2. Основні принципи об'єктивного юридичного права

Принцип права — це керівні засади (ідеї), які зу­мовлюються об'єктивними закономірностями існу­вання й розвитку людини та суспільства і визнача­ють зміст і спрямованість правового регулювання.

Значення принципів права полягає в тому, що вони у стислому вигляді, концентровано відобра­жають найсуттєвіші риси права, є начебто його квінтесенцією, « обличчям ».

Види принципів права: загальнолюдські (циві-лізаційні), типологічні, конкретно-історичні, га­лузеві, міжгалузеві.

Загальнолюдські принципи юридичного пра­ва — це юридичні засади, ідеали, які зумовлюють­ся певним рівнем розвитку людської цивілізації, втілюють найкращі, прогресивні здобутки всесвітньої правової історії і широко визнані в міжнародних нормативних документах.

До них належать, зокрема, такі засади:

в об'єктивному праві мають закріплюватися й захищатися основні права людини, свобода лю­дей та їхніх об'єднань;

юридична (формально визначена й загально­обов'язкова) рівність однойменних суб'єктів і пе­ред державою, і перед законом;

вихідним, первинним офіційним джерелом суб'єктивних юридичних прав і обов'язків особи має бути тільки закон як акт нормативного волевиявлен­ня вищого представницького органу державної влади або прямого волевиявлення народу (референдуму);

взаємопов'язаність (єдність) юридичних прав і обов'язків;

поведінка людей, а також їхніх об'єднань по­винна регулюватись, як правило, за загальнодозво-ленним типом: «дозволено все, крім того, що пря­мо заборонено законом»;

діяльність органів і службових осіб держави має регулюватись, як правило, за спеціальнодозво-ленним типом; «можна робити лише те, що прямо дозволено законом»;

4*            99

і

закріплення в нормах об'єктивного права процедурно-процесуальних механізмів (порядку) здійснення та захисту суб'єктивних юридичних прав і виконання обов'язків людей та інших су­б'єктів суспільного життя;

правосуддя (розв'язання суперечок, конфлік­тів з приводу здійснення прав і обов'язків окреми­ми особами та іншими учасниками суспільного життя) здійснюється спеціальними незалежними органами держави — судами — і має бути найе­фективнішою юридичною гарантією прав людини;

юридична відповідальність особи може мати місце тільки в разі вчинення нею винного проти­правного діяння;

презумпція невинності особи (особа вважаєть­ся невинною доти, доки її вину у вчиненні право­порушення не встановлено судом або іншими ком­петентними органами держави у визначеному за­коном порядку).

Типологічні принципи об'єктивного юридичного права — це такі його керівні засади (ідеї), які влас­тиві усім правовим системам певного історичного ти­пу, відображають його соціально-змістовну сутність.