style='border:none;padding:0cm'>Токсикоманія

Зловживання інгалянтами далеко не завжди призводить до залежності від них, навіть, якщо до інгаляцій вдаються досить часто протягом певного періоду.

Виникнення групової психічної залежності, тобто прагнення до інтоксикації, коли зібралася «своя» компанія, ще не свідчить про формування токсикоманії, безсумнівним ознакою якої є індивідуальна психічна залежність. Ризик індивідуальної психічної залежності невисокий - у середньому він складає 5-10 %.

Ознаки токсикоманії:

1) перехід від інгаляцій, розпочатих у компанії, до вдихання парів токсичних речовин поодинці. Дана ознака є найбільш яскравим проявом індивідуальної психічної залежності. Але в рідкісних випадках до інгалянтів із самого початку можуть вдаватись наодинці. Наприклад, з метою «експериментування над собою», спроби перервати депресію і т.п. У цих випадках інгаляції поодинці ще не служать ознакою токсикоманії;

2) збільшення дози вживаної токсичної речовини («раніше вистачало півтюбика клею, тепер потрібно цілий») наочно свідчить про зростання толерантності;

3) щоденні тривалі інгаляції, іноді багато часів підряд, протягом яких підліток то вдихає пари токсичних речовин, то перериває інгаляцію, будучи в онейроїдному стані або напівзабутті, а при пробудженні знову відновляє її. Дана ознака також може розглядатися як прояв росту толерантності до токсичної речовини;

4) повторні інгаляції протягом одного дня і день у день;

5) агресія (замість зніяковілості, спроб утекти і т.п.) у відношенні до тих, хто застав за інгаляцією і намагається її перервати, відвернути від онейроїдних переживань, «зламати кайф»;

6) припинення спроб приховати інгаляції від батьків, вихователів, сторонніх. При цьому, підліток з'являється перед дорослими, коли від нього ще сильно пахне вдихуваною речовиною, в одязі, покритому свіжими краплями клею, і навіть, починає інгаляції вдома на очах у батьків.