style='border:none;padding:0cm'>Депресанти

Хоча алкоголь є прототипом наркотиків-депресантів, сьогодні існує цілий ряд наркотиків, здатних пригнічувати центральну нервову систему і поведінку. Вони містять у собі множину різноманітних хімічних сполук, але особливо серед них виділяють барбітурати, бензодіазепіни, певну кількість небарбітуратних заспокійливих засобів і поширених анестетиків. Ці препарати часто класифікуються відповідно до їх звичайного медичного застосування, але часто така класифікація призводить до ускладнень. Наприклад, бензодіазепіни, такі як дісепам (Valium) і хлордізепоксид (Librium) часто іменуються як транквілізатори (заспокійливі препарати). Хоча помірні дози цих поєднань можуть служити для заспокоєння хворого, але при вживанні вони дають заспокійливо-гіпнотичний ефект і часто прописуються в якості снодійного. З іншого боку, барбітурати багато хто розглядає тільки як снодійне. У більш маленьких дозах барбітурати також діють як заспокійливі, а якщо їхня доза велика, то вони можуть використовуватися при хірургічній анестезії. Всі депресанти (включаючи алкоголь) на рівні малих доз гасять занепокоєння, при помірних дозах – викликають інтоксикацію, стимулюють заспокоєння і сон на рівні великих доз, викликають загальну анестезію в дуже великих дозах і, зрештою, можуть призвести до коми і смерті.

Заспокійливі препарати використовуються в медичних цілях набагато частіше, чим інші. Завдяки різній силі дії, її тривалості, безпеки для пацієнта, деякі депресанти використовуються для специфічних цілей більш часто, чим інші (наприклад, “звеселяючий газ” використовується майже завжди для анестезії). Бензодіазепіни в даний час є найбільш важливим класом препаратів для лікування занепокоєнь і безсоння.