Вступ

Курс на зміцнення державності в Україні, охорону прав, свобод і законних інтересів громадян, забезпечення верховенства права в усіх сферах суспільного життя залишається одним із головних напрямків державного будівництва, успішне виконання цих завдань значною мірою залежить від правильного, науково обгрунтованого керівництва суспільством, усіма проявами його життєдіяльності, удосконалення системи державного управління. Подальший розвиток демократії, забезпечення прав і свобод громадян нерозривно пов'язані з підвищенням якості і ефективності діяльності правоохоронних органів і, зокрема, міліції, що пояснюється рядом об'єктивних та суб'єктивних факторів, обумовлених новими підходами до вирішення багатьох важливих завдань, які постають перед молодою незалежною державою.

Міліція в Україні виконує широке коло завдань та функцій щодо забезпечення правопорядку, захисту прав і свобод громадян, попередження і припинення правопорушень, тому від удосконалення її правоохоронної діяльності значною мірою залежить зміцнення законності і правопорядку в країні. Переважну більшість зазначених завдань міліція реалізує в ході здійснення адміністративної діяльності, тобто під час виконання адміністративного законодавства, використання адміністративно-правових заходів впливу до організацій, посадових осіб та громадян. Основна частина особового складу міліції бере участь у здійсненні саме адміністративної діяльності.

У правоохоронній діяльності міліції використовуються різноманітні організаційні, технічні, виховні та інші засоби, особливе місце серед яких займають правові, зокрема, адміністративно-правові засоби боротьби з правопорушеннями. Найважливішими серед останніх є заходи адміністративного примусу, використання яких забезпечує безпосереднє попередження, виявлення і припинення порушень правових норм, притягнення винних до юридичної відповідальності, усунення шкідливих наслідків правопорушень, а в кінцевому підсумку - зміцнення законності і правопорядку.

>>>4>>>

Необхідність посилення боротьби з правопорушеннями в різних сферах обумовлює актуальність глибокого і всебічного дослідження широкого кола питань, пов'язаних з діяльністю міліції щодо застосування заходів адміністративного примусу. Визначення сутності та особливостей цих заходів, їх значення, мети та видів, правових і фактичних підстав застосування міліцією, детальна характеристика повноважень міліції щодо застосування окремих видів таких заходів, розробка аргументованих пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення діяльності міліції в зазначеній сфері мають не тільки теоретичне, а й велике практичне значення.

Проблеми сутності та видів адміністративного примусу, його місця в системі державного примусу вже давно привертають увагу багатьох вчених-адміністративістів. Особливо активно ці питання досліджувались в 60-70-х pp. минулого століття, коли велась безпосередня робота щодо кодифікації законодавства про адміністративні правопорушення. Але в наукових працях тих років висвітлювалися переважно проблеми адміністративної відповідальності, хоча найчастіше вони з'ясовувалися шляхом визначення місця цієї відповідальності в усій системі адміністративного примусу. Найвагомішим внеском в дослідження зазначених проблем стали праці Бахраха Д.М., Бондаренка Г.П., Ве-ремеєнка І.І., Ґалаґана І.О., Додіна Є.В., Єропкіна М.І., Клюшні-ченка О.П., Коваля Л.В., Козлова Ю.М., Коренева О.П., Луньо-ва О.Є., Манохіна В.М., Рябова Ю.С., Павловського P.C., Попова Л.Л., Шергіна О.П., Якуби О.М. та ін. Основним досягненням наукових розробок тих років було з'ясування сутності адміністративного примусу та вироблення підходів до його класифікації, створення наукової бази для кодифікації законодавства про адміністративні правопорушення.

Прийняття у 80-х pp. Основ законодавства про адміністративні правопорушення і республіканських кодексів про адміністративні правопорушення дало новий поштовх для активізації наукових досліджень проблем адміністративної відповідальності. В працях Адушкіна Ю.С., Анджієвського B.C., Бахраха Д.М., Васильєва A.C., Голосніченка Т.П., Додіна Є.В., Клюшніченка О.П., Коваля Л.В., Лазарева Б.М., Манохіна В.М., Мартьянова І.В., Маслєннікова М.Я., Опришка В.Ф., Павловського P.C., Попо-

>>>5>>>

ваЛ.Л., Самсонова В.М., Студенікіної М.С., Тимченка I.A., Ше-мшученка Ю.С., Шергіна О.П., Юсупова В.А. та ін. було грунтовно розроблено всі основні питання цього адміністративно-правового інституту на базі прийнятого законодавства. Це стосувалось також адміністративно-юрисдикційної діяльності міліції. Проте в цей час дуже мало уваги приділялось дослідженню інших видів адміністративного примусу, в тому числі діяльності міліції щодо їх застосування.

