Глава 13. Запровадження в Україні адміністративної юстиції як форми судового контролю за виконавчою владою

Сучасний стан правового регулювання суспільних відносин у сфері судового захисту прав людини і громадянина у сфері виконавчої влади, її посадових осіб визначається наявністю норм Конституції України та Цивільно-процесуального кодексу, що встановлюють права громадян на судове оскарження. Ці справи розглядаються у загальному суді.

Існуючі в країні Закон України "Про звернення громадян" та норми глави 31-А Цивільно-процесуального кодексу України вважаються недостатніми для адміністративно-правового захисту гро-

>>>298>>>

мадян. Адже специфіка розгляду справ, що випливають із адміністративно-правових відносин вимагає створення нових організаційно-судових форм і наявності особливої суддівської кваліфікації у цій сфері.

Важливим чинником, що стримує громадян від звернення до загального суду за захистом своїх прав, слід вважати традиційне сприйняття ними юстиції як карної системи, а судових органів, як органів по притягненню громадян до відповідальності і, отже, асоціювання їх із караючими, а не правозахисними органами держави.

Запровадження адміністративної юстиції в Україні є доцільним також з наступних міркувань:

а) адміністративна юстиція у демократичній, правовій державі уособлює собою механізм захисту від незаконного втручання органів державної влади, їх посадових осіб в особисті справи громадян;

б) необхідність розподілу юрисдикційної праці суддів випливає із статей 125 і 127 Конституції України, які передбачають створення спеціалізованих судів;

в) глава 31-А Цивільного процесуального кодексу України, що регулює провадження у сфері судового захисту прав громадян, містить норми, які за своїм змістом є адміністративно-процесуальними.

Щодо вирішення проблеми запровадження адміністративної юстиції пропонується створення адміністративних судів за такою схемою:

— на рівні місцевих судів — адміністративних судів області, міст Києва і Севастополя,

— на рівні апеляційної судової інстанції — Вищого адміністративного суду;

— на рівні касаційної інстанції — судової колегії із адміністративних справ Верховного Суду України.

Предметом оскарження в адміністративний суд є рішення, в тому числі нормативні акти Президента України, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, їхні дії або бездіяльність щодо яких фізичні особи або інши суб'єкти адміністративно-правових відносин вважають, що порушені чи обмежені права і свободи людини і громадянина.

>>>299>>>

Провадження в справах про поновлення прав громадян та інших суб'єктів адміністративно-правових відносин повинно стати основним видом провадження в адміністративних судах. Саме це зумовлює необхідність їх створення.

Адміністративний суд не повинен мати повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності громадян. Такі повноваження повинні бути передані до судів із кримінальних справ.

Але справи про притягнення до відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян необхідно віднести до юрисдикції адміністративних судів, які будуть діяти з урахуванням норм Адміністративно-процесуального кодексу та Кодексу законів про адміністративні проступки.

В Адміністративно-процесуальному кодексі необхідно передбачити провадження у таких справах:

1) про поновлення прав громадян та інших суб'єктів адміністративно-правових відносин;

2) про відшкодування шкоди, завданої органами адміністративної юрисдикції, дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду;

3) про спори щодо розмежування компетенції між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

4) про скасування реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, обєднань громадян та інших організацій і установ, реєстрація яких здійснюється місцевою держадміністрацією або виконкомом ради;

5) про адміністративні проступки посадових осіб, що пов'язані з порушенням прав і свобод громадян.