§ 3. Правовий режим  корпоративних прав держави

Держава може набувати корпоративних прав внаслідок:

корпоратизації (перетворення на акціонерні товариства) державних, орендних підприємств та інших  підприємств з державною часткою власності в статутному фонді (майні);

придбання корпоративних прав вже існуючих господарських організацій;

заснування (співзаснування) нових господарських організацій.

На початок 2004 року державі належали корпоративні права в 1427 відкритих та закритих акціонерних товариствах, 101 товаристві з обмеженою відповідальністю та 34-х національних акціонерних і державних холдингових компаній (НАК і ДХК).    Таким чином, держава володіє корпоративними правами переважно акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю.

            Залежно від ступеня корпоративного  контролю держави  за прийняттям  рішень   щодо   діяльності   господарських   товариств корпоративні  права держави поділяються відповідно до їх обсягу на такі,  що забезпечують контроль держави над прийняттям рішень щодо дальності господарських товариств (більше ніж 50 відсотків акцій), і такі,  що неповною  мірою  забезпечують  здійснення  зазначеного контролю. Із загальної кількості корпоративних прав держави в господарських товариствах (1562 об'єкта) на початок 2004 року 23% мали у своєму статутному фонді державну частку понад 50%, яка надає державі право контролю за їх діяльністю; 41% – мали державну частку розміром від 25% до 50%; 36% – мали державну частку в статутному фонді менше 25%.

Управління корпоративними правами держави. Для ефективного здійснення своїх корпоративних прав держава потребує створення спеціальної системи управління ними. Відповідно до ст. 172 ГК України, відносини, пов'язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються цим кодексом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Господарського кодексу України.

Система управління державними корпоративними правами перебуває в Україні все  ще на стадії становлення. Її ефективній розбудові перешкоджає відсутність необхідного законодавства.

Відповідно до ст. 168 ГК України, корпоративні права держави здійснюються визначеними законом центральними органами виконавчої влади та уповноваженими особами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На сьогоднішній день з цих питань є чинними:

Порядок управління акціями (частками), які перебувають у державній власності, господарських товариств, створених за участю Фонду державного майна, затверджено постановою Кабінету Міністрів України    від 16 травня 2001 р.  № 518;

Основні концептуальні підходи до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави, затверджені постановою КМУ від 11 лютого 2004 року № 155.

            До суб'єктів  управління  корпоративними  правами  держави належать:

Кабінет Міністрів України;

Фонд державного майна;

органи виконавчої  влади,  уповноважені  Кабінетом  Міністрів України  управляти  об'єктами  державної  власності;

уповноважені особи з управління корпоративними правами держави.

Для виконання  функцій  з  управління  корпоративними правами держави   суб'єкти   управління – державні органи  призначають    своїх представників  -  фізичних осіб в органах управління господарських товариств. Такі представники  визначаються  на конкурсних засадах.

           Суб'єкти управління реалізують повноваження щодо управління  корпоративними  правами  держави  в такому порядку:

            1. Кабінет Міністрів  України  як вищий орган управління об'єктами державної власності визначає систему та механізм управління корпоративними правами   держави, визначає органи, уповноважені управляти корпоративними правами держави,  приймає рішення про передачу корпоративних прав з державної в комунальну власність, дає згоду на передачу корпоративних прав з комунальної в державну власність, здійснює інші повноваження щодо реалізації корпоративних прав держави відповідно до законодавства, управляє корпоративними правами стратегічно важливих для економіки товариств (головним чином НАК та ДХК);

              2. Фонд державного майна України

здійснює управління корпоративними правами   держави   у   відкритих  акціонерних товариствах,   утворених   відповідно   до    законодавства    про приватизацію (корпоратизацію); державними холдинговими (акціонерними, лізинговими та іншими) компаніями; корпоративними фондами; акціями закритих  акціонерних  товариств,  що  перебувають  у власності держави, частками у спільних підприємствах, створених не в процесі приватизації; корпоративними правами    держави    в    інших     суб'єктах господарювання, що утворені за участю держави або в яких держава є правонаступником державних підприємств, установ та організацій;

