style='border:none;padding:0cm'>Передній мозок

При вивченні впливу наркотиків, для нас найважнішим є передній мозок. В нього входять таламус, гіпоталамус і деякі інші утворення, зокрема, кора головного мозку. Таламус часто називають ретрансляційною станцією, тому що він одержує всі вхідні імпульси від органів почуттів і передає цю інформацію відповідним частинам мозку. Гіпоталамус є важливим органом, що впливає на поводження. Різні його частини відповідають за їжу, пиття, температуру тіла, агресію і сексуальну поведінку.

Ушкодження або стимуляція визначених ділянок мозку поширюється і за їхні межі, так що вплив може торкатися цілих каналів передачі нервових імпульсів. Тому краще говорити не про центри голоду, а про канали передачі відповідних імпульсів. Втім, навіть такий підхід може бути спрощеним, тому що деякі дослідники зауважили, що по таких каналах може передаватися не тільки інформація про голод. Так, вони впливають ще і на координацію рухів, смакові відчуття та ін. Але всі дослідники сходяться на тому, що гіпоталамус грає важливу роль у контролі над голодом, спрагою й іншими основними відчуттями.

Ділянка мозку, іменована «центром насолоди» є кінцевим пунктом каналів, по яких проходить інформація про бажання насолоди і про її одержання. Відповідно, для розуміння властивостей наркотиків викликати почуття насолоди, треба вивчити цю ділянку мозку. Один із головних каналів передачі нервових імпульсів у серединному вузлі - дофамінний, тому дослідники висунули версію, що головна хімічна речовина, пов'язана з властивістю наркотиків приносити задоволення, - дофамін. Люди, що вживають наркотик, змінюють хімічні процеси, що відбуваються в системі контролю над насолодою.

У структуру переднього мозку входять ще три складних органи: лімбічна система, базальні ганглії і кора головного мозку. Ці органи формують такі, властиві тільки людині, сфери розумової діяльності, як пам'ять, логіка, промова, планування і міркування.

Лімбічна система. Це декілька структур, розташованих всередині переднього мозку. Одна із них, амігдала, відповідає за певні види агресії. Інша важлива структура лімбічної системи гіппокамп (морський коник), є важливою частиною системи пам'яті. Люди, у яких ушкоджений гіппокамп, пам'ятають

все, що трапилося з ними до ушкодження, але недієздатні запам'ятовувати нову інформацію. Зловживання алкоголем веде до серйозного психічного розладу, відомого як синдром Корсакова. У хворих, що страждають цим захворюванням, спостерігається саме такий розлад пам'яті, пов'язаний з ушкодженням гіпокампа.

Базальні ганглії. Одна з причин хвороби Паркінсона - ушкодження базальних гангліїв, як-от виродження особливої групи нервових клітин, так званої «чорної субстанції». Ці клітини виробляють дофамін, і з їхнім виродженням все менше і менше дофаміну бере участь у процесі передачі нервових імпульсів. Що цікаво, хвороба Паркінсона не виникає доти, поки неушкодженими залишаються хоча б 20% клітин чорної субстанції.

Кора головного мозку. Потилична частка пов'язана з зором і сприймає сигнали, що надходять від очного нерву. Скронева частка грає важливу роль в опрацюванні слухових відчуттів і, очевидно, управляє механізмами промови. Ушкодження лівої скроневої частки викликає серйозне погіршення мовних спроможностей (принаймні, якщо людина - правша). Ушкодження правої скроневої частки часто позначається на емоційних реакціях. У лівші права скронева частка відповідає за промову, а ліва - за емоції. Лобова частка управляє рухами і рівновагою, а так само пов'язана з емоційною і розумовою сферою й особливостями характеру. Тім'яна частка аналізує імпульси від органів дотику.