відкривати закордонні представництва, співробітничати з банківськими об'єднаннями шагах країн.

1.1. Юридична адреса Асоціації: 253167, м. Київ, вул. М. Рас-кової, 15.

2. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗАВДАННЯ АСОЦІАЦІЇ

2.1. Асоціація діє на основі таких принципів:

— законності;

—  компромісного вирішення питань з урахуванням інте­ресів усіх членів Асоціації;

266

—  довіри та взаємодопомоги у відносинах між членами Асоціації;

— добровільної участі членів Асоціації в проектах і про­грамах, що здійснюються за рішеннями Ради Асоціації;

—   обов'язкового  виконання рішень,  що  приймаються З'їздом Асоціації;

— самостійності та незалежності від державних структур.

2.2. Основними завданнями Асоціації є:

— захист прав та інтересів банків — членів Асоціації, за­безпечення правових гарантій їхньої діяльності;

—  сприяння створенню правової бази банківської діяль­ності;

—  сприяння підвищенню кваліфікації і професіоналізму керівників, фахівців банків;

—  ознайомлення громадськості з діяльністю банків та їх роллю в економічному житті України;

— сприяння реалізації положень антимонопольного зако­нодавства у сфері банківської діяльності;

— утвердження взаємної довіри, надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між банками та клієнтами,  забезпечення  додержання  Кодексу  честі  укра­їнського банкіра;

—  доведення до банків через Інформаційний бюлетень Асоціації законодавчих та нормативних актів органів держав­ної влади і управління, Національного банку України (далі — НБУ), Вищого арбітражного суду України з питань, що стосу­ються сфери банківської діяльності;

— нерозголошення членами Ради Асоціації (далі — Рада) та працівниками виконавчого органу всього, що являє собою банківську та комерційну таємницю, навіть після завершення їхньої діяльності в Асоціації.

2.3. Для досягнення зазначених завдань Асоціація:

— добивається прийняття її зауважень і пропозицій коміте­тами Верховної Ради України, урядом під час розгляду про­ектів   законодавчих   і  нормативних   актів,   які  стосуються банківської діяльності;

—   підтримує і розвиває ділові контакти з Верховною Радою,   Адміністрацією  Президента,   Кабінетом   Міністрів України;

—  співробітничає з НБУ щодо вироблення основних на­прямів грошово-кредитної політики, вдосконалення контролю за діяльністю банків, податкової політики тощо;

267

— створює спільно з відповідними навчальними закладами школи, центри і курси підготовки та перепідготовки кадрів;

— співробітничає із засобами масової інформації, прово-' дить прес-конференції, видає інформаційний бюлетень та інші матеріали;

— надає консультації та допомогу членам АУБ у всіх спра­вах, що стосуються діяльності українських банків, сприяє роботі Третейського суду Асоціації;

—  самостійно і разом з НБУ організовує симпозіуми, семінари,   обмін   досвідом   роботи,   сприяє   встановленню ділових контактів;

— вивчає і поширює досвід, дає рекомендації щодо ефек­тивного здійснення банківських операцій та стандартизації банківських процедур, а також надає допомогу банкам в організації їхньої роботи;

—  надає допомогу в подоланні обставин, що тимчасово погіршують стан ліквідності банків;

— координує діяльність банків у сфері спільних інтересів членів Асоціації;

— залучає представників банків до участі в заходах, що проводяться органами державної влади та управління з метою розвитку економіки та банківської справи.

3\ЧЛЕНСТВО В АСОЦІАЦІЇ

3.1. Членами' Асоціації можуть бути банки, а також регіональні об'єднання банків, які створені відповідно до чин-нбго законодавства України, визнають Статут Асоціації, спла­чують вступні і членські внески і статутною метою яких є за­хист інтересів банків.

Членами Асоціації можуть бути зареєстровані в Україні у встановленому порядку банки і банківські установи інших країн, які визнають Статут Асоціації і виявили бажання увійти до неї на однакових з українськими банками умовах. Крім заяви вони подають до Асоціації основні відомості і показни­ки діяльності банку або банківської установи. Порядок сплати ними членських внесків визначається З'їздом Асоціації.

Членами Асоціації з правом дорадчого голосу можуть бути, підприємства та організації, які працюють за договором з Асоціацією (або нею утворені) в інтересах банків —  членів АУБ. Ці підприємства сплачують внески в порядку, затверд­женому Радою.

268

Банки, підприємства та організації, що входять до Асоціації, зберігають повну господарську та фінансову са­мостійність.

3.2. Члени Асоціації реалізують свої права та законні інте­реси, а також виконують свої обов'язки перед Асоціацією без­посередньо через керівника банку або уповноваженого ним представника.

3.3. Прийняття в члени Асоціації здійснюється на підставі заяви, укладеної за зразком, затвердженим Радою, ілисьмово-го визнання Статуту Асоціації.

Рішення про прийняття в члени Асоціації приймається Радою з подальшим затвердженням його З'їздом Асоціації.

Відмова у прийнятті в члени Асоціації не потребує обгрун­тування.

3.4.  Член Асоціації, який порушує законодавство України або Статут Асоціації, допускає некоректні дії, що негативно впливають на престиж членів Асоціації, порушує Кодекс честі українського банкіра, може бути виключений із Асоціації.

Виключення здійснюється відповідно до рішення Ради Асоціації з подальшим затвердженням його З'їздом Асоціації.

4. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЧЛЕНІВ АСОЦІАЦІЇ

4.1. Члени Асоціації мають право:

— обирати керівні органи Асоціації та бути обраними до них;

— подавати пропозиції до порядку-денного З'їзду Асоціації не пізніше ніж за два тижні до початку його роботи;

— брати участь у роботі над документами, що визначають; головні напрями діяльності, Асоціації, подавати, до .Ради Асоціації пропозиції, спрямовані на захист інтересів і вдоско­налення діяльності Асоціації та банків;

— користуватися інтелектуальними  розробками  та ма­теріально-технічними засобами, а також послугами, консуль­таціями та рекомендаціями, які надаються виконавчим орга­нам Асоціації;

— одержувати фінансову підтримку або гарантії у разі ви­никнення   надзвичайних   обставин   за   умови   прийняття відповідного рішення Радою Асоціації;

— одержувати   підтримку   Асоціації   під   час   розгляду спірних питань в органах державної влади та управління, а також в НБУ;

— входити до складу регіональних об'єднань банків або обласних   відділень   Асоціації,   добровільно   виходити   з Асоціації, попередивши про це не пізніше ніж за два місяці;

269

— звертатися з позовом до суду у разі порушення АУБ ко­мерційної таємниці.

4.2. Члени Асоціації мають рівні права та обов'язки. Члени Асоціації зобов'язані:

— додержувати Статуту та виконувати рішення, що при­ймаються З'їздом;

— брати участь у реалізації цілей і завдань Асоціації;

—  підвищувати ефективність роботи та престиж банків, їхню репутацію у клієнтів;

— розвивати співробітництво між банками на основі до­брозичливості, взаємної поваги і підтримки, безумовного ви­конання взаємних зобов'язань;

— вчасно сплачувати членські внески та інші платежі;

— своєчасно й оперативно надавати Асоціації на її запит дані, що не становлять комерційної таємниці, а також са­мостійно повідомляти про реорганізацію банку, зміну його назви, адреси чи керівників, службових телефонів'керівників банку та ін.

5. УПРАВЛІННЯ АСОЦІАЦІЄЮ ТА її ВИКОНАВЧИМ

ОРГАНОМ

5.1. Управління Асоціацією здійснюють:

— З'їзд Асоціації;

— Рада Асоціації;

•^- Президент Асоціації. 5.2\ Вищим органом Асоціації є З'їзд. З.ЗЛЗ'їзд скликається не рідше одного разу на рік і не пізніше 1 липня поточного року.

5.4. Позачерговий З'їзд скликається на вимогу не менш як 1/3 членів Асоціації або 2/3 членів Ради.

5.5. З'їзд вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше 2/3 представників членів Асоціації.

Рішення З'їзду приймаються кваліфікованою більшістю голосів 3/4 присутніх на З'їзді представників членів АУБ з таких питань:

— прийняття Статуту Асоціації та внесення до нього змін і доповнень;

— прийняття рішення про припинення діяльності Асо­ціації;

— фінансування спільних проектів.

Рішення З'їзду Асоціації з усіх інших питань приймаються простою більшістю голосів присутніх на З'їзді представників членів АУБ.

270

5.6. До компетенції З'їзду Асоціації належать:

— прийняття Статуту Асоціації та внесення до нього змін і доповнень;

—   розгляд і затвердження звітів Ради,  Президента та Ревізійної комісії Асоціації;

— затвердження рішень Ради про прийняття до Асоціації та виключення з неї її членів;

— затвердження основних напрямів діяльності Асоціації та розгляд питань, запропонованих її членами;

—  встановлення розміру та строку сплати вступних і членських внесків;

— обрання строком на три роки, але не більше двох разів підряд Голови Ради та Президента Асоціації;

—  визначення кількісного складу й обрання строком на три роки членів Ради та Ревізійної комісії з оновленням її пер­сонального складу не менше ніж на ЗО відсотків;

—  делегування певної частини належних йому повнова­жень Раді або Президентові Асоціації.

5.7. У період між З'їздами управління Асоціацією здійснює Рада Асоціації.

5.8. Рада Асоціації:

— скликає З'їзд Асоціації, визначає порядок денний З'їзду, час і місце його проведення;

—  вносить на розгляд З'їзду проект основних напрямів діяльності Асоціації на поточний рік;

— здійснює контроль за реалізацією рішень З'їзду і затвер­джених ним основних напрямів діяльності Асоціації;

— приймає рішення про прийняття до Асоціації та виклю­чення з неї членів на підставах і в порядку, передбачених пун­ктами 3.3 і 3.4 Статуту;

— затверджує кошторис на утримання Асоціації та її вико­навчого органу;

—  встановлює розміри посадового окладу Президента та Віце-президента Асоціації;

—  затверджує Положення про преміювання працівників виконавчого органу Асоціації та виплату їм винагороди за підсумками роботи за рік;

— за пропозицією Президента Асоціації затверджує Віце-президента Асоціації, визначає поточні завдання, здійснює контроль за їх виконанням;

— сприяє роботі Третейського суду Асоціації;

—  визначає порядок сплати членських внесків для членів Асоціації, прийнятих до її складу з правом дорадчого голосу, затверджує зразок заяви на вступ до АУБ.

271

5.9. Гояова Ради Асоціації:

— представляє Асоціацію в органах державної влади та уп­равління, громадських і міжнародних організаціях;

—      є     повноважним     представником     національних банківських кіл і Асоціації у відносинах із зарубіжними банка­ми, їхніми об'єднаннями, іншими зарубіжними організаціями;

— головує на з'їздах та засіданнях Ради Асоціації;

— здійснює поточний контроль за реалізацією виконавчим органом рішень з'їздів та Ради Асоціації.

— вносить пропозиції щодо кандидатур на посаду Прези­дента і членів Ради Асоціації.

5.10. Президент Асоціації:

— очолює виконавчий орган Асоціації;

— організовує виконання рішень з'їздів та Ради Асоціації;

—  представляє виконавчий орган Асоціації в органах дер­жавної влади й управління,  громадських і  міжнародних організаціях, у відносинах із зарубіжними партнерами;

—  сповіщає членів Асоціації про час і місце проведення З'їзду та його порядок денний не пізніше ніж за ЗО днів до його скликання;

—   розпоряджається   грошовими   коштами  та   майном Асоціації;

— утворює необхідні підрозділи виконавчого*вргану і при­значає їх керівників;

— у межах затвердженого кошторису фонду оплати праці визначає структуру, штатну чисельність, посадові оклади працівників виконавчого органу Асоціації;

— приймає рішення про прийняття, звільнення з роботи та преміювання працівників виконавчого органу Асоціації;

— подає Раді для затвердженні кандидатур на посаду Віце-президента;

—  укладає від імені Асоціації договори та дає від свого імені доручення на одержання матеріальних цінностей;

—   відкриває розрахункові та інші рахунки в банках, підписує першим підписом грошово-розрахункові документи;

— забезпечує зв'язки із зарубіжними об'єднаннями банків та іншими організаціями;

— вносить пропозиції щодо кандидатур Голови та суддів Третейського суду АУБ.

Президент Асоціації може делегувати свої права Віце-пре­зиденту та іншим працівникам виконавчого органу Асоціації.

272

6. РЕВІЗІЙНА КОМІСІЯ

6.1.  Ревізійна комісія обирається З'їздом і підзвітна вик­лючно йому. З'їзд визначає кількісний склад Ревізійної комісії та порядок її діяльності.

6.2.    Голова   Ревізійної   комісії   обирається   зі   складу Ревізійної комісії її членами.

6.3.  Комісія здійснює контроль за додержанням Радою та Президентом Асоціації вимог Статуту, виконанням рішень З'їзду, за фінансовою та господарською діяльністю Асоціації.

6.4.  Ревізійна комісія складає висновки за річними звітами та балансами і подає їх З'їздові на затвердження.

7. ФІНАНСИ ТА МАЙНО

7.1. Кошти Асоціації утворюються за рахунок:

— внесків членів Асоціації;

—   прибутку   від   здійснення   господарської   діяльності підприємств, створених Асоціацією;

—   плати  за   проведення  Асоціацією   платних  заходів, досліджень, розробок;

— надходження від інших організацій; інших надходжень, отриманих на підставах, не заборонених законодавством.

7.2.  Члени Асоціації не несуть відповідальності щодо її зобов'язань,    Асоціація    не    несе    відповідальності    щодо зобов'язань її членів.

8. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АСОЦІАЦІЇ

8.1. Діяльність Асоціації припиняється шляхом янсвадації або реорганізації за рішенням З'їзду Асоціації та на інших підставах, передбачених законодавством України.

8.2-. Ліквідація Асоціації здійснюється , ліквідаційною комісією, призначеною З'їздом Асоціації. З моменту-П|Нізна-чення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління Асоціацією.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно Асоціації, скла­дає ліквідаційний баланс і подає його З'їздові.

8.3 Наявні в Асоціації грошові кошти після розрахунків із бюджетом, оплати праці працівників Асоціації, а також все майно, ЩО залишається після ліквідації, розподіляються ліквідаційною комісією між членами Асоціації пропорційно до їхніх внесків.

Майно, передане Асоціації в користування, повертається його власникам у натуральній формі.

Ліквідація вважається завершеною, а Асоціація такою, що припинила свою діяльність, з моменту виключення її з Дер­жавного реєстру.

273

Додаток 2

СТАТУТ                                             /

акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку

України (закрите акціонерне товариство)

(Промінвестбанк України)

Затверджено Загальними зборами акціонерів Українського акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку 27 квітня 2001 року.

Стаття 1. Офіційне найменування, організаційно-правова форма та місцезнаходження

1.   Акціонерний  комерційний  промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) (далі іменується "Банк") є   правонаступником   прав   та   зобов'язань   Українського акціонерного      комерційного      промислово-інвестиційного банку, створеного рішенням установчих зборів засновників від 2S.04.92 та зареєстрованого Національним банком України 26.08.92 за реєстраційним № 125.

Банк засновується в формі закритого акціонерного това­риства для комплексного банківського обслуговування юри­дичних та фізичних осі& незалежно від форм власності та підпорядкованості і діє на комерційних засадах.

Офіційне найменування Банку українською мовою — Акціонерний комерційний промислово-інвестиційнии банк (закрите акціонерне товариство), скорочена назва — Промінвестбанк.

Офіційне найменування Банку російською мовою — Акци-онерньш коммерческий промьшіленно-инвестиционньш банк (закрьітое акционерное общество), скорочена назва — Пром-инвестбанк.

Офіційне найменування Банку англійською мовою — ( ), скорочена назва "Prominvestbank'V

Банк є універсальним та входить до єдиної банківської сис­теми України.

2.  Місцезнаходження  Банку:  Україна, 01001, м.  Київ-1, провулок Шевченка, 12.

Стаття 2. Загальні положення про діяльність Банку 1. Банк у своїй діяльності керується ТСонституцією України, законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства", "Про власність", іншими законо­давчими актами, нормативно-правовими актами Національ­ного банку України, цим Статутом та рішеннями Загальних зборів акціонерів Банку

274

Банк набуває статусу юридичної особи з дня його держав­ної реєстрації, яка здійснюється Національним банком України шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.

Рішення про внесення змін до цього Статуту набуває чин­ності з моменту реєстрації таких змін Національним банком України. Реєстрація змін до Статуту Банку здійснюється у по­рядку, визначеному Національним банком України.

Банк може набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді, арбітражному суді та третейському суді від свого імені.

Банк самостійно володіє, користується та розпоряджається майном, що перебуває у його власності. Банк є власником:

1) майна, переданого йому засновниками й акціонерами у власність;

2) майна, одержаного в результаті господарської діяльності Банку;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, не заборонених за­коном.

2. Держава не відповідає за зобов'язаннями Банку, а Банк не відповідає за зобов'язаннями держави, якщо інше не перед­бачено законом або договором.

Національний банк України не відповідає за зобов'я­заннями Банку, а Банк не відповідає за зобов'язаннями Національного банку України, якщо інше не передбачено за­коном або договором.

Банк несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном.

Банк не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. Акціонери несуть відповідальність за зобов'язаннями Банку тільки в межах належних їм акцій.

3.  Арешт на майно або кошти Банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти, майно або інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в Банку, накладається виключно за санкціонованою прокуро­ром постановою слідчого, за постановою державного вико­навця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Стягнення на власні кошти та майно Банку, грошові кошти та Інші цінності та майно фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у Банку, може бути звернене за виконавчими до­кументами, передбаченими законами України.

275

4. Банк гарантує збереження банківської таємниці.

Банківською таємницею є інформація щодо діяльності та > фінансового стану клієнта, яка стала відомою Банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг Банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.

Зміст та обсяги інформації, яка становить банківську таємницю, визначається законами України.

Усі працівники й акціонери Банку зобов'язані зберігати ко­мерційну таємницю Банку. Склад і обсяг відомостей, що ста­новлять комерційну таємницю Банку, визначаються Правлінням Банку.

Керівники та працівники Банку зобов'язані не розголошу­вати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при вико­нанні своїх службових обов'язків.

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, може розкриватися згідно з чинним за­конодавством.

Довідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників надаються Банком особам, зазначеним власником рахунка (вкладу) в заповідальному розпорядженні Банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам у справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів).

На письмову вимогу акціонера Банк ознайомлює його з річними балансами, звітами про результати діяльності та про­токолами зборів Банку.

5.' Банк відкриває свої філії (представництва) та дочірні підприємства на території України та на території інших дер-жав'відповідно до чинного законодавства. Фицї (представниц­тва) та дочірні підприємства Банку здійснюють свою діяльність на підставі затверджених Банком положень (ста­тутів) про них.

Філії (представництва) Банку мають право від його імені вживати заходи для доарбітражного врегулювання спору, по­давати до суду, арбітражного, третейського суду позови, відзиви на позовні заяви, звертатися із заявою про перевірку рішення, ухвали, постанови суду в порядку нагляду, здійсню­вати інші процесуальні дії, передбачені законодавством.

6. Банк та його філії (представництва) мають печатки, штампи та бданки із своїм найменуванням та фірмовим зна­ком, а також інші печатки та штампи.

276

Фірмовий знай Банку має форму круглої монети, у сере­дині якої на світлому тлі зображено стилізовані під старослов'янський Шрифт три заголовні літери назви Банку ГОБ (Промінвестбанк).

Банк має свій прапор із зображенням фірмового знака Банку. Опис прапора-Банку визначається положенням, яке за­тверджується Правлінням Банку.

7.  Банк    на   підставі   дозволу   органів    Міністерства внутрішніх  справ  України  може  придбавати  вогнепальну зброю та спеціальні засоби з метою забезпечення надійного збереження грошей та іншого майна.

8.  Банк використовує власний транспорт для здійснення інкасації' грошової виручки клієнтів, перевезення готівки та цінностей, а також для перевезення працівників та вантажів для своїх потреб.

9.  Банк та його філії можуть мати їдальні для забезпечен­ня харчування працівників Банку.

10. Фінансова звітність Банку, що подається до Національ­ного банку України, щороку перевіряється аудитором. Ауди­торська перевірка Банку здійснюється аудитором, який має сертифікат  Національного  банку України  на  аудиторську перевірку банківських установ.

11.  Банк самостійно визначає порядок найму і звільнення працівників, форми і системи оплати праці.

Стаття 3. Види діяльності Банку

1. Ш підставі банківської ліцензії Банк має право здійсню­вати такі банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2)  відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і ра­хунків банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та Зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

2. Банк, крім перелічених у першому пункті цієї статті опе­рацій, має право здійснювати такі операції та угоди:

1) операції з валютними цінностями;

2) емісію власних цінних паперів;

3)  організацію купівлі та продажу цінних паперів за дору­ченням клієнтів;

4)  здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

277

5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

6)  придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, при­ймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом пла­тежів (факторинг);

7) лізинг;

8)  послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

9)  випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, век­селів та інших оборотних платіжних інструментів;

10) випуск банківських платіжних карток і здійснення опе­рацій з використанням цих карток;

11)   надання  консультаційних та  інформаційних  послуг щодо банківських операцій.

3. За умови отримання письмового дозволу Національного банку України Банк також має право на:

1)  здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

2) здійснення випуску, обігу, погашенця (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

3) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

4) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

— з інструментами грошового ринку;

— з інструментами, що грунтуються на обмщних курсах та відсотках;

— з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

5) довірче управління коштами та цінними паперами за до­говорами з юридичними та фізичними особами;

6)  депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

4. За умови отримання відповідного дозволу (ліцензії) Банк має право здійснювати операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, у тому числі скуповувати у населення ювелірні, побутові та інші вироби з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, приймати їх в заставу у порядку, вста­новленому чинним законодавством.

5.   Банк може оформлювати довіреності (доручення) та заповідальні розпорядження за рахунками та вкладами фізич­них осіб — клієнтів Банку.

Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законо­давством України.

278

6. Відносини Банку з клієнтом регулюються законодав­ством України та угодами (договорами) між клієнтом та Банком.

Банк самостійно встановлює відсоткові ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Стаття 4. Розмір та порядок формування статутного капіталу Банку

1.  Статутний капітал Банку становить 200 175000 (двісті мільйонів сто сімдесят п'ять тисяч) гривень і формується за ра­хунок грошових внесків акціонерів Банку.

Статутний капітал Банку поділений на 20 017 500 простих іменнях акцій, номінальною вартістю 10 гривень кожна.

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а не­резиденти — в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях.

2.  Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі акціонери повністю виконали свої зобов'язання щодо оплати акцій.

3. Збільшення розміру статутного капіталу Банку не більше як на 1/3 може бути здійснено за рішенням Правління Банку.

Стаття 5. Акції Банку

1. Випуск, розповсюдження, придбання, продаж, переда­вання, викуп, анулювання, облік, зберігання акцій, а також виплата частки прибутку (дивідендів) здійснюються відповідно до чинного законодавства та цього Статуту.

2 Акції Банку можуть випускатися в документарній та без-документарній формах. Випуск акцій у документарній формі здійснюється виготовленням сертифікатів, які випускаються з врахуванням вимог, визначених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Форма випуску акцій Банку виз­начається Загальними зборами акціонерів Банку.

У разі випуску акцій у бездокументарній формі Банк офор­мляє глобальний сертифікат, що відповідає загальному обсягу зареєстрованого випуску, і передає його на зберігання в обра­ний депозитарій. Іменна ідентифікація власників акцій здійснюється на підставі облікового реєстру рахунків влас­ників акцій згідно з чинним законодавством

279

3. Акції Банку розповсюджуються серед заснавників (акціонерів) та можуть продаватись і купуватисБіу пврадку-, передбаченому цим Статутом.

Вихід акціонера з Банку здійснюється викупом Банком у акціонера належних йому акцій за номінальною вартістю.

Порядок викупу Банком власних акцій встановлюється Положенням про акції Банку, яке затверджується Загальними зборами акціонерів Банку.

Акціонер, який бажає вийти з Банку, пропонує Банку вику­пити належні йому акції за їх номінальною вартістю. Рішення про викуп власних акцій приймається спільним рішенням Спостережної ради та Правління Банку. Право власності на акції переходить від акціонера, який виходить з Банку, до Банку на підставі цивільно-правової угоди.

Викуплені Банком акції підлягають розповсюдженню серед працівників Банку або анулюванню. Строк розповсюдження не може перевищувати один рік. Протягом цього періоду роз­поділ прибутку, а також голосування і визначення кворуму на Загальних зборах акціонерів провадиться без урахування при-дбаяих Банком власних акцій.

Право на отримання частки прибутку (дивідендів) про­порційно до частки кожного з акціонерів мають особи, які є акціонерами Банку на початок строку виплати дивідендів.

Акції Банку не можуть бути використані для формування статутних фондів (капіталів) юридичних осіб без згоди Банку. Акції Банку не можуть бути- предметом застави.

Стаття 6. Органи управління та контролю Банку

1. Органами управління Банку є:

а) Загальні збори акціонерів;

б) Спостережна рада Банку;

в) Правління Банку.

2.   Спбетережна рада і Правління Банку керують його діяльністю в межах повноважень, наданих їм Загальними збо­рами акціонерів і Статутом Банку.

3.  Органами   контролю   Банку   є   ревізійна   комісія   та внутрішній аудит Банку.

Стаття 7. Загальні збори акціонерів Банку 1.  Вищим органом управління Банку є Загальні збори акціонерів Банку.

До компетенції Загальних зборів акціонерів Банку нале­жить прийняття рішень щодо.

280

1)  визначення основних напрямів діяльності Банку та за­твердження звітів про їх виконання;

2) внесення змін та доповнень до статуту Банку; 3). зміни розміру статутного капіталу Банку;

4) призначення та звільнення голови та членів Спостереж­ної ради Банку, а також голови та членів Ревізійної комісії Банку;

5) затвердження річних результатів діяльності Банку, вклю­чаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів та вис­новків Ревізійної комісії та зовнішнього аудитора;

6) розподілу прибутку;

7) припинення діяльності Банку, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу;

8)  затвердження Положень про Спостережну раду та про Ревізійну комісію;

9)  притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління Банку.

Загальні збори акціонерів можуть розглядати й інші питан­ня діяльності Банку.

За рішенням Загальних зборів акціонерів виконання окре­мих функцій, що належать до їх компетенції, крім функцій, пе­редбачених п. 1-8, які відносяться до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів, може бути передано Спосте­режній раді Банку.

Загальні збори акціонерів Банку визнаються правомочни­ми, якщо в них беруть участь акціонери, що мають більш як 60 відсотків голосів.

Рішення Загальних зборів акціонерів з питань зміни Стату­ту Банку, припинення діяльності Банку приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

Рішення Загальних зборів акціонерів оформлюється прото­колом, який підписується Головою та Секретарем зборів, і не пізніше як через три робочі дні після закінчення зборів пере­дається Правлінню Банку.

2. Збори акціонерів Банку скликаються Правлінням Банку У порядку, встановленому чинним законодавством.

Про час, місце проведення Загальних зборів акціонерів та Порядок денний акціонери повідомляються в письмовій або усній формі. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням Банку і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України,

281

Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу, місця прове­дення та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроб­лено не менш як за 45 днів до скликання Загальних зборів акціонерів.

Будь-який з акціонерів мас право вносити свої пропозиції щодо порядку денного Загальних зборів акціонерів не пізніш як за ЗО днів до їх скликання. Рішення про включення цих про­позицій до порядку денного приймається Правлінням Банку. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов'язково. Рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у письмовій або усній формі.

Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплато­спроможності Банку і в будь-якому іншому випадку» якщо цього вимагають інтереси Банку. Позачергові збори повинні бути також скликані Правлінням Банку на письмову вимогу Спостережної ради Банку або Ревізійної комісії Банку. Правління Банку зобов'язане протягом 20 днів з моменту от-римання письмової вимоги прийняти рішення про скликання позачергових зборів з порядком денним, запропонованим Спостережною радою Банку або Ревізійною комісією Банку.

Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсот­ками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів Правління Банку не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори відповідно до вимоґ частини першої статті 43 Закону України "Про госпо­дарські товариства".

До скликання Загальних зборів акціонерам повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним зборів.

3. Голосування на Загальних зборах акціонерів провадить­ся за принципом; одна акція — один голос.

Загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

У Загальних зборах акціонерів мають право брати участь акціонери, незалежно від кількості акцій, власниками яких вони є, якщо це право не обмежено компетентними органами відповідно до чинного законодавства. Брати участь у Загаль­них зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени Правління, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники),

282

які беруть участь у Загальних зборах, реєструються із зазна­ченням кількості голосів, які має кожний акціонер. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у Загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення Загальних зборів Правлінням Банку або реєстратором на підставі укладеного з ним догово­ру. Цей реєстр підписується Головою та Секретарем Загаль­них зборів.

Право на участь у Загальних зборах акціонерів може бути реалізоване з моменту внесення змін до реєстру власників іменних акцій Банку.

Передавання акціонером своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства. Довіреність на право участі та голосування на Загальних зборах акціонерів може бути посвідчена реєстратором або Правлінням Банку.

Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсот­ками голосів, та/або Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі у Загальних зборах, про що вони до початку реєстрації письмово повідо­мляють Правління Банку.

4. Загальні збори акціонерів Банку відкриває Голова Спос­тережної ради або Голова Правління Банку. Після цього особа, що відкриває збори, пропонує обрати Голову та Секре­таря зборів. Рішення про обрання Голови та Секретаря зборів приймається більшістю голосів акціонерів, присутніх на зборах.

Стаття 8. Спостережна рада Банку

1. Спостережна рада Банку обирається Загальними збора­ми акціонерів Банку з числа акціонерів або їх представників строком на 5 років у кількості, визначеній Загальними зборами.

Спостережна рада Банку представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням Загальних зборів та в межах своєї компетенції контролює діяльність Правління Банку.

За рішенням Загальних зборів Банку на Спостережну раду Банку може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції Загальних зборів.

Замість члена Спостережної ради, що вибув з її складу до закінчення строку, Загальні збори акціонерів обирають нового члена Спостережної ради на решту строку повноважень Спос­тережної ради.

283

Члени 'Спостережної ради Банку не можуть бути членами Правління Банку та Ревізійної комісії.

4 2. Засідання Спостережної ради скликається Головою Спостережної ради не рідше одного разу в квартал або на ви­могу не менш як третини членів Спостережної ради, Правління або Ревізійної комісії Банку.

Спостережна рада Банку приймає рішення, якщо в її засіданні беруть участь не менш як 3/4 членів Спостережної ради. Рішення Спостережної ради приймається простою більшістю голосів членів Спостережної ради, які беруть участь у засіданні.