бере участь у визначенні стратегії розвитку господарських товариств, корпоративні права яких закріплені за державою; здійснює контроль і аналіз результатів їхньої господарської діяльності; вносить пропозиції щодо відчуження державних корпоративних прав і реалізує їх; бере участь у розробці і впровадженні інвестиційних проектів стосовно  таких товариств;

веде реєстр державних корпоративних прав;

здійснює оцінку вартості державних корпоративних прав;

призначає своїх представників та інших осіб, уповноважених управляти державними  корпоративними правами; визначає умови договорів доручення, що укладаються з ними, контролює ефективність їхньої діяльності тощо.

              3. Органи виконавчої влади здійснюють управління державними корпоративними правами відповідно до галузевої належності суб'єктів господарювання.

             Повноваження з управління державними корпоративними правами передаються органам виконавчої влади на підставі рішення Кабінету Міністрів України і генеральної угоди, укладеної з Фондом державного майна України. Для цього  розроблена  Типова  форма  Генеральної  угоди  про передачу повноважень на здійснення функцій  управління  державними корпоративними правами органами виконавчої влади. Вона затверджена наказом  Фонду  від  25 травня 2000  року № 1067. Повноваження можуть передаватися центральним органам виконавчої влади (міністерствам і відомствам), органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим або місцевим органам виконавчої влади (обласним державним адміністраціям).

4. Представники держави в органах управління призначаються рішенням органу приватизації або органу державної виконавчої влади, що виконує функції з управління державними корпоративними правами на підставі генеральної угоди з Фондом державного майна України. Умови, порядок призначення і функції відповідального представника визначаються Положенням про представника органу, уповноваженого управляти відповідними державними корпоративними правами в органах управління господарських товариств, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 року № 791. На виконання цього Положення  наказом  ФДМУ від 1 березня 2004 року № 383 була затверджена Типова форма договору доручення на виконання функцій з управління пакетом акцій, що належить державі.

На законодавчому рівні не вирішені питання про можливість притягнення представника держави до цивільної та дисциплінарної відповідальності як посадової особи товариства, про конфлікт інтересів представника, що виконує одночасно функції державного службовця і посадової особи товариства, а тому повинен дотримуватися інтересів і держави, і товариства (котрі часто не збігаються). Врегулювати ці проблеми засобами внутрішніх нормативних актів неможливо, оскільки йдеться про статус державного службовця.

5. Уповноважені особи з управління корпоративними правами держави. Згідно зі ст. 170 ГК України, уповноваженою особою з управління корпоративними правами держави може бути громадянин або юридична особа, що визначена за результатами конкурсу, з якою відповідний центральний орган виконавчої влади укладає договір доручення з управління корпоративними правами держави.

Порядок проведення конкурсу по визначенню уповноваженої особи на виконання функцій з управління державними корпоративними правами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15  травня 2000 року № 791.

У Господарському кодексі України закріплені правила, за яким корпоративні права держави розподіляються між різними суб'єктами управління. Відповідно до ч. 3 ст. 168 ГК України, правомочності з управління корпоративними правами держави здійснюються безпосередньо відповідними органами виконавчої влади у разі, якщо:

держава має сто відсотків часток (акцій) у статутному фонді господарської організації;

суб'єкт господарювання, щодо якого здійснюються корпоративні права держави, бере участь у державних та регіональних програмах, що фінансуються з Державного бюджету України;

не відбувся конкурс з призначення уповноваженої особи через відсутність претендентів або якщо пропозиції конкурсантів не відповідають умовам конкурсу;

в інших випадках, передбачених законом.

Реєстр корпоративних прав держави. Відповідно до ст. 171 ГК Украъни, для обліку  корпоративних  прав держави Фонд державного майна за участю інших органів виконавчої влади  формує  та  веде  Реєстр корпоративних   прав  держави  (п. 11 Порядку управління акціями (частками), які перебувають у державній власності, господарських товариств, створених за участю Фонду державного майна).   

