Стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку

Час фактичної роботи протягом робочого року, за який надається відпустка

Час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях профтехзакладів

Час, коли працівник фактично не працював

Час навчання нових професій осіб, звільнених за п. 1 ст. 40 КЗпП, та інші періоди роботи

але за ним згідно із законо­давством зберігалися місце роботи (посада) та заробіток

але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога

але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася зарплата згідно зі ст 25, 26 Закону

Рис. 9.10. Стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку

32

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховуються періоди роботи, передбачені ст. 9 Закону (рис. 9.11):

час фактичної роботи в шкідливих, важких умовах або з особли­

вим характером праці, якщо працівник зайнятий в цих умовах не

менше половини тривалості робочого дня, встановленої для пра­

цівників певного виробництва, цеху, професії або посади;

час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу в

шкідливих, важких умовах та за особливий характер праці;

час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного

висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу не­

сприятливих виробничих факторів.

Стаж роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку

Час фактичної роботи в шкідливих, важких

умовах праці або з особливим характером

праці

якщо працівник зайнятий в цих умовах не

менше половини тривалості робочого дня,

встановленої для працівників певного

виробництва, цеху, професії або посади

Час щорічних основної та додаткових

відпусток за роботу в шкідливих, важких

умовах і за особливий характер праці

Час роботи вагітних жінок, переведених на

підставі мадичного висновку на легшу

роботу, на якій вони не зазнають впливу

несприятливих виробничих факторів

Рис. 9.11. Стаж роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку

Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, по­вністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпус­тки й не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Законодавство встановлює порядок надання щорічних відпусток.

33

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві. Потрібно зауважити, що право на відпустку виникає у працівника, а роботодавець має право на­дати працівникові відпустку авансом в будь-який час. Але це право, а не обов 'язок роботодавця.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх три­валість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за ви­нятком випадків, передбачених Законом.

Разом з тим законодавством визначено випадки, коли працівни­кові може бути надана відпустка повної тривалості до закінчення шести місяців безперервної роботи в організації. Так, щорічні відпу­стки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безпе­рервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві за бажан­ням працівника надаються:

жінкам — перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або

після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до

15 років або дитину-інваліда;

інвалідам; особам віком до вісімнадцяти років;

чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з ва­

гітністю та пологами;

особам, звільненим після проходження строкової військової або

альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі

служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не

враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;

сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах і

бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків,

написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт,

передбачених навчальною програмою;

працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи

повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали

за неї грошової компенсації;

працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курорт­

ного (амбулаторно-курортного) лікування;

батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;

•               в інших випадках, передбачених законодавством, колективним

або трудовим договором.

34

За другий та наступні роки роботи щорічні відпустки можуть надаватися працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затвер­джуються роботодавцем разом з виборним органом профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються згідно зі ст. 10 Закону (рис. 9.12).

Щорічна відпустка в зручний для працівника час надається

Особам віком до вісімнадцяти років

Інвалідам

Дружинам (чоловікам) військо­вослужбовців

Батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу

Жінкам перед відпусткою у

зв'язку з вагітністю та пологами або після неї

Жінкам, які мають двох і більше

дітей віком до 15 років або

дитину-інваліда

Одинокій матері (батьку), які

виховують дитину без батька

(матері)

Ветеранам праці та особам, які

мають особливі трудові заслуги

перед Батьківщиною

Опікунам, піклувальникам або

іншим самотнім особам, які

фактично виховують одного або

більше дітей віком до 15 років за

відсутності батьків

В інших випадках, передбачених

законодавством, колективним

або трудовим договором

Ветеранам війни, особам, які

мають особливі заслуги перед

Батьківщиною, а також особом,

на яких поширюється чинність

законодавства про ветеранів

Рис. 9.12. Категорії осіб, які мають право на відпустку у зручний для працівника час

35

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним праці­

вникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки пов­

ної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у пе­

ріод літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву

від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднують­

ся до часу проведення настановних занять, виконання лаборатор­

них робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту

дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною

програмою.

Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх

(змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами нав­

чання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх ба­

жанням надаються з таким розрахунком, щоб їх можна було вико­

ристати до початку навчання в цих закладах.