3. Спостережна рада Банку здійснює такі функції:

а)  призначає та звільняє Голову Правління, за поданням Голови Правління призначає та звільняє членів Правління Банку;

б) контролює діяльність Правління Банку; 'в) визначає зовнішнього аудитора;

г) встановлює порядок проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю Банку;

д) приймає рішення щодо покриття збитків;

. е) приймає рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, філій і представництв Банку, затвердження їх статутів і положень;

є) затверджує умови оплати праці та матеріального стиму­лювання членів Правління Банку;

ж)  готує пропозиції щодо питань, які виносяться на За­гальні збори акціонерів;

з) здійснює інші повноваження, встановлені цим Статутом абх> делеговані Загальними зборами акціонерів.

Спостережна рада Банку може делегувати здійснення своїх функцій іншим органам управління Банку.

Стаття 9. Правління Банку

1.  Виконавчим органом Банку є Правління, яке здійснює управління поточною діяльністю Банку, формування фондів, необхідних    для    статутної    діяльності    Банку,    та    несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принци-пами'та порядком, встановленими статутом Банку, рішеннями Загальних зборів акціонерів і Спостережної ради Банку.

2. До складу Правління входять Голова Правління і члени1 Правління, які призначаються на посаду та звільняються з по­сади за рішенням Спостережної ради Банку.

І 3. Члени Правління зобов'язані виявляти в роботі високий професіоналізм, сумлінність, обачливість, несуть персональну

284

відповідальність за шкоду, ,що заподіяли  Банку внаслідок своїх неправильних рішень.

4.  У межах своєї компетенції Правління діє від імені Банку, підзвітне Загальним зборам акціонерів і Спостережній раді Банку та організує виконання їх рішень.

5. Засідання Правління проводяться у міру потреби, їх веде Голова Правління.

6. До компетенції Правління Банку належать:

а)  організація виконання рішень Загальних зборів акці­онерів та Спостережної ради Банку;

б) вирішення питань організації кредитування, фінансуван­ня, розрахунків, грошового обігу, касового обслуговування, збереження грошей і цінностей Банку, обліку і звітності, внутрішньобанківського контролю, комерційного розрахунку, зовнішньоекономічної діяльності, роботи з цінними паперами, забезпечення інтересів клієнтів, інші питання діяльності Банку;

в)  керівництво роботою філій (представництв) Банку, за­безпечення виконання покладених на них завдань;

г)  вирішення питань добору, підготовки і Перепідготовки кадрів;

д)  розгляд матеріалів ревізій, перевірок, а також звітів керівників філій (представництв) Банку і прийняття рішень по них;

е) розгляд річного звіту і балансу Банку;

є) затвердження положення про структурні підрозділи цен­трального апарату Банку;

ж) визначення умов оплати праці працівників Банку;

з) підготовка пропозицій щодо утворення філій, представ­ництв та дочірніх підприємств Банку, а також їх реорганізації та ліквідації, розгляд проектів положень (статутів) про них з подальшим поданням'Спостережній раді Банку для прийняття рішення;

й) прийняття рішень про утворення, реорганізацію та ліквідацію територіальне відокремлених безбалансових відп ділень;

і) прийняття рішень про призначення на посаду та звільнення з посади керівників філій, представництв, дочірніх підприємств Банку, інших працівників згідно з переліком посад, затверджених Правлінням Банку;

і) вирішення інших питань діяльності Банку, внесених на розгляд Правління за рішенням Голови Правління, крім тих, Що належать до компетенції Загальних зборів акціонерів та Спостережної ради Банку .

285

7.   Рішення Правління приймається простою більшістю голосів йото членів, присутніх на засіданні. У разі однакової кількості голосів голос Голови Правління є вирішальним.

8.    Рішення    Правління    оформлюються    протоколами Правління або наказами Голови Правління.

9.  Голова Правління Банку керує діяльністю Правління і несе персональну відповідальність за виконання покладених на Правління завдань.

10. Голова Правління:

а) видає накази та інші нормативні вказівки з питань діяль­ності Банку;

б) подає Спостережній раді пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади членів Правління;

в) розподіляє обов'язки між заступниками Голови та чле­нами Правління;

г) без довіреності діс від імені Банку, представляє Банк на всіх підприємствах, в установах, організаціях як в Україні, так і за її межами, надає довіреності, встановлює порядок підпису договорів, інших угод і зобов'язань та надання довіреностей від імені Банку;

д) «фнзначає і звільняє працівників Банку, встановлює по­садові оклади, заохочує працівників, які відзначились, накла­дає дисциплінарні стягнення;

ж) затверджує штатний розклад апарату управління Банку;

з) здійснює інші повноваження від імені Банку.

1 і. Голова Правління може доручати вирішення окремих питань, що входять до його компетенції заступникам Голови Правління, керівникам структурних підрозділів, керівникам філій Банку, іншим працівникам Банку.

Особи, які вказані у частині першій цього пункту, на підставі повноважень, наданих їм Головою Правління та оформлених довіреністю, можуть здійснювати дії від імені Банку, представляти його у відносинах з третіми, особами, підписувати документи (договори, позови, цінні папери та ін.).

Стаття 10. Розподіл прибутку та покриття збитків Банку

1. Прибуток після оподаткування розподіляється Загальни­ми зборами акціонерів Банку.

2. Оподаткування прибутку Банку здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством.

3.  Збитки Банку покриваються в порядку, визначеному Спостережною радою Банку.

286

Стаття 11. Фонди банку

1. У Банку створюється резервний фонд на покриття непе­редбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов'язаннях.

Резервний фонд Банку створюється за рахунок відрахувань у розмірі 5 відсотків від прибутку Банку до досягнення ним 25 відсотків розміру регулятивного капіталу Банку.

Регулятивний капітал Банку (власні кошти) складається з основного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Банк не має права без згоди Національного банку України зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче від мінімально встановленого рівня.

Капітал банку не може бути меншим від статутного капіталу, необхідного для заснування банку.

У Банку створюються резерви на покриття збитків від активів відповідно до нормативно-правових актів Національ­ного банку України та інші фонди. Положення про порядок утворення і використання фондів затверджуються Спостереж­ною радою Банку.

Стаття 12. Контроль за діяльністю Банку. Ревізійна комісія Банку. Внутрішній аудит банку

1.   Органами   контролю   Банку   є   Ревізійна   комісія   та внутрішній аудит Банку.

2. Контроль за фінансово-господарською діяльністю Банку здійснюється Ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів    Банку    Загальними    зборами    акціонерів    у кількості, визначеній Загальними зборами акціонерів, стро­ком на 5 років.

Членами Ревізійної комісії не можуть бути члени Правління, Спостережної ради Банку, а також працівники Банку.

3. Ревізійна комісія:

а) контролює додержання Банком законодавства України і нормативно-правових актів Національного банку України;

б)  розглядає звіти внутрішніх і зовнішніх аудиторів та готує відповідні пропозиції Загальним зборам акціонерів;

в) вносить на Загальні збори акціонерів або Спостережній раді Банку пропозиції щодо будь-яких питань, віднесених до компетенції Ревізійної комісії, які стосуються фінансової без­пеки і стабільності Банку та захисту інтересів клієнтів.

287

4.   Порядок роботи Ревізійної комісії визначається По­ложенням про Ревізійну комісію, яке затверджується Загальни­ми зборами акціонерів.

Перевірки фінансово-господарської діяльності Банку про­водяться Ревізійною комісією за дорученням Загальних зборів. Спостережної ради Банку або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів.

Ревізійній комісії на її вимогу повинні бути подані всі матеріали, бухгалтерські або інші документи.

5.  Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок Загальним зборам акціонерів Банку або Спос­тережній раді Банку. Члени Ревізійної комісії вправі брати участь з дорадчим голосом у засіданнях Спостережної ради та Правління Банку.

6. Ревізійна комісія складає висновок за річними звітами та балансами Банку. Без висновку Ревізійної комісії Загальні Збори акціонерів Банку не вправі затверджувати фінансовий звіт Банку.

7. У Банку створюється служба внутрішнього аудиту, яка є органом оперативного контролю Правління Банку.

Служба внутрішнього аудиту виконує такі функції.

1) наглядає за поточною діяльністю Банку;

2)  контролює додержання законів, нормативно-правових актів Національного банку України та рішень органів уп­равління Банку;

3)   перевіряє результати поточної фінансової діяльності' банку;

4) аналізує інформацію та відомості про діяльність Банку, професійну діяльність її працівників, випадки перевищення. повноважень посадовими особами Банку;

5) надає Правлінню висновки та пропозиції за результата-' ми перевірок;

'  6) інші функції, пов'язані з1 наглядом та контролем за~ діяльністю Банку.

Служба внутрішнього аудиту підпорядковується Правлінню Банку та звітує перед ним, діє на підставі положен­ня, затвердженого Правлінням Банку.

8.  Контроль за додержанням Банком банківського законо­давства,    економічних   нормативів,    що   встановлюються відповідно до  Закону України  "Про  банки і банківську діяльність", здійснює Національний банк України.

Стаття 13. Порядок реорганізації та ліквідації Банку

1. Реорганізація Банку здійснюється добровільно за рішен­ням Загальних зборів акціонерів Банку або примусово за рішенням Національного банку України у порядку, встановяе-

288

ному чинним законодавством України та нормативно-право­вими актами Національного банку України. Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. Банк вважається реорганізованим з моменту внесення Національним банком України змін до Дер­жавного реєстру банків.

2. Банк може бути ліквідований:

1) за рішенням Загальних зборів акціонерів Банку;

2) з ініціативи Національного банку України. Ліквідація Банку за рішенням Загальних зборів акціонерів

Банку здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України про господарські товариства, з урахуванням особли­востей, передбачених Законом України "Про банки і бан­ківську діяльність", та за згодою Національного банку України.

Ліквідація Банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правових актів Національного банку України.

Ліквідація Банку вважається завершеною, а Банк ліквідо­ваним з моменту внесення запису про це до Державного реєстру банків.

3. Грошові кошти, що належать Банку, включаючи вируч­ку від розпродажу його майна при ліквідації, після розра­хунків з оплати праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом, власниками облі­гацій, випущених Банком та іншими кредиторами, розподіля­ються між акціонерами пропорційно до кількості акцій.

Майно, передане Банку акціонерами у користування, по­вертається у натуральній формі без винагороди. У разі виник­нення спорів щодо виплати заборгованості Банку його гро­шові кошти не підлягають розподілу між акціонерами до вирішення цього спору або одержання відповідних гарантій.

Стаття 14. Порядок вирішення спорів

1. Спори Банку з юридичними особами та громадянами ро­зглядаються відповідно до законодавства України судовими або  іншими  органами за належністю спору або вибором сторін.

2.  Спірні питання між Банком та акціонерами Банку роз­глядаються Спостережною радою Банку. У випадку недосяг-нення згоди спір може бути переданий на розгляд судових органів.

Голова правління

Промінвестбанку України                              К П. Матвієнко

Ю к,

-ОСТЮЧ^НКО

289

Додаток З

СТАТУТ Державного експортно-імпортного банку України

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.  Державний експортно-імпортний банк України (Укр-ексімбанк), надалі Банк, створено відповідно до Указу Прези­дента України "Про утворення Державного експортно-імпорт­ного банку України" від "З" січня 1992 року.

Банк засновано для організації банківського обслуговуван­ня українських та іноземних юридичних та фізичних осіб, про­ведення міжнародних та внутрішніх розрахунків, кредитуван­ня експортно-імпортний операцій, обслуговування державно­го зовнішнього боргу України та інших операцій згідно з чин­ними законами України.

2.  Банк у своїй діяльності керується Законом України "Про банки і банківську діяльність", іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України та своїми статутними документами.

3.  Банк є юридичною особою, має самостійний баланс, здійснює свою діяльність на комерційній основі.

Банк володіє власним майном, може від свого імені набува­ти майнові та особисті немайнові права і нести зобов'язання, бути позивачем та відповідачем у суді, арбітражі чи у тре­тейському суді.

Банк здійснює операції на території України і за кордоном відповідно до цілей своєї діяльності та цього Статуту.

Банк входить у єдину банківську систему України.

4.  Банк відповідає по своїх зобов'язаннях належним йому майном, на яке згідно із законодавством України може бути звернене стягнення.

Банк не несе відповідальності по зобов'язаннях держави, так само як і держава не несе відповідальності по -зобов'язаннях Банку, за винятком особливо обумовлених випадків.

Банк може відкривати свої філії та представництва як на території України, так і за кордоном і наділяти їх правами в межах статутних положень.

5.  Установи Банку здійснюють валютні, кредитні, розра­хункові та інші банківські операції у межах повноважень, на­даних їм Банком та від його особи і відповідно до законо­давства країн знаходження.

290

І

6.  Банк гарантує збереження грошових коштів та інших цінностей, прийнятих від клієнтів на рахунки, внески, депози­ти для зберігання, а також для переказу або перерахування.

Належать видачі власникам на їх першу вимогу грошові кошти та інші цінності, прийняті Банком на рахунки, безстро­кові внески для зберігання, а також для переказу або перераху­вання (до моменту виконання). Порядок видачі власникам грошових коштів та інших цінностей, прийнятих у термінові внески, встановлюється Банком.

7.  На грошові кошти та інші цінності, які знаходяться у Банку, може бути накладений арешт або стягнення тільки у випадках   та   у   порядку,   передбачених   законодавством України.

8.  Банк гарантує таємницю по операціях, рахунках і внес­ках своїх клієнтів та кореспондентів. Усі посадові і службові особи Банку зобов'язані тримати таємницю по операціях, ра­хунках та внесках Банку, його клієнтів та кореспондентів.

Довідки по операціях та рахунках юридичних осіб та гро­мадян видаються у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

9.  Банк має печатку із своєю назвою та зображенням Дер­жавного герба України.

Установи Банку мають печатку з тим самим написом та із своїм найменуванням.

10.  Місцезнаходження банку — 252150, м. Київ, вул.Горь-кого, 127а.

II. ВЛАСНІ КОШТИ БАНКУ

11.  Власні кошти Банку складаються із статутного та ре­зервного фондів, основних фондів, амортизаційного фонду та інших фондів, створюваних за рахунок прибутку.      '

Положення щодо порядку створення і використання фондів затверджується Правлінням Банку.

12.  Статутний фонд Банку визначено у розмірі 10 млрд карбованців 1 200 000 000 (двісті мільйонів доларів США), тобто 107 млн 307 тис. гривень.

13.  Банк   створює   резервний   фонд   для   забезпечення зобов'язань Банку та покриття можливих збитків по його опе­раціях у розмірі 25 відсотків від Статутного фонду. Щорічні відрахування до резервного фонду становлять не менш як 5 відсотків від суми чистого прибутку.

10*

291

14.  Основні   фонди   складаються   з   належних   Банку будівель, споруд, обладнання та іншого майна, що належать до основних фондів.

15.  Амортизаційний фонд створюється та витрачається відповідно до законодавства України.

16.  Інші   фонди  створюються  за  рішенням  Правління Банку.

III. ОПЕРАЦІЇ БАНКУ

17.  Банк здійснює операції в іноземній валюті за ліцензією Національного банку України.

Банк укладає з іноземними і міжнародними банками та іншими організаціями угоди про порядок здійснення міжна­родних розрахунків і ведення клірингових, позикових та інших рахунків і операцій.

Банк встановлює з іноземними і міжнародними банками та іншими кредитними установами кореспондентські відносини, укладає угоди про умови та порядок здійснення міжнародних розрахунків, ведення банківських рахунків, надання та одер­жання кредитів, а також здійснення інших операцій, передба­чених цим Статутом.

18.  Банк приймає кошти у національній та іноземній валю­тах на рахунки та внески від українських, іноземних та міжна­родних банків та інших організацій, а також від громадян і розміщує кошти на рахунках і внесках в іноземних та міжна­родних банках та інших кредитних установах.

19.  Банк може нараховувати та виплачувати відсотки по відкритих у Банку рахунках та внесках.

Розміри відсоткових ставок та порядок виплати відсотків по рахунках та внесках у національній валюті встановлюються Банком на основі відсоткової політики Національного банку України,

Розміри відсоткових ставок та порядок виплати відсотків по рахунках та внесках в іноземній валюті встановлюються Банком.

20.  Власники  рахунків   та внесків мають право зробити розпорядження на випадок смерті про видачу коштів, які зна­ходяться на рахунку або внеску, будь-якій юридичній чи фізичній особі.

Кошти на рахунку або внеску, щодо яких не зроблене , заповідальне розпорядження, Банк у випадку смерті їх власни­ка видає спадкоємцям у порядку, встановленому законодавст­вом України.

292

21.  Банк здійснює купівлю та продаж платіжних доку­ментів у національній валюті, а також інші банківські 'операції з цими документами.

Банк здійснює на території України купівлю в організацій і громадян та продаж їм іноземної валюти, платіжних доку­ментів в іноземній валюті та інших валютних цінностей, а також виконує інші банківські операції з валютними цінностями.

22.  Банк виконує за кордоном операції з купівлі та прода­жу іноземної валюти та інші валютні операції відповідно до міжнародної банківської практики.

23.  Банк може здійснювати на основі відповідних повнова­жень купівлю та продаж на міжнародних ринках золота, срібла, платини та інших дорогоцінних металів, природного дорогоцінного каміння, а також виробів з дорогоцінного каміння і металів, здійснювати інші банківські операції з цими цінностями.

24.  Банк випускає дорожні чеки, а також інші банківські платіжні документи у національній та іноземній валютах і встановлює порядок здійснення операцій з цими документами.

25.  Банк може одержувати від іноземних та міжнародних банків та  інших  організацій  і  надавати  цим  банкам  та організаціям кредити і позики у формах, прийнятих у міжна­родній практиці, а також надавати забезпечення по одержаних кредитах і позиках у вигляді векселів, облігацій та інших гро­шових зобов'язань Банку.

26.  Банк надає кредити в національній та іноземній валюті українським та іноземним юридичним особам на погоджених між Банком та позичальником умовах.

Банк на комерційних засадах видає гарантії українським і зарубіжним банкам і фірмам.

27.  Банк проводить кредитування підприємств, об'єднань, організацій, установ та громадян на принципах строковості, повернення і платності позик.

Банк надає кредити за умови одержання від позичальника відповідного забезпечення своєчасного повернення кредиту у вигляді застави, гарантії та в інших формах, прийнятих у міжнародній банківській практиці. Прийнятність гарантій та інших зобов'язань визначає Банк.

28.  Банк приймає у заставу у формі забезпечення кредитів вільні від застави товарно-матеріальні цінності, векселі, товар-но-розпоряджувальні документи, дорогоцінні метали, інозем­ну валюту,  цінні папери та інші грошові зобов'язання в національній та іноземній валюті.

293

Порядок застави товарно-матеріальних цінностей встанов­люється Банком.

29.  Банк здійснює  банківські  операції по  міжнародних розрахунках як торгового, так і неторгового характеру.

30.   Банк   може   забезпечувати   виконання   зобов'язань українських, іноземних та міжнародних організацій, що ви­пливають із зовнішньоторговельних та інших угод, контрактів та операцій, шляхом доручення, гарантії, авалю векселів та інших   форм   забезпечення,    прийнятих   у    міжнародній банківській практиці.

31.  Банк може приймати на себе зобов'язання виставлен­ням простих і акцепту переказних векселів, здійснювати зара­хування і купівлю векселів, виконувати інші операції з прости­ми і переказники векселями.

32.  Банк здійснює операції із зберігання, купівлі та прода­жу акцій, облігацій, інших цінних паперів українських та іно­земних підприємств, організацій, фірм, банків.

33.  Банк приймає на зберігання та на комісію іноземну ва­люту, дорогоцінні метали, валютні та інші цінності.

34.  Банк здійснює касове обслуговування своїх клієнтів.

35.  Банк може одержувати майно по заповітах, а також здійснювати   обов'язки   виконавця   заповіту   щодо   спад­коємного майна.

36.  Банк може купувати, відчужувати та орендувати зе­мельні ділянки, будівлі, споруди за кордоном, у тому числі службові та житлові приміщення, необхідні для потреб його філій та представництв.

37.  Банк може бути засновником  або учасником  бан­ківських та інших товариств як в Україні, так і за кордоном.

38.  Банк може виконувати форфейтингові, факторингові, лізингові та інші банківські операції відповідно до чинного за­конодавства.

39.  Банк  може  представляти   інтереси  підприємств  та організацій у фінансових та господарських органах за їх дору­ченнями, виконувати довірчі операції.

40.  Відносини Банку з клієнтами та іншими контрагентами будуються на договірних засадах.

IV. ПРАВА БАНКУ   n

41.  Для забезпечення здійснюваних операцій та виконання своїх функцій Банк має право:           """

а) одержувати від підприємств і організацій, що мають ра­хунки у Банку, бухгалтерські звіти та баланси, фінансові плани та інші відомості, необхідні для кредитування, розра-

294

хунків та підтвердження платоспроможності клієнтів, а також забезпечення наданих кредитів;

б) проводити перевірку грошових документів, бухгалтерсь­ких записів, звітних та оперативно-статистичних матеріалів клієнтів, що мають рахунки у Банку;

в) перевіряти використання за цільовим призначенням ви­даних Банком кредитів, а також наявність, умови збереження товарно-матеріальних цінностей, що є забезпеченням кредитів Банку.

V. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ТА КОНТРОЛЮ БАНКУ

42.  Тимчасова спостережна рада Державного експортно-імпортного   банку  України  (далі — Спостережна  рада)  є вищим оргайом, що здійснює контроль за діяльністю Банку з метою підвищення ефективності його діяльності.

Спостережна рада:

а)  аналізує та  визначає основні напрями діяльності і розвитку Банку, спрямовані на вдосконалення процесів креди­тування  та  інвестування  як  на  внутрішньому,  так  і на зовнішньому ринку;

б)  затверджує Статут Банку та вносить до нього зміни з подальшим повідомленням про це Національний банк;

в)  затверджує зміни в статутному фонді Банку та джерела і порядок його формування;

г)  за  поданням   Голови  Правління   Банку  встановлює кількісний склад членів Правління та затверджує рішення про призначення першого заступника і заступників Голови та членів Правління Банку;

д)  заслуховує звіти Правління з основних питань діяль­ності Банку та затверджує його річний звіт і зведений баланс;

е)  встановлює порядок розподілу прибутку Банку та дже­рела покриття збитків;

е)  призначає  у  разі  потреби  позачергові  аудиторські перевірки результатів фінансової діяльності Банку;

ж)  має право звертатися до Кабінету Міністрів України з пропозиціями щодо удосконалення банківського законо­давства;

з)  має право отримувати від Банку інформацію, необхідну Для здійснення своїх повноважень, що не є банківською таємницею.

43.  Спостережна рада здійснює свою діяльність згідно з Положенням  про  Тимчасову спостережну раду Державного

295

експортно-імпортного банку України, затвердженим постано.-вою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1998 р. № 71.

44.  Правління Банку організовує і здійснює керівництво діяльністю Банку і несе відповідальність за виконання його Статутних завдань.

45.  Правління складається з Голови Правління, який при­значається Кабінетом Міністрів України, першого заступника Голови, заступників Голови та інших членів Правління, які призначаються Головою Правління з подальшим затверджен­ням Спостережною радою.

46.  Правління Банку на своїх засіданнях розглядає:

а)  питання про зміни та доповнення Статуту Банку;

б)  основні питання організації кредитної роботи, розра­хунків, здійснення валютних та інших банківських операцій, обліку та звітності, автоматизації, а також питання встанов­лення ділових відносин Банку з іноземними і міжнародними банками та іншими організаціями;

в)  проекти кредитних планів, планів розподілу кредитних ресурсів;

г) річний звіт та баланс Банку;

д) питання кадрової роботи;

е)  проекти найважливіших наказів, інструкцій та норма­тивних актів Банку;

є) інші питання, віднесені на розгляд Правління за рішен­ням Голови.

47.  Правління уповноважене вирішувати віднесені на його розгляд питання, якщо в засіданні Правління беруть участь не менше від половини членів Правління. Рішення Правління приймаються більшістю голосів. За однакового розподілу голосів голос Голови Правління є вирішальним.

48.  Рішення Правління проводяться в життя, як правило, наказами Голови Правління.

Голова Правління керує діяльністю Правління, несе персо­нальну відповідальність за-виконання покладених на Банк за­вдань, розподіляє обов'язки поміж заступниками Голови, встановлює ступінь відповідальності своїх заступників та керівників структурних підрозділів апарату Банку за стан справ на дорученій ділянці роботи.

49. Голова Правління Банку:

а) видає накази, інструкції та інші акти з питань, які вхо­дять у компетенцію Банку на основі виконання законів України;

296

б) розпоряджається відповідно до чинного законодавства та цього Статуту майном та коштами Банку, виступає пред­ставником Банку в усіх організаціях як на Україні, так і за кор­доном, встановлює порядок підписання від імені Банку дого­ворів, контрактів,   угод та інших зобов'язань, видає довіре­ності від імені Банку;

в) створює, реорганізує та ліквідує на території України установи Банку на основі ухваленого рішення Правління Банку;

г)  затверджує штатний розклад апарату Банку та типові штати та структури установ Банку;

д) затверджує розміри комісійної винагороди за виконання Банком доручень іноземних банків і клієнтів, розміри відсот­кових ставок по рахунках і вкладах в іноземній валюті, а також по рахунках і вкладах у національній валюті іно­земних та міжнародних банків та інших організацій та іно­земних громадян;

е) призначає посадових осіб Банку згідно з установленою номенклатурою і звільнює їх, встановлює посадові оклади;

є) затверджує положення про структурні підрозділи апара­ту Банку, а також про установи банку та підвідомчі організації;

ж) розподіляє обов'язки між заступниками Голови.

50. Управління Банку очолюють начальники, відділення — керуючі.                    j.

VI. РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ БАНКУ

51.  Після внесення до бюджету платежів, передбачених чинним законодавством, та відрахувань у фонди решта при­бутку використовується у порядку, визначеному Правлінням.

VII.  ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ БАНКУ

52.  Результати    діяльності    банку    відображаються    у щомісячних та річних балансах, у звіті про прибуток та збит­ки, а також у річному звіті, які надаються Національному банку України.

Розрахункові, кредитні і касові операції Банку відображу­ються на поточних, кредитних та інших рахунках. Правила ве­дення обліку та організації документообороту в Банку та його установах встановлюються Банком згідно з порядком, вста­новленим Національним банком України.

297

53.  Операційний рік Банку встановлено з   1   січня    по 31 грудня включно.

54.  Річні баланси Банку, рахунки прибутку і збитків, за­тверджені   Правлінням   та   Спостережною   радою  Банку, публікуються у встановленому порядку після підтвердження їх достовірності аудиторського організацією.

55.  Джерела покриття збитків встановлюються Спостереж­ною радою Банку.

VIII. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

56.  Діяльність Банку припиняється Указом Президента України.

57.  Припинення діяльності Банку відбувається згідно з діючим на Україні законодавством з цього питання.

ДОГОВІР про кореспондентські відносини

________200_р.

Додаток 4

м. Київ

в особі______

діє на підставі іменований

який

далі      Банк,

однієї      сторони,      і поіменований далі

Кореспондент, з другої сторони, уклали цей Договір про таке.

ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

З метою прискорення та поліпшення якості операцій щодо проведення взаємозарахувань відповідно до постанови ________________Банк відкриває Кореспонденту кореспон­дентський рахунок (далі — рахунок) і здійснює розрахункове обслуговування, виходячи з умов цього Договору, банківської практики та законодавства України.

ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ

Кореспондентський рахунок відкривається Кореспонден­тові Банком протягом трьох робочих днів з моменту підписан­ня цього Договору за умови подання Банку таких документів:

298

заяви про відкриття рахунка;

копії статуту;

балансу і довідки про додержання нормативів діяльності;

картки із зразками підписів осіб, уповноважених розпоряд­жатися рахунком.

Усі операцй щодо списання коштів з рахунка здійснюються тільки за розпорядженням посадових осіб Кореспондента, уповноважених розпоряджатися рахунком.

Підставою для визнання особи уповноваженою є наявність зразка її підпису на банківській картці, а в разі використання телексу (факсу, електронної пошти Національного банку) — наявність кодової комбінації (ключа) у тексті.

Банк здійснює фінансові операції на рахунку на підставі повідомлень, переданих телексом, факсом, електронною пош­тою Національного банку.

Платежі здійснюються не пізніше наступного банківського дня, що настає після дня надання розпорядження.

Платежі третім особам за вказівкою Кореспондента здійснюються в межах кредитового залишку на рахунку.

Звірка залишків на рахунку здійснюється на кінець робочо­го дня (дня проведення заліку).

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ 4 СТОРІН

1. Банк зобов'язується:

1) надати Кореспонденту таблиці тестових ключів для ро­боти на рахунку;

2) точно і своєчасно виконувати розпорядження Кореспон­дента в межах цього Договору;

3) після здійснення операцій на рахунку надати Кореспон­дентові документальне (телексом, факсом) підтвердження про­ведених розрахункових операцій, зокрема під час проведення зарахування до 12-ої години дня;

4) у день здійснення розрахункової операції надавати Ко­респондентові виписки з рахунка;

5) додержувати конфіденційності щодо інформації про опе­рації на рахунку;

6)  повідомляти Кореспондента про неможливість оплати розпорядження,  якщо  його  сума перевищує залишок на рахунку.

2.  Банк ма є право відмовитися від виконання розпоряд­жень  осіб,  позбавлених права розпоряджатися рахунком,

299

якщо він не був своєчасно повідомлений про повноваження таких осіб.

Кореспондент зобов'язаний:

1) нести відповідальність за достовірність документів, на­даних для відкриття рахунка і проведення операцій на ньому;

2)   нести   відповідальність  за  неналежне  використання засобів зв'язку з Банком, а також кодів і ключів на шкоду інте­ресам Банку.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

Сторона, яка внаслідок невиконання або неналежного ви­конання умов цього Договору завдала збитків іншій стороні, зобов'язана відшкодувати їх у повному обсязі.

За несвоєчасне здійснення платежу Банк сплачує Кореспон­дентові пеню в розмірі 0,2% (нуль цілих дві десятих відсотка) за кожен день прострочення з дати одержання розпорядження Ко­респондента до дати фактичного здійснення платежу.

Обставини непереборної сили, що перешкоджають вико­нанню стороною умов цього Договору, € підставою для звільнення від відповідальності.

Про виникнення та припинення таких обставин одна зі сторін зобов'язана терміново повідомити іншу сторону.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Усі спори та суперечки з приводу цього Договору сторони зобов'язуються вирішувати шляхом переговорів і тільки у разі неможливості їх урегулювання звертаються до господарського суду. Цей Договір може бути змінений або доповнений тільки за письмовою згодою сторін. Дія цього Договору може бути припинена за письмовою згодою сторін. Одностороннє припи­нення дії Договору не допускається.

