§4. Втрата володіння

Володіння припиняється або з втратою фактичного панування, або при небажанні в подальшому володіти річчю для себе. При добровільному припиненні володіння вимагалася втрата обох еле­ментів: фактичного панування і намірів. Для недобровільної втрати володіння достатньо було втратити фактичне володіння над річчю.

Володіння припиняється зі смертю володільця, вилученням об'єкта володіння з цивільного обігу і при загибелі самої речі. Во­лодіння в спадщину не переходить, для спадкоємця вимагається новий вступ у володіння.

Володіння при представництві втрачається у всіх вказаних вище випадках, тобто з волі володільця, з його смертю, при загубленні речі або вилученні її з цивільного обігу. Втрата володіння пред­ставником вела до втрати володіння для того, кого він представ­ляє, тільки тоді, коли сам власник не міг перешкодити цьому.