Реєстр  корпоративних  прав  держави  є автоматизованою   інформаційно-довідковою   системою  збирання  та обліку  відомостей  про  акції, частки, паї, що належать державі в статутних   фондах  господарських  товариств  та  інших  суб'єктів господарювання, і утворюється для оперативного  обліку  зазначених акцій, часток, паїв, забезпечення ефективного   здійснення   корпоративних  прав  держави,  а  також забезпечення  гласності  та  відкритості  інформації  про державну власність, у межах, установлених законодавством.

Порядок формування і ведення реєстру  визначається Положенням про Реєстр корпоративних прав держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 року № 1679.

Державна дивідендна політика. Держава, як і звичайний акціонер (учасник), товариства має право на отримання частини прибутку від його господарської діяльності у порядку, визначеному ГК України, ЦК України та Законом "Про господарські товариства".

Для захисту власних фінансових інтересів та контролю за використанням прибутку тих товариств, у яких держава бере суттєву участь, вона встановлює спеціальні правила визначення та виплати дивідендів на корпоративні права таких товариств.

Дивіденди на державні корпоративні права зараховуються  до Державного бюджету України.

Оцінка державних корпоративних прав. Ефективна реалізація державою своїх корпоративних прав є неможливою без володіння  достовірною інформацією щодо вартості цих прав (як і вартості бізнесу товариства в цілому). Така інформація може бути необхідною в багатьох випадках - при визначенні напрямків використання прибутку товариства та розміру дивідендів, у зв'язку з залученням інвестицій, укладенням товариством інших значних угод, при прийнятті рішення про продаж державних корпоративних прав, реорганізацію чи ліквідацію товариства, інших управлінських рішень. Відповідно до ст. 169 ГК України, корпоративні права держави та активи суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких визначено частку держави, підлягають оцінці за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог закону.

Методика оцінки державних корпоративних прав затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1999 року № 1406. Згідно   з  цією  Методикою  проводиться  оцінка  вартості державних корпоративних прав та активів господарських товариств, у статутному фонді яких є державні корпоративні права. Методика поширюється на значне коло об'єктів. Об'єктами оцінки, що підпадають під дію Методики є не тільки безпосередньо державні  корпоративні  права, а також власний   капітал   господарського   товариства,  цілісні  майнові комплекси, що входять до складу господарського товариства, в якому є державна   частка  або індивідуально визначені активи такого товариства.

Методика використовується для визначення:

вартості державних корпоративних  прав  як  частини  ринкової вартості господарського товариства;

вартості власного капіталу господарського товариства;

вартості державних  корпоративних  прав,  щодо  яких прийнято рішення про придбання від імені держави в  порядку,  встановленому законодавством;

розміру збитків,   які   підлягають  відшкодуванню,  завданих внаслідок неналежного виконання уповноваженими особами повноважень з управління державними корпоративними правами;

вартості активів,   які   пропонуються   для  інвестування  в господарське товариство;

вартості майна   господарського   товариства,   що   підлягає реорганізації,  яке  пропонується  як  внесок  до статутного фонду іншої юридичної особи (в тому числі спільних підприємств)  або  як застава   в   разі   укладення   кредитної   угоди  відповідно  до законодавства;

ринкової вартості основних засобів  господарського  товариства з  метою одержання додаткової інформації для прийняття відповідних управлінських рішень.

Методикою передбачено два порядки проведення оцінки (з визначенням сфери їх застосування):

експертний порядок оцінки державних корпоративних прав із залученням незалежних експертів - юридичних осіб,  які, відповідно до угоди, укладеної з  ФДМУ,  мають  право  на проведення експертної оцінки  державних  корпоративних  прав  і  активів   господарських товариств;

неекспертний порядок оцінки - проведення оцінки державних корпоративних прав безпосередньо спеціалістами ФДМУ (відповідно до затвердженої методики).