Питання, не врегульовані цим Договором, регулюються за­конодавством України. Цей Договір складений українською мовою у двох автентичних примірниках — по одному для Кожної зі сторін.

Реквізити і підписи сторін

БАНК                                  КОРЕСПОНДЕНТ

300

Додаток 5

ДОГОВІР на здійснення розрахунково-касового обслуговування

(місце складання)

(дата)

(назва установи банку)

В особі_________________________

(далі — Банк), що діє на підставі.

(назва установчого документа) _________,, з однієї сторони,

та.

(повна назва юридичної особи або

прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи) (далі — Клієнт) у особі.

(посада керівника, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі___________________________________,

(назва установчого документа або документа, що засвідчує особу)

з другої сторони, уклали цей договір.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Банк відкриває Клієнту__________._______рахунок

відповідно до Інструкції "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті" та здійснює його розрахун­ково-касове обслуговування.

2. ПРАВА ТА ЗОБОВ'ЯЗАННЯ СТОРІН

2.1. Банк має право:

2.1.1. Використовувати кошти Клієнта, які зберігаються на рахунку,  гарантуючи їх наявність і проведення операцій відповідно до нормативних актів НБУ.

2.1.2.  У разі оформлення Клієнтом розрахункових доку­ментів з порушенням чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України (НБУ) мотивовано, з по­силанням на підстави, передбачені чинним законодавством України, повернути їх Клієнту.

2.1.3. Відмовляти Клієнту у видачі готівки на різні потреби У разі неподання ним попередньо заявки на отримання готівки.

ЗОЇ

2.1.4. Здійснювати безспірне стягнення та безакцентне спи­сання коштів з рахунка Клієнта у випадках, передбачених чин­ним законодавством України.

2.1.5. Отримувати від Клієнта плату за надані послуги.

2.2. Клієнт має право:

2.2.1.  Самостійно розпоряджатися коштами на своєму ра­хунку з додержанням вимог чинного законодавства, за винят­ком безспірного стягнення та безакцентного списання коштів.

2.2.2.  Отримувати готівкові кошти у межах касової заявки на отримання готівки і за умови наявності коштів на поточно­му рахунку у випадках, передбачених законодавством.

2.2.3.  Вимагати своєчасного і повного здійснення розра­хунків та інших обумовлених цим договором послуг.

2.3. Банк бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Належним чином виконувати умови цього договору.

2.3.2.    Своєчасно   здійснювати   розрахункові    операції відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в госпо­дарському обороті України.

2.3.3. Забезпечувати своєчасне зарахування коштів на раху­нок Клієнта.

2.3.4. Здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національно­го банку України.

2.3.5.  Видавати за вимогою Клієнта виписку з рахунка з поданням необхідних документів.

2.3.6.    Гарантувати   таємницю   операцій   за   рахунком Клієнта. Без згоди Клієнта довідки третім особам з питань проведення операцій на рахунку можуть бути надані лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

2.3.7. Надавати консультації Клієнту з питань застосування банківського законодавства та порядку здійснення розра­хунків.

2.3.8.  Проводити нарахування відсотків у розмірі __ %

річних за залишками вільних коштів на рахунку Клієнта і за­раховувати їх на рахунок Клієнта.

2.4. Клієнт бере на себе зобов'язання:

2.4.1.   Виконувати  вимоги  діючих  Інструкцій,  правил, інших нормативних актів Національного банку України з пи­тань здійснення розрахунково-касових операцій та надання звітності.

2.4.2.  Додержувати   принципів   організації безготівкових розрахунків, їх форм, стандартів документів і документообо-

302

роту, що впроваджені в господарський оборот України, та встановлених правил Порядку ведення касових операцій в на­родному господарстві України.

2.4.3. Щороку надавати Банку заявку-розрахунок для вста­новлення лімітів залишку готівки в касі.

2.4.4.  Узгоджувати строки видачі заробітної плати з Бан­ком і додержувати їх.

2.4.5.  Щокварталу надавати Банку за встановленою фор­мою касову заявку та інші звітні і прогнозні дані, необхідні для складання прогнозів касових оборотів Банку та визначення

потреби Клієнта у готівці не пізніше ніж за___днів до початку

кварталу, що планується.

2.4.6. Не пізніше наступного дня повідомляти Банк про всі помічені неточності або помилки у виписках з рахунка та інших документах або про невизнання (непідтвердження) підсумкового сальдо за рахунком.

2.4.7.   Повідомляти Банк про зарахування на рахунок Клієнта коштів, що йому не належать, і в 5-денний строк з дня надходження коштів на рахунок подати Банку платіжне дору­чення на перерахування коштів власнику.

2.4.8.  Своєчасно здійснювати оплату за виконані Банком операції і надані послуги.

N

3. ВЩПОВЩАЛЬШСТЬ СТОРІН

3.1.  За несвоєчасне (пізніше наступного дня після отриман­ня відповідного документа) чи неправильне списання з вини Банку суми з рахунка Клієнта, а також за несвоєчасне чи не­правильне зарахування суми, яка належить власнику рахунка,

Банк сплачує Клієнту штраф у розмірі____% несвоєчасно або

неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день про­строчення.

3.2. Клієнт за неповідомлення Банку протягом 5 днів після отримання виписки з рахунка про помилково зараховані на його рахунок суми сплачує Банку за кожний день прострочен­ня штраф у розмірі____неправильно зарахованої на рахунок

суми, що йому не належить.

' 3.3. За неодержання Клієнтом замовленої готівки з вини Банку або Клієнта винна сторона сплачує___% від замовле­ної суми.

3.4. За несвоєчасну сплату послуг Банку Клієнт сплачує йому пеню у розмірі___% за кожний день прострочення.

303

4. ФОРМИ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

4.1. Клієнт застосовує такі форми розрахунків: а)__________________

б)__________________

в)__________________

4.2.  Клієнт за розрахункові послуги Банку розраховується

(форма та порядок розрахунків)

в________________,_____________________________.

(строк)

4.3.    Оплата   за   касове   обслуговування   здійснюється відповідно до Порядку організації розрахунково-касового об­слуговування комерційними банками клієнтів у день отриман­ня з каси Банку готівки.

5. "ФОРС-МАЖОР"

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове аболіовне невиконання будь-якого з положень цього догово­ру, якщо це невиконання стало наслідком причин, що перебу­вають поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське без­ладдя і таке інше (далі — "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформу­вати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна зі сторін матиме право відмови­тися від подальшого виконання зобов'язань за цим догово­ром, і в такому разі жодна зі сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6. ПОРЯДОК ЗМІН ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ

6.1. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це іншій стороні за до­говором.

6.2.  Сторона, що одержала зміни та доповнення чи пропо­зицію про розірвання договору, повинна відповісти на неї не пізніше 20 днів після отримання пропозиції. Якщо сторони не

304

досягли згоди щодо розірвання договору, а також у разі неот­римання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, господарського суду (у разі, якщо сто­роною договору є фізична особа, порядок внесення змін та до­повнень до договору чи його розірвання встановлюється-сто­ронами при укладенні договору).

7. ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПОРІВ

7.1. Спори, що виникають протягом дії договору, вирішу­ються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди — в су­довому порядку.

8. ОСОБЛИВІ УМОВИ

а), б), в).

9. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

9,1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється за згодою сторін або у випадках, передбачених чинним законо­давством України.

10. ПОРЯДОК ЗАКРИТТЯ РАХУНКІВ

10.1.  Якщо протягом__місяців, з дня відкриття рахунка

або протягом__місяців з дати останньої операції не здійсню­ються операції, Банк має право порушити питання про за­криття рахунка і розірвання договору.

10.2. Клієнт має право порушити питання про закриття ра­хунка і розірвання договору в разі відсутності коштів на ко­респондентському рахунку Банку.

10.3.  Після закриття рахунка залишок на ньому має бути перерахований (на новий рахунок в іншому банку, в бюджет, в дохід банку).

11. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН

11.1. Юридична адреса та банківські реквізити Банку:____

11.2. Юридична адреса та банківські реквізити Клієнта:___

11.3. Цей договір складений у двох примірниках. Усі офор­млені та підписані примірники договору мають однакову юри­дичну силу.

Банк                                      Клієнт

М. П.                                       М. П.

305

КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР

Додаток б

м.

.200_р.

Територіальне управління Національного банку України в м._________________    в    особі    начальника    управління

-^______„________«____..^---------    9

(прізвище, ім'я, по батькові)

далі — "Національний банк України", що діє на підставі По­ложення про територіальне управління Національного банку України та доручення Національного банку України, з однієї сторони, та комерційний банк____

(назва банку)

далі — "Банк" в особі голови Правління.

(прізвище, ____, що діє на

ім'я, по батькові) підставі Статуту, з другої сторони, уклали що угоду про таке.

І. ПРЕДМЕТ УГОДИ

1.1.  Національний банк України надає Банку ломбардний

кредит у сумі________на строк до_____________на умовах

(але не більше ніж на ЗО днів)

забезпечення цінними паперами.

1.2.  На період користування ломбардним кредитом Банк надає Національному банку України право блокування обігу цінних паперів в обсязі одержаного кредиту.

2. УМОВИ КРЕДИТУВАННЯ

2.1.  Ломбардний кредит надається відповідно до Тимчасо­вого положення про порядок рефінансування Національним банком України комерційних банків під забезпечення цінних

паперів.

2.2.  Валюта кредиту зараховується Національним банком України на кореспондентський рахунок Банку.

2.3.  За користування ломбардним кредитом Банк сплачує Національному     банку    України    відсотки     в     розмірі

___________________одночасно з поверненням ломбардного

кредиту.

2.4.  За прострочену заборгованість за ломбардним креди­том Банк сплачує Національному банку України відсотки в розмірі_________

306

2.5. При настанні строку погашення заборгованості за лом­бардним кредитом відповідно до цього кредитного договору стягнення   відсотків   здійснюється   Національним   банком України з кореспондентського рахунка Банку в порядку, вста­новленому чинним законодавством. У разі відсутності або не­достатності   коштів   на   кореспондентському   рахунку   ко­мерційного банку залишок заборгованості за ломбардним кре­дитом та відсотки за ним погашаються за рахунок коштів від реалізації Національним банком України цінних паперів, на­даних йому в. забезпечення кредиту.

Отримані Національним банком України кошти направля­ються безпосередньо на погашення простроченого боргу. У разі, якщо кошти від реалізації цінних паперів перевищують суму боргу, залишок коштів перераховується на кореспонден­тський рахунок Банку.

У разі порушення Банком умов цього договору Національ­ний банк України стягує ломбардний кредит достроково та розглядає питання про можливість надання ломбардного кре­диту у майбутньому.

2.6.  Після погашення ломбардного кредиту Національний банк України здійснює розблокування рахунків ДЕПО ко­мерційного банку.

3. ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

Національний банк України зобов'язується:

3.1. Виконувати правила про надання ломбардного креди­ту, що встановлені Тимчасовим положенням.

3.2. Надати Банку ломбардний кредит під цінні папери, які передані    ним   в   забезпечення    кредиту    на    строк   до

3.3.  Своєчасно перераховувати суму ломбардного кредиту на кореспондентський рахунок Банку.

3.4.  Зберігати комерційну таємницю про ломбардні опе­рації Банку.

Банк зобов'язується:

3.5. Виконувати правила про надання ломбардного креди­ту, що встановлені Тимчасовим положенням.

3.6.  Сплатити Національному банку України за користу­вання     ломбардним     кредитом     відсотки     в     розмірі

3.7. Забезпечити своєчасне погашення одержаного кредиту та відсотків за його користування.

307

3.8.   Додержувати  встановлених  Національним  банком України економічних нормативів та норм обов'язкових ре­зервів.  Порушення цих  вимог може  бути підставою  для розірвання цього договору.

3.9.  Надавати за вимогою Національного банку України потрібні бухгалтерські та інші документи.

3.10. Передати цінні папери на суму_____грн. в забезпе­чення отриманого кредиту відсотків за його користування.

Серія

Номер

Перелік цінних паперів

1.____________________   ___________      ___________

2.____________________   ______________________

3.____________________    ___________      ___________

З.Л1. У разі падіння ринкової вартості цінних паперів до рівня, недостатнього для забезпечення кредиту, Банк передає Національному банку України додаткову їх кількість.

У разі невиконання Банком цієї умови Національний банк України має право на дострокове розірвання кредитного дого­вору.

4. ІНШІ УМОВИ УГОДИ

4.1.  В угоду можуть вноситися зміни у вигляді письмових доповнень, які підписані тими ж особами, що і сама угода.

4.2. Угода може бути розірвана з ініціативи будь-якої сто­рони із завчасним повідомленням про це за десять днів. У разі недосягнення згоди про розірвання угоди спір передається на розгляд господарського суду.

4.3. Дія цієї кредитної угоди закінчується після повного по­гашення ломбардного кредиту та відсотків за ним.

5. ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

5.1. Усі спори, які виникають протягом дії кредитної угоди, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення угоди спір передається на розгляд господарського суду.

ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН

Адреса територіального управління Національного банку України (підпис керівника)

"____"________200_ р.

Поштова  адреса  і  банківські реквізити комерційного банку (підпис керівника) (підпис гол. бухгалтера)

"____"________200_ р.

308

КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР

м. Київ Акціонерно-комерційний банк.

Додаток 7 ___200_р.

у подальшому іменується Банк, в особі___________________

що    діє    на    підставі    Статуту,    з    однієї    сторони,    та

__            -                      -...           —                                                                                                                       ...                     _             - -- --._                        »

в подальшому Іменується Позичальник, в особі, що діє на підставі_____з другої сторони, уклали цей договір про таке.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ 1.1. Банк надає Позичальнику кредит на.

(зазначити, на які цілі,

номер та дата договору)

у сумі_

строком.

(сума цифрами і словами) . місяців 3_____________ПО.

200__року зі сплатою.

. відсотків річних.

2. УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТУ

2.1.   На забезпечення зобов'язань за договором Банком прийнято:______..     ___________________    .       _________

(вказати конкретно: укладений договір застави, договір поруки

(гарантія), цінні папери, здані на зберігання в Банк, інші папери)

2.2.  Кредит, наданий банком, забезпечується всім належ­ним Позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

3. БАНК ЗОБОВ'ЯЗУЄТЬСЯ

3.1. Відкрити Позичальнику позичковий рахунок №_____

для видачі кредиту.

3.2.  Забезпечити Позичальника консультативними послу­гами з питань виконання договору.

3.3.  На підставі даних бухгалтерської звітності (місячної, квартальної) аналізувати кредитоспроможність Позичальни­ка, перевіряти забезпеченість та цільове використання кредиту і   вносити   пропозиції  про   подальші   відносини  з  Пози­чальником.

309

4. ПОЗИЧАЛЬНИК ЗОБОВ'ЯЗУЄТЬСЯ

4.1. Використати кредит на зазначені у договорі цілі і за­безпечити повернення одержаного кредиту та оплату нарахо­ваних відсотків із свого поточного рахунка №

(установа банку

. в таю строки.

Позичальника)

відповідно до строкових зобов'язань. Відсотки за кредит По­зичальник сплачує платіжним дорученням на рахунок доходів Банку №_____до 25 числа кожного місяця.

4.2.  Кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляти для оплати відсотків за кредит, — потім простро­ченої заборгованості. Сума, що залишилася, направляється для погашення кредиту.

4.3. За порушення строків повернення кредиту і відсотків за кредит сплачувати Банку додатково до встановленої відсоїко-

вої ставки за кредит пеню в розмірі_____вщсотків за кожний

день прострочення платежу.

4.4. Самостійно надавати Банку до___________________

(вказати строк)

бухгалтерський баланс, планові, звітні документи, зміни і до­повнення до угод поставки, реалізації об'єктів, що кредиту­ються, та інші матеріали для видачі, перевірки забезпечення кредиту і контролю за його використанням і поверненням.

4.5.  Періодично (_________) інформувати Банк про хід

виконання угоди.

4.6.  Надати Банку право самостійно стягувати відсотки у разі настання строків платежів і пені за несвоєчасну сплату відсотків.

4.7.  Надати Банку право після перевірки цільового вико­ристання кредиту стягувати штраф у розмірі______відсотків

від суми коштів, використаних не за цільовим призначенням.

5. БАНК МАЄ ПРАВО

5.1.  Дозволяти за клопотанням Позичальника в окремих випадках у разі наявності вільних кредитних ресурсів перене­сення строків повернення кредиту зі стягненням підвищено? відсоткової ставки в розмірі________відсотків річних.

5.2.  Проводити перевірку забезпечення банківських пози­чок на місці, а у разі потреби — і попередню перевірку застав­них можливостей Позичальника та третіх осіб, які гарантують повернення позички.

310

5.3. Проводити перевірку цільового використання кредитів на місці у Позичальника. У разі виявлення нецільового вико­ристання кредитів стягувати з Позичальника штраф у розмірі ________відсотків від суми нецільового використання.

5.4. У разі недодержання Позичальником умов кредитного договору розірвати договір і достроково стягнути кредит зі сплатою штрафу у розмірі_______відсотків від суми позички.

5.5. У разі недостатнього забезпечення кредитними ресур­сами обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією, повідомивши про це Позичальника за 7 днів до зупи­нення кредитування.

6. ПОЗИЧАЛЬНИК МАЄ ПРАВО

6.1.  Порушувати перед Банком питання про перенесення строків платежу у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин, пов'язаних з виконанням контрактів, угод за кредитним договором.

6.2. Достроково погашати кредит і сплачувати відсотки за кредит.

6.3.  Достроково розірвати договір, повністю повернувши одержаний кредит, включаючи відсотки за його користування, повідомивши про це Банк не пізніше ніж за 7 днів.

7. ОСОБЛИВІ УМОВИ

7.1. У разі відсутності коштів на поточному рахунку Пози­чальника відшкодування боргів Банку проводиться шляхом

f

(вказати конкретно: звернення стягнення на предмет застави, стягнення з га-ранта, поручителя тощо у встановленому чинним законодавством порядку)

7.2.  У разі зміни кредитної політики згідно з рішеннями Верховної Ради України, Національного банку України, а також Банку в договір за погодженням з Позичальником вно­сяться в десятиденний строк відповідні зміни з моменту вве­дення нових положень. За наявності розбіжностей сторін Банк пред'являє кредит до стягнення. У разі відсутності коштів кре­дит виноситься на рахунок прострочених позичок з нараху­ванням відсотків і пені відповідно до п. 4.2.

7.3.   Плата за кредит підлягає коригуванню при зміні облікової ставки Національного банку України.

7.4. У разі зміни національної грошової одиниці сума кре­диту підлягає перерахунку відповідно до чинного законодав­ства.

311

7.5.   Спірні питання за цим договором розглядаються згідно з чинним законодавством в арбітражному порядку.

7.6. Позичальник зобов'язується у триденний строк повідо­мити Банк про зміну юридичної та фактичної адреси, номера телефону.

7.7.  Зміни в договорі оформляються додатковою угодою сторін і є невід'ємною частиною угоди.

7.8.  Строк дії цього договору встановлюється з дня надан­ня кредиту і до повного погашення кредиту та відсотків за ним.

7.9. Особливі умови_________________________________

8. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА РЕКВІЗИТИ

Адреса Банку

(підпис керівника)

Поштова адреса і банківські реквізити Позичальника

- -   (підпис керівника)

(підпис головного бухгалтера)        (підпис головного бухгалтера)

.200_р.

.200_р.

м..

Додаток 8 ДОГОВІР ІПОТЕКИ

(земля, нерухоме майно, при якому земля)

_______             №____

дата.

Банк

ТЕЛЬ", в особі

_ , далі йменується "ЗАСТАВОДЕРЖА-

________________, який діє на підставі

Статуту, з однієї сторони, і______________________ , далі

іменується "ЗАСТАВОДАВЕЦЬ", в особі _____________ ,

який діє на підставі_________. • , з другої сторони, керу­ючись Законом України "Про заставу" та іншим чинним зако­нодавством України, уклали договір про таке:

1. На забезпечення зобов'язань, прийнятих ЗАСТАВО­ДАВЦЕМ за кредитною угодою від__________№________

(додаток №_____) ЗАСТАВОДАВЕЦЬ передає ЗАСТАВО-

ДЕРЖАТЕЛЮ в заставу майно згідно з заставним переліком (заставний перелік можна помістити безпосередньо в договорі або окремим додатком до договору).

312

Предмет застави, його індивідуальні особливості

Місце знаходження

Вартість, на підставі чого встановлена

Житловий будинок, цегляний, триповер­ховий, загальною площею 300 м . Копія технічного паспорта додається (додаток № )

м. Буча, вул. П.Са-гайдачного, 35/1

150 000 грн. За ба­лансовою  вартістю (додаток № )

2.  ЗАСТАВОДАВЕЦЬ заявляє, що предмет застави не пе­ребуває під арештом, не заставлений іншій особі і що він є власником цього майна, що підтверджується документально (додаток №     -      ).

(На підтвердження права ЗАСТАВОДАВЦЯ на власність подається копія свідоцтва чи іншого документа, завіреного нотаріально, бюро технічної інвентаризації, біржею — залеж­но від способу набуття права власності).

3. ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЬ має право:

3.1.   Перевіряти  документально  і  фактично  наявність, розмір і умови збереження предмета застави.

3.2.    Вимагати  віц   ЗАСТАВОДАВЦЯ   вжиття  заходів, необхідних для збереження предмета застави.

3.3. Вимагати від будь-якої особи припинення посягання на предмет застави, яке загрожує втратою або пошкодженням його. Якщо предмет застави втрачено не з вини ЗАСТАВО-ДЕРЖАТЕЛЯ і ЗАСТАВОДАВЕЦЬ його не відновив або за згодою ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЯ не замінив іншим майном такої самої вартості, ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЬ має право ви­магати  дострокового   виконання   забезпеченого  заставою зобов'язання.

4. ЗАСТАВОДАВЕЦЬ має право:

4.1.    Володіти   та   користуватися   предметом   застави відповідно до його призначення.

4.2. Достроково виконати основне зобов'язання.

4.3.  Реалізувати за письмовою згодою ЗАСТАВОДЕРЖА­ТЕЛЯ предмет застави з переведенням на набувача основного боргу, забезпеченого заставою.

4.4.  Передавати за письмовою згодою ЗАСТАВОДЕРЖА­ТЕЛЯ предмет застави в оренду.

313

5. ОБОВ'ЯЗКИ ЗАСТАВОДАВЦЯ:

5.1.  Вживати заходів для збереження предмета застави, проводити капітальний та поточний ремонти.

5.2.  На період фактичної дії цього договору страхувати за свій рахунок предмет застави у повному обсязі на користь ЗА-СТАВОДЕРЖАТЕЛЯ.

5.3.  У разі загибелі предмета застави надавати аналогічне за вартістю нерухоме майно чи, незалежно від настання терміну,  виконати зобов'язання в повному обсязі, або у відповідній частині.

5.4. Одержати згоду ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЯ на вчинення дій, пов'язаних зі зміною прав власності на предмет застави.

5.5.   Відшкодувати ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЮ в повному обсязі збитки, завдані несвоєчасним внесенням записів в Книгу запису застав неповними або неточними записами, а також ухиленням від обов'язку надати Книгу запису застав для ознайомлення. (ЗАСТАВОДАВЕЦЬ зобов'язаний вести Книгу запису застав встановленого чинним законодавством зразка, коли предметом застави є нерухоме майно, транс-гіортні засоби, товари в обороті або у переробці).

6.  Нотаріальне посвідчення здійснюється за рахунок ЗА­СТАВОДАВЦЯ.

7.   Наслідки порушення ЗАСТАВОДАВЦЕМ обов'язків щодо збереження майна:

7.1.  За порушення ЗАСТАВОДАВЦЕМ обов'язків щодо вжиття заходів, необхідних для збереження предмета застави, ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЬ має право вимагати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов'язання, звернувши стягнення на предмет застави.

7.2.  За порушення ЗАСТАВОДАВЦЕМ обов'язків щодо страхування предмета застави ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЬ має право вимагати дострокового виконання основного боргу або застрахувати предмет застави за свій рахунок, але в інтересах ЗАСТАВОДАВЦЯ зі стягненням з нього витрат по стра­хуванню.

8.  Ризик випадкової загибелі предмета застави несе влас­ник заставленого майна.

9.  Договір набуває сили з моменту його нотаріального посвідчення і може бути припинений:

9.1.  У разі виконання ЗАСТАВОДАВЦЕМ зобов'язань за кредитним договором від_________№________.

9.2. У разі загибелі заставленого майна.

314

9.3.  У разі придбання ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛБМ. права власності на заставлене майно.

9.4. У разі примусового продажу заставленого майна.

10.  Спори по договору підлягають вирішенню в госпо­дарському суді.

11. Питання, які виникають у ході виконання договору і які не    будуть   врегульовані   цим   договором,    вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

12.  Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави з моменту настання кінцевого строку пога­шення заборгованості, передбаченого кредитною угодою від ________№_____.

13.  Додатки 1, 2, 3, 4, 5,... є невід'ємною частиною цього договору.

13.1. Додаток 1 — копія кредитної угоди від______№___

між ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЕМ і ЗАСТАВОДАВЦЕМ.

13.2.   Додаток 2 — довідка відповідного структурного підрозділу органу державної влади про те, що предмет застави не занесено до Державного реєстру національного культурно­го надбання.

13.3.  Додаток 3 — копія страхового полісу на заставлене майно.

13.4.  Додаток 4 — висновки управління інженерно-еко­номічної експертизи банку щодо вартості та технічного стану будинку (чи іншого майна, яке є предметом іпотеки). Рекомен­дації по догляду за збереженням предмета застави.

13.5. Додаток 5 — довідка нотаріальної контори________

(правоохоронних органів)

про те, що предмет іпотеки не заставлений, не перебуває під арештом.

13.6.  Додаток 6 — довідка державних органів влади про розмір земельної ділянки, яка у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до законодавства України, пе­реходить до ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЯ.

13.7.  Додаток 7 — копія документа, який підтверджує право   власності  ЗАСТАВОДАВЦЯ   на  заставлене  майно (свідоцтво, видане нотаріальною конторою, бюро технічної експертизи, біржею, договір купівлі-продажу майна та ін.).

13.8. Додаток 8 — документ, на підставі якого врегульова­на вартість предмета іпотеки (державні прейскуранти, виписки з балансових відомостей та ін.).

315

14. Договір складений у трьох примірниках, які мають од­накову юридичну силу, по одному примірнику для ЗАСТАВО-ДЕРЖАТЕЛЯ, ЗАСТАВОДАВЦЯ і нотаріуса.

15. Юридичні адреси та розрахункові реквізити сторін:

ЗАСТАВОДАВЕЦЬ

(підпис)

ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЬ (банк)

М. П.

М. П.

. 200_ р.         "___"

(підпис)

. 200_ р.

ДОГОВІР ЗАСТАВИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Додаток 9

м. Київ Банк

№      .                               дата , далі іменується "Заставолержатель",

в особі

. який діє на підставі Статуту, з однієї

сторони, і

. далі іменується "Заставодавець", в

особі,

. який діє на підставі

з другої сторони, керуючись Законом України "Про заставу" та іншим чинним законодавством України, уклали договір про таке:

1. У забезпечення зобов'язань, прийнятих Заставодавцем за

кредитною угодою від____№___, Заставодавець передає За-

ставодержателю в заставу майно згідно з заставним переліком.

 

Найменування цінного папера,

Де зберігається

 

що передається в заставу (повна

(у Заставодержа-

нальна

пор.

назва, номер, серія, яким органом випущений, коли

теля, на депозиті нотаріальної

вартість

 

випущений, строк дії та ін.)

контори тощо)

 

 

 

 

 

2. Застава здійснюється шляхом передавального надпису (індосаменту) і вручення Заставодержателю індосованого цінного папера. (Укладення при цьому письмового договору застави є обов'язковим).

2.1. Купонні листи на виплату відсотків, дивідендів та інші доходи від зазначеного в цінному папері права є предметом договору застави. (Права Заставодавця чи Заставодержателя

316

на одержання відсотків, дивідендів та інших доходів врегу­льовуються в кожному конкретному випадку окремо).

3. Якщо предмет застави втрачено не з вини Заставодержа-теля і Заставодавець не замінив його іншим майном такої самої вартості, Заставодержатель має право вимагати достро­кового виконання забезпеченбго заставою зобов'язання.

4.  Заставодавець має право достроково виконати основне зобов'язання.

5.  Ризик випадкової загибелі предмета застави несе влас­ник заставленого майна.

6.  Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню, яке здійснюється   за   рахунок   Заставодавця.   (Ця   норма   не обов'язкова).

7.  Договір набуває сили з моменту його нотаріального посвідчення (або після передавання предмета застави Заставо-держателю) і може бути розірваний:

7.1. У разі виконання Заставодавцем зобов'язань за кредит­ним договором від________№_____.

7.2. У разі загибелі заставленого майна (якщо предмет за­стави не підлягає відновленню).

7.3.  У разі придбання Заставодержателем права власності на заставлене майно.

8. Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави з моменту настання кінцевого строку пога­шення заборгованості.

9. Спори по договору піддягають розгляду в господарсько­му суді.

10. Питання, які виникнуть у ході виконання договору і не будуть врегульовані цим договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

11.  Договір складений у двох (трьох) примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для Заставодержателя і Заставодавця (нотаріальній конторі).

12. Юридичні адреси та розрахункові реквізити сторін.

ЗАСТАВОДАВЕЦЬ

(підпис)

м. п.

. 200_ р.

ЗАСТАВОДЕРЖАТЕЛЬ

(підпис)

м. п.

.200_ р.

317

ГАРАНТІЙНЕ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Додаток 10 \

"____"__________200_ р.

м. Київ, Україна

Ми повністю усвідомлюємо, що згідно з контрактом (уго­дою) від "___"__________200_ Р- (надалі іменований "Кре- ;

дитна Угода"), який укладено між__________

(далі іменується "Позичальник") та__________

(далі іменується "Кредитор"), Кредитор надає Позичальнику ',

позику в розмірі__________________________

(сума словами)

Позичальником за вказаним кредитом виступає.

(повна

Голова Правління Національного банку України

(підпис)

М. П.

. 200_ р.

юридична адреса)

Висновки щодо окупності проекту (реальні джерела сплати кредиту) та гарантію її оплати ^надав банк Позичальника

1. Ми, від імені і за дорученням держави Україна, відповідно надаємо особисту, безвідмовну і безумовну гарантію сплати на користь кредитора і, відповідно, зобов'язуємося сплатити за будь-яких обставин, незалежно від будь-яких причин, своєчасно, на першу вимогу Кредитора будь-яку суму за звітом у разі, якщо Позичальник  не  виконав  свої зобов'язання за  платежами відповідно до Кредитної Угоди.

