Тема 12. Митний контроль

Вивчаючи цю тему, насамперед необхідно звернути увагу на те, що контроль за правильністю справляння мита здійснюють не податкові, а митні органи. Вони ж бо й несуть відповідальність за своєчасне перерахування мита до бюджету.

Митні органи нараховують мито, виходячи з митної вартості й установлених ставок мита. Тож перевірці підлягає достовірність митної вартості, зазначеної у вантажній митній декларації. Для цього слід мати на увазі, що митна вартість визначається у фактично сплачених цінах або в цінах, що підлягають сплаті на момент перетинання митного кордону. До митної вартості включаються ціна товару, зазначена в рахунках-фактурах, а також витрати на транспортування (навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування) до пункту перетинання митного кордону, комісійні та брокерські послуги тощо. При явній невідповідності заявленої митної вартості реальним цінам її величину встановлюють митні органи, виходячи з цін на ідентичні товари чи інші предмети, що діють у провідних країнах — експортерах зазначених товарів. При цьому як допоміжний матеріал може використовуватись інформація експертних, зовнішньоторговельних, біржових організацій, дані про тарифи на провезення і страхування вантажів, про вартість комісійних і брокерських послуг, про ліцензійні платежі, торговельні знижки та націнки. Перевіряючи достовірність митної вартості, також слід враховувати, що з метою запобігання заниженню митної вартості для нарахування і стягнення податків у повному обсязі з високоліквідних товарів при імпорті Постановами Кабінету Міністрів України встановлена мінімальна митна вартість на деякі товари. До них належать імпортні автомобілі, тютюнові та лікерогорілчані вироби, деякі види сільськогосподарської продукції (м’ясо свиней, молоко, вершки, сири тверді, ячмінь, гречка) та товари легкої промисловості (костюми, жакети, сукні, штани, спідниці тощо).

Одне з головних завдань митних органів при здійсненні контролю за правильністю нарахування мита — визначення тарифної позиції, якій відповідає товар або предмет, що перетинає митний кордон. Це необхідно для того, щоб правильно застосувати ставку мита. Оподатковувані товари зведено в товарну класифікаційну схему, що базується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів. У ній виділяють розділи, глави, товарні позиції і підпозиції. Крім того, для точнішого визначення товарної позиції митні органи керуються такими положеннями:

а) предмети, пред’явлені до митного контролю в розібраному чи незібраному вигляді, класифікуються за тією товарною позицією, до якої належить предмет у зібраному вигляді;

б) якщо предмет може бути віднесений до двох або більше товарних позицій одночасно, перевага віддається товарній позиції, що містить детальніший опис предмета;

в) предмети, що містять суміш різних компонентів або набори, призначені для продажу, які укомплектовано різними предметами, класифікуються за предметом або матеріалом, що визначає товарну характеристику набору.

При митному контролі також встановлюється обґрунтованість пільг, якими користується платник щодо сплати мита.

Вивчаючи цю тему, насамперед необхідно звернути увагу на те, що контроль за правильністю справляння мита здійснюють не податкові, а митні органи. Вони ж бо й несуть відповідальність за своєчасне перерахування мита до бюджету.

Митні органи нараховують мито, виходячи з митної вартості й установлених ставок мита. Тож перевірці підлягає достовірність митної вартості, зазначеної у вантажній митній декларації. Для цього слід мати на увазі, що митна вартість визначається у фактично сплачених цінах або в цінах, що підлягають сплаті на момент перетинання митного кордону. До митної вартості включаються ціна товару, зазначена в рахунках-фактурах, а також витрати на транспортування (навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування) до пункту перетинання митного кордону, комісійні та брокерські послуги тощо. При явній невідповідності заявленої митної вартості реальним цінам її величину встановлюють митні органи, виходячи з цін на ідентичні товари чи інші предмети, що діють у провідних країнах — експортерах зазначених товарів. При цьому як допоміжний матеріал може використовуватись інформація експертних, зовнішньоторговельних, біржових організацій, дані про тарифи на провезення і страхування вантажів, про вартість комісійних і брокерських послуг, про ліцензійні платежі, торговельні знижки та націнки. Перевіряючи достовірність митної вартості, також слід враховувати, що з метою запобігання заниженню митної вартості для нарахування і стягнення податків у повному обсязі з високоліквідних товарів при імпорті Постановами Кабінету Міністрів України встановлена мінімальна митна вартість на деякі товари. До них належать імпортні автомобілі, тютюнові та лікерогорілчані вироби, деякі види сільськогосподарської продукції (м’ясо свиней, молоко, вершки, сири тверді, ячмінь, гречка) та товари легкої промисловості (костюми, жакети, сукні, штани, спідниці тощо).

Одне з головних завдань митних органів при здійсненні контролю за правильністю нарахування мита — визначення тарифної позиції, якій відповідає товар або предмет, що перетинає митний кордон. Це необхідно для того, щоб правильно застосувати ставку мита. Оподатковувані товари зведено в товарну класифікаційну схему, що базується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів. У ній виділяють розділи, глави, товарні позиції і підпозиції. Крім того, для точнішого визначення товарної позиції митні органи керуються такими положеннями:

а) предмети, пред’явлені до митного контролю в розібраному чи незібраному вигляді, класифікуються за тією товарною позицією, до якої належить предмет у зібраному вигляді;

б) якщо предмет може бути віднесений до двох або більше товарних позицій одночасно, перевага віддається товарній позиції, що містить детальніший опис предмета;

в) предмети, що містять суміш різних компонентів або набори, призначені для продажу, які укомплектовано різними предметами, класифікуються за предметом або матеріалом, що визначає товарну характеристику набору.

При митному контролі також встановлюється обґрунтованість пільг, якими користується платник щодо сплати мита.