Працівникам художньо-постановочної частини і творчим праців­

никам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в

літній період у кінці театрального сезону незалежно від часу прий­

няття їх на роботу.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установ­лених графіком, узгоджується між працівником і власником або упов­новаженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити пра­цівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Роботодавець зобов'язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Випадки перенесення щорічної відпустки на вимогу працівника на інший період наведено на рис. 9.13.

Перенесення щорічної відпустки на вимогу працівника

Порушення роботодавцем терміну письмового повідомлення праців­ника про час надання відпустки

Несвоєчасна виплата роботодав­цем заробітної плати працівнику за час відпустки

36

Рис. 9.13. Випадки перенесення щорічної відпустки на вимогу працівника

Законодавством передбачено випадки, коли щорічна відпустка переноситься на інший період або продовжується (рис. 9.14).

Випадки перенесення щорічної відпустки на інший період

Тимчасова непраце­здатність

працівника

Виконання

працівником

державних або

громадських

обов'язків

Настання строку відпуст­ки у зв'язку з вагітністю та пологами

Збіг щорічної відпустки

з відпусткою у зв'язку

з навчанням

Рис. 9.14. Випадки перенесення щорічної відпустки на інший період

Тимчасова непрацездатність працівника повинна бути засвідчена у встановленому порядку.

Щорічна відпустка переноситься на інший період або продов­жується в разі виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати.

Щорічна відпустка з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з вибор­ним профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпус­тки в раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальному процесі роботи підприємства та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних дні буде використа­на в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповно­важеним ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то неви­користана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з дотриманням вимог ст. 12 Закону.

37

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу в шкідливих і важких умовах чи з особливим характером праці.

Щорічну відпустку на прохання працівника можна поділити на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її ча­стина становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому невико­ристана частина відпустки надається з дня тижня, що є наступним за днем закінчення попередньої використаної її частини.

Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана пра­цівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою праці­вника у випадках, встановлених ст. 12 Закону (рис. 9.15).

Випадки відкликання з відпустки

Для відвернення

стихійного лиха,

виробничої аварії або

негайного усунення їх

наслідків

Для відвернення

нещасних випадків,

простою, загибелі

або псування майна

роботодавця

В інших випадках, передбачених законо­давством

Рис. 9.15. Випадки відкликання з відпустки

Додаткові відпустки (цільові відпустки) поділяються на два види: у зв'язку з навчанням та творча відпустка.

Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням, до­даткові оплачувані цільові відпустки працівникам не створюють са­мостійного інституту трудового права (норми щодо цих відпусток є спеціальними, що відображають диференціацію трудового права) і належать до інституту робочого часу і часу відпочинку, встановлю­ють додаткові гарантії права на відпочинок для працівників у зв'яз­ку з навчанням.

Гарантії для працівників, які поєднують роботу з навчанням, ви­являються у наданні їм вільного від роботи часу для успішного

38

навчання та підвищення кваліфікації. Ці гарантії (пільги) встанов­лені також главою XIV КЗпП.

Тривалість додаткової оплачуваної відпустки у зв'язку з навчан­ням залежить від навчального закладу, рівня акредитації, форми нав­чання (вечірня, заочна), періоду навчання (настановні заняття, скла­дання державних іспитів, підготовка до захисту дипломної роботи).

Наприклад, працівникам, які навчаються без відриву від вироб­ництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю ЗО календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років нав­чання — один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.

Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватись інша три­валість відпусток у зв'язку з навчанням.

Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисерта­ційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбаче­них законодавством1.

Творча відпустка для закінчення дисертації на здобуття науково­го ступеня кандидата наук тривалістю до трьох місяців та на здобут­тя наукового ступеня доктора наук — до шести місяців надається працівникові, який успішно поєднує основну діяльність з науковою роботою.

Ця творча відпустка надається на підставі заяви працівника та ре­комендації наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади або вченої ради вищого навчального закладу III—IV рівня акредитації чи науково-дослідного інституту відповідного про­філю (далі — вчена рада) про доцільність надання творчої відпустки.

