Запитання 2. Сутність стадій та складових частин методики боротьби зі злочинами.

Як свідчить узагальнення практики боротьби зі злочинами, ця процедура динамічна і фактично складається з низки логічно послідов­них стадій. Так, головним завданням боротьби зі злочинами є їх попе­редження і коли б цю стадію вдалося виконати у повному обсязі, у про­веденні інших стадій боротьби зі злочинами не було б і необхідності. Проте попередити всі можливі суспільно небезпечні діяння практично неможливо і тому певний відсоток злочинів у будь-якому суспільстві завжди буде мати місце. Причому відомості далеко не про всі скоєні зло­чини доходять до правоохоронних органів, у силу чого перед останні­ми постає завдання виявити як можна більше латентних злочинів.

У тому ж випадку коли правоохоронні органи виявили злочин, який ще триває, постає питання правильно припинити злочинні дії, тобто таким чином, щоб, з однієї сторони, мінімізувати всі їх негативні наслідки, а з іншої сторони — не зруйнувати майбутню доказову та іншу інформаційно-криміналістичну основу для ефективного проведен­ня інших стадій боротьби з цим злочином, у першу чергу для його роз­криття і досудового розслідування та судового розгляду відповідної кримінальної справи.

Після ж виявлення закінченого та припинення тривалого злочину правоохоронні органи повинні докласти необхідних зусиль щодо спо­чатку розкриття цього суспільно небезпечного діяння (тобто встанов­лення особи чи осіб, які його скоїли), а потім й досудового розслідуван­ня всіх тих фактів та обставин, що підлягають доказуванню по даній категорії кримінальних справ. Причому досудове розслідування зло­чинів може здійснюватися у протокольній формі або у вигляді дізнання чи попереднього слідства.

Наступною стадією боротьби зі злочинами є судовий розгляд кри­мінальної справи, який охоплює собою не тільки розгляд справи по першій інстанції, апеляційну та наглядову інстанції і розгляд справи у порядку виключного провадження.

Закінчується боротьба з конкретним злочином виконанням судо­вого рішення, яке може бути у вигляді як вироку (обвинувального, виправдувального), так й іншого остаточного рішення суду, напри­клад, постанови про направлення неосудної особи на примусове ліку­вання тощо.

Таким чином, стадіями боротьби зі злочинами є:

а)             попередження злочинів;

б)            виявлення латентних злочинів;

в)             припинення злочинів, які ще тривають;

10

г)             розкриття злочинів;

д)             досудове розслідування злочинів;

є) судовий розгляд кримінальної справи;

є) виконання судового рішення.

Проте, як свідчить аналіз існуючих визначень предмета кримінал­істики, біля 80% з них містять в собі вказівку тільки на такі стадії бо­ротьби зі злочинами, як попередження, розкриття та розслідування зло­чинів (78.С780-810). Лише в поодиноких визначеннях криміналісти­ки можна знайти відображення й деяких інших стадій боротьби зі злочинами, наприклад, їх виявлення чи припинення. Але в жодному з існуючих визначень криміналістики не можна знайти зв'язок цієї нау­ки з такими стадіями боротьби зі злочинами, як судовий розгляд крим­інальної справи і виконання судового рішення, а також повного пере­ліку всіх наявних стадій даного процесу (78.С.780-810). Так, Г.Г.Зуй-ков, А.В.Іщенко, В.Я.Колдін, І.П.Крилов, С.П.Миричев, М.І.Порубов, П.І.Тарасов-Радіонов. М.В.Терзієв, М.П.Яблоков та багато інших вчених у цьому відношенні вказують на "раскрытие, расследование и предупреждение преступлений"; О.М.Васильєв, М.М.Медведев, М.О.Селіванов та інш. — "расследование и предупреждение преступ­лений"; А.І.Вінберг - "раскрытие преступлений, выявление виновных и изысканней способов предупредения преступлений"; Р.Г.Домбров-ський - "расследование и предупреждение преступлений", А.В.Дулов -"выявление, расследование и профилактика преступлений"; М.К.Ка-мынський - "вывление и раскрытие преступлений"; С.Д.Карев, П.С.Елькінд та інш. - "раскрытие и предупреждение преступлений"; О.Н.Колесниченко - "раскрытие и расследование преступлений"; В.О.Образцов - "выявление, раскрытие, пресечение и предупреждение преступлений"; Б.М.Шавер - "раскрытие преступлений, обнаружение и опознание преступников" та інш. (78.С.164-166, 780-810).

Найбільш невдалою у цьому відношенні є дефініція криміналістики, яку запропонував Р.С.Бєлкін, оскільки в ній мова йде "о ... методах су­дебного исследования и предотвращения преступлений" (142.С.3-4), що як й у І.Ф.Пантелеєва - "... раскрытие преступлений" (153.С.4), є недо­статньо обгрунтованою спробою однією стадією боротьби зі злочинами перекрити всі інші наявні стадії.

Не кращим чином представлені в існуючих дефініціях криміналі­стики перелік та термінологічне наповнення тих складових частин ме­тодики боротьби зі злочинами, які повинна розробляти ця галузь юри­дичної науки. Зокрема, Р.С.Бєлкін, О.О.Закатов, В.Я.Колдін, В.Г.Лу-кашевич, М.І.Порубов та деякі інші автори у перебігу визначення кри­міналістики використали у цій частині такі словосполучення, як "сред-

11

ства и методы"; А.В.Дулов — "методы, приемы и рекомендации"; В.О.Образцов, В.Г.Танасевич та інш. — "средства, приемы и методы"4, М.О.Селіванов — "технические средства, тактические приемы и мето­дические рекомендации" та інш. (78.С.180-182, 780-810). При цьому жодне з існуючих визначень предмета криміналістики не містить у собі вказівки на те, що ці складові частини методики боротьби зі злочина­ми мають гласний характер (78.С780-810). А така вказівка вкрай не­обхідна, оскільки майже тотожній перелік складових частин методики боротьби зі злочинами розробляє й ордистика.

Але складові частини криміналістичної методики боротьби зі зло­чинами на відміну від складових частин ордистичної методики носять гласний характер і, як свідчить узагальнення відповідної теорії та прак­тики, мають бути представлені такими трьома чинниками, як:

Гласні технічні засоби та прийоми їх застосування.

Тактичні прийоми проведення окремих процесуальних (слідчих,

експертних, судових) та гласних позапроцесуальних дій чи їх комбінацій.

Гласні методичні рекомендації з попередження, виявлення, при­

пинення, розкриття і досудового розслідування злочинів, судового розг­

ляду кримінальних справ і виконання судових рішень (тобто гласні ме­

тодичні рекомендації по здійсненню боротьби зі злочинами на всіх її ста­

діях).

Для порівняння ордистична методика боротьби зі злочинами є не­гласною і має такі складові частини:

Негласні технічні засоби та прийоми їх застосування.

Тактичні прийоми проведення окремих негласних заходів чи їх

комбінацій.

Негласні методичні рекомендації з попередження, виявлення, при­

пинення, розкриття і досудового розслідування злочинів, судового розг­

ляду кримінальних справ та виконання судових рішень.

При цьому негласність ордистичних технічних засобів боротьби зі злочинами полягає як у розробці таких засобів та прийомів, застосу­вання яких можливо лише негласно, так й у використанні звичайних гласних технічних засобів, але за негласною методикою.