2.  Наші платіжні зобов'язання за цією Гарантією в цьому випадку не залежать від юридичної законності і набуття чин­ності Кредитній Угоді, від використання прав у суді чи перед \ судом, від будь-яких вимог на сплату чи інших заходів, що за­стосовуються проти Кредитора.

3.  Наші платіжні зобов'язання за цією Гарантією будуть виконуватись тільки у разі і в межах несплаченої заборгова­ності шляхом переказу без будь-яких відрахувань Кредитору

на рахунок________________________________________в

банку________________________________.

318

ГАРАНТІЙНИЙ ЛИСТ

Найменування організації гаранта______

Найменування організації Позичальника. Найменування установи банку гаранта.

Додаток 11

Найменування установи банку Позичальника.

Гарантуємо погашення позичок наданих і тих, що будуть надані в період до__________Вашою установою банку вказа­ному Позичальнику на придбання______________________в

(вид позички)

сумі.

(цифрами і словами)

У разі несплати вказаних позичок Позичальником надаємо право банку для попереднього попередження зробити пога­шення кожної несплаченої позички своїм розпорядженням з

нашого рахунка № .. ________в установі банку гаранта або

будь-якого іншого рахунка, або шляхом звернення стягнення на інші цінності, що нам належать.

Дія гарантії припиняється після погашення відповідних по­зичок. Останній строк гарантії до_______________________.

Керівник організації (підпис)

М. П.

Головний бухгалтер (підпис)

. 200_ р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом ФДМУ № 959 від 2S.07.95 р.

Додаток 12

ДОГОВІР

про обслуговування комерційним банком посередника,

що надає послуги щодо розміщення приватизаційних

майнових сертифікатів

Посередник "_

(далі — Посередник) в особі____________________________

(посада) (прізвище, ім'я та ло батькові)

який(а) діє на підставі статуту Посередника, з однієї сторони, комерційний банк "______________________" (далі — Банк) в

319

особі___________________________:_____________________

(посада) (прізвище, ім'я та по батькові)

який(а) діє на підставі статуту Банку, з другої сторони, уклали цей Договір про таке*:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1.  Посередник доручає, а Банк зобов'язується здійснюва­ти такі банківські операції**_________;____________________

1.2.  У разі потреби на окремі види банківських операцій сторони можуть укласти додатковий договір.

2. ПРАВА ПОСЕРЕДНИКА

2.1.   Отримувати від Банку інформацію про виконання своїх письмових розпоряджень щодо здійснення банківських операцій.

2.2. Інші права:_________________^_________.

3. ОБОВ'ЯЗКИ ПОСЕРЕДНИКА

3.1.  Надавати Банку письмові розпорядження щодо пред~ мета Договору відповідно до вимог, встановлених норматив­ними документами Національного банку та Фонду державно­го майна України.

3.2.  Передати Банку копію дозволу (ліцензії) Фонду дер­жавного майна України на право здійснення посередницької діяльності з приватизаційними паперами.

3.3.  Відшкодовувати витрати Банку, пов'язані з виконан­ням його функцій, згідно з протоколом узгодження ціни за надані послуги. Протокол узгодження ціни за послуги, що надаються, є невід'ємною частиною Договору. Перерахування

коштів Банку здійснюється до "____" числа кожного місяця

шляхом оплати платіжних документів, що подаються Банком.

3.4. Інші обов'язки:_____________________________.

* Дія цього договору не поширюється на:

— довірчі товариства;

—  Інвестиційні фонди, що мають дозвіл на роботу з приватизаційними паперами,

—  інвестиційні компанії, що мають закриті взаємні фонди;

—  банки.

** Предметом договору можуть бути операції щодо зберігання приватизаційних паперів у готівковій формі, ведення рахунків з акумуляції приватизаційних коштів, здійснення розрахунків з приватизаційними паперами у безготівковій формі.

320

4. ПРАВА БАНКУ

4.1.  Припиняти за поданням державних органів привати­зації ведення рахунків Посередника у разі порушень вимог, встановлених нормативними документами Фонду державного майна України.

4.2.  Не виконувати доручені операції, якщо документи, одержані від Посередника, не відповідають вимогам, визначе­ним   нормативними   документами   Національного    банку України.

4.3. Вносити пропозиції Посереднику з питань його діяль­ності та брати участь у їх розгляді.

4.4.  Вимагати відшкодування витрат, пов'язаних з вико­нанням Договору.

4.5. Інші права Банку:____________________^__________.

5. ОБОВ'ЯЗКИ БАНКУ

5.1. Відкрити для здійснення банківських операцій такі ра­хунки: _______________________________________________

(назви рахунків)

Відкриття рахунків для акумулювання приватизаційних коштів і здійснення операцій за цими рахунками Банк розпо­чинає лише після отримання від Посередника копії ліцензії Фонду державного майна України на право здійснення посе­редницької діяльності з приватизаційними паперами. З момен­ту передавання копія ліцензії стає невід'ємною частиною До­говору.

5.2. Здійснювати банківські операції на підставі письмових розпоряджень Посередника.

5.3.  Не проводити ніяких операцій з приватизаційними коштами Посередника, які суперечать чинному законодавству або не регламентовані цим Договором та розпорядженнями Посередника.

5.4. Зберігати конфіденційну інформацію, а також таку, що становить    комерційну    таємницю    Посередника.    Відпо­відальність посадових осіб у разі розголошення цих даних виз­начається чинним законодавством України.

5.5.   Надавати  Посереднику  до  "____"  числа  кожного

місяця  платіжні документи  для  відшкодування  витрат за здійснені банківські операції.

5.6. Інші обов'язки Банку:_________________________.

11 (Co,

321

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

6.1.  Кожна сторона зобов'язується виконувати свої обо­в'язки належним чином, сприяти іншій стороні у їх виконанні.

6.2.   Сторона, яка порушила зобов'язання, зазначена в цьому Договорі, має усунути ці порушення.

6.3.  Збитки, завдані Посереднику або Банку у разі невико­нання або неналежного виконання ними обов'язків, згідно з умовами укладеного між ними Договору відшкодовуються у порядку, визначеному чинним законодавством України.

6.4.  Банк не несе відповідальності перед Посередником за умови, якщо збитки є наслідком дій, проведених згідно з пись­мовим розпорядженням Посередника.

7. ІНШІ УМОВИ

7.1.  Спори, які виникають у ході виконання сторонами цього Договору і не врегульовані ним, підлягають розгляду в господарському суді.

7.2. Зміни до умов Договору вносяться після взаємної до­мовленості, оформленої у письмовій формі, шляхом внесення доповнень до цього Договору.

7.3. В усьому іншому, що не передбачено Договором, сто­рони керуються чинним законодавством.

8. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

8.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до "___"__________200_ р.

8.2. Договір може бути розірвано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

8.3. У разі розірвання цього Договору в установленому поряд­ку Банк в тижневий строк передає Посереднику або перераховує Банку правонаступнику залишки приватизаційних коштів, що на­лежать Посереднику, на рахунки, попередньо ним повідомлені.     ••

8.4.  У разі припинення дії Договору Банк має право на компенсацію всіх своїх витрат відповідно до Договору раніше,J ніж він поверне приватизаційні кошти Посередника.

8.5.  Строк дії Договору може бути подовжено на підставі письмової згоди сторін.

ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН: Посередник                                 Банк

М. П.

(підпис)

М. П.      (підпис)

Додаток до цього договору:

— копія ліцензії Фонду державного майна України на право здійснення посередницької діяльності з приватизаційними папе­рами (копія ліцензії подається у Банк після її отримання);

— протокол узгодження ціни за послуги, що надаються.

322

Додаток 13 ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Фонду державного майна України і Національного банку України № 583/30 вщ 24.12.93 р.

ДОГОВІР

на обслуговування комерційним банком довірчого товариства

м.

.206_р.

Довірче товариство "_

(далі — Товариство), в особі__________________________

(прізвище, ім'я та по батькові)

який діє на підставі статуту Товариства, з однієї сторони, і ко­мерційний банк"___________________________" (далі Банк)

в особі______________________________________________

(посада)

(прізвище, ім'я та по батькові)

який діє на підставі статуту Банку, з другої сторони, уклали цей Договір про зазначене нижче.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Товариство доручає, а Банк зобов'язується проводити такі банківські операції:_________________________

1.2. Товариство згідно з умовами Договору передає, а Банк приймає на зберігання такі види майна: __..........._        _______

(грошові кошти,

цінні папери, документи, що засвідчують право власності довірителів)

Передавання майна на зберігання до Банку провадяться на підставі підписаних сторонами актів прийняття-передавання, які повинні містити:

опис майна, переданого на зберігання, його вартість (відповідно до домовленості сторін, оцінки аудиторської фірми, чинних нормативних актів), дату та місце передавання, інші умови.

* Предметом договору можуть бути операції щодо; відповідального зберігання грошових коштів, приватизаційних та цінних паперів, а також інших документів, що засвідчують право власності Товариства і його довірителів; ведення рахунків Товариства і його довірителів за письмовим розпорядженням довірених осіб; користування коштами та цінними паперами за угодою з Товариством.

11*

323

З моменту підписання акт прийняття-передавання є невід'ємною частиною цього Договору.

1.3. У разі потреби на окремі види банківських операцій сторони можуть укласти додатковий договір.

2. ПРАВА ТОВАРИСТВА

2.1.  Встановлювати умови зберігання майна у Банку. Ці умови мають такий зміст:______________________________.

2.2.  Отримувати від Банку інформацію щодо виконання своїх розпоряджень.

2.3. Інші права Товариства:__________________________.

3. ОБОВ'ЯЗКИ ТОВАРИСТВА

3.1.  Надавати Банку письмові розпорядження щодо пред­мета Договору. Розпорядження оформляються відповідно до вимог чинного законодавства України.

3.2.   У тримісячний строк після реєстрації Товариства повністю сплатити внески засновників до статутного фонду.

3.3. Передавати Банку копію дозволу (ліцензії) Фонду дер­жавного майна України на право здійснення представницької діяльності з приватизаційними паперами.

3.4.  Надати Банку належним чином засвідчені копії уста­новчих документів Товариства "(статуту, установчого догово­ру, реєстраційного свідоцтва), а також повідомляти Банк про всі зміни і доповнення, які вносяться до статутних документів Товариства і до складу довірених осіб, в 5-денний строк з мо­менту внесення їх до державного реєстру, якщо ці зміни потре­бують перереєстрації Товариства, а в інших випадках з момен­ту їх прийняття.

3.5.  Відшкодувати витрати Банку, пов'язані з виконанням

його функцій залежно від____________________________

(кількість або сума здійснених операцій, строк зберігання майна, інші показники)

____(грн., відсотків).

у розмірі__________:_______________

(цифрами та словами)                                                 «

Перерахування коштів Банку здійснюється до "___" числа

кожного місяця шляхом оплати платіжних документів, що подаються Банком.

3.6. Надати Банку згідно з чинним законодавством України картки зразків підписів на довірених або уповноваже­них осіб, які мають право Д5==лг; розпорядження від імені То-

324

вариства на здійснення операцій з його майном та майном довірителів.

3.7. Інші обов'язки Товариства:______________________.

4. ПРАВА БАНКУ

4.1.   Припиняти ведення рахунків Товариства, якщо у тримісячний строк після його реєстрації засновники повністю не внесли кошти до статутного фонду Товариства.

4.2.  Не виконувати доручені операції, якщо документи, одержані від Товариства, не відповідають вимогам чинного законодавства України.

4.3.  Вносити пропозиції Товариству з питань його діяль­ності та брати участь у їх розгляді.

4.4. За письмовим розпорядженням Товариства проводити

операції з використанням вільних_______________________

(грошових коштів та цінних, паперів)

4.5.  Вимагати відшкодування витрат, пов'язаних з вико­нанням Договору.

4.6. Інші права Банку:______________________________

5. ОБОВ'ЯЗКИ БАНКУ

5.1.  Відкривати для здійснення банківських операцій такі

банківські рахунки*:_________,________________________

(назви рахунків)

5.2.  Здійснювати банківські операції згідно з чинним зако­нодавством України, на підставі письмових розпоряджень То­вариства, узгоджених усіма довіреними особами, якщо інше не передбачено установчим договором Товариства.

5.3.   Забезпечувати зберігання та своєчасне повернення

майна Товариства і його довірителів у строк_________днів з

моменту звернення Товариства.

5.4.  Не проводити ніяких операцій з майном Товариства і його довірителів, які суперечать чинному законодавству або не регламентовані цим Договором та розпорядженнями Това­риства.

* Відкриття рахунків .для акумулювання приватизаційних паперів і здійснення операцій за цими рахунками Банк розпочинає лише після отримання від Товариства копії ліцензії Фонду державного майна України на право здійснення представницької діяльності з приватизаційними паперами. З моменту передачі копія ліцензії стає невід'ємною частиною цього Договору.

325

5.5. Зберігати конфіденційну інформацію, а також таку, що становить    комерційну    таємницю    Товариства.    Відпові­дальність посадових осіб у разі розголошення цих даних виз­начається згідно з чинним законодавством України.

5.6.  Надавати Товариству до "___" числа кожного місяця

платіжні документи для відшкодування витрат за здійснені банківські операції.

5.7. Інші обов'язки Банку:________________________.

6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

6.1.    Кожна   сторона   зобов'язується   виконувати   свої обов'язки належним чином, сприяти іншій стороні у їх вико­нанні.

6.2.  Сторона, яка порушила зобов'язання відповідно до цього Договору, повинна усунути ці порушення.

6.3.  Сторони несуть матеріальну відповідальність за неви­конання або неналежне виконання своїх обов'язків. Збитки, що заподіяні Товариству або Банку у цьому разі, відшкодову­ються   у   порядку,   визначеному   чинним   законодавством України.

6.4.   Банк не несе відповідальності перед Товариством, якщо збитки є наслідком дій, вчинених відповідно до письмо­вих розпоряджень Товариства.

7. ІНШІ УМОВИ

7.1.  Сяори, що виникають у ході виконання сторонами цього Договору, які не врегульовані його умовами, підляга­ють розгляду у порядку, встановленому чинним законо­давством.

7.2. У всьому іншому, що не передбачено Договором, сто­рони керуються чинним законодавством України,

7.3. Додаткові умови:______________________________

8. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ

8.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до "___"________200_ р.

8.2. Договір може бути розірвано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

8.3. У разі розірвання цього Договору в установленому по­рядку Банк в тижневий строк передає Товариству або Банку-

326

правонаступнику майно, що перебуває на відповідальному зберіганні, а також перераховує залишки коштів, які належать Товариству та його довірителям, на рахунки, попередньо повідомлені Товариством.

8.4.  У разі припинення дії Договору Банк має право на відшкодування своїх витрат щодо цього Договору раніше ніж він поверне Товариству його майно, згідно з домовленістю між сторонами. Відшкодування не може проводитись за раху­нок майна довірителів.

8.5. Зміни до умов Договору вносяться за взаємною домов­леністю сторін у письмовій формі.

8.6.  Строк дії Договору може бути подовжений на наступ­ний рік на підставі письмової угоди сторін.

ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН: Товариство                                 Банк

(підпис)

м. п.

(підпис)

м. п.

ДОГОВІР оренди обладнання (лізинг)

м.

БАНК.

в особі директора_____________________ _

що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і

ОРЕНДАР.

в особі________________________________

Додаток 14

. 200_ р.

.200_ р.

що діє на підставі довіреності №___від "__„" ___

з другої сторони, уклали цей Договір про таке:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. БАНК передає, а ОРЕНДАР бере у тимчасове воло­діння та користування таке майно:

327

Найменування

Кількість

Вартість за одиницю, грн.

Строк амортизації

1.

 

 

 

2.

 

 

 

3.

 

 

 

4.

 

 

 

5.

 

 

 

6.

 

 

 

Усього в оренду передається зазначене майно на загальну суму_________грн.

1.2.  Майно, зазначене в пункті 1.1 цього Договору, БАНК придбаває у підприємства-постачальника за свій рахунок на умовах,   раніше   узгоджених   між   ОРЕНДАРЕМ   і   під-приємством-постачальником.

1.3. Майно, що передається в оренду, є власністю БАНКУ.

2. МЕТА І ПОРЯДОК ОРЕНДИ

3. ПОРЯДОК ПЕРЕДАВАННЯ МАЙНА В ОРЕНДУ

3.1. БАНК передає ОРЕНДАРЮ права пред'являти вимоги до підприємства-постачальника за строками, якістю та комп­лектністю поставки обладнання, що орендується.

3.2.   Після укладення договору поставки майна БАНК своєчасно повідомляє про це ОРЕНДАРЯ та передає остан­ньому всю необхідну для отримання майна документацію.

3.3. ОРЕНДАР протягом______днів з дня отримання об­ладнання, що орендується, подає БАНКУ копію акта його приймання та введення в експлуатацію.

3.4.    Порушення   підприємством-постачальником   вимог щодо якості та комплектності поставки обладнання, що орен­дується, не звільняє ОРЕНДАРЯ від виконання зобов'язань за цим Договором.

328

4. СТРОК ОРЕНДИ

4.1.  Майно вважається переданим ОРЕНДАРЮ з моменту підписання акта приймання.

4.2.   Строк оренди становить ___ з моменту прийняття

майна, що орендується, за актом приймання.

4.3.  Строк оренди може бути скорочений лише за згодою сторін.

5. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ

5.1.  Орендна плата вноситься ОРЕНДАРЕМ у такому по­рядку (з урахуванням ПДВ):

200_ р___________________________________

200_р.________________________________

200_р.________________________________

200_ р.________________________________

Усього:________________________________

5.2.      Внесення     орендних     платежів     ОРЕНДАРЕМ здійснюється щокварталу рівними частками в розмірі 1/4 від річної суми орендної плати не пізніше_________числа остан­нього місяця кварталу.

5.3.  Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок БАНКУ.

5.4.  Орендна плата за узгодженням сторін може вноситися в натуральній абр змішаній формі, продуктами харчування, товарами, послугами.

5.5.  Розмір орендної плати може бути змінений за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством.

6. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ БАНКУ

6.1. БАНК має право здійснювати перевірку порядку вико­ристання ОРЕНДАРЕМ майна, що орендується, відповідно до умов цього Договору.

7. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОРЕНДАРЯ

7.1. Ризик випадкової повної або часткової втрати або псу­вання майна, що орендується, лежить на ОРЕНДАРІ.

7.2. ОРЕНДАР зобов'язаний застрахувати майно, що орен­дується, протягом_______днів після його отримання.

329

7.3. ОРЕНДАР також зобов'язується:

—   використовувати  майно,  що   орендується,  за  його цільовим призначенням відповідно до п. 2 цього Договору;

— своєчасно вносити орендні платежі;

— утримувати майно, що орендується, відповідно до стан­дартів, технічних умов та іншої документації щдприємства-ви-готовлювача;

— нести всі затрати з експлуатації, технічного обслугову­вання, ремонту майна;

— здійснювати за власний рахунок капітальний та поточ­ний ремонт майна, що орендується.

7.4. ОРЕНДАР має право здавати майно, ЩО орендується, у суборенду за згодою ОРЕНДОДАВЦЯ.

8. ПОРЯДОК ПОВЕРНЕННЯ МАЙНА ОРЕНДОДАВЦЮ

8.1.  Після закінчення строку оренди за цим Договором

ОРЕНДАР зобов-'язаний протягом___повернути майно, що

орендується, ОРЕНДОДАВЦЮ за актом.

8.2.   Майно,  що орендується,  повинно бути передано ОРЕНДОДАВЦЮ у справному стані з урахуванням нормаль­ного зносу.

8.3.  Майно, що орендується, може бути також придбане ОРЕНДАРЕМ у БАНКУ у власність за ціною, що визна­чається додатковою угодою сторін.

8.4. У випадку, коли ОРЕНДАР здійснив за власний раху­нок та за згодою ОРЕНДОДАВЦЯ поліпшення, невіддільні

без шкоди для майна^ wo орендується, він____(має» не має)

право після припинення договору на відшкодування вартості цих поліпшень-

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

9.1. ОРЕНДАР несе перед БАНКОМ таку відповідальність: за цим Договором:

— у разі неповідомлення БАНКУ протягом ___ днів про отримання майна, що орендується, сплачує штраф у розмірі

— у разі прострочення в прийнятті майна, що орендується,

сплачує пеню в розмірі________від вартості майна за кожен

день прострочення;

— у разі прострочення по сплаті орендних платежів спла­чує пеню в розмірі _____ від суми боргу за кожен день про-; етрочення;

330

— у разі нецільового використання майна, що орендується, сплачує штраф у розмірі____від суми договору.

10. ПІДСТАВИ ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ ДАНОГО ДОГОВОРУ

10.1. Цей Договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна зі сторін система­тично порушує умови договору і свої зобов'язання.

10.2. Інші підстави:________________________________

11. ОСОБЛИВІ УМОВИ ЦЬОГО ДОГОВОРУ

12. ІНШІ УМОВИ

12.1. Цей Договір складено у двох оригінальних примірни­ках, по одному для кожної зі сторін.

12.2. У випадках, не передбачених цим Договором, сторо­ни керуються чинним цивільним законодавством.

12.3.  Усі виправлення за текстом цього Договору мають юридичну силу лише за взаємного їх посвідчення представни­ками сторін у кожному окремому випадку.

13. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ, ПІДПИСИ СТОРІН

М. П.

M.IL

ДОГОВІР

пре проведення рацтхушговнх операцій через факторинг

м.

Додаток 15

_200_р.

(назва комерційного банку)

який називається «Банк», в особі керівника.

(ярЬшпце, «м'я та по батькові, досада)

з одного боку, та_____________________________

(нива госпоргану)

який називається "Підприємсдва", в особі керівника.

331

(прізвище, ім'я та по батькові, посада) з другого боку, уклали цей договір про таке.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Банк має право придбати у Підприємства право вимо­ги за поставки товарів та надані послуги, строки сплати за які минули (прострочена дебіторська заборгованість) та по поточ­них розрахунках.

1.2. Банк бере на себе ризик за проведення такої розрахун­кової операції.

2. ПРАВА СТОРІН

Банк має право:

2.1.  На прохання Підприємства (постачальника), незалеж--но від місця відкритого йому поточного рахунка, брати на себе право на одержання від його покупців прострочених пла­тежів за відвантажену продукцію та надані послуги за плату ______% від суми простроченої заборгованості.

2.2. В окремих випадках:

бере на себе право на одержання від його покупців пла­тежів за відвантажену продукцію та надані послуги по поточ­них розрахунках, за плату______від суми платежу.

2.3.  Підприємство має право при тимчасових фінансових труднощах звернутися до будь-якого комерційного банку за одержанням фінансової допомоги через факторинг.

3. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ СТОРІН

3.1. Банк зобов'язується:

Перерахувати Підприємству при наданні йому послуг за ,

рахунок коштів факторингу в розмірі, зменшеному на______%

від суми, яка буде сплачена покупцем.

3.2.  Самостійно надалі закінчувати розрахунки з покуп­цями за продукцію, відвантажену Підприємством та надані ним послуги.

3.3. Підприємство зобов'язується:

При одержанні на свій рахунок коштів від покупців, рахун- v. ки яких були продані банку, перерахувати Банку всю суму та „ нараховану пеню за весь період простроченого боргу.

3.4.  Надати Банку всі необхідні відомості щодо покупців, які несвоєчасно проводять розрахунки.

ч,

332

4. ОСОБЛИВІ УМОВИ

5. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ТА ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН

5.1. Договір набуває чинності з______________200__ р.

(число, місяць)

і ДІЄ ДО_______________________200_р.

(число, місяць)

5.2. Договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін.

5.3. Юридичні адреси сторін:

Банк___________________________________________

(назва, поштова адреса, кореспондентський рахунок, телетайп)

Підприємство_________________________________________

(назва, поштова адреса, поточний рахунок,

банк, у якому обслуговується) Банк                                             Підприємство

(підпис, розшифровка підпису)           (підпис, розшифровка підпису)

М.П.                                       М.П.

Додаток 16 ДОГОВІР про проведення факторингових операцій

м.______________                               "___"_________200_р.

1. Банк__________________в особі______________________

(найменування банку)                  (найменування боржника)

(прізвище, Ім'я, по батькові)

Що називається в подальшому «Фактор-банк», з одного боку, і ----------______________в особі______________________,

333

діючого на підставі___________________________________,

що називається в подальшому «Постачальник», з другого боку, уклали даний договір про проведення факторингової операції за такими платіжними вимогами_________________

(зазначити їхні реквізити і суму платежу)

2.  Відповідно до даного договору Постачальник передає Фактор-банку право вимоги платежу за вказаним платіжним документом.

3. Факторбанк відшкодовує Постачальнику частину суми платежу за цими платіжними вимогами у розмірі________гри.___коп.

(словами)

а також із надходженням коштів від Платника перераховує постачальнику решту частини платежу за поставлені товари у

розмірі_____________грн.__коп.

(словами)

Примітка. В договорі може бути передбачено негайне відшкодування Постачальнику повної суми, * вказаної у платіжній вимозі.

4. За здійснення факторингової операцїї Фактор-банк стягує з Постачальника плату в розмірі_______________грн.__коп.

(словами)

Розмір плати *встановлюється з урахуванням суми платіжних вимог, указаних у даній угоді, і згаданого строку оплати їх Покупцем.

5. Факторингові операції здійснюються за рахунок власних коштів Фактор-банку.

6.   При здійсненні факторингової операції відступленвя Фактор-банку права одержання платежу за акцептованими Платником платіжними вимогами проводиться після одер­жання Постачальником від банку-шіатника повідомлення про те, що у платника немає коштів.

Факторингові операції не можуть проводитися за пла­тіжними вимогами, пред'явленими бюджетним організаціям, збитковим і низькорентабельним підприємствам, а також до рахунків на фінансування капітальних вкладень.

Примітка При укладенні договору банк повинен підходи­ти диференційовано до проведення таких факторингових опе­рацій з врахуванням вимог до ліквідності балансу, а також кредитоспроможності боржника. При необхідності Фактор-банк може робити запит у банку Платника про фінансовий стан Підприємства-платника. У цьому разі Постачальник подає Фактор-банку такі документи:

334

— копію платіжної вимоги, виставленої на Покупця;

—  повідомлення банку-Ішатника про несплату платіжної

вимоги;

—  телеграму банку, який обслуговує Платника, котра містить інформацію про проведення факторингової операції і вказівку замінити у платіжній вимозі найменування банку і номер рахунка Постачальника на реквізити Фактор-банку.

7.  За    домовленістю    сторін    платіжні    вимоги    на підприємства-покупців можуть виписуватися Постачальником товарів від свого імені, але із зазначенням у них реквізитів Одержувача коштів Фактор-банку для подання в установу цього банку в загальновстановленому порядку.

8.  Факторингові операції оформляються Фактор-банком за меморіальними ордерами в двох примірниках. Перший примірник після проведення бухгалтерських операцій за ра­хунками поміщається в документи дня, другий примірник в ус­тановленому порядку направляється Постачальнику.

9.  Фактор-банк не несе відповідальності за невиконання договірних зобов'язань щодо поставок між Постачальником і Покупцем, товарів.

10. У разі надходження повної або часткової відмови від акцепту за платіжною вимогою, оплаченою Фактор-банком, Постачальник зобов'язаний відшкодувати йому кошти за не-акцептованї покупцем платіжні доручення.

За Фактор-банк

(підпис) Дата, печатка

За Постачальника

(підпис) Дата, печатка

Поштова адреса і банківські        Поштова адреса і банківські реквізити Фактор-банку               реквізити Постачальника

335

ДОГОВІР ПОРУКИ

Додаток 17

м..

(назва поручителя) в особі______________

"___" __________200_р.

_, що іменується надалі "Поручитель",

го боку, та банк "j в особі_________

_, який діє на підставі Статуту, з одно-_", що іменується надалі "Кредитор",

__, який діє на підставі Статуту і

_____200_ p., злругого боку, уклали

довіреності від __ _____

цей договір про таке:                               \

1. Поручитель зобов'язується перед Кредитором відпо­відати за виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, наданого Кредитором__________________________________

(назва Позичальника) на________________________________________гривень строком

(призначення кредиту в сумі) до 200 p., а також належних процентів за його вико­ристання в установлений строк у розмірі____% річних, перед­бачених кредитним договором між Кредитором і Позичальни­ком у повному обсязі, гривень.

2.  Поручитель несе солідарну відповідальність з Пози­чальником перед Кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором, складеним між Кредитором і Пози­чальником.

3.  Відповідальність Поручителя за цим договором обме­жується зазначеною сумою кредиту та нарахованими за ним процентами, передбаченими кредитним договором між Креди­тором та Позичальником.

4.  У разі невиконання Позичальником зобов'язань за кре­дитним договором у строк, зазначений у кредитному договорі, Поручитель погашає заборгованість Позичальника за першою вимогою Кредитора протягом 5 днів.

5.  При виконанні Поручителем зобов'язань щодо повер­нення кредиту, нарахованих процентів за користування ним, передбачених кредитним договором, Кредитор зобов'язується переуступити йому свої права вимоги до Позичальника та пе­редати документи, які підтверджують ці права в розмірі вико­нання Поручителем зобов'язання.

6.  Дія цього договору припиняється після погашення По­зичальником або Поручителем зазначеного кредиту та про­центів за ним.

336

7.  Поручитель не має права без дозволу Кредитора в од­носторонньому порядку відмовитися від прийнятих на себе зобов'язань за цим договором або змінити його умови.

8.  Спори, що випливають з цього договору, вирішуються відповідно до чинного законодавства судом або господарсь­ким судом за належністю спору або вибором сторін.

^. Цей договір є невід'ємною частиною кредитного дого­вору від "____"__________200__р. №________, складений у

2 примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберіга­ються по одному примірнику у Поручителя і Кредитора.

10. Адреси сторін та їх банківські реквізити.

Кредитора:.

Поручителя:.

У разі зміни адреси або банківських реквізитів сторони зобов'язуються в триденний строк поінформувати одна одну про їх зміну.

Кредитор:

Керівник:__________

(підпис)

Головний бухгалтер:.

Поручитель: Керівник:.

(підпис) Головний бухгалтер:.

(підпис)                                                     (підпис)

Примітка. Кредитування Позичальника проводиться після одержання договору поруки.

Додаток 18

до Положення про міжбанківські розрахунки за операції, що здійснюються із застосуванням банківських платіжних карток міжна­родної платіжної системи VISA International

ДОГОВІР

про інформаційно-розрахункове обслуговування банку за операціями з картками міжнародних платіжних систем

м. Київ

далі — Банк, в особі. яка діє на підставі__

.200_ р. _ банк,

та Національний банк України, що іменується надалі НБУ, в

особі________________________________________________,

яка діє на підставі_____________________________________,

далі — Сторони, уклали цей Договір про таке.