Для отримання рекомендації про доцільність надання творчої відпустки здобувач наукового ступеня повинен зробити наукову до­повідь на засіданні кафедри, відділу або лабораторії, де виконується наукова робота. За результатами доповіді кафедра, відділ, лаборато­рія подають вченій раді мотивований висновок з обґрунтуванням тривалості творчої відпустки.

1    Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. № 45.

39

Творча відпустка не надається для закінчення дисертацій на здо­буття наукового ступеня кандидата і доктора наук особам, які закін­чили відповідно аспірантуру чи докторантуру, а також здобувачеві одного й того самого наукового ступеня повторно.

Творча відпустка для написання підручника чи наукової праці тривалістю до трьох місяців надається працівникові, який успішно поєднує основну діяльність із творчою роботою. Ця творча відпуст­ка надається на підставі заяви працівника та довідки видавництва про включення підручника чи наукової праці до плану випуску ви­дань на поточний рік.

Якщо підручник чи наукова праця створюється авторським ко­лективом, творча відпустка надається одному з його членів за пись­мовою заявою, підписаною всіма членами авторського колективу.

Творчі відпустки надаються працівникам поряд з іншими відпус­тками, передбаченими законодавством, і оформлюються наказом ро­ботодавця.

На час творчих відпусток за працівниками зберігається місце ро­боти (посада) та заробітна плата. Порядок обчислення середньої за­робітної плати визначається згідно із законодавством.

Соціальні відпустки. Законом встановлено види соціальних відпу­сток, їх тривалість та порядок надання. Розрізняють три види соці­альних відпусток (рис. 9.16).

Види соціальних відпусток

У зв'язку з вагітністю

та пологами

(ст. 17 Закону)

Для догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18 Закону)

Додаткова відпустка працівникам, які

мають дітей (ст. 19 Закону)

Рис. 9.16. Види соціальних відпусток

Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами. На підставі медично­го висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагіт­ністю та пологами тривалістю: • до пологів — 70 календарних днів;

40

• після пологів — 56 календарних днів (70 календарних днів — у

разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів)

починаючи з дня пологів.

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюєть­ся сумарно і становить 126 календарних днів, а в разі народження двох чи більше дітей та в разі ускладнення пологів — 140 календарних днів. Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

Жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка у зв'язку з вагітністю і пологами тривалістю 90 календар­них днів до пологів і 90 календарних днів після пологів обчислюєть­ся сумарно і надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, з оплатою в розмірі повного за­робітку незалежно від стажу та місця роботи1.

Жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалі­стю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей).

За заявою жінки до відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний приєднати що­річну відпустку незалежно від тривалості роботи в поточному робо­чому році.

За бажанням жінки після закінчення відпустки у зв'язку з вагітні­стю та пологами їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Цю відпустку можуть використати повністю або частинами також батько дитини, баба, дід чи інші ро­дичі, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усинови­ла чи взяла під опіку дитину.

За бажанням жінки або осіб, які фактично доглядають за дити­ною, у період перебування у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в пе­ріод відпустки для догляду за дитиною.

Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробіт­ної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

які по-41

1    Див.: ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей. Жінці, яка працює і має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інва-ліда, за її бажанням щорічно надається додаткова оплачувана відпу­стка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.

Жінці, яка усиновила дитину, батькові, який виховує дитину без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в ліку­вальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину, ця відпустка надається на умовах і в порядку, встановлених частиною першою ст. 19 Закону.

Оплата відпусток. Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку1.

Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівни­кові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою 24 календарних днів.

Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки випла­чується:

у разі звільнення працівника — йому виплачується грошова ком­

пенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також

додаткової відпустки працівникам, які мають дітей;

у разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педа­

гогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів (які до

звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців) — грошова

компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних

відпусток з розрахунку повної їх тривалості;

у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство —

грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпус­

ток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок

підприємства, на яке перейшов працівник;

у разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані

ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки праців­

никам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям;

Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за невикористані відпус­тки, встановлено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 8 лютого 1995 р. № 100.

42

• у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган про­вадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року; Відрахування не провадиться, якщо працівник звільняється з ро­боти у зв'язку із зазначеними у ст. 22 Закону підставами (рис. 9.17).

Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані

дні відпустки не проводяться, якщо працівник

звільняється з роботи у зв'язку з:

Виходом на пенсію