З набуттям Україною незалежності почався процес формування національного законодавства в усіх сферах, розробка якого велась вже на нових методологічних засадах, внаслідок чого значна частина існуючих наукових доробок втратила свою актуальність. Перед вітчизняною наукою адміністративного права постало завдання нового осмислення всіх адміністративно-правових інститутів, в тому числі адміністративного примусу, з урахуванням нових реалій суспільного життя, процесів державо-та правотворення. З провідних вітчизняних вчених -адміністративістів проблемам адміністративного примусу тою чи іншою мірою свої праці присвятили Авер'янов В.Б., Андрійко О.Ф., Бандурка О.М., Битяк Ю.П., Васильєв A.C., Голоснічен-ко І.П., Гончарук С.Т., Додін Є.В., Дорогих М.М., Зуй В.В., Калюжний P.A., Ківалов С.В., Коваль Л.В., Колпаков В.К., Оприш-ко В.Ф., Остапенко О.І., Пахомов І.М., Пєтков В.П., Самсонов В.М., Тищенко М.М., Шкарупа В.К. та ін. Проте, адміністративний примус ними розглядався здебільшого побіжно, в межах більш крупної проблематики або знову таки досліджувався інститут адміністративної відповідальності. Що ж стосується адміністративного примусу в діяльності міліції, то окремі його складові або аспекти було проаналізовано Бандуркою О.М., Безсмертним Є.О., Голосніченком І.П., Калаяновим Д.П., Фроло-вим О.С., Чистоклєтовим Л.Г., Шкарупою В.К. та ін. Разом з тим аналіз проблем використання адміністративного примусу в охороні правопорядку існуючими працями себе далеко не вичерпав, оскільки і законодавство, і практика його застосування постійно йдуть вперед, що породжує нові проблеми, які потребують комплексного і системного наукового дослідження. До того ж, до цього часу не було жодної праці, в якій було б досліджено проблеми адміністративного примусу в цілому, тобто відсутня

>>>6>>>

єдина теорія адміністративного примусу, включаючи і примус, який застосовується в правоохоронній діяльності міліції.

У зв'язку з цим автор ставив перед собою мету комплексно дослідити проблеми теоретичного розуміння, правового регулювання та практичної реалізації в правоохоронній діяльності міліції заходів адміністративного примусу. Виходячи з цього, в роботі зроблено спробу вирішити ряд завдань:

-  визначити місце адміністративного примусу в системі методів правоохоронної діяльності міліції, для чого з'ясувати сутність міліції та особливості її правоохоронної діяльності, сутність, особливості та значення для правоохорони адміністративного примусу, здійснити систематизацію та класифікацію заходів адміністративного примусу, що застосовуються міліцією, проаналізувати правові засади застосування міліцією адміністративного примусу;

-  з'ясувати сутність та мету адміністративно-запобіжних заходів, охарактеризувати особливості, підстави та порядок застосування міліцією окремих їх видів - заходів, які використовуються з метою безпосереднього попередження чи виявлення правопорушень, зокрема, адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, та заходів, що застосовуються з метою забезпечення громадського порядку і громадської безпеки за різних надзвичайних обставин;

-  визначити сутність, мету і види заходів адміністративного припинення та підстави їх застосування міліцією, розглянути особливості та процедури застосування міліцією окремих видів цих заходів - самостійних заходів адміністративного припинення загального призначення, заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні проступки і заходів адміністративного припинення спеціального призначення;

-  проаналізувати проблеми адміністративно-юрисдикційної діяльності міліції шляхом характеристики загальних питань цієї діяльності та її підстав, адміністративних стягнень, які застосовуються міліцією, їх видів і загальних правил накладення, адміністративних правопорушень, справи про які підвідомчі міліції, проблем їх кваліфікації, а також проблем здійснення міліцією провадження в справах про адміністративні проступки;

>>>7>>>

- виробити рекомендації, спрямовані на удосконалення тео-ретико-правових засад і практики застосування міліцією заходів адміністративного примусу.

Новизна запропонованої праці полягає в тому, що системно проблеми реалізації адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції у вітчизняній адміністративно-правовій науці не досліджувались, хоча в цьому є гостра потреба. Монографія саме і є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання адміністративно-примусової діяльності міліції в Україні та сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. Одержані результати становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес: у науково-дослідній сфері вони можуть бути основою для подальшої розробки проблем адміністративного примусу; їх може бути використано для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, покращення практичної діяльності щодо застосування заходів адміністративного примусу, а також у навчальному процесі та юридичному всеобучі. Книга розрахована на науковців, працівників міліції та інших правоохоронців, викладачів, курсантів, студентів та слухачів вищих закладів освіти, всіх, хто цікавиться проблемами правоохоронної діяльності міліції.

>>>8>>>