337

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1.   НБУ надає Банку інформаційну, розрахункову та технічну інформацію про роботу з картками міжнародної платіжної системи VISA International:

—  виконання функцій клірингу та розрахунків (Clearing and Settlement) за внутрішніми траизакціями.

(Внутрішня транзакція означає будь-яку транзакцію із за­стосуванням карток міжнародної платіжної системи VISA In­ternational між банками — членами цісї системи, які е резиден­тами України);

— виконання функцій заміщення емітента (Stand In Proces­sing) за внутрішніми транзакціями.

1.2.   Сторони діють на підставі Угоди про підтримку внутрішнього міжбанківського процесиигу на основі системи TOPAZ, від 23.07.98 між комерційними банками — членам» VISA International, НБУ та VISA International.

2. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

2.1. Права та обов'язки НБУ

2.1.1.  Своєчасно1 й якісно виконує функції, що замовив Банк згідно з пунктом 1.1 цього Договору.

2.1.2. При виконанні замовлених функцій керується прави­лами, вимогами і регламентом міжнародної платіжної системи VISA International, нормативними актами НБУ та чинним за­конодавством України.

2.1.3.  Спільно з Банком узгоджує процедури взаємнрго обміну інформацією для забезпечення виконання  функцій клірингу та розрахунків.

2.1.4. У разі необхідності консультує персонал Банку щодо питань розрахунків, експлуатації системи роботи з картками, надає Банку допомогу з питань проведення обміну інфор­мацію між Банком та НБУ.

2.2. Права та обов'язки Банку

2.2.1.   Згідно з правилами та регламентом міжнародної платіжної системи VISA International готує і надсилає до НБУ інформацію, що необхідна для проведення робіт згідно із за­мовленими послугами.

2.2.2.   Використовує лише офіційно придбані програмні продукти.

2.2.3. У разі необхідності забезпечує додаткові лінії зв'язку між Банком та НБУ для обміну інформацією для виконання функцій клірингу та розрахунків, а також оплачує експлуа­таційні витрати цих ліній.

338      -

3. ЦШИ ТА УМОВИ ПЛАТЕЖУ

3.1. Розрахунок за роботи та послуги здійснюється Банком щомісячно (протягом трьох банківських днів після виставлен­ня Банку рахунку від НБУ) згідно з тарифами, що діють на час оплати.

3.2.  За інші послуги, матеріали, поштові, транспортні та інші витрати, що замовлені Банком, але не згадані в Договорі, розрахунок проводиться окремо на підставі додатково оформ­лених Угод або рахунків.

3.3. Зміна цін і тарифів можлива у разі зміни:

а) цін і тарифів фірм-провайдерів послуг;

б) цін і тарифів VISA International;

в) співвідношення гривня/долар більше ніж на 10%.

3.4.  Про зміну цін та тарифів НБУ повинен повідомити Банк не пізніше ніж за два тижні до їх введення.

3.5. У разі змін цін та тарифів Сторони узгоджують і підпису­ють окремий Додаток або Протокол до цього Договору.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

4.1.   За  невиконання   або  неналежне  виконання  своїх зобов'язань Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

4.2. НБУ не відповідає за неполадки або перешкоди в сис­темах зв'язку, що знаходяться поза сферою його контролю.

4.3. НБУ не несе відповідальності за збитки, завдані Банку держателями карток, які не виконують або не повністю вико­нують свої обов'язки перед Банком, а також за збитки, що мо­жуть бути завдані Банку в зв'язку з прийманням карток, якщо це не пов'язано з виною ЦМБПЦ.

4.4.  НБУ несе відповідальність за збитки, що можуть бути завдані Банку в зв'язку з неякісним виконанням послуг або несвоєчасним виконанням цих послуг, що замовлені Банком згідно з п.1.1.

4.5.   Банк несе відповідальність за платоспроможність підприємств, що приймають картки як платіжний засіб, у тому числі сплачує усі рекламації та повернені транзакції, що нале­жать підприємствам, які обслуговуються Банком.

4.6. Банк у разі несвоєчасного розрахунку з НБУ за надані послуги (п.3.1 Договору) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, але не більше 10 відсотків від суми платежу.

4.7.  НБУ може припинити надання послуг Банку згідно з Рішеннями та Правилами міжнародної платіжної системи VISA International.

339

5. КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ

5.1. Сторони зобов'язуються не розголошувати одержану при виконанні Договору інформацію, що містить дані про фінансову та іншу діяльність кожної із Сторін, розголошення якої може привести до спричинення збитків і/або негативно вплинути на ділову репутацію, включаючи (але не обмежую­чись цим) інформацію про програмно-технічні можливості Сторін (мережеві адреси, паролі, склад: програмного забезпе­чення, інформаційний обмін між Сторонами), про встановлені ліміти за картками, про власників карток і обсяги операцій, про тарифно-кредитну політику Сторін.

6. ФОРС-МАЖОР

6.1.  Сторони погодилися, що в разі виникнення форс-ма-жорних обставин (дій нездоланної сили, що не залежить від волі Сторін), а саме: війни, воєнних дій, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, інших дій держав, які унеможливлюють виконання Сторонами своїх зобов'язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха чи се­зонник природних явищ, зокрема таких, як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, пере­валів. Сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених, обставин. Якщо дія зазначених об-ста-вин триває понад ЗО днів, то кожна із Сторін має право на розірвання договору  і  не  несе  відповідальності  за  таке розірвання за умови, що вона повідомить про це письмово іншу Сторону не пізніше як за 15 днів до розірвання. До­статнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ, ви­даний Торгово-промисловою палатою.

6.2.  Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови Банку від плати за послуги, які були виконані до їх ви­никнення;

7. АРБІТРАЖ

7.1. Будь-які спори, що Сторони не змогли вирішити шля­хом переговорів, підлягають розгляду в Вищому господарсь­кому суді України.

340

8. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ ТА ІНШІ УМОВИ

8.1.  Договір вступає в силу з часу його підписання обома Сторонами, дійсний протягом трьох років.

8.2.  Договір автоматично продовжується на наступні три роки, якщо НБУ або Банк не повідомили іншу Сторону про його припинення за 14 днів.

8.3. Договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою Сторін. У разі недосягнення згоди договір може бути достроково розірваний у. судовому порядку.

'8.4. Будь-які додатки або виправлення до цього Договору набувають чинності, якщо вони були підтверджені в пись­мовій формі обома Сторонами.

8.5. Якщо якась з умов, викладених у цьому документі, ви­явиться або стане недійсною, це не повинно завдати шкоди іншим умовам. Обидві Сторони цього Договору повинні вжити заходів щодо заміни недійсної умови такою, що забез­печить справедливе задоволення їх інтересів.

9. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

НБУ:

БАНК:

(підпис,

прізвище службової особи, посада)

(підпис,

прізвище службової особи, посада)

Крім передбачених цим договором умов, при укладанні до­говору сторони можуть встановлювати й інші умови, що мають відповідати чинному законодавству України та норма­тивним актам Національного банку України.

Додаток 19

до Порядку формування комерційними

банками спеціального фонду страхування вкладів фізичних осіб

ДОГОВІР про передавання на зберігання державних цінних паперів

(назва комерційного банку) М.__________

Національному банку України

Національний банк України в особі начальника тери­торіального управління Національного банку України

___________________________________, який діє на підставі

(прізвище, Ім'я, по батьком)

Положення1 про  територіальне  управління  Національного банку Украйни і доручення Національного банку України, з

однієї сторони, та комерційний банк______________________

,                                               (назва банку)

_________________(далі — Банк) в особі голови Правління

________________________________________, який діє на

(прізвище, ім'я, па батькові)

підставі статуту Банку, з другої сторони, уклали цей договір про таке.

1.  ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1.   Банк передає на зберігання Національному банку України державні цінні папери для забезпечення страхування вкладів фізичних осіб протягом відповідного строку обігу цих державних цінних паперів.

1.2.  Банк здійснює блокування державних цінних паперів до спеціального фонду страхування вкладів фізичних осіб згідно з Положенням про порядок бухгалтерського та депози­тарного обліку, розміщення, обігу, сплати відсотків та пога­шення облігацій внутрішньої державної позики в банківських установах, затвердженим постановою Правління Національ­ного банку. України від 26.01.% № 15  (зі змінами та допов­неннями).

2.  УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

2.1. Передавання Банком державних цінних паперів на зберігання Національному банку України здійснюється на підставі Порядку формування комерційними банками спеціального фонду страхування вкладів фізичних осіб, за-

342

твердженого постановою Правління Національного банку України від 22.02.99 № 72.

2.2. З метою захисту прав вкладників — фізичних осіб та гарантії відшкодування їм коштів у разі ліквідації Банку суми погашень та сплат 'доходу за державними цінними папера­ми, що передані на зберігання, зараховуються на рахунок №47466992702 "Кошти під погашення державних цінних паперів, що знаходились у інвесторів на призначених для пога­шення блокувальних рахунках" у Національному банку України. Подальше перерахування цих коштів здійснюється за рішенням ліквідаційної комісії. У разі прийняття ліквідаційною комісію банку рішення щодо продажу держав­них цінних паперів (далі — ДЦП) та наявності угоди на депо­зитарне обслуговування цих ДЦП між ліквідаційною комісією і уповноваженим комерційним банком Національний банк України за письмовим поданням ліквідаційної комісії розбло-ковує ДЦП із спеціального фонду страхування вкладів фізич­них осіб і здійснює переведення цих ДЦП на депо-рахунок ліквідаційної комісії її уповноваженому комерційному банку. Кошти від продажу ліквідаційною комісією цих ДЦП в першу чергу направляються на розрахунки з вкладниками — фізич­ними особами.

3. ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ЗОБОВ'ЯЗУЄТЬСЯ.

3.1. Виконувати правила Порядку щодо переданих Банком на зберігання державних цінних паперів.

3.2. Здійснювати контроль за своєчасністю та повнотою пе­редачі Банком на зберігання державних цінних паперів.

БАНК ЗОБОВ'ЯЗУЄТЬСЯ:

3.3.   Виконувати  правила   Порядку  щодо   передавання Національному   банку  України   на   зберігання   державних цінних паперів.

3.4. Своєчасно і в повному обсязі передавати на зберігання Національному банку України державні цінні папери у вста­новленому розмірі і подавати на вимогу територіального уп­равління Національного банку України виписку з рахунка де­позитарного обліку № 9835 "Облігації державних позик, що перебувають у власності комерційних банків та заблоковані для створення резерву для компенсації вкладів фізичних осіб" за формою Д1 Положення про порядок бухгалтерського та де­позитарного обліку, розміщення, обігу, сплати відсотків та по-

343

гашення облігацій внутрішньої державної позики в банківських установах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.01.96 № 15 (зі змінами та доповненнями), підписану головою правління та засвідчену печаткою Банку.

3.5. У разі затримки Банком передавання державних цінних паперів на зберігання до Банку застосовуються заходи впливу, передбачені чинним законодавством та нормативни­ми актами Національного банку України.

4. ІНШІ УМОВИ

4.1. У договір можуть вноситися зміни у вигляді письмових доповнень (додаткових угод), які підписані тими ж особами, що і сам договір.

5. ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

5.1. Усі спори, які виникають протягом дії цього договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення угоди спір вирішується у претензійно-позовному порядку.

6 . ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН:

Додаток 20

до Положення про механізми рефінансування комерційних банків України

ДОГОВІР ЗАСТАВИ державних цінних паперів

м.

_200_ р.

Національний банк України в особі.

прізвище, Ім'я, по батькові держателя)

що діє на підставі_____________

ни, та банк___________________

(посада, . (далі — Заставодержатель),

, з однієї сторо-

(назва комерційного банку)

в особі

(посада, прізвище, Ім'я, по батькові) 344

(далі — Заставодавець), що діє на підставі_______________,

з другої сторони (далі — Сторони), уклали цей договір про таке:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кре­дитним договором № від_____, на суму________________,

(цифрами та словами)

строком з              до                         .з наоах\в

анням відсотків редає в заставу

у сумі                              грн. За

Іставодавець пе іі цінні папери:

 

Заставодержателю такі державі

 

 

Номінальна вартість

Код цінних паперів

Кількість цінних паперів

Балансова вартість

Дата погашення цінних паперів.

.грн.

1.2.  За рахунок застави вимоги Заставодержателя задо­вольняються повністю, включаючи суму основного боргу, на­раховані відсотки, пеню та збитки, заподіяні простроченням виконання зобов'язання.

1.3. Заставодавець свідчить, що державні цінні папери, пе­редані в заставу, перебувають у його власності і є вільними від застави чи інших обмежень в обігу.

1.4. До повного погашення кредиту та відсотків за його ко­ристування Заставодавець не має права без відома Заставодер­жателя відчужувати заставлені державні цінні папери, переда­вати їх у подальшу заставу третій особі.

2. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ТА ПРАВА СТОРІН

2.1. Заставодержатель зобов'язується:

2.1.1. Здійснити блокування державних цінних паперів, виз­начених у п.1.1 цього договору, за дорученням Заставодавця.

2.1.2.  Після дострокового або своєчасного повернення За­ставодавцем кредиту та відсотків за його користування або списання з його кореспондентського рахунка суми заборгова­ності за кредитним договором у безспірному порядку, а також у разі звернення стягнення і реалізації з метою погашення за­боргованості частини застави здійснити розблокування дер­жавних цінних паперів.

2 2. Заставодержатель має право:

2.2.1. У разі неповернення, часткового неповернення або несвоєчасного повернення Заставодавцем кредиту та/або на-

345

рахованих відсотків за його користування та неможливості списання у безспірному порядку суми заборгованості з корес­пондентського рахунка Заставодавця протягом 10 робочих днів самостійно розблокувати та частково або повністю здійснити реалізацію предмета застави без звернення до суду шляхом продажу державних цінних паперів, надання під за­ставу і задовольнити свої вимоги в сумі заборгованості Заста­водавця та нарахованої пені.

2.2.2. У разі неможливості продажу предмета застави зали­шити заставлені державні цінні папери в своїй власності за ба­лансовою вартістю до строку їх погашення.

2.2.3. У разі ненадання Заставодавцем депо-розпорядження про  блокування цінних паперів  надати до Депозитарію Національного банку України повідомлення про примусове блокування державних цінних паперів.

2.3.  Заставодавець зобов'язаний:

2.3.1. Після укладення цього договору надати до Депози­тарію Національного банку України депо-розпорядження про блокування зазначених у п. 1.1 цього -договору державних цінних паперів, переданих у заставу.

2.4.  Заставодавець має право:

2.4.1. У разі дострокового або своєчасного повернення кре­диту і відсотків за його користування розблокувати заставлені ним державні цінні папери.

3. ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ

3.1.  Спори, що виникають протягом дії договору, вирішу­ються шляхом переговорів, а в разі недосягнення згоди — у встановленому чинним законодавством України порядку.

3.2. Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

3.3.   Договір може бути змінено лише за згодою обох Сторін укладенням додаткової угоди, що є невід'ємною части­ною цього договору.

4. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН

Заставодавець

Заставодержатель

346

до Положення про механізми рефінансування комерційних банків України

ДОГОВІР ЗАСТАВИ врахованих банком векселів

Національний банк України в особі. (далі — Заставодержатель)_____

(посада,

Додаток 21

200_ р.

прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі сторони, та банк__

., з однієї

(назва комерційного банку)

в особі____________________,______________

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

(далі — Заставодавець), що діє на підставі.

з другої сторони (далі — Сторони), уклали цей договір про таке:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кре­дитним договором №       від_____на суму__________грн.,

строком з______до______________________ з нарахуванням

(цифрами та словами)

. грн. Заставодавець передає

відсотків у сумі____________

в заставу Заставодержателю _

(цифрами та словами)

і згідно з реєстром такі векселі з бланковим індосаментом:

Векселеда вець

Платник

Сума векселя

Дата скла­дання

Місце скла­дання

Строк платежу

Місце платежу

 

 

 

 

 

 

 

1.2. За рахунок застави вимоги - Заставодержателя задо­вольняються повністю, включаючи суму кредиту, відсотки за його користування, пеню та збитки, заподіяні Заставодержате­лю простроченням виконання зобов'язання.

347

1.3. Заставодавець свідчить, що векселі, передані в заставу, перебувають у його власності і є вільними від застави чи інших обмежень.

2. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ТА ПРАВА СТОРІН

2.1. Заставодержатель зобов'язується:

2.1.1. Після укладення цього договору прийняти від Заста­водавця векселі згідно з реєстром та зберігати їх у касі тери­торіального управління Національного банку України.

2.1.2. Після дострокового або своєчасного повернення За­ставодавцем суми кредиту та відсотків за його користування або списання з його кореспондентського рахунка суми забор­гованості за кредитним договором у безспірному порядку по­вернути векселі згідно з реєстром.

2.2. Заставодержатель має право:

2.2.1. У разі неповернення, часткового неповернення Заста­водавцем кредиту та/або нарахованих відсотків та неможли­вості списання в безспірному порядку суми заборгованості з кореспондентського рахунка Заставодавця здійснити частково або повністю продаж векселів третім особам або пред'явити їх до платежу зобов'язаним особам та заддвольнити свої вимоги за рахунок одержаних коштів.

2.3. Заставодавець зобов'язаний:

2.3.1. Після укладення кредитного та цього договору пере­дати векселі Заставодержателю згідно з реєстром.

2.4. Заставодавець має право:

2.4.1. У разі дострокового або своєчасного повернення кре­диту і відсотків за його користування отримати заставлені ним векселі від Заставо держателя.

3. ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ

3.1.  Спори, що виникають протягом дії договору, вирішу­ються шляхом переговорів, а в разі недосягнення згоди — у встановленому чинним законодавством України порядку.

3.2. Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

3.3.  Договір може бути змінено лише за згодою обох Сторін укладенням додаткової угоди, що є невід'ємною части­ною цього договору

4. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН

Заставодавець

Заставодержатель

348

до Положення про механізми рефінансування комерційних банків України

КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР

м.

Національний банк України в особі.

Додаток 22

. 200_ р.

(посада,

прізвище, ім'я, по батькові)

(далі — Кредитор), що діє на підставі____

з однієї сторони, та банк.

(назва комерційного банку)

в особі_______________________________________________________

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

(далі — Позичальник), що діє на підставі      -_____________,

з другої сторони (далі — Сторони), з метою здійснення корот­кострокового (середньосгрокового) рефінансування шляхом операцій на відкритому ринку відповідно до Положення про механізми рефінансування комерційних банків України, укла­ли цей договір про таке:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1.  Кредитор надає Позичальнику короткостроковий (се-

редньостроковий) кредит на суму_______________грн. на

строк з____до_____з оплатою___________відсотків річних.

(цифрами та словами)

Базова кількість днів для нарахування відсотків — 365.

1.2.  З метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором Позичальник надає Кредитору в заставу державні цінні папери за балансовою вартістю (враховані Позичальни­ком     векселі     за     номінальною     вартістю)     на     суму _____________________________грн., про що укладається

(цифрами та словами)

окремий договір застави.

1.3.  Під забезпечення надаються такі державні цінні папери:

Код цінних паперів

Кількість цінних паперів

Номінальна вартість (грн.)

Балансова вартість (грн.)

Дата погашення

 

 

 

 

 

349

Під забезпечення надаються такі враховані банком векселі:

Векселеда вець

Платник

Сума векселя

Дата скла­дання

Місце скла­дання

Строк

платежу

Місце платежу

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Позичальник повертає кредит одночасно з нарахова­ними відсотками в сумі___________________________грн.

(цифрами та словами)

2. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ТА ПРАВА СТОРІН

2.1. Кредитор зобов'язується:

2.1.1. Протягом____днів після підписання цього договору

та договору застави перерахувати на кореспондентський раху­нок Позичальника______кредит у сумі_____________грн.

(цифрами та словами)

2.1.2. Надавати засобами АРМ депо-облік до Депозитарію Національного банку України повідомлення про:

—  перерахування коштів  Позичальнику,  передбачених у п. 1.1 цього договору;

— повернення Позичальником кредитних коштів та нара­хованих відсотків, передбачених у п. 1.1 цього договору;

— неповернення Позичальником кредиту та відсотків за його користування згідно з п. 1.1 цього договору.

2.2. Кредитор має право:

2.2.1. У разі прострочення погашення кредиту та нарахова­них відсотків за його користування списати у безспірному по­рядку заборгованість з кореспондентського рахунка Пози­чальника.

2.2.2.  У разі недостатності коштів на кореспондентському рахунку Позичальника для стягнення всієї суми заборгова­ності в день закінчення строку дії кредитного договору спо­чатку списати заборгованість за кредитом, а потім — відсотки за його користування.

350

2.2.3. У разі неможливості стягнення заборгованості за на­даним кредитом і відсотків за його користування з кореспон­дентського рахунка Позичальника через відсутність коштів віднести заборгованість на рахунок простроченої заборгова­ності до появи коштів на кореспондентському рахунку Пози­чальника, але не більше ніж на 10 робочих днів, з нарахуван­ням на суму заборгованості пені в розмірі 0,5 відеотека від суми заборгованості за кожен день прострочення та списати у безспірному порядку належну до сплати суму з кореспонден­тського рахунка Позичальника в день появи коштів на його кореспондентському рахунку.

2.2.4.  У разі неповернення, часткового неповернення кре­диту та/або суми нарахованих відсотків, неможливості списан­ня у безспірному порядку заборгованості з кореспондентсько­го рахунка Позичальника протягом  10 робочих днів са­мостійно розблокувати та здійснити реалізацію предмета за­стави без звернення до суду шляхом продажу державних цінних паперів (врахованих банком векселів), наданих під за­безпечення, третім особам та задовольнити свої вимоги в сумі заборгованості Позичальника та нарахованої пені.

2.2.5. У разі неможливості продажу предмета застави зали­шити заставлені державні цінні папери (враховані банком век­селі) за собою за балансовою вартістю до строку їх погашення.

2.2.6.  У разі допущення Позичальником факту несвоєчас­ного повернення кредиту, відсотків за його користування не допускати Позичальника до участі в подальших 5 тендерах.

2.3. Позичальник зобов'язується:

2.3.1.    Надати   до   Депозитарію   Національного   банку України засобами АРМ депо-облік депо-розпорядження про блокування державних цінних паперів, зазначених у п. 1.3 цього договору.

2.3.2. Надати Кредитору інформацію (вексельне досьє) про векселедавця та всіх зобов'язаних за векселем осіб.

2.3.3.  Повернути Кредитору загальну суму, зазначену в п. 1.1 цього договору, перерахуванням коштів на рахунок Кре­дитора в установлений цим договором строк та надати засоба­ми АРМ депо-облік до Депозитарію Національного банку України депо-розпорядження про розблокування державних Цінних паперів.

351

2.3.4.  Передати Кредитору векселі з бланковим індосамен­том, що є предметом застави, відповідно до п. 1.3 цього дого­вору за реєстром.

2.3.5.  У разі неможливості стягнення зі свого кореспон­дентського рахунка коштів, що становлять вимоги Кредитора, протягом 10 робочих днів сплатити пеню в розмірі 0,5 відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення.

2.4. Позичальник має право:

2.4.1. Достроково повернути кредит і відсотки за його ко­ристування, попередньо повідомивши про це Департамент мо­нетарної політики та____________________територіальне

управління Національного банку України.

2.4.2. У разі своєчасного повернення кредиту і відсотків за його користування отримати від Кредитора державні цінні па­пери та векселі, що були надані під забезпечення кредиту.

3. ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ

3.1. Спори, що виникають протягом дії договору, вирішу­ються шляхом переговорів, а в разі недосягнення згоди — у встановленому чинним законодавством України порядку.

3.2. Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до • повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

3.3. Договір може бути змінено за письмовою згодою обох Сторін укладенням додаткової угоди, що є невід'ємною части­ною цього договору.

4. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ СТОРІН

Позичальник

Кредитор

352

Додаток 23.

ПРОТОКОЛ порушення валютного законодавства

(прізвище, ім'я, по батькові та посаді особи, яка склала протокол)

склав цей протокол про 'те; що під час перевірки виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему ва­лютного регулювання і валютногЧ) контролю" в (на)_________

.                                                                 -------__^_____-___ »

{повна назва установи, де проводиться перевірка)

.--------------------—..^— •

(прізвище, ім'я, по батькові керівника — службової есйбн установ», де про-вадитм:* перевірка)

виявлено* таке порушення (вказати факт порушення з посилан­ням на нормативні документи, вимоги яких порушено): х

12 КЬспочєндо

353

що    тягне    за    собою    наслідки,     передбачені    ті.___

розділу       Положення         про         валютний        контроль

(прізшме, ім'я, m батові особа, якій ні

ПОЯСНЕННЯ

(відпис особи, яка дає пояснення)

(пшпис перевїряльника) Копію протоколу одержав

(підпис і дата)

354

Додаток 24

ПОСТАНОВА

про ІІря ті шині до відповідальності за порушення валютного законодавства

я,

(назва посади, прізвище, їм**, по батькові)

розглянувши матеріали перевірки.

(ловка назва установи, де провадить» перевірка) підготовяені_________________________________________________,

(повна назва органу, яким проведено перевірку)

з питані виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 № 15-93, а також отримавши пояснення

(посада, прізвище, ім'я та по батькові службової особи, яка дає пояснення) (про що складено протокол порушення валютного законодав­ства від_________________**},, установив таке порушення вимог

Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 № 15-93:

На підставі зазначеного вище та згідно зі статтею 16 Декре­ту Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регу­лювання і валютного контролю" від 19.02.93 Jfe 15-93 і пун­кту___розділу____Положення про валютний контроль, пос­тановляю:

притягнути________________________________________

(повна назва та адреса установи.

вк> притягується до видовідаяьносп} до відповідальності у вигляді штрафу.

(розрахунок сум» штрафу)

Сума штрафу мас бути перерахована до Державного бюд­жету України в 5-деннин строк з дня отримання цієї постанови. Постанова набуває чинності з дня підписання.

Підпис____________________________________________

(постанова підписується однією а службових осіб, зазначених у пункті 3.4 роздглу НІ Положення яро валютним контроль)

У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова про притягнення до відноаідаяьності підлягає примусовому вико­нанню органами державши виконавчої служби з» місце-

«2*                                                   Ї55

знаходженням порушника в порядку, визначеному чинним за­конодавством України.                                          х

У разі несплати штрафу установою, яка притягнута до відповідальності згідно з цією постановою, суму штрафу ______________грн. стягнути на користь держави з рахунка

№________У________________________________________.

(установа банку)

Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом року з дня підписання. Постанова може бути оскаржена в су­довому порядку. Відповідачем у такому разі € Національний банк України. Оскарження постанови не припиняє її вико­нання.

(назва посади)        (підпис)       (прізвище, ім'я, по батцсові)

Додаток 25

ПОСТАНОВА

про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства

ВІД.

200

LP-

м. Київ

Розглянувши матеріали перевірки.

(повна назва установи, де проводиться перевірка)

щдготовлені.

(повна назва органу, яким проведено перевірку)           '

з питань виконання вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 № 15-93, а також отримавши пояс­нення ________________________________________________

(посада, прізвище, ім'я та по батькові службової особи, яка дає пояснення)

(про що складено протокол порушення валютного законодав­ства від __________ ), установлено таке порушення вимог

Декрету Кабінету Міністрів України від 19,02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю":

На підставі зазначеного вище та згідно зі статтею 16 Декре­ту Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регу- , •

356

лювання   І   валютного   контролю"   від   19.02.93  Na 1S-93 І

пункту___ розділу       Положення про валютний контроль,

Правління Національного банку України постановляє:

притягнути —_______                     .__________________,______

(повна назва та адреса установи,

що притягується до відповідальності) до відповідальності у вигляді штрафу.

(розрахунок суми штрафу)

Сума штрафу має бути перерахована до Державного бюд­жету України в 5-денний строк з дня отримання цієї постанови. Постанова набуває чинності з дня підписання.

Підпис_______________^___________               .         .

(постанова підписується Головою Національного банку України або особою, яка тимчасово виконує обов'язки Голови)

У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова про притягнення до відповідальності підлягає примусовому вико­нанню органами державної виконавчої служби за місцезнаход­женням порушника в порядку, визначеному чинним законо­давством України.

У разі несплати штрафу установою, яка притягнута до відповідальності згідно з цією постановою, суму штрафу

______________грн. стягнути на користь держави з рахунка

№_________у________________________ '__________

—-                                 (установа банку)

Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом року з дня підписання. Постанова може бути оскаржена в судо­вому порядку. Відповідачем у цьому випадку є Національний банк України. Оскарження постанови не припиняє її виконання.

(назва посади) М.П.

(підпис)

(прізвище, ім'я, по батькові)

1.   Департаменту валютного контролю та ліцензування (С.О.Брагін) довести зміст цієї постанови до відома тери­торіальних управлінь Національного банку України, а також комерційних банків для керівництва та використання в роботі.

2. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Де­партамент валютного контролю та ліцензування (С.О.Брагін) і територіальні управління Національного банку України.

