4.2.  Компетенція державних нотаріальних контор

Переважну більшість нотаріальних дій вчиняють державні нотарі­альні контори.

Компетенція державних нотаріальних контор регулюється поло­женнями ст. 34 Закону. У державних нотаріальних конторах вчиня­ються такі нотаріальні дії:

посвідчуються угоди (договори, заповіти, доручення, шлюбні

контракти та ін.);

вживаються заходи щодо охорони спадкового майна;

видаються свідоцтва про право на спадщину;

видаються свідоцтва про право власності на частку у спільному

майні подружжя;

видаються свідоцтва про придбання жилих будинків з прилюдних

торгів;

видаються дублікати документів, що зберігаються у справах но­

таріальної контори;

накладається заборона відчуження жилого будинку, квартири,

дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого неру­

хомого майна;

засвідчується вірність копій документів і виписок з них;

засвідчується справжність підпису на документах;

засвідчується вірність перекладу документів з однієї мови на

іншу;

посвідчується факт, що громадянин живий;

посвідчується факт перебування громадянина в певному місці;

посвідчується тотожність громадянина з особою, зображеною на

фотокартці;

посвідчується час пред'явлення документів;

передаються заяви фізичних і юридичних осіб іншим фізичним і

юридичним особам;

приймаються у депозит грошові суми та цінні папери;

вчиняються виконавчі написи;

вчиняються протести векселів;

пред'являються чеки до платежу і посвідчується несплата чеків;

вчиняються морські протести;

приймаються на зберігання документи.

Законодавством України на державних нотаріусів може бути по­кладено також вчинення інших нотаріальних дій. Так, згідно з листом

27

Міністерства юстиції України "Про порядок вчинення нотаріальних дій, не передбачених законодавством України" від 29.03.94 у деяких міжнародних договорах про правову допомогу, укладених Україною, передбачається вчинення нотаріальних дій, невідомих українському за­конодавству про нотаріат. До таких дій належать розкривання й оголо­шення заповіту. У проекті нового цивільного кодексу передбачається право громадян на посвідчення секретного змісту заповіту, яке взагалі неможливо здійснити без провадження щодо розкривання та оголошен­ня заповіту. Такі дії мають бути самостійними нотаріальними провад­женнями, оскільки потребують певної процедури їх вчинення.