4.6.  Посвідчення заповітів і доручень, що прирівнюються до нотаріально посвідчених

У ст. 40 Закону передбачене право посадових осіб окремих органі­зацій посвідчувати заповіти й доручення, що прирівнюються до нота­ріально посвідчених. Порядок посвідчення таких заповітів і доручень визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок посвідчення заповітів і доручень, що прирівнюються до нотаріально посвідчених" від 15.06.94.

Надання посадовим особам права посвідчувати заповіти й дору­чення зумовлене тим, що за певних обставин, коли поблизу немає но­таріуса, може виникнути нагальна необхідність вчинити ці дії.

Заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, інших стаціонарних лікувально-профілактичних закладах, санаторі­ях, посвідчують головні лікарі, їхні заступники з медичної частини або чергові лікарі цих закладів, а заповіти громадян, які проживають у будинках для перестарілих та інвалідів, — директори та головні лікарі цих будинків.

Заповіти громадян, які перебувають у плаванні, мають право по­свідчувати капітани морських суден і суден внутрішнього плавання. Таке саме право мають начальники експедицій відносно громадян, які перебувають у розвідувальних, арктичних та інших експедиціях.

Посадові особи мають право посвідчувати не лише заповіти, а й доручення військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах. Таке саме право надається начальникам і заступникам з ме­дичної частини, старшим і черговим лікарям цих закладів.

Право посвідчувати заповіти й доручення надається командирам військових частин і військово-навчальних закладів відносно військо­вослужбовців. У пунктах, де дислокуються військові частини та військово-навчальні заклади, командири мають право посвідчувати ці угоди також відносно робітників та службовців, членів їхніх сімей і

30

членів сімей військовослужбовців за умови, що в пунктах дислокації немає державних нотаріальних контор і приватних нотаріусів, посадо­вих осіб та органів, що вчиняють нотаріальні дії.

Заповіти й доручення осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, мають право посвідчувати начальники місць позбавлення волі.

Стосовно посвідчення заповітів треба дотримуватися певних правил їх подальшої реєстрації. Посадові особи, які посвідчили заповіт, по­винні негайно передати один примірник заповіту до державного нотарі­ального архіву або державної нотаріальної контори за постійним місцем проживання заповідача. Якщо заповідач не має постійного місця про­живання в Україні або місце його проживання невідоме, заповіт надси­лається до Державного нотаріального архіву Києва. Державна нотарі­альна контора передає одержаний примірник заповіту на зберігання до відповідного державного нотаріального архіву з повідомленням про це заповідача і посадової особи, яка посвідчила заповіт.