3.  Ця постанова набуває чинності через 10 днів після дер­жавної реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Назва посади (прізвище) Підпис     ^

357

Б. Основні вармативво-правові акти, що регулюють банківську діяльність

ЗАКОН УКРАЇНИ^

Про Національний банк України

Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 17 лютого 2000 року № 1458-111, від 20 квітня 2000 року Jfe 1658-Ш, вад ІЗ липня 2000 року № 1919-111

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття /. Терміни та поняття

У цьому Закот терміни та поняття вживаються у такому значенні:

банк — юридична особа, яка на підставі ліцензії Націо­нального банку України здійснює діяльність по залученню вкладів вщ фізичних та юридичних осіб, веденню рахунків і наданню кредитів на власних умовах;

банківські методи — золото, срібло, платина, метали пла­тинової групи,  доведені   (афіновані) до  найвищих  проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з лоро- > гоцінних металів;

банківське регулювання. — одна із функцій Національного\ банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регу-люють   діяльність   банків,   визначають   загальні   принципи'; банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства;

банківський нагляд — система контролю та активних впо-1 рядкованих дій Національного банку України, спрямованих-на забезпечення дотримання банками у процесі їх діяльностіІ законодавства України і встановлених нормативів, з метою за- і безпечення стабільності банківської системи та захисту інте-І ресів вкладників;

валютні цінності — матеріальні об'єкти, визначені законо-; давством України про валютне регулювання як засоби, валют- !| но-фінансових відносин;

відкритий ринок — ринок, на якому здійснюються операцвІ з купівлі-прояажу цінних паперів між особами, що не є пер-1 винними кредиторами та позичальникам!, і коди кошти] внаслідок продажу цінних паперів на такому ринку надходять] на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента. В»

•358

рястовується центральними банками для купівлі-продажу, як правило, короткострокових державних цінних паперів з метою регулювання грошової маси, Внаслідок купівлі збільшується вкладення коштів в економіку, внаслідок прода­жу— зменшується;

валютна позиція — співвідношення вимог та зобов'язань банку в іноземній валюті. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності — відкритою. Відкрита позиція є ко­роткою у разі, якщо обсяг зобов'язань по проданій валюті пе­ревищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог по купленій валюті перевищує обсяг зобов'язань;

грошово-кредитна політика — комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання еко­номічного зростання, стримували інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці Украши, забезпечення зайня­тості населення та вирівнювання платіжного балансу;

грошовий сурогат — будь-які документи у вигляді грошо­вих знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком Украши і виготов­лені з метою здійснення платежів у господарському обороті;

девізна валютна політика — політика регулювання валют­ного курсу шляхом купівлі і продажу іноземної валюти;

дисконтна валютна політика — зниження або підвищення Національним банком України відсоткових ставок за кредит а метою регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал;

золотовалютний резерв — резерви України, відображені у балансі Національного банку Украши, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків;

інсайдер — особа (юридична або фізична), яка має доступ до конфіденційно! інформації про справи банку завдяки своєму службовому становищу, участі у капіталі банку, родин­ним зв'язкам і має можливість використовувати своє станови­ще у власних інтересах;

кредитор останньої інстанції— це, як правило, Національ­ний банк України, до якого може звернутися банк або інша кредитна установа для отримання рефінансування у разі ви­черпання інших можливостей рефінансування, Національний банк Укреши має лраао, але не зобов'язаний, надавати креди­ти для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи;

359

казначейські зобов'язання — боргові цінні папери, що еміту­ються державою в особі її уповноважених органів, розміщу­ються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошо­вих коштів до бюджету та дають право на отримання фінансо­вого доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх ви* пуску;

металеві рахунки — рахунки, які відкриваються уповнова­женими банками України для обліку операцій, що здійсню­ються з банківськими металами;

основні засади грошово-кредитної політики — комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, що дають можливість Національному банку України за допомогою інструментів (засобів та методів) грошово-кредитної політики здійснювати регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної передумови для економічного зростання і підтрим­ки шсокого рівня зайнятості населення;

облікова ставка Національного банку України — виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі век­селів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші;

офіційне видання Національного банку України-**- спеціальне друковане видання, визначене Національним банком України як офіційне і зареєстроване в установленому порядку, в якому публікуються" нормативно-правові акти Національного банку України, а також інформаційно-аналітичні, статистичні та інші матеріали, огляди стану банківської системи України, ва­лютного і фінансового ринків тощо;

офіційний валютний курс — курс валюти, офіційно встанов­лений Національним банком України як уповноваженим орга­ном держави;

платіжний баланс — співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою здійснених нею платежів за кордон протягом певного періоду. До платіжного балансу входять розрахунки за зовнішньою торгівлею, послугами, неторговими операціями, доходи від капіталовкладень за кордоном, торгівлі ліцензіями, від фрах­тування та обслуговування кораблів, туризму, утримання дип- * ломатичних і торгових представництв за кордоном, грошові пе­рекази окремих осіб, виплати іншим країнам за позики тощо. Платіжний баланс включає рух капіталів: інвестиції та кредити;

360

резервна позиція'в Міжнародному валютному фонді (далі — МВФ) — вимоги держави-члена до МВФ, що визначаються як різниця між квотою та авуарами МВФ в її (держави-члена) валюті за мінусом грошових авуарів МВФ, отриманих держа-вою-членом у вигляді кредитів МВФ та залишків на рахунку МВФ № 2, що не перевищує однієї десятої відсотка від квоти держави-члена;

ставки рефінансування Національного банку України — ви­ражена у відсотках плата за кредити, що надаються ко­мерційним банкам, яка встановлюється Національним банком України з метою впливу на грошовий оборот та кредитування. Національним банком України встановлюються облікова та ломбардна відсоткові ставки;

спеціальні права запозичення (СПЗ) — міжнародний резерв­ний актив, створений МВФ з метою доповнення існуючих міжнародних резервних активів, який являє собою "котик" із п'яти валют, склад яких переглядається кожні п'ять років. Вартість спеціальних прав запозичення визначається щоденно;

фінансова установа — юридична особа, яка проводить одну або кілька операцій, що можуть виконуватися банками, за винятком залучення вкладів від населення;

цінова стабільність — утримання системи цін на певному рівні шляхом підтримки стабільного курсу грошової одиниці України;                 **

неплатоспроможність — це:

-— неспроможність протягом одного місяця виконати за­конні вимоги, кредиторів;

— зменшення розміру власних коштів до суми, що стано­вить менше однієї третини суми, встановленої Національним банком України як мінімально необхідної.

Стаття 2. Правова основа діяльності Національного банку України

Національний банк України (далі — Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним орга­ном державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження, і принципи організації якого визнача­ються Конституцією України, цим Законом та іншими закона-, ми України.

Місцезнаходження керівних органів та центрального апа­рату Національного банку — місто Київ.

Стаття 3. Статутний капітал

Національний банк має статутний капітал, що є держав­ною лллтілтіл.

36»

Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гри­вень. Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради Національного банку.

Джерелами формування статутного капіталу Національно­го банку € доходи його кошторису, а при необхідності—Дер­жавний бюджет України.

Стаття 4. Економічна самостійність

Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених цим законом випад­ках — також за рахунок Державного бюджету України.

Національний банк є Юридичною особою, має відокремле­не майно, що є об'єктом права державної власності і церебуває у його повному господарському віданні.

Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів державної влади, а органи державної влади не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.

Національний банк не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коди вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.

Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва, в Україні, а також представництва за її межами.

Національним банк, його установи, фіш та представницт­ва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням,

Стаття 5. Доходи і видатки

Одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку.

Плановані доходи та витрати Націонаяьного байку відо­бражаються в кошторисі його доходів і витрат. Кошторис доходів та витрат повинен забезпечувати можливість виконан­ня Національним банком його функцій, встановлених Консти­туцією України та цим Законом.

Національний банк за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затверд­женими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного з» звітним року нозитявну різницю на покриття дефіциту бюджету, а перевищених внт-

рат «ад доходами відшкодовується за рахунок Державного бюджету Украши наступного за звітним року.

Формування фонд» та резервів Національного байку на покриття фінансових ризиків, пов'язаних із виконанням його функцій, здійснюється згідно з положенням, що затверд­жується Радою Національного банку України.

Стаття 6, Основна функція

Відповідно до Конституції Украши основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності 'грошової одиниці України,

СВОЄЇ ОСНОВНОЇ функції ИаЦМ*Ш>ПЬШІЙ бчШК

сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, — цінової стабільності.

Стаття 7. Інші функції

Національний банк виконує таю функції:

1)   відповідно до розроблених Радою Національного банку Украши Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводять грошово-кредитну політику;

2)  .монопольне здійснює емісію національної валюти У країни та організує її обіг;

3)  виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансуванню,

4) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інфор­мації, коштів та майна;

5) організовує створення та методологічно забезпечує сис­тему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

6)  визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

7)   визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації  банківської  діяльності  та   засобів   захисту банківської інформації;

8) здійснює банківське регулювання та нагляд;

9) веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валютних бірж, здійснює ліцешуваяяу балхаської діяльності та гіве-рацій у передбачених законам* випадках;

Щ складає платіжний бадане, здійсиюс його аналіз та про­гнозування;  '

363

11)  представляє інтереси України в центральних 'банках інших держав, міжнародних банках та'інших кредитних уста­новах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

12) здійснює відповідно до визначених спеціальним зако­ном повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення платежів в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за комерційними банками та іншими кре­дитними установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями;

13) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими мета­лами;

14) аналізує стан грошовськредитнихГфінансових, цінових та валютних відносин;                         (

15) організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та переве­зення банкнот і монет та інших цінностей;

16) реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку;

17) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

18) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

Еваділ II. КЕРІВНІ ОРГАНИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

Керівні органи

органами Національного банку є Рада Нащойах«яого банку України (далі — Рада Національного банку) та Правління Національного банку України (далі — Правління Національного банку).

Стаття 9, Повноваження Ради Національного банку

Рада Національного банку:

1) відповідно до загальнодержавної програми економічно­го розвитку та основних параметрів економічного та соціаль­ного розвитку України до 15 вересня розробляє Основні заса­ди грошово-кредитної політики і вносить їх Верховній Раді України для інформування, здійснює контроль за виконанням Основних засад грошово-кредитної політики;

364

2)  здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України ті розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї;

3)  затверджує   Регламент   Ради   Національного   банку України;

4) затверджує "кошторис доходів та витрат Національного банку та подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рик;'

5)  приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку;

6)  визначає аудиторську компанію для проведення ауди­торської перевірки Національного банку, розглядає аудиторсь­кий висновок та затверджує бухгалтерський баланс Національ­ного банку, публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації щорічний баланс Національного банку,

7) затверджує щорічно до 1 липня звіт про виконання кош­торису Національного банку та розподіл прибутку за звітний бюджетний рік;                                   ~~

8)  затверджує рішення Правління Національного банку про участь у міжнародних фінансових організаціях;

9)Г вносить рекомендації Правлінню Національного банку в межах розроблених' Основних засад грошово-кредитної політики стосовно:

методів та форм прогнозування, макропоказників еко­номічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики;

окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та їх впливу на економічний і соціальний розвиток України;

політики курсоутворення та валютного регулювання;

розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності;

вдосконалення платіжної системи;      <•

інших питань, віднесених законом до компетенції Ради Національного банку;

< Ш) вносить рекомендації Кабінету Міністрів України щодо впливу політики державних запозичень та податкової політики на стан грошово-кредитної сфери України;

11) з метою, забезпечення виконання Основних засад грошо­во-кредитної політики має право застосування відкладальнотО вето щодо рішень Правління Національного банку з питань: м >

365

а)   диверсифікації активів Національного  банку та їх пнпцдиості;

б) лімітів позабалансових зобов'язань;

в) формування резервів, покриття фінансових ризиків;

г)  порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України;

д) мінімального розміру золотовалютних резервів;

е) з інших питань, віднесених до її компетенції.

Рада Національного банку не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови Національного банку, членів Правління Національного банку або давати персональну оцінку діяль­ності окремих посадових осіб Національного банку.

Рада Національного банку дає оцінку діяльності Правління Національного банку щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших Іштань, рішення з яких є обов'язковими для Правління Національного банку.

У разі неодноразового невиконання або неналежного вико­нання Правлінням Національного банку рішень Ради Національного банку, які є обов'язковими згідно з цим Зако­ном, Рада Національного банку має право звернутися до Го­лови Національного банку або до Верховної Ради України та Президента України з викладенням своїх позицій.

ч

Стопам 16. Склад та формування Ради Національного банку

До складу Рад» Національного банку входять чяени Ради-Нащональвого банку, призначені Президентом України та Верховною Радою України. Голова Національного банку, який призначається на посаду Верховною Радою України за подавшої Президента України, входить до складу Ради. Національного банку за посадою.

Членом Рада Національного банку може бути громадянин України, який має вищу екшюшчяу чи фінансову освіту або науковий ступінь у галузі економіки та фінансів і при цьому мас досвд воспйно! роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах центральної виконавчої влади України або в банківській установі, чи наукової роботи за фінансовою чи економічиою тематикою,

Президент України признач&г сім чневів Ради Національ­ного банку прийшггям вдаювідаого Указу.

Верховна Рада Україна призначає сім чнеяів Рад» На?-

ціональвого банку шляхом прийняття відповідної Постанови.

366

Кандидатури осаб дня првзначеннв Верховною Радою України членами Ради Національного банку проходить обго­ворення на спеціальному відкритому засіданні профільного Комітету Верховної Ради Украши, який вносить свої рекомен­дації Верховній Раді України.

Чергове врнзначення членів Ради Національного банк\ здшснюєтьсяненізнішегажзатрнмюішдозаіанченнястроісу повноважень попередньо призначених членів Ради Національ­ного банку.

Строк повноважень членів Рада Національного банку — сім років, крім Годовн Національного банку, який входить де складу Ради Національного банку на сірок здійснення ним повноважень за посадою.

Припинення повноважень членів Радн Національного банку відбувається у зв'язку із закінченням строку їх повнова­жень або у разі:

а) власного бажання, за умови подання письмової заяви;

б) припинення її громадянства або вигаду за межі України на постійне місце проживання;

в)  набуття законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні кримінального злочину;

г)  смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або визнання безвісно відсутньою.

У випадках, визначених пунктами "а" — *г* частини вось­мої цієї сипі І, допускається призначення нового члена Ради Національного байку до закінчення одного року з дня призна­чення вибулого члена Ради Національного банку*

Повноваження призначеного складу Ради Національного банку достроково припиняються у разі оголошення їй недовіри Президентом Украши або Верховною Радою України у зв'язку з тин, що виконання Основних засад грошо­во-кредитної політики за підсумками року не забезпечило стабшьшсть грошової одиниці України. У цьому разі Прези­дент України та Верховна .Рада України зобов'язані кожен звільнити своїх представників та призначити новий склад Ради Нацкшяьного банку.

Президент Украши звільняє членів Ради Національного банку, призначених ним, шляхом прийняття відповідного Указу, але не раніше г*** через один рік з дня призначення.

Верховна Рада України звільняє членів Ради Національно­го банку, призначених нею, шляхом прийняття відповідної Постанови за воланням профільного Комітету Верховної Ради Украши, але не раніше ніж через один рік з дня призначення.

Повноваження Голови Національного банку як члена Ради Національного банку достроково припиняються у зв'язку з його відставкою або при звільненні його з посади за інших причин, визначених, цим Законом.                  <

Члени Ради Національного банку здійснюють свої функції яа громадських засадах. Членам Ради Національного банку оплачуються витрати, понесені у зв'язку із виконанням ними повноважень відповідно до Регламенту Ради Національного бияку.

- Внутрішні питання організації діяльності Ради Національ­ного банку, порядок діловодства та інші питання визначають­ся РеФяяментом, який затверджується на її засіданні.

Розміщення та організаційно-матеріаліне забезпечення Радаїівідонального банку здійснюються Національним бан­ком за рахунок його кошторисних витрат. V

Стаття 11. Порядок роботи Ради Національного банку

Засідання Ради Національного банку проводяться не рідше одного разу на квартал.

Позачергові засідання Ради Національного банку склика­ються Головою Ради Національного банку за його власною ініціативою або Радою Національного банку за наполяганням не менше однієї третини від загальної кількості її членів, а також за вимогою Голови Національного банку України. Члени Ради Національного банку сповіщаються яро засідання не пізніше як за п'ять календарних днів др дня його проведен­ня. Порядок підготовки позачергових засідань Ради Національного банку визначається її Регламентом.

Засідання Ради Національного банку є правомочними за наявності не менше десяти її членів.

Засідання Ради Національного банку веде Голова Ради Національного банку, а у разі відсутності — його заступник, відповідно до Регламенту,

Рішення приймаються простою більшістю голосів від за­гальної кількості присутніх на засіданні членів Ради Національного банку. Кожний член Ради Національного банку має один голос.

На засідання Ради Національного банку можуть бути за­прошені керівники центральних органів влади, представники суб'єктів підприємницької діяльності, науковці таінші фахівці.

Члени Правління Національного банку можуть брати . участь у- роботі Ради Національного банку з правом дорадчо­го голосу.

368

Стаття /2. Голова .Ради Національного банку та його заступник •                                                           ' '

,   Голова •• Ради 'Національного  банку  обирається  Радою Національного банку строком на три роки.

Голева Ради Національного банку;

організовує засідання Ради Національного банку і головує на них;

скликає позачергові засідання за своєю ініціативою 'або за наполяганням не менше однієї третини від загальної кількості членів Ради Національного банку, а також на вимогу Голови Національного банку;

здійснює інші повноваження і функції відповідно до'Регла-менту Ради Національного банку України.

Голова Ради Національного банку має заступника, який обирається Радою Національного банку'Строком на три роки.

Заступник заміщає Голову Ради Національного банку у разі його відсутності або неможливості ним здійснювати свої повноваження та здійснює Інші повноваження і функції відповідно до рішень Ради Національної банку.

Звільнення Голови Ради Національного банку або його^за-ступника протягом строку його повноважень здійснюється:

у зв'язку із закінченням строку його повноважень;

за власним бажанням, за умови подання письмової заяви;

у разі систематичного невиконання своїх обов'язків за ста­ном здоров'я протягом чотирьох місяців.

У разі припинення повноважень Голови Ради Національ­ного банку або йоґо заступника вибори на цю посаду здійсню­ються у порядку, передбаченому цим Законом.

Стаття 13. Рішення Ради Національного банку та вадкла-дальне вето

Матеріали засідань Ради Національного банку оформлю­ються у вигляді протоколів та рішень і підписуються головую­чим на її засіданні.

Рішення Ради Національного банку щодо Основних, засад грошово-кредитної політики та з питань, визначених пункта­ми 4-8,11 статті 9 цього Закону, є обов'язковими для-виконан­ня Правлінням Національного банку.

Рекомендації Ради Національного банку розглядаються Правлінням Національного банку протягом п'яти робочих Днів. За результатами такого розгляду Правління Національ­ного банку зобов'язане надіслати Раді Національного банку вмотивовану відповідь.                                                          '

Рада Національного банку не має права втручатися в опе­ративну діяльність Правління Національного банку.

У разі коли Рада Національного банку застосовує відкла-дальне вето щодо рішення Правління, таке рішення набуває чинності лише при його підтвердженні двома третинами від загальної кількості членів Правління Національного банку не пізніше п'ятиденного строку від дня застосування вето. Яхто рішення своєчасно не підтверджується двома третинами від за-гяяьної кількості члені* Правління Націошяьного банку, воно вважається таким, що не набуло чинності. У реал коли рішення Правління Національного банку набуло чинності до моменту застосувавші відалададьного вето щодо нього, його дія зупиняється на період розгляду Правлінням Нацюнально-го банку «дкладального вето.

Рішення Ради Національного банку підоягають опршоод-неїшю, крім випадків, коли такі рішення становлять державну, банківську або службову таємницю відповідно до закону.

Членам Ради Національного банку забороняється розголо­шувати державну, банківську або службову таємницю, яка стала їм відома у зв'язку із здійсненням ними їх повноважень відповідно до Регламенту.

Стаття 14. Функції Правління Національного банку Правлййтя Національного банку згідно з Основними заса­дами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпе­чує реалізацію грошово-кредитної політики, організує вико­нання інших функцій відповідно до статей б і 7 цього Закону та здійснює управління діяльністю Національного банку.

Стаття 75. Повноваження Правління Національного банку

Правління Національного банку*.

І) приймає рішення:

щодо економічних засобів та монетарних методів, необхід­них дня реалізації Основних засад грошово-кредитної полі­тики відповідно до прийнятих рішень Ради Національного банку з цих питань та необхідності забезпечення стабільності і купівельної спроможності національної валюти;

про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет;

про зміну відсоткових ставок Національного байку;

про диверсифікацію активів Національного банку та к ліквідності;

W

щодо лімітів позабалансових зобов'язань Національного банку;

про формування резервів та покриття фінансових рвзикш Національного банку;

щодо розподілу прибутку та порядку відрахувань доходів до Державного бюджету України;

щодо мінімального розміру золотовалютних резервів Національного банку;

про встановлення лімітів операцій на відкритому ринку, які здійснює Національний баю?

про перелік цінних паперів та інших цінностей, придатних для забезпечення кредитів Національного бааку;

про умови допуску іноземного капіталу до банківської сис­теми України;

про встановлення економічних нормативів дам банків;

про розмір та порядок формування обов'язкових резервів для банків;

про застосування заходів впливу до комерційних банків;

про створення та ліквідацію підприємств, установ Націо­нального банку;

про участь у міжнародних фінансових організаціях;

про купівлю та продаж майна для забезпечення діяльності Національного банку,

2} подає на затвердження Раді Національного банку річний звіт Національного банку, проект кошторису доходів та вит­рат на наступний рік та інші документи і рішення відповідне до статті 9 цього Закону; яа вимогу Ради Національного банку надає для інформування бухгалтерські, статистичні та інші відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи України, необхідні для виконання її за­вдань;

3} визначає організаційні основи та структуру Національ­ного банку, затверджує положення про структурні підрозділи та установи Національного банку, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів, підприємств та установ;

4)  затверджує штатний розклад Національного байку та форми оплати праці;

5)  встановлює порядок надання ліцензій на ведення бан­ківських операцій, а також інших ліцензій у випадках та за процедурою, передбачених законом;

6) видає нормативні акти Нащоиального банку;

7) затверджує Регламент Правління Національного банку;

371

8) виконує функції, передбачені статтями 3, 23, 28, 60 і 64 цього Закону, та інші функції, що випливають із основної «ети діяльності Національного банку.

Стаття 16. Склад Правління Національного банку

Очолює Правління Національного банку Голова Націо­нального банку.

Кількісний та персональний склад Правління Національ­ного банку затверджується Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку.

Заступники Голови Національного банку входять до скла­ду Правління Національного банку за посадою.

Стаття 17, Порядок роботи Правління Національного банку                                                                 д

Порядок організації та проведення засідань Правління Національного банку визначається його Регламентом.

Стаття IS. Призначений на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку

Голова Національного банку призначається на посаду Вер­ховною Радою України за поданням Президента України більшістю від < конституційного складу Верховної Ради України строком на п'ять років.

У разі незатвердження 'Верховною Радою України кандида­тури, запропонованої Президентом України, питання керів­ництва Національним банком, а також порядок внесення нової кандидатури регулюються Законом України "Про тим-часове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України". Одна кандидатура може вноситись не більше двох, разів.

Голова Національного банку звільняється з посади Верхов­ною Радою України за поданням Президента України у таких випадках:

1) закінчення строку повноважень;

2) набуття законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні кримінального злочину;

3) у зв'язку з заявою про відставку за політичними або осо­бистими причинами, поданою у письмовому вигляді т& при­йнятою Президентом України;

4)  смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або визнання безвісно відсутньою;

*   5} припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;         '                                      '    ''

т

, 6) за доданням Президента України в межах його консти­туційних повноважень.

Стаття 19. Обов'язки та повноваження Голови На­ціонального банку

Голова Національного банку;

1)  керує діяльністю Національного банку;

2)  діє від імені Національного банку і представляє його інте­реси без доручення у відносинах з органами державної влади, з банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародни­ми організаціями, іншими установами й організаціями;

3)  головує на засіданнях Правління Національного банку;

4)  підписує протоколи, постанови Правління Національ­ного банку, накази та розпорядження, а також угоди, що укла­даються Національним банком;

5)  розподіляє обов'язки між заступниками Голови На­ціонального байку;

6)  видає розпорядчі акти, обов'язкові до виконання усіма службовцями Національного банку, його підприємствами, ус­тановами;

7)  приймає рішення з інших питань, що стосуються діяль­ності Національного банку, крім віднесених до виключної компетенції   Ради    Національного   банку   та   Правління Національного банку відповідно до цього Закону;

8)  одноосібне   несе  відповідальність   перед  Верховною Радою   України   та   Президентом   України   за   діяльність Національного банку,

Стаття 20. Заступники Голови Національного банку Голова Національного банку має одного першого заступ­ника та трьох заступників, які призначаються та звільняються ним за погодженням з Радою Національного банку,

Стаття 21. Призначення та звільнення директорів депар­таментів

Директори департаментів Національного банку признача­ються та звільняються з посади Головою Національного банку відповідно до законодавства України про працю.

Розділ ПІ. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ТА СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

Стаття 22. Структура Національного банку Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням.       ,            , ,

373

IT

8) виконує функції, передбачені статтями 3, 23, 28, 60 і 64 цього Закону, та інші функції, що випливають із основної-мети діяльності Національного банку.

Стаття 16. Склад Правління Національного банку

Очолює Правління Національного банку Голова Націо­нального банку.

Кількісний та персональний склад Правління Національ­ного банку затверджується Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку.

Заступники Голови Національного банку входять до скла­ду Правління Національного банку за посадою.

Стаття 17, Порядок роботи Правління Національного банку                                                                                       ,

Порядок організації та проведення засідань Правління Національного банку визначається його Регламентом.

Стаття IS. Призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку

Голова Національного банку призначається на посаду Вер­ховною Радою України за поданням Президента України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України строком на п'ять років.

У разі незатвердження ^Верховною Радою України кандида­тури, запропонованої Президентом України, питання керів­ництва Національним банком, а також порядок внесення нової кандидатури регулюються Законом України *'Про тим-1 часове виконання обов'язків посадових осіб, яких призначає на посаду за згодою Верховної Ради України Президент України або Верховна Рада України за поданням Президента України". Одна кандидатура може вноситись не більше двох, разів.

Голова Національного банку звільняється з посади Верхов­ною Радою України за поданням Президента України у таких випадках:

1) закінчення строку повноважень;

2) набуття законної сили обвинувальним вироком суду у' скоєнні кримінального злочину;

3) у зв'язку з заявою про відставку за політичними або осо­бистими причинами, поданою у письмовому вигляді т& ttpn*J йнятою Президентом України;

4)  смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або визнання безвісно відсутньою;

*   5) припинення громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;         '                                     ;'    ''

371

6) за поданням Президента України в межах його консти­туційних повноважень.

Стаття 19. Обов'язки та повноваження Голови ра­ціонального банку

Голова Національного банку:

1)  керує діяльністю Національного банку;

2)  діє від імені Національного банку і представляє його інте­реси без доручення у відносинах з органами державної влади, з банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародни­ми організаціями, іншими установами й організаціями;

3)  головує на засіданнях Правління Національного банку;

4)  підписує протоколи, постанови Правління Національ­ного банку, накази та розпорядження, а також угоди, що укла­даються Національним банком;

5)  розподіляє обов'язки між заступниками Голови На­ціонального байку;

6)  видає розпорядчі акти, обов'язкові до виконання усіма службовцями Національного банку, його підприємствами, ус­тановами;

7)  приймає рішення з Інших питань, що стосуються діяль­ності Національного банку, крім віднесених до виключної компетенції   Ради   Національного   банку   та   Правління Національного банку відповідно до цього Закону;

8)  одноосібне   несе   відповідальність   перед  Верховною Радою   України   та   Президентом  України   за   діяльність Національного банку.

Стаття 29. Заступники Голови Національного банку Голова Національного банку має одного першого заступ­ника та трьох заступників, які призначаються та звільняються ним за погодженням з Радою Національного банку.

Стаття 22. Призначення та звільнення директорів депар­таментів

Директори департаментів Національного банку признача­ються та звільняються з посади Головою Національного банку відповідно до законодавства України про працю.

Розділ Ш. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ТА СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

Стаття 22. Структура Національного банку Структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням.       ,            , ,

373

До систолі- Національного банку входять центральний апарат, філії (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Дер­жавна скарбниця України, Центральне сховище, спеціалі­зовані підприємства, банківські навчальні заклади та інші структурні одиниці і підрозділи, необхідні дня забезпечення діяльності Національного байку.

Національний банк у межах, визначених законодавством, самостійно вирішує питання організації, створення, ийсиідяції та реорганізації структурних підрозділів та установ Національного банку, його підприємств, затверджує їх стату­ти та положення.                              ,

Для інкасації та охорони цишостей та об'єктів Національ­ний банк має відомчу охорону, озброєну бойовою вогнепаль­ною зброєю.                                             •

Стаття 23. Статус філій

Філії (територіальні управління) Національного банку не мають статусу юридичної особи і не можуть видавати норма­тивні акти, діють віз імені Національного банку в межах отри­маних від нього повноважень. Завдання і функції філій Національного банку визначаються Положенням, ию затверд­жується Правлінням Національного банку.

Розділ IV. ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА

Стаття 24* Основні засади грошово-кредитної політики Основні засади грошово-кредитної політики грунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках за­гальнодержавної програми економічного розвитку та Основ­них   параметрах   економічного   та   соціального   розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні по­казники   обсягу   валового   внутрішнього   продукту,   рівня •інфляції, розміру дефіциту державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затвердже­них Кабінетом Міністрів України.

Щорічно Національний банк інформує Верховну Раду України про напрями грошово-кредитної і валютної політики, розробленої Національним банком на наступний рік і на більш тривалий період.                                                          '" '

374

Стаття 25. Засоби та методи грошово-кредитної політики Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:

1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;

2) відсоткову політику;

3) рефінансування комерційних банків;

4) управління золотовалютними резервами;

5)  операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казна­чейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;

6) регулювання імпорту та експорту капіталу;

7) емісія власних боргових зобов'язань та операції з ними.

Стаття 26. Норми обов'язкових резервів Національний    банк    встановлює   банкам   нормативи обов'язкового резервування коштів. При цьому:

1)  розмір обов'язкових резервів встановлюється едишш для банків у відсотковому відношенні до загальної суми залу­чених банком коштів в національній та Іноземній валюті;

2)  для різних видів зобов'язань можуть встановлюватися різні норми обов'язкових резервів;

3) рішення про підвищення норм резерву набирає чинності не раніше ніж через 10 днів після ного опублікування.

Стаття 27. Відсоткові ставки

Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших відсоткових ставок за своїми опе­раціями.

Стаття 28. Управління золотовалютними резервами Національний банк забезпечує управління золотовалютни­ми резервами держави, здійснюючи валютні інтервенції шля­хом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти щодо іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні.

Стаття 29. Операції відкритого ринку

Операціями відкритого ринку Національного банку є купівля-яродаж казначейських зобов'язань, а також, інших цінних паперів (крім цінних паперів, що підтверджують корпо­ративні права) та боргових зобов'язань, визначених Прав­лінням Національного банку.

175

Стаття ЗО. Регулювання імпорту та експорту капіталу Національний банк відповідно до законодавства України про зовнішньоекономічну діяльність та систему валютного ре­гулювання і валютного контролю регулює імпорт та експорт капіталу.

СтатлуІ 31, Кошти Державного бюджету України Кабінет Міністрів України зобов'язаний зберігати кошти Державного бюджету України та позабюджетних фондів у Національному банку на рахунках Державного казначейства України.

Умови та порядок обслуговування коштів Державного бюджету України визначаються договором між Національним банком та Державним казначейством України. *

Розділ V. УПРАВЛІННЯ ГОТІВКОВИМ ГРОШОВИМ ОБІГОМ

Стаття 32. Грошова одиниця

Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам.

Випуск та обіг на території України інших грошових оди­ниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу за­бороняються.

Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.

