2. Загальна характеристика апарату та органів держави

Органи держави, як правило, утворюють єдину внутрішньо узгоджену систему, яку, зважаючи на її специфіку у механізмі держави в цілому, слід відобразити окремим, спеціальним поняттям — «апарат держави» («державний апарат»).

Апарат держави (державний апарат) — це си­стема всіх органів держави, які виконують її за­вдання та функції.

Орган держави — це структурно організований колектив державних службовців (або один держав­ний службовець), котрі наділені владними повнова­женнями та необхідними матеріальними засобами для виконання певних завдань і функцій держави.

Види органів держави розрізняються:

1)             за місцем у системі державного апарату:

а)             первинні — створюються шляхом прямого во­

левиявлення всього (або певної частини) населення

й уособлюють суверенітет держави; б) вто­

ринні — всі інші органи, які створюються первин­

ними, походять від них, їм підзвітні;

за змістом або напрямком державної діяльності: а) органи законодавчої влади', б) гла­ва держави; в) органи державного управління (ви­конавчої влади); г) судові органи; д) органи кон­трольно-наглядові;

за способом утворення: а) виборні; б) при­значувані; в) ті, що успадковуються;

за   часом   функціонування:   а)   постійні;

б)            тимчасові;

за складом: а) одноособові; б) колегіальні;

за територією, на яку поширюються їхні повноваження: а) загальні (центральні); б) міс­цеві (локальні).

До державних органів долучаються органи місцевого самоврядування, які на локальному рів­ні виконують переважно юридичними засобами низку владних функцій, хоча формально вони не вважаються офіційними представниками (органа­ми) держави. Це так звані муніципальні органи.

60

Первинні муніципальні органи утворюються (обираються) громадянами, що проживають у ме­жах певної адміністративно-територіальної оди­ниці (тобто певною територіальною спільністю). Вони теж тією чи іншою мірою задіюються до ви­конання державних завдань і функцій.