§ 5. Факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину

До факультативних ознак об'єктивної сторони належать: спосіб, місце, час, знаряддя, засоби й обстановка вчинення злочину. Факультативні ознаки складають умови скоєння злочину.

Названі ознаки називаються факультативними, тому що вони законом можуть передбачатися як ознака об'єктивної сторони складу злочину (зазначатися в диспозиціях статей Особливої частини КК), а можуть і не передбачатися в кримінально-правових нормах. Якщо такі ознаки передбачені в законі, вони є для цих злочинів обов'язковими.

Спосіб вчинення злочину — це форма прояву суспільно небезпечного діяння. Наприклад, крадіжка вчинюється шляхом таємного викрадення чужого майна (ст. 185 КК); грабіж - шляхом відкритого заволодіння чужим майном (ст. 186 КК); катування - шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій (ст. 127 КК); насильницьке донорство - насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини (ст. 144 КК).

Місце вчинення злочину - певна територія, на якій вчинюється злочин. Так, місцем вчинення контрабанди є митний кордон України (ст. 201 КК); незаконної порубки лісу - ліси, захисні та інші лісові насадження, заповідники, території та об'єкти природно-заповідного фонду, інші особливо охоронювані ліси (ст. 246 КК); мародерства - поле бою (ст. 432 КК); незаконного носіння символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця - район воєнних дій (ст. 435 КК) тощо.

Місце є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони також злочинів, передбачених статтями 273, 305, 331, 391, 392, 428, 433 та іншими статтями КК.

Час вчинення злочину - певний часовий період, протягом якого скоюється злочин. Кримінально-правове значення він має лише у випадках, коли передбачений у диспозиції відповідної статті Особливої частини КК. Так, часом вчинення злочину, передбаченого ст. 272 КК, є час виконання робіт із підвищеною небезпекою; самовільного залишення поля бою або відмова діяти зброєю - час бою (ст. 429 КК); часом вчинення опору представникові влади -час виконання ним службових обов'язків (ч. 1 ст. 342 КК).

Знаряддя і засоби вчинення злочину - це речі матеріального світу, за допомогою яких у той чи інший спосіб (фізичний вплив на потерпілого, обман тощо) полегшується вчинення злочину (виконання його об'єктивної сторони). До них можна віднести зброю,

98

Глава VIII. Об'єктивна сторона складу злочину

інструменти, транспортні засоби, підроблені документи тощо. Знаряддя і засоби є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, коли вони вказані у диспозиції статті Особливої частини КК або однозначно випливають з неї. Наприклад, зброя є обов'язковою ознакою складу бандитизму (ст. 257 КК), транспортні засоби - кваліфікованого складу незаконного полювання (ст. 248 КК), чужий товарний знак - складу незаконного його використання (ст. 229 КК).

Обстановка вчинення злочину - це об'єктивні умови, в яких скоюється злочин. У ряді статей Особливої частини КК вказується на умови, в яких відбувається діяння. Наприклад, опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків, вчинені в бойовій обстановці (ч. З ст. 404 КК), бездіяльність військової влади в бойовій обстановці (ч. З ст. 426 КК), неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден (ст. 285 КК), зловживання в умовах воєнного стану прапорами чи знаками Червоного Хреста і Червоного Півмісяця або пофарбуванням, присвоєним санітарно-транспортним засобам (ст. 435 КК). У деяких статтях вказується на умови, в яких перебуває потерпілий. Наприклад, залишення в небезпеці (ст. 135 КК), ненадання допомоги особі, що перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК).

Обстановка, за якої вчинюється злочин, є обов'язковою ознакою злочинного діяння лише у випадках, коли вона вказана у диспозиції статті Особливої частини КК.

З'ясування вказаних ознак об'єктивної сторони при розслідуванні кримінальних справ є важливим не тільки тоді, коли вони є обов'язковими ознаками і впливають на кваліфікацію вчиненого, а й тоді, коли вони не передбачені в законі, оскільки вони можуть мати й інше кримінально-правове значення, скажімо, впливати на міру покарання (див., наприклад, пункти 11, 12 ч. 1 ст. 67 КК).