Стаття 33. Повноваження Національного банку щодо організації готівкового грошового обігу

Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює:

1)  виготовлення та зберігання банкнот і монет;

2)  створення резервних фондів банкнот і монет;

3)  встановлення  номіналів,  систем  захисту,  платіжних ознак та дизайну грошових знаків;

4)  встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

5)  встановлення правил випуску в обіг, зберігання, переве­зення, вилучення та інкасації готівки;                       '

6)  визначення- порядку  ведення  касових  операцій для банків, Інших фінансово-кредитних установ, підприємств і організацій;

7)  визначення вимог щодо технічнет стану^врганізаий'^< охорони приміщень банківських установ                                  *-'

376

Стаття 34. Емісія       >                                             •    .

Виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку.

Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків — банкнот (паперових) і монет (металевих). Загальна сума введе­них в обіг банкнот ї монет зазначається в рахунках Національ­ного банку як його пасив.

Банкноти і монети є безумовними зобов'язаннями Національного банку і забезпечуються всіма його активами.

1 Стаття 35. Обіг банкнот і монет '

Гривня1 (банкноти і монети) 'як національна валюта є' єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами пла­тежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредити­ви та для переказів.

Стаття 36. Курс гривні

Національний банк встановлює офіційний курс гривні До іноземних валют та оприлюднює його.

Для регулювання курсу гривні Щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.

Стаття 37. Конвертованість гривні

Умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну валюту встановлюються Національним банком відповідно до законодавства України про валютне регулювання.

Національний банк не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валю­тою, гарантовані їм законом.

Стаття 38. Порядок заміни зношених і пошкоджених банкнот і монет                            /

Зношені і пошкоджені грошові знаки України приймають­ся й обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком та комерційними банками України без обмежень щодо сум та строків такої заміни.

Особливості і порядок визначення платіжності грошових знаків, а також порядок обміну зношених і пошкоджених гро­шових знаків встановлюються Національним банком.

377

Стаття 39. Вилучення з обігу банкнот і монет

Національний банк, комерційні банки України зобов'язані видучатя фальшиві, підроблені або такі, що не мають не­обхідних ознак платіжності, грошові знаки (банкноти, монети).

Порядок вилучення таких грошових знаків встановлюється Національним банком і регулюється відповідними норматив­ними актами.

Національний банк та комерційні банки не зобов'язані відшкодовувати знищені, загублені, фальшиві, підроблені, а також такі, що стали недійсними, банкноти та монети.

Національний банк офіційно повідомляє через засоби ма­сової інформації про вилучення з обігу грошових знаків України (банкнот, монет).

Виготовлення з метою введення в обіг або введення в обіг підроблених грошових знаків тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства України.

Роздія VI. ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРАХУНКІВ ТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Стаття 40. Регулювання розрахунків

Національний банк встановлює правила, форми і стандар­ти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України Ь застосуванням як паперових, так і електронних документів та готівки, координує організацію розрахунків, дає дозволи на здійснення кліринго­вих операцій та розрахунків за допомогою електронних доку­ментів.

Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційних банків та через їх власні розрахункові системи.

Стаття 41. Регулювання бухгалтерського обліку Національний банк встановлює обов'язкові для банків стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку та звітності, що відповідають вимогам законодавства

378

Розділ VH. ОПЕРАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

Стаття 42. Види операцій Національного банку Національний банк для забезпечення виконання покладе­них на нього функцій здійснює такі операції:

1} надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національ­ним банком;

2)  здійснює дисконтні операції з векселями і чеками в по­рядку, визначеному Національним банком;

3)  купує Та продає на вторинному ринку цінні напери у порядку, передбаченому законодавством України;

4)  відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків-кореспондентів;

5)  купує та продає валютні цінності з метою монетарного регулювання;

6)  зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали та каміння та інші кош­товності, пам'ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовнішньому ринках без квотуван­ня і ліцензування;

7)  розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій,, ви­конує операції» золотовалютними резервами України з банка­ми, рейтинг яких за класифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А;

8)  приймає на зберігання та в управління державні цінні папери та інші цінності;

9)  видає гарантії і поруки відповідно до положення, за­твердженого Радою Національного банку;

10)  веде рахунок Державного казначейства України без оплати і нарахування відсотків;

11)  виконує   операції   по   обслуговуванню   державного боргу, пов'язані з розміщенням державних цінних паперів, ЇХ погашенням і виплатою доходу за ними;

12)  веде   особові   рахунки   працівників   Національного банку;

13)  веде рахунки міжнародних організацій;

14)  здійснює безсігірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів відповідно до законодавства України, в тому числі за рішенням суду.

379

, Національний банк має право здійснювати й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.

Стаття 43, Участь у міжнародних організаціях Національний банк має право брати участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до міжнародних договорів, учасниками яких є Україна, а тдкож відповідно до угод між ним та іноземними центральними бан­ками.

Розділ УШ. ДІЯЛЬНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ ЩОДО ОПЕРАЦІЙ З ВАЛЮТНИМИ ЦІННОСТЯМИ

Стаття 44. Повноваження в сфері валютного регулю­вання

Національний банк діє як уповноважена державна устано­ва при застосуванні законодавства України про валютне регу­лювання і валютний контроль.

До компетенції Національного банку у сфері валютного ре­гулювання належать:

1) видання нормативних актів щодо ведення валютних операцій;

'2) видача та відкликаний ліцензій, здійснення контролю за діяльністю банків та інших установ, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями;

3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну ва­люту.'

Стаття 45. Організація валютного ринку

Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства України про валютне регу­лювання.             •*-

Стаття 46. Дисконтна та девізна валютна політика Національний банк проводить дисконтну та девізну валют­ну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обме­ження.

, Національний банк здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку Національного банку для регулкь вання руху капіталу та балансування платіжних зобов'язань,-а

?80

також коригування курсу грошової одиниці України до Іно­земних валют.

Національний банк здійснює девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іно­земних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках.,

Стаття 47. Структура золотовалютного резерву

Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової Ьдиниці України Національний банк має золотова­лютний резерв, що складається з таких активів: 4 монетарне золото;

спеціальні права запозичення;

резервна позиція в МВФ;

іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном;

цінні папери (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті; >           ~~

будь-які інші міжнародне визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності.

Стаття 48. Поповнення та використання золотовалютно­го резерву

Поповнення золотовалютних резервів проводиться На­ціональним банком шляхом:

1)  купівлі монетарного золота та іноземної валюти;

2)  отримання доходів від операцій з іноземною валютою, банківськими металами та іншими міжнародне визнаними ре­зервними активами;

3)  залучення Національним банком валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іно­земних держав та інших кредиторів.

Використання золотовалютного резерву здійснюється Національним банком на такі цілі:

• 1) продаж валюти на фінансових ринках для проведення грошово-кредитної політики, включаючи політику обмінного курсу;

І 2) витрати по операціях з іноземною валютою, монетарни­ми металами, а також іншими міжнародне визнаними резерв­ними активами.

.   Не допускається використання золотовалютного резерву для надання кредитів і гарантій т* інших там і нерезидентам України.    •

38!

Сямлммя 49. Зберігання золотовалютного запасу Національний банк є єдиним зберігачем державного золо­товалютного запасу, а також дорогоцінних металів, доро­гоцінних каменів, інших коштовностей, що належать державі.

Стаття SO. Позареалізаційні валютні доходи та збитки Доходи та збитки Національного банку, пов'язані зі зміною оцінки активів і пасивів, представлених у вигляді банківського золота та іноземної валюти, спеціальних прав за­позичення, у зв'язку зі змінами курсу іноземних валют та ціни золота враховуються і компенсуються у такому порядку:

1)  чисті   валютні  доходи  та   збитки   збалансовуються відповідною сумою на спеціальному резервному рахунку пере­оцінки валютних резервів у балансі Національного банку;

2)  зазначені чисті доходи та збитки не враховуються при розрахунку річного доходу Національного банку.

Розділ IX. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З ПРЕЗИДЕНТОМ

УКРАЇНИ, ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ

ТА КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Стаття 51. Підзвітність

Національний банк підзвітний Президенту України та Вер­ховній Раді України в межах їх конституційних Повноважень. Підзвітність означає:

1)  призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку Верховною Радою України за поданням Президента України;

2)  призначення та звільнення Президентом України во­ловини складу Ради Національного банку,

,3) призначення та звільнення Верховною Радою України половини складу Ради Національного банку;

4} доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного байку;

5J надання Президенту України та Верховній Раді України, двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.

Стаття 52. Взаємовідносини з Кабінетом Міністрі» України

Національний башт та Кабінет Міністрів України прово­дять взаємні консультації з питань грошово-кредитної

382

політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку.

Національний банк на запит Кабінету Міністрів України надає інформацію щодо монетарних процесів.

Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади на запит Національного банку на­дають інформацію, що має впяив на стан платіжного балансу.

Національний банк підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпе­ченню стабільності грошової одиниці України.

Голова Національного банку або за його дорученням один із його заступників можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.

У засіданнях Правління Національного банку можуть брати участь члени Кабінету Міністрів України з правом до­радчого голосу.

Стаття S3. Гаранту невтручання

Не допускається втручання органів законодавчої та вико­навчої влади або їх посадових осіб у виконання функцій і пов­новажень Ради Національного банку чи Правління Національного банку інакше, як у межах, визначених цим За­коном.

Стаття 54. Надання кредит державі

Національному банку забороняється надавати прямі кре­дити як у національній, так і в іноземній валюті на фінансуван­ня витрат Державного бюджету України.

Розділ X. БАНКІВСЬКЕ РЕГУЛЮВАННЯ І БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД

ч

Стаття 55. Мета та сфера банківського нагляду

Головна мета банківського регулювання і нагляду — безпе­ка та фінансова стабільність банківської системи, захист інте­ресів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулю­вання і нагляду за діяльністю банків у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотри­манням банками банківського законодавства, нормативних актів Національного банку й економічних нормативів.

383

Стаття 56. Нормативно-правові акти Національного банку

Національний банк видає нормативно^правові акти з пи­тань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. "

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постанова­ми Правління Національного банку. Вони не можуть супере­чити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з Заковом пом'якшують $бо> скасовують відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку підляга­ють обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства

'Чйормативно-правові акти Національного банку можуть ржені відповідно до законодавства України.

Стаття 57. Доступ до інформації

~ Для здійснення своїх функцій Національний банк має «рево безоплатно одержувати від банків інформацію про їх дальність відповідно до наданої ліцензії та пояснення щодо отриманої інформації в проведених операцій.

Для підготовки банківської та фінансової статистики, аналізу економічної ситуації Національний банк має право от­римувати необхідну інформацію від органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарюван­ня усіх форм власності.

Отримана інформація не підлягає розголошенню, за винят­ком випадків, передбачених законодавством України.

Стаття 58. Економічні нормативи

З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забез­печення фінансової надійності банків Національний банк відповідно до визначеного ним порядку встановлює для них обов'язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають забез­печувати здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з капіталом, ліквідністю, кредитами акціонерам та інсайдерам (пов'язаним особам), наданням великих кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком.

Про подальші зміни нормативів та методики їх розрахунку Національний банк офіційно повідомляє не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.

Стаття 59. Резерви забезпечення ризиків

Національний банк визначає розміри, порядок формуван­ня та використання резервів банків та кредитних установ для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших фінансових ризиків банків.

Резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а також фонду гарантування вкладів громадян створюються за рахунок доходу до оподаткування відповідно до законодавст­ва України.

Стаття 60. Визначення професійної придатності Національний банк визначає своїми нормативно-правови­ми актами професійні вимоги до керівників виконавчих органів, головних бухгалтерів банків і має право вимагати звільнення з цих посад осіб, які не відповідають встановленим вимогам для зайняття зазначених посад.

Якщо банк або працівник, щодо якого пред'явлено вимогу про звільнення з посади, не згодні з цією вимогою, вони мо­жуть оскаржити її до суду у двотижневий строк. У цьому разі виконання вимоги про звільнення зупиняється до винесення судом рішення.

Стаття 61. Повноваження щодо здійснення наглядових та регулятивних функцій

Наглядові та регулятивні функції Національного банку, встановлені цим Законом, можуть здійснюватися ним безпосе­редньо або через створений ним орган банківського нагляду.

Національний банк здійснює свої наглядові та регулятивні функції шляхом реалізації таких повноважень:

1)  здійснює всі види перевірок на місцях банків в Україні (крім перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності), а також перевірку достовірності інформації, що надається юридичними та фізичними особами при реєстрації банків та ліцензуванні банківських операцій;

2)  може вимагати від банків проведення загальних зборів акціонерів (учасників) і визначає питання, за якими мають Фути прийняті рішення;

3)  може брати участь у роботі зборів акціонерів (учас­ників),  засідань спостережної ради,  правління і ревізійної комісії банку з правом дорадчого голосу.

13 КостючеІІво                                                     385

Національний банк пред'являє вимоги щодо здійснення обов'язкових аудиторських перевірок банків, отримує виснов­ки незалежних аудиторських організацій про результати діяль­ності банків.

Стаття 62, Заходи впливу

У разі порушення банком банківського законодавства, нормативних актів Національного банку, проведення рижико­вих операцій, що загрожує його платоспроможності та інтере­сам вкладників і кредиторів, Національний банк адекватно до­пущеному порушенню застосовує такі заходи впливу:

1)  накладення штрафу на керівників банків у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2)  накладення на банк штрафу відповідно до положень, за­тверджених Правлінням Національного банку, але у розмірі не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутно­го фонду;

3)  відсторонення керівництва (голови Правління та голов­ного бухгалтера) від управління банком;

4)  призначення тимчасової адміністрації;

5)  зупинення    дії    ліцензії    на    здійснення    окремих банківських операцій на срок до одного року.

У разі порушення законів чи інших нормативних актів, що спричинило значну втрату активів або доходів і настання не­платоспроможності банку або заподіяло істотну шкоду інтере­сам їх клієнтів, приховування будь-яких рахунків, інших доку­ментів чи активів Національний банк має право відкликати ліцензію на здійснення усіх банківських операцій та прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію банку, призначити ліквідатора.

Рішення Національного банку щодо призначення тимчасо­вого адміністратора або ліквідатора банку підлягають обов'язковому виконанню.

Стаття 65. Обмеження вимог Національного банку Національний банк не має права вимагати від банків вико­нання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Національного банку.

386

Розділ XI. СЛУЖБОВЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

Стаття 64, Статус працівників Національного банку

Умови найму, звільнення, оплати праці, надання відпусток, службові обов'язки та права, система дисциплінарних стяг­нень, питання соціального захисту службовців Національного банку визначаються Законом України "Про державну службу".

Працівниками Національного банку є службовці та обслу­говуючий персонал Національного банку. Службовцями вва­жаються особи, які безпосередньо беруть участь у виконанні функцій Національного банку та займають посади, передба­чені штатним розписом.

Правління Національного банку визначає перелік посад працівників, трудовий договір з якими укладається у формі контракту.

Службовці Національного банку є державними службовця­ми, і до них застосовуються норми Закону України "Про дер­жавну службу", якщо цей Закон не встановлює іншого.

Питання функціонування державної служби у Національ­ному банку та класифікації посад вирішує Правління Національного банку відповідно до законодавства України.

Ранги державних службовців Національного банку, що відповідають посадам першої категорії, присвоюються Прези­дентом України. Інші ранги, присвоюються Головою Національного банку.

До складу обслуговуючого персоналу Національного банку входять працівники, обов'язки яких безпосередньо не пов'язані із виконанням функцій Національного банку.

Розмір оплати праці службовців Національного банку встановлюється Правлінням Національного банку відповідно до положень Закону України "Про державну службу".

Розмір оплати праці обслуговуючого персоналу Національного банку встановлюється Правлінням Національ­ного банку відповідно до норм законодавства про оплату праці.

Стаття 65. Заборонена діяльність

Голова Національного банку, його заступники, члени Правління Національного банку та інші службовці Національ­ного банку згідно з переліком посад, затвердженим Прав­лінням Національного банку, не можуть бути народними де­путатами України, членами Уряду України, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісниц­твом, крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності.

13*                                                    387

Службовцям Національного банку забороняється входити до керівних органів та бути акціонерами комерційних банків.

Голові Національного банку, його заступникам, членам Правління Національного банку та іншим службовцям Національного банку забороняється отримувати позики від будь-яких інших кредитних установ, за винятком Національ­ного банку.

Стаття 66. Збереження таємниці

Службовцям Національного банку забороняється розголо­шувати інформацію, що становить службову таємницю або має конфіденційний характер і стала відома їм у зв'язку з ви­конанням службових обов'язків, і в разі припинення роботи в Національному банку, крім випадків, передбачених законо­давством України.

Розділ XII. ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОЇ СТАТИСТИКИ ТА СТАТИСТИКИ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

Стаття 67. Визначення звітності                            -

Національний банк з метою виконання регулятивних та наглядових функцій визначає форми звітності та порядок її складання, які є обов'язковими до виконання усіма суб'єктами господарювання, в тому числі:

1)  для банків, розташованих на території України (рези­дентів і нерезидентів^— для складання грошово-кредитної і банківської статистики;

2)  для всіх суб'єктів підприємницької діяльності (рези­дентів і нерезидентів) — для складання статистики платіжного балансу та здійснення валютного контролю.

Надана банками та іншими суб'єктами підприємницької діяльності інформація розголошенню не підлягає, крім ви­падків, передбачених законодавством України.

Вимоги цієї статті не стосуються зведеної статистичної інформації, яка підлягає відкритому опублікуванню Націо­нальним банком.

Стаття 68. Публікації

З метою забезпечення гласності з питань банківської діяль­ності та статистики платіжного балансу Національний банк:

І) публікує в друкованих органах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щорічний та квартальні балан­си Національного банку;

388

2)  видає щомісячний статистичний бюлетень та журнал "Вісник Національного банку України";

3)  публікує в офіційних виданнях поточну банківську інформацію,   інформацію  з  питань  грошово-кредитної та банківської статистики, яка не належить до державної та банківської таємниці;

4)  надає для опублікування інформацію з питань грошово-кредитної і банківської статистики та статистики платіжного балансу відповідно до міжнародних договорів.

Склад відомостей для опублікування в засобах масової інформації визначається Державним комітетом статистики України відповідно до законодавства України.

Власником зведеної інформації з питань грошово-кредит­ної та банківської діяльності є Національний банк, який вста­новлює режим доступу до неї відповідно до законодавства України. Використання офіційної банківської інформації іншими органами для широкого публікування можливе лише з дозволу Національного банку або з посиланням на джерело її офіційного опублікування.

Розділ ХШ.-АУДИТ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ

Стаття 69. Внутрішній аудит

Національний банк контролює діяльність своїх структурт них підрозділів шляхом проведення внутрішнього аудиту, який здійснюється ревізійним управлінням Національного банку, безпосередньо підпорядкованим Голові Національного банку.

Комплексні перевірки господарсько-фінансової діяльності структурних підрозділів Національного банку проводяться не рідше одного разу на рік.

Стаття 70. Зовнішній аудит

Рада Національного банку не пізніше 1 листопада звітного року приймає рішення про аудит Національного банку і виз­начає аудиторську фірму, яка має відповідний досвід роботи, для перевірки річного звіту і подання аудиторського висновку. Національний банк зобов'язаний відповідно до укладеного з аудиторською фірмою договору надавати звітність та інфор­мацію, необхідну для проведення аудиторської перевірки.

У частині руху коштів Державного бюджету України, аналізу виконання кошторису фінансову перевірку Національ­ного банку здійснює Рахункова палата.

'89

Розділ XIV. ОСОБЛИВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 71. Обмеження діяльності Національному банку забороняється:

1)  бути   акціонером   або   учасником   банків   та   інших підприємств, установ;

2)  здійснювати  операції з  нерухомістю,  крім  тих,  що пов'язані із забезпеченням діяльності Національного банку та його установ;

3)  здійснювати торговельну, виробничу, страхову та іншу діяльність, яка не відповідає функціям Національного банку.

Обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, не стосуються:

1)  набуття з метою покриття заборгованості Національно­го банку будь-яких прав та активів за умови їх відчуження в найкоротший строк;

2)  випадків, передбачених статтею 42 цього Закону;

3)  участі у капіталах інших підприємств, установ, що за­безпечують діяльність Національного банку.

Стаття 72. Податковий режим

Національний банк сплачує податки відповідно до законів України з питань оподаткування.

і

Стаття 73. Переважне і безумовне право

Національний банк має переважне і безумовне право задо­вольняти будь-яку основану на здійсненому рефінансуванні комерційного банку вимогу, оформлену у встановленому зако­ном порядку, заїкою настав строк погашення.

Переважне І безумовне право здійснюється у разі, якщо це передбачено угодою, реалізується Національним банком шля­хом списання у безспірному порядку заборгованості з банківських рахунків і продажу інших активів, що перебува­ють у заставі як забезпечення вимог Національного банку, та задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх продажу.

Розділ XV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

І*  и

15 Цей Закон набуває чинності з дня його опублікування за , винятком частин дев'ятої та десятої статті 10 цього Закону, які набувають чинності з дня формування Ради Національного банку України у повному складі Президентом України та Вер­ховною Радою України.

390

2.  Рада Національного банку має бутц сформована протя­гом двох місяців з дня набуття чинності цим Законом. На період формування Ради Національного банку її функції щодо грошово-кредитної політики виконує Правління Національно­го банку.

3.  Вважати такими, що втратили чинність:

розділи II та V Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 p., № 25, ст. 281);

Постанову Президії Верховної Ради України "Про Статут Національного банку України" від 7 жовтня 1991 року.

Президент України                                             Л. КУЧМА

м. Київ, 20 травня 1999 року

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про банки і банківську діяльність

Розділ L ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Предмет та мета Закону

Цей Закон визначає структуру банківської системи, еко­номічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Укра'ші і створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечен­ня захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

Стаття 2. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

андеррейтгшг — купівля на первинному ринку цінних

паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладання

договору про гарантування повного або часткового продажу

цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий

391

їх викуп за фіксованою ціною з наступним перепродажем або про накладання на покупця обов'язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобо­в'язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані;

афілійована особа банку — будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку;

банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридич­них осіб;

банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному нерезиденту, перевищує 10 відсотків;

банківська діяльність — залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридич­них осіб;

' банківський кредит — будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржни­ка щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату відсотків та інших зборів з такої суми;

банківська ліцензія — документ, який видається Національ­ним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки мають право здійснюва­ти банківську діяльність;

банківський платіжний інструмент — засіб, що містить реквізити, які ідентифікують його емітента, платіжну систему, в якій він використовується, та, як правило, держателя цього банківського платіжного інструмента. За допомогою банківських платіжних інструментів формуються відповідні документи за операціями, що здійснені з використанням банківських платіжних інструментів, на підставі яких прово­диться переказ грошей або надаються інші послуги держате­лям банківських платіжних інструментів;

банківські рахунки — рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку щодо його клієнтів

392

і контрагенті» та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів;

державний реєстр банків — реєстр, що ведеться Національ­ним банком України і містить -відомості про державну реєстрацію всіх банків;

вклад (депозит) — це кошти в готівковій або у без­готівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без за­значення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору;

державші реєстрація банку — надання банку статусу юри­дичної особи відповідно до вимог глави 3 цього Закону;

ділова репутація — сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про про­фесійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону;

економічні нормативи — показники, що встановлюються Національним банком України і дотримання яких є обов'язковим для банків;

ідентифікація особи — встановлення на підставі документа, що посвідчує особу власника, та фіксація у письмовій формі прізвища та імені, дати народження та адреси особи, яка здійснює угоду, а також найменування, номера і дати видачі пред'явленого документа, найменування установи, що його видала;

іноземний — пов'язаний з громадянином або юридичною особою будь-якої країни, крім України;

істотна участь — пряме або опосередковане, самостійно або спільно з іншими особами володіння 10 і більше відсотка­ми статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (паїв) юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;

капітал банку — залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов'язань;

капітал підписний - величина капіталу, на яку отримано письмові зобов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесен­ня коштів за підпискою на акції (паї);

капітал статутний — сплачений та зареєстрований підписний капітал;

капітал регулятивний (власні кошти) — складається з ос­новного та додаткового капіталу, зваженого на ризики, що

393

визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України;

клієнт банку — будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку;

контроль — безпосереднє або опосередковане володіння часткою в юридичній особі, одноосібне або разом з іншими особами, що презентує еквівалент SO чи більше відсотків ста­тутного капіталу або голосів юридичної особи, або мож­ливість справляти вирішальний вплив на управління, або діяльність юридичної особи на основі угоди або будь-яким іншим чином;

кошти — гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент;

кредитор банку — юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань;

ліквідація банку — процедура припинення функціонуван­ня банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону;

ліквідатор — юридична або фізична особа, яка здійснює функції щодо припинення діяльності банку та задоволення вимог кредиторів;

ліквідаційна маса — усі види майнових активів (майно та майнові права) банку, які належать йому на праві власності на 'день відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідації;

мораторій — зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на за­безпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

неплатоспроможність банку — неспроможність банку своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги креди­торів через відсутність коштів або зменшення розміру капіталу банку до суми, що становить менше однієї третини мінімаль­ного розміру регулятивного капіталу банку;

нормативно-правові акти Національного банку України — нормативно-правові акти, що видаються Національним бан­ком України у межах його повноважень на виконання цього та інших законів України;

394

підрозділ банку — структурна одиниця, банку, що не має статусу юридичної особи і виконує функції, визначені банком;

представництво банку — територіальне відокремлений структурний підрозділ банку, що не здійснює банківську діяльність;

реорганізація банку — злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам;

розрахункові банківські операції — рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядження­ми клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи;

споріднена особа — юридична особа, яка має спільних з банком власників істотної участі;

системоутворюючий банк — банк, зобов'язання якого ста­новлять не менше 10 відсотків від загальних зобов'язань банківської системи;

тимчасова адміністрація — процедура, що застосовується Національним банком України при здійсненні банківського нагляду за обставин, передбачених цим Законом;

тимчасовий адміністратор — фізична або юридична особа, що призначається Національним банком України для здійснення тимчасової адміністрації;

уповноважена особа банку — особа, яка на підставі статуту чи угоди має повноваження представляти банк та вчиняти від його імені певні дії, що мають юридичне значення;

учасники банку — засновники банку, акціонери банку, який є акціонерним товариством, учасники банку, який є товарист­вом з обмеженою відповідальністю, і пайовики кооперативно­го банку;

філія банку — відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку;

фінансова холдингова група — фінансова установа, яка відповідає вимогам статті 12 цього Закону.

Стаття 3. Сфера застосування

Цей Закон регулює відносини, що виникають під час засну­вання, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Положення цього Закону застосовуються до представ­ництв іноземних банків, що діють на території України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами (угодами), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою

395

України, а також до філій українських банків за кордоном та до пов'язаних з банком осіб, визначених статтею 52 цього Закону.

Відповідні положення цього Закону поширюються також на окремі зобов'язання і відповідальність інших осіб, діяльність яких пов'язана з функціонуванням банків.

Стаття 4. Банківська система України

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на тери­торії України відповідно до положень цього Закону.

Банки 9 Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути ощад­ними, інвестиційними, іпотечними, розрахунковими (клірин­говими).

Банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Націоналі ний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.

Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше SO відсотків його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо більше SO відсотків його пасивів є вкладами фізичних осіб.

Національний банк України здійснює регулювання та 'банківський Нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів та нормативно-пра­вових актів Національного банку України.

Статям 5. Економічна незалежність банків

Банки мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їхній власності.

Держава не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями держави, якщо інше не передбачено законом або договором.

Національний банк України не відповідає за зобо­в'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку України, якщо інше не передбачено за­коном або договором.

Органам державної влади і органам місцевого самовряду­вання забороняється будь-яким чином впливати на керівницт­во чи працівників банків у ході виконання ними службових

396

обов'язків або втручатись у діяльність банку, за винятком ви­падків, передбачених законом.

Шкода, заподіяна банку внаслідок такого втручання, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному законом.

Стаття 6. Організаційно-правова форма банку Банки в Україні створюються у формі акціонерного това­риства, товариства з обмеженою відповідальністю або коопе­ративного банку.

Законодавство про господарські товариства поширюється на банки у частиш, що не суперечить цьому Закону.

Стаття 7. Державні банки

Державний банк — це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі.

Державний банк засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому в законі про Державний бюд­жет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку. Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висно­вок Національного банку України з приводу наміру заснуван­ня державного банку. Отримання висновку Національного банку України є обов'язковим також у разі ліквідації (реор­ганізації) державного банку, за винятком його ліквідації внаслідок неплатоспроможності.

Статут та діяльність державного банку мають відповідати вимогам цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.

Національний банк України, здійснює державну реєстрацію державних банків відповідно до вимог цього Закону та норма­тивно-правових актів Національного банку Україня

Держава здійснює та реалізує повноваження власника щодо акцій (паїв), які їй належать у статутному капіталі дер­жавного банку, через органи управління державного банку.

Органами управління державного банку є наглядова рада та правління банку.

Органом контролю державного банку є ревізійна комісія, персональний та кількісний склад якої визначаються наглядо­вою радою державного банку.

Наглядова рада є вищим органом управління державного банку, що здійснює контроль за діяльністю правління банку з метою збереження залучених у вклади грошових коштів, за-

397

безпечення їх повернення вкладникам та захисту інтересів дер­жави як акціонера державного банку та інші функції, визна­чені цим Законом.

До складу наглядової ради державного банку входять члени наглядової ради банку, призначені Верховною Радою України та Президентом України. З метою представництва інтересів держави до складу наглядової ради державного банку можуть входити народні депутати України, представни­ки органів виконавчої влади та. Інші особи, що відповідають вимогам, зазначеним у цій статті. Строк повноважень членів наглядової ради державного банку — п'ять років.

Президент України призначає сім членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідного Указу.

Верховна Рада України призначає сім членів наглядової ради державного банку шляхом прийняття відповідної Поста­нови.

Членом наглядової ради державного банку може бути гро­мадянин України, який має вищу економічну або юридичну освіту, або науковий ступінь у галузі економіки, фінансів та/або права і при цьому має досвід роботи в органах законо­давчої влади чи на керівних посадах центральної виконавчої влади України або банківській установі, чи досвід наукової, практичної роботи у галузі економіки, фінансів, права.

, Члени наглядової ради державного банку виконують свої функції без отримання будь-якої матеріальної винагороди.

Наглядову раду державного банку очолює голова, який обирається наглядовою радою зі складу її членів.

Засідання наглядової ради є правомочним за наявності не менше десяти її членів.

Рішення наглядової ради приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів наглядової ради державного банку.

Внутрішні питання організації діяльності наглядової ради державного банку та питання діловодства визначаються по­ложенням про наглядову раду, що приймається на її засіданні.

Повноваження призначеного складу наглядової ради дер­жавного банку та/або кожного з її членів можуть припинятися відповідно за рішенням Верховної Ради України та Президен­та України щодо призначених ними осіб, але не раніше ніж через один рік з дня призначення. У разі призначення тимчасо­вого адміністратора державного банку повноваження нагля­дової ради припиняються на підставі статті 78 цього Закону.

398

У своїй діяльності наглядова рада державного банку керується цим Законом, іншими актами законодавства України та статутом державного банку. Наглядова рада не втручається в оперативну діяльність державного банку.

До компетенції наглядової ради державного банку нале­жить прийняття рішень з питань, визначених у пунктах 1, 5, 6 статті 38 цього Закону та пунктах 1-7 статті 39 цього Закону, а також з інших питань, необхідність врегулювання яких пе­редбачена цим Законом.

Рішення про зміну розміру статутного капіталу державно­го банку та припинення його діяльності приймається Кабінетом Міністрів України. При цьому Кабінет Міністрів України зобов'язаний отримати позитивний висновок Національного банку України з приводу наміру зміни розміру статутного фонду державного банку.

Повноваження виконавчого органу державного банку виз­начаються його статутом. Кандидатури голови та членів вико­навчого органу узгоджуються з Національним банком України відповідно до вимог цього Закону.

Банк, створений у порядку, визначеному частиною другою, цієї статті, має право додавати до свого найменування слово "державний",    використовувати    зображення    Державного Герба України, Державного Прапора України.

У разі прийняття рішення про часткове або повне відчу­ження державою належних їй акцій (паїв) державного банку такий банк втрачає статус державного. Власники акцій зобов'язані привести статут та діяльність банку у відповідність з вимогами цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Стаття 8. Кооперативні банки

Кооперативний банк створюється в порядку, передбачено­му цим Законом. Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону.

Кооперативні банки створюються за принципом тери-торіальності і поділяються на місцеві та центральний коопера­тивні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі змен­шення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку при-

399

пиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації.

Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

До функцій центрального кооперативного банку, крім пе­редбачених цим Законом, належать централізація та пере­розподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю коопера­тивних банків регіонального рівня.

Органами управління кооперативних банків є загальні збори учасників (пайовиків), спостережна рада банку та правління банку. Органом контролю є ревізійна комісія банку. Органи управління та контролю кооперативного банку ство­рюються та здійснюють свої повноваження відповідно до цього Закону.

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мінімального розміру статутного капіталу коопера­тивного банку встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону.

Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу.

Прибутки або збитки кооперативного банку за результата­ми фінансового року розподіляються між учасниками про­порційно розміру їх паю.

Обмеження, встановлені цим Законом для операцій банку з пов'язаними особами, не поширюються на операції коопера­тивного банку.

Стаття 9. Банківські об'єднання

Банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учас­никами промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.

Банківське об'єднання створюється за попередньою зго­дою Національного банку України та підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису до Державно­го реєстру банків.

Порядок отримання дозволу на створення банківського об'єднання та порядок його державної реєстрації встановлю­ються Національним банком України.

400

Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання. Учасники банківського об'єднання перед-^своєю власною назвою вказують назву банківського об'єднання.

Учасники банківського об'єднання можуть вийти з його складу зі збереженням взаємних зобов'язань та дотриманням умов укладених договорів з іншими суб'єктами господарювання.

Банківське об'єднання зобов'язане публікувати в офіційних друкованих виданнях — газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" — інформацію про створення банківського об'єднання за визначеною Національним банком України формою, про зміни в ньому та про припинення його діяль­ності, а також консолідовану звітність за обсягами та за фор­мою, встановленими Національним банком України.

Учасники банківського об'єднання несуть відповідальність за зобов'язаннями інших його учасників відповідно до укладе­ного між ними договору.

Банківське об'єднання ліквідується за рішенням його учас­ників або з ініціативи Національного банку України за рішен­ням суду у разі, якщо діяльність такого банківського об'єднан­ня суперечить антимонопольному законодавству України або загрожує інтересам вкладників банків чи стабільності банківської системи. Ліквідація банківського об'єднання не припиняє діяльності банків — його учасників

Стаття 10. Банківська корпорація

Банківська корпорація — це юридична особа ~(банк), за­сновниками та акціонерами якої можуть бути виключно банки. Банківська корпорація створюється з метою концент­рації капіталів банків — учасників корпорації, підвищений їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпе­чення координації та нагляду за їх діяльністю.

Банківська корпорація підлягає реєстрації у Національно­му банку України і заноситься до Державного реєстру банків. Статутний капітал банківської корпорації повинен відповідати загальним вимогам Національного банку України щодо статутного капіталу новостворюваного комерційного банку.

Вимоги Національного банку України щодо надання банківській корпорації ліцензій на виконання окремих опе­рацій встановлюються на рівні загальних вимог для ко­мерційних банків, виходячи з розміру консолідованого капіталу.

Установчий договір та статут корпорації мають включати положення щодо забезпечення виконання корпорацією та її

401

членами своїх фінансових зобов'язань і відповідальності за ре­зультати сумісної діяльності з метою забезпечення інтересів кредиторів та вкладників.

Банки, що увійшли до банківської корпорації, передають корпорації повноваження на здійснення окремих операцій та забезпечують централізацію виконання окремих функцій. Централізації в межах банківської корпорації піддягають:

виконання розрахунків як серед членів корпорації, так і за її межами;

операції на ринках грошей та капіталів;

встановлення та ведення кореспондентських рахунків (у національній та іноземних валютах);

моніторинг кредитних ризиків;

розробка та прийняття загальних для членів банківської корпорації правил і процедур виконання операцій та внут­рішньої звітності;

формування зовнішньої звітності;

внутрішній аудит.

Перелік централізованих функцій може бути розширений за згодою банків — членів' корпорації. Передача повноважень щодо централізованого виконання зазначених вище функцій від банків — членів до банківської корпорації повинна бути зафіксована як у статутах банків — членів корпорації, так і в статуті самої банківської корпорації.

Банківська корпорація виконує функції розрахункового центру для банків — членів корпорації і не здійснює безпосе­реднього обслуговування клієнтів (фізичних та юридичних осіб, крім банків та інших фінансових установ). Усі банки — члени корпорації виконують свої розрахунки та платежі (як у національній, так і в іноземних валютах) виключно Через свої кореспондентські рахунки, відкриті в Національному банку України або безпосередньо у банківській корпорації.

Банки, що увійшли до банківської корпорації, зберігають свою юридичну самостійність у межах, обумовлених їх стату­тами та статутом банківської корпорації. Банки, що увійшли у банківську корпорацію, не можуть входити до інших бан­ківських об'єднань, крім як за згодою корпорації (виняток — участь у професійних асоціаціях, створених не на комерційних засадах). Банки, що увійшли до банківської корпорації, по­винні в усіх своїх документах, укладених угодах тощо вказува­ти свою належність до корпорації.

Назва банківської корпорації встановлюється засновника­ми довільно з дотриманням вимог цього Закону.

402

Стаття 11. Банківська холдингова група

Банківська холдингова група — це банківське об'єднання, до складу якого входять виключно банки.

Материнському банку банківської холдингової групи має належати не менше 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу або голосів кожного з інших учасників групи, які є його дочірніми банками.

Дочірній банк не має права володіти акціями материнсько­го банку. У разі, якщо дочірній банк набув право власності на акції материнського банку, він зобов'язаний відчужити к у місячний термін.

Банківські холдингові групи дозволяється створювати лише за умови, що угода про їх створення-передбачає покла­дання на головний банк групи додаткових організаційних функцій щодо банків — членів групи, а також створення сис­теми управління спільною діяльністю.

Банківський нагляд за діяльністю банківської холдингової групи здійснюється на індивідуальній та консолідованій основі. Материнський банк зобов'язаний подавати консолідо-вано-фінансовий та статистичний звіти групи відповідно до вимог цього Закону.

Материнський банк банківської холдингової групи відповідає за зобов'язаннями своїх членів у межах свого внес­ку в капіталі кожного з них, якщо інше не передбачено зако­ном або угодою між ними.

Стаття 12. Фінансова холдингова група

Фінансова холдингова група має складатися переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, при­чому серед них має бути щонайменше один банк, і материнсь­ка компанія має бути фінансовою установою.

Материнській компанії має належати більше 50 відсотків акціонерного (пайового) капіталу кожного з учасників фі­нансової холдингової групи.

Материнська компанія фінансової холдингової групи зобов'язана подавати наглядовим органам консолідовано-фінансовий та статистичний звіти групи відповідно до вимог цього Закону.

Материнська компанія фінансової холдингової групи при здійсненні своєї діяльності з управління та координації діяль­ності його членів на виконання законодавства і нормативно-правових актів Національного банку України має право вста­новлювати правила, що є обов'язковими для членів фінансової холдингової групи.

403

Материнська компанія фінансової холдингової групи відповідає за зобов'язаннями своїх членів у межах свого внес­ку в капітал кожного з них, якщо інше не передбачено законом або угодою між ними.

Стаття 13. Банківські спілки та асоціації

З метою захисту та представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв'язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності банки мають право створювати неприбуткові спілки чи асоціації.

Банківські спілки та асоціації не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отримання прибутку.

Асоціація {спілка) банків є договірним об'єднанням банків і не має права втручатися у діяльність банків — членів асоціації (спілки).

Розділ II. СТВОРЕННЯ, ДЕРЖАВНА

РЕЄСТРАЦІЯ, ЛІЦЕНЗУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВ

Глава 2. СТВОРЕННЯ БАНКІВ

Стаття 14. Учасники банків

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.

Власники істотної участі згбанку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан.

Вимоги щодо ділової репутації та задовільності фінансово­го стану засновників та акціонерів (пайовиків), які набувають істотної участі у банку, встановлюються цим Законом та нор­мативно-правовими актами Національного банку України.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Стаття 15. Найменування банку

Банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та Іноземними мовами. Найменування банку має

404

містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-пра­вову форму банку.

Банк має печатку зі своїм повним офіційним наймену­ванням.

Слово "банк" та похідні від нього дозволяється використо­вувати у назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних дого­ворів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законодавства України.

Не дозволяється використовувати для найменування банку назву, яка повторює вже існуючу назву іншого банку або вво­дить в оману щодо видів діяльності, які здійснює банк. Вжи­вання у найменуванні банку слів "Україна", "державний", "центральний", "національний" та похідних від них можливе лише за згодою Національного банку України.

Національний банк України має право відмовити у вико­ристанні банком запропонованого найменування за наведених у цій статті підстав.

Підрозділ банку використовує найменування лише того банку, підрозділом якого він є. До назви структурного підрозділу банку може додаватися найменування місцезнаход­ження цього підрозділу.

Стаття 16. Статут банку

Статут банку складається з урахуванням положень цього Закону, Закону України "Про господарські товариства" та інших законів України.

Статут банку обов'язково має містити інформацію про:

1)  найменування банку;

2)  його місцезнаходження;

3)  організаційно-правову форму;

4)  види діяльності, які "має намір здійснювати банк;

' 5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випус­ку акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами;

І 6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;

7)  порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 17 цього Закону;

8)  порядок внесення змін та доповнень до статуту банку;

405

9) розмір та порядок утворення резервів та інших загаль­них фондів банку;                                                                 І

10)  порядок розподілу прибутків та покриття збитків;

11)  положення про аудиторську перевірку банку;

12)  положення про органи внутрішнього аудиту банку. Рішення про внесення змін до статуту банку набирає сили з моменту реєстрації таких змін Національним банком України.

Реєстрація змін до статуту банку здійснюється у порядку, визначеному Національним банком України.

Глава 3. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ БАНКІВ

Стаття 17. Державна реєстрація банків

Державна реєстрація банків здійснюється Національним банком України відповідно до вимог цього Закону та норма­тивно-правових актів Національного банку України.

Уповноважені засновниками банку особи подають Національному банку України для державної реєстрації такі документи:

1)  заяву про реєстрацію банку;

2)  установчий договір (крім державного банку);

3)  статут банку;

4)  рішення про створення банку (протокол установчих зборів) або постанову Кабінету Міністрів України про ство­рення державного банку; •

5)  бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяль­ності банку на найближчі три роки згідно зі встановленими Національним банком України вимогами;

6)  інформацію про фінансовий стан учасників, які мати­муть істотну участь у банку. У разі коли засновником банку є юридична особа, надається інформація про членів ради дирек­торів і осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі;

7)  бухгалтерську і фінансову звітність за останні чотири звітних періоди (квартали) — для учасників — юридичних осіб, які матимуть істотну участь у банку, довідку Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) — для учасників фізичних осіб, які мати­муть істотну участь у банку;

8)  відомості   про  кількісний  склад  спостережної  ради правління (ради директорів), ревізійної комісії;

406

9) копію платіжного документа про внесення плати за реєстрацію банку, що встановлюється Національним банком України;

10)  нотаріально завірені копії установчих документів учас-ч ників, які є юридичними особами та матимуть істотну участь у банку;

11)  копії   звіту   про   проведення відкритої підписки на акції — для банку, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства;

12)  відомості про професійну придатність та ділову репу­тацію голови та членів правління (ради директорів) і головно­го бухгалтера банку.

Національний банк України у тижневий термін з дати по­дання документів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних внесків за­сновників та інших учасників банку.

Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в державній реєстрації банку приймається Національним бан­ком України не пізніше тримісячного строку з моменту подан­ня повного пакета документів, зазначених у цій статті.

Національний банк України може вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах.

Реєстрація банків здійснюється шляхом внесення відповідного запису до^ Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи.

Національний банк України видає банку свідоцтво про його державну реєстрацію за встановленою ним формою.

Стаття 18. Підстави для відмови в державній реєстрації Національний банк України може відмовити в державній реєстрації банку у разі, якщо:

1)  порушено порядок створення банку;

2)  установчі документи банку не відповідають законодав­ству України;

3)  подано неповний пакет документів, необхідних для дер­жавної реєстрації банку, або ці документи не відповідають ви­могам цього Закону чи нормативно-правових актів Націо­нального банку України;

4)  у Національного банку України є докази, що підтверд­жують відсутність бездоганної ділової репутації чи відсутність задовільного фінансового стану принаймні одного із заснов­ників, що мають істотну участь у банку;

5)  професійна придатність та ділова репутація голови ви­конавчого органу і головного бухгалтера банку, а також

407

членів виконавчого органу банку н Національного банку України.

Про неповноту поданого пакета документів та/або про невідповідність професійної придатності та ділової репутації голови правління (ради директорів) та головного бухгалтера Національний банк України зобов'язаний повідомити уповно­важеним особам банку не пізніше місячного строку з дати по­дання документів.

Про відмову у державній реєстрації банку Національний банк України приймає мотивоване рішення. Засвідчена Національним банком України копія рішення про відмову в реєстрації банку надсилається уповноваженій особі банку ре­комендованим листом або вручається під розпис.

Відмова у державній реєстрації банку не може бути здійснена з інших підстав, крім зазначених у цій статті.

Стаття 19. Банківська ліцензія

Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання»банківської ліцензії.

Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кре­дитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть криміна­льну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законами України.

Банківська ліцензія надається Національним банком України на підставі клопотання банку за наявності доку­ментів, що підтверджують:

наявність сплаченого та зареєстрованого підписного капіталу банку у розмірі, що встановлюється цим Законом;

забезпеченість банку належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням, приміщеннями відповідно до вимог Національного банку України;

наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів) банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління банком.

Національний банк України може відмовити у наданні ліцензії, якщо зазначені у цій статті умови не виконані банком протягом одного року з дати державної реєстрації банку. В та­кому разі державна реєстрація банку скасовується І банк ліквідується,

408

Рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову у її наданні приймається Національним банком України протя­гом одного місяця з дня отримання повного пакета доку­ментів, зазначених у цій статті.

Банківська ліцензія не може передаватися третім особам.

Стаття 20. Підстави відкликання банківської ліцензії Національний банк України може відкликати банківську ліцензію виключно у таких випадках:

1)  якщо було виявлено, що документи, надані для отри­мання ліцензії, містять недостовірну інформацію;

2)  якщо банк не виконав жодної банківської операції про­тягом року з дня отримання банківської ліцензії;

3)  у разі порушення цього Закону або нормативно-право­вих актів Національного банку України, що спричинило знач­ну втрату активів і настання неплатоспроможності банку;

4)  на підставі висновку тимчасового адміністратора про неможливість приведення банку у правову відповідність з ви­могами цього Закону та нормативно-правових актів На­ціонального банку України;

5)  недоцільності   виконання   плану   тимчасової   адмі­ністрації щодо реорганізації банку.

Національний банк України негайно повідомляє банк про відкликання у нього банківської ліцензії. Банк протягом трьох днів з моменту отримання рішення зобов'язаний повернути Національному банку України свою банківську ліцензію.

У день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, банк припиняє здійснення усіх банківських операцій та вчиняє дії, що забезпечують виконання банком своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами відповідно до укладених договорів та положень цього Закону.

Рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії публікується в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" і є підставою для звернення до суду з по­зовом про ліквідацію банку.

Стаття 21. Попередній дозвіл на створення банку з Іно­земним капіталом

Для створення банку з іноземним капіталом його засновни­ки зобов'язані отримати попередній дозвіл Національного банку України. Для набуття діючим банком статусу банку з Іноземним капіталом його правління (рада директорів) має от­римати попередній дозвіл Національного банку України.

409

Для отримання попереднього дозволу для створення банку з іноземний капіталом або для набуття банком статусу банку з іноземним капіталом до Національного банку України необхідно подати такі документи:

1)  клопотання про надання попереднього дозволу;

2)  інформацію про склад засновників, їх ділову репутацію та наявність необхідних коштів для заснування банку;

3)  дозвіл іноземного контролюючого органу на участь у створенні банку в Україні або письмове запевнення іноземно­го засновника про відсутність у законодавстві країни його по­ходження вимог щодо отримання такого дозволу;

4)  інформацію про андеррайтера та його ділову репутацію, угоду з андеррайтером, якщо банком прийнято рішення про продаж акцій банку на міжнародних ринках шляхом андер-райтингу.

Клопотання розглядається Національним банком України протягом одного місяця з дня його отримання. Відмова Національного банку України у наданні дозволу має надава­тися у письмовій формі із зазначенням відповідних мотивів.

Стаття 22. Особливості державної реєстрації банків з іно­земним капіталом

При будь-якому набутті банком статусу банку з іноземним капіталом за умови, що іноземний інвестор набуває істотної участі, для державної реєстрації банку з іноземним капіталом додатково до зазначених у статті 17 цього Закону документів іноземний інвестор або за його дорученням банк — емітент акцій, андеррайтер чи будь-яка інша юридична або фізична особа, що має доручення від іноземного інвестора, подає такі документи:

1)  нотаріально засвідчену за місцем видачі копію рішення, уповноваженого органу управління іноземного інвестора про, участь у банку в Україні;

2)  письмову згоду на участь іноземного інвестора у банку • в Україні, видану державним або іншим уповноваженим конт- 4 ролюючим органом країни, в якій зареєстровано головний. офіс іноземного інвестора, якщо законодавством такої країни вимагається одержання зазначеного дозволу, або письмове за­певнення іноземного інвестора про відсутність вимог щодо по-* передньої згоди на здійснення інвестиції за кордон;

3)  нотаріально засвідчений за місцем видачі витяг з торго-5 вого (банківського) реєстру або інший офіційний документ», що підтверджує реєстрацію іноземного учасника в країні, якій зареєстровано головний офіс іноземного інвестора;

410

4) нотаріально засвідчену за місцем видачі копію висновку іноземної аудиторської організації про фінансовий стан іно­земного інвестора на кінець останнього повного календарного року. Якщо визначений висновок надається іноземною ауди­торською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком України, то такий висновок має бути підтвердженим україн­ською аудиторською організацією.

Документи, зазначені в пунктах 1, 2 (крім письмового за­певнення іноземного інвестора), 3, 4 частини першої цієї статті, повинні бути легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі, якщо іноземний інвестор є фізичною особою, він подає:

1)  письмову згоду на участь іноземного інвестора у банку в Україні, видану державним або іншим уповноваженим конт­ролюючим органом країни, якщо законодавством такої країни вимагається отримання зазначеного дозволу, або письмове за­певнення іноземного інвестора про відсутність вимог законо­давства країни його перебування щодо попередньої згоди на здійснення інвестиції за кордон. Письмова згода має бути легалізована в консульській установі України, якщо інше не передбачено   чинним   міжнародним   договором,   згода   на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

2)  анкету, яка повинна містити зокрема інформацію про відсутність судимості.

Якщо документи, зазначені в цій статті, складені інозем­ною мовою, вони повинні супроводжуватися нотаріально завіреним перекладом українською мовою.

Національний банк України має право відмовити у дер­жавній реєстрації банку з істотною іноземною участю за умови відсутності принаймні одного з документів, визначених цією статтею, або неналежного оформлення будь-якого з них. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

411

Глава 4. ФІЛІЇ І ПРЕДСТАВНИЦТВА БАНКІВ

Стаття 23. Порядок відкриття філій і представництв банків на території України

Філії банків відкриваються за згодою Національного банку України, яка надається на підставі таких документів:

1)  клопотання банку про відкриття філії із зазначенням місцезнаходження та основних видів діяльності філії;

2) рішення спостережної ради банку про відкриття філій;

3)   положення про філію, затвердженого спостережною радою банку;

4) інформації про керівника та головного бухгалтера філії. Національний   банк   України   перевіряє   відповідність

приміщення   й   обладнання   філії   вимогам,   встановленим Національним банком України.

Національний банк України має право відмовити у наданні згоди на відкриття філії з таких підстав:

1)  надані документи не відповідають вимогам цього Зако­ну   чи   нормативно-правових   актів   Національного   банку України;

2)  приміщення та обладнання філії не відповідають вимо­гам Національного банку України щодо безпеки зберігання цінностей (якщо філія має намір самостійно працювати з готівковими коштами та цінностями);

3)  запропоновані кандидатури керівника та головного бухгалтера філії не відповідають вимогам цього Закону щодо; професійної відповідності та ділової репутації;

4)  у банка-заявника   виявлено   фінансові   або   правові проблеми,    що    вказують    на    можливість    негативних і наслідків для клієнтів чи потенційних клієнтів банку в резуль-' таті відкриття філії.

Реєстрація філій банку здійснюється Національним банком! України протягом одного місяця з моменту надання усіх; необхідних документів шляхом внесення відповідної інфор­мації до Державного реєстру банків.

Банки зобов'язані надавати інформацію Національному І банку України про відкриття представництва, яка вноситься; до Державного реєстру банків.

Стаття 24. Порядок реєстрації представництва іноземне- j го банку на території України

Реєстрація представництв банків-нерезидентів здійсню- ] ється Національним банком України.

412

Для реєстрації подаються такі документи:

1)  клопотання про реєстрацію представництва іноземного банку за підписом уповноваженої особи;

2)  витяг з банківського (торговельного) реєстру або інший офіційний документ, що підтверджує реєстрацію іноземного банку;

3)  положення про представництво;

4)  доручення від іноземного банку на здійснення представ­ницьких функцій.

Зазначені документи, крім клопотання про реєстрацію представництва іноземного банку, мають бути нотаріально завірені за місцем їх видачі, легалізовані в консульській уста­нові України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, не пе­редбачено інше, і супроводжуються нотаріально завіреним пе­рекладом українською мовою.

Національний банк України може відмовити у реєстрації представництва іноземного банку у разі порушення порядку реєстрації, невідповідності наданих документів законодавству України, недостовірності інформації, а також недотримання умов реєстрації або перевищення повноважень щодо сфер діяльності представництва. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав.

Стаття 25. Дочірні банки, філії і представництва українського банку на території інших держав

Українські банки мають право створювати дочірні банки, філії чи представництва на території інших держав на підставі дозволу Національного банку України. Для відкриття дочірніх банків, філій або представництв українських банків на території інших держав пред'являються такі самі вимоги, які встановлені для відкриття філій чи представництв банків на території України, за умови надання Національним банком України до­зволу на здійснення Інвестиції за кордон у зв'язку зі створенням філії чи представництва банку на території іншої держави.

Для створення дочірнього банку, філії чи представництва" українського банку за кордоном цей банк гіодає до Національ­ного банку України бізнес-план та економічне обґрунтування доцільності створення дочірнього банку, філії чи представниц­тва банку за кордоном.

Дочірній банк, філія чи представництво українського банку на території іншої держави реєструються відповідно до вимог законодавства цієї держави.

Банк у місячний термін має повідомити Національний банк України про відкриття дочірнього банку, філії чи пред­ставництва на території іншої держави з наданням копій відповідних документів про їх реєстрацію.

413

Глава 5. РЕОРГАНІЗАЦІЯ БАНКУ

Стаття 26. Способи реорганізації банку

Реорганізація банку здійснюється добровільно за рішенням його власників або примусово за рішенням Національного банку України.

Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, при­єднання, поділу, виділення, перетворення.

Злиття означає припинення діяльності двох або кількох банків як юридичних осіб та передачу належних їм майна, коштів, прав та обов'язків до банку-правонаступника, який створюється у результаті злиття.

Приєднання означає припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передачу належних йому майна, коштів, прав та обов'язків до іншого банку.

Подія означає припинення діяльності одного банку як юридичної особи та передачу належних йому майна, коштів, прав та обов'язків у відповідних частинах до банків, які ство­рюються внаслідок реорганізації цього банку шляхом поділу.

Виділення означає перетворення банку як юридичної особи та передачу певної частини належного йому майна, коштів, прав та обов'язків до банку, який створюється внаслідок реор­ганізації.

Перетворення передбачає зміну організаційно-правової форми товариства.

Стаття 27. Умови реорганізації банку

Порядок здійснення примусової реорганізації банків вста­новлюється цим Законом та нормативно-правовими актами* Національного банку України.

Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України Яро господарські товариства за умови попереднього дозволу Національного банку України.

Длй одержання дозволу на реорганізацію банку до Національного банку України подається заява з доданням необхідного обгрунтування та розрахунків, які б засвідчували настання позитивних наслідків для вкладників та інших креди­торів банку.

Національний банк України не дає дозволу на реор­ганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших креди­торів і банк, створений у результаті реорганізації, не буде відповідати вимогам щодо економічних нормативів його

414

діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяль­ності.

Національний банк України надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отри­мання заяви банку на реорганізацію.

Примусова реорганізація здійснюється у разі істотної за­грози платоспроможності банку.

Стаття 28. Рішення про реорганізацію Рішення про реорганізацію банку, крім перетворення, має містити інформацію про:

1)  угоду про реорганізацію у разі злиття або приєднання;

2)  призначення персонального складу комісії для прове­дення реорганізації;

3)  призначення персонального складу ревізійної комісії для проведення інвентаризації та ревізії матеріальних ціннос­тей, що перебувають на обліку банку (банків);

4)  призначення незалежного аудитора, що має сертифікат Національного банку України;

5)  строки проведення реорганізації;

6)  склад правління (ради директорів) після реорганізації. Реорганізація розпочинається після затвердження Національ­ним банком України плану реорганізації, який крім інших необхідних заходів повинен передбачати подання Національ­ному банку України відповідних документів, необхідних для державної реєстрації нового банку або для реєстрації змін і до­повнень до установчих документів існуючого банку.

Банк вважається реорганізованим з моменту внесення Національним банком України змін до Державного реєстру банків.

-У разі примусової реорганізації рішення, передбачені пунк­тами 2-6 частини першої цієї статті, приймаються Національ­ним банком України, угода про реорганізацію не підписується, загальні умови реорганізації визначаються пос­тановою правління Національного банку України і € обов'язковими для виконання усіма сторонами.

Стаття 29. Угода про злиття або приєднання

Угода про злиття або приєднання укладається банками, що реорганізуються шляхом злиття або приєднання, у письмовій формі.

Угода про злиття або приєднання містить положення, що регулюють питання, визначені у статті 28 цього Закону.

Угода про злиття або приєднання набуває законної сили з моменту затвердження її більшістю у дві третини голосів акціонерів (учасників) на загальних зборах кожного з банків.

415

Розділ III. КАПІТАЛ, УПРАВЛІННЯ, ВИМОГИ ДО ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

Глава 6. КАПІТАЛ, ФОНДИ ТА РЕЗЕРВИ БАНКУ

Стаття 30. Структура капіталу банку Капітал банку включає:

1)  основний капітал;

2)  додатковий капітал.

Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрова­ний статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загаль­ний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті ре­зерви включають і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким критеріям:

1)  відрахування до фондів мають здійснюватися з прибут­ку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, ско-ригованого на всі потенційні податкові зобов'язання;

2)  фонди і рух коштів до них та з них повинні окремо роз­криватись у опублікованих звітах банку;

3} фонди повинні бути у розпорядженні банку для покрит­тя збитків з метою необмеженого і негайного використання у разі появи збитків;

4) збитки не можуть безпосередньо покриватися з фондів, а повинні проводитися через рахунок прибутків і збитків.

За умови затвердження Національним банком України до­датковий капітал може включати:

1)  нерозкриті .резерви (крім\гого факту, що такі резерви не відображаються в опублікованому балансі .банку, вони по­винні мати такі самі якість і природу, як і розкритий капіталь­ний резерв);

2)  резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість "прихованих" резервів переоцінки в результаті дов­гострокового перебування у власності цінних паперів, відо­бражених у балансі за історичною вартістю їх придбання);

3)  гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти, які по­винні відповідати таким критеріям:

вони є незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими;

416

вони не можуть бути погашені за ініціативою власника; ,

вони можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред'явлення банку вимоги про припинення торгових опе­рацій;

вони дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо сплати відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє здійснити такі виплати;

4) субординований борг (звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення пре­тензій всіх інших кредиторів). При цьому сума таких коштів, включених у капітал, не може перевищувати 50 відсотків розміру основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20 відсотків від його первинної вартості протягом 5 останніх років угоди.

Національний банк України має право визначати своєю постановою інші статті балансу банку для включення до до­даткового капіталу, а також умови і порядок такого включен­ня. Додатковий капітал не може бути більшим 100 відсотків основного капіталу.

Стаття 31. Розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути менше:

1)  для місцевих кооперативних банків — 1 мільйона євро;

2)  для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області, — 3 мільйонів євро;

3)  для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України, — 5 мільйонів євро.

Перерахування розміру статутного капіталу у гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день укладен­ня установчого договору.

За підсумками року на основі фінансової звітності банки зобов'язані коригувати розмір статутного капіталу на індекс девальвації чи ревальвації гривні за рахунок та в межах вало­вих доходів або валових витрат банку відповідно до методики, встановленої Національним банком України.

Національний банк України має право встановити для ок­ремих банків залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний статутний капітал на момент реєстрації банку, але не нижче розмірів, передбачених цією статтею.^

14 Коепочипю                                                417

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 50      Главы: <   45.  46.  47.  48.  49.  50.