2.3. Сутність і порядок ліцензування певних видів господарської діяльності

Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання — ліцензіата — на ведення зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господар-ської діяльності, регулюються Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. Дія цього Закону по­ширюється на всі суб'єкти господарювання, проте ліцен-зування ба­нківської діяльності, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, каналів мовлення, освіти,

34

Тема 2 Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності

електроенергетики та використання ядерної енергії, інтелектуаль-ної власності, виробництва і торгівлі спиртом (етиловим, коньяч­ним і плодовим), алкогольними напоями і тютюновими виробами здій­снюється згідно із законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Основною метою проведення ліцензування певних видів госпо­дарської діяльності є захист прав, законних інтересів, життя і здоро­в'я громадян, захист навколишнього природного середовища та за­безпечення безпеки держави.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають:

ф пошук (розвідка) корисних копалин;

ф виробництво, ремонт, торгівля вогнепальною зброєю, боєпри­пасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 мм;

<§> виробництво вибухових речовин і матеріалів;

<& виробництво особливо небезпечних хімічних речовин;

<$> видобування уранових руд;

^виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звіт­ності;

® медична практика;

$> ветеринарна практика;

<@> виробництво лікарських засобів, оптова і роздрібна торгівля лікарськими засобами;

4> посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном;

<$> туроператорська та турагентська діяльність;

<^ діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);

$> професійна діяльність на ринку цінних паперів;

^> посередницька діяльність митного брокера та митного пере­візника;

<§> інші види діяльності.

Ліцензія - єдиний документ дозвільного характеру, який дає право займатися певним видом господарської діяльності, що від­повідно до законодавства підлягає обмеженню.

Для отримання ліцензії на кожний вид діяльності суб'єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про її видачу. Відповідно до Постанови КМУ від 14.11.2000 р. № 1698 «Про

35

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

затвердження переліку органів ліцензування» для того щоб отримати ліцензію, наприклад на медичну практику, слід звернутися до Міні­стерства охорони здоров'я; на пошук (розвідку) корисних копалин, видобування уранових руд — до Мінекоресурсів; на виробництво та оптову торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, вироб­ництво, оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютю­новими виробами — до Департаменту з питань адміністрування ак­цизного збору і контролю за виробництвом та обігом під­акцизних товарів.

Заява про видачу ліцензії повинна містити такі дані:

відомості про суб'єкта господарювання — заявника: наймену­

вання, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний

код — для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні

дані, ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків

та інших обов'язкових платежів — для фізичної особи;

вид господарської діяльності, на провадження якого заявник

має намір одержати ліцензію.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про держа­вну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія дові­дки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі — Єдиний державний реєстр), засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліце­нзуванню, до заяви про видачу ліцензії такождодаються докумен-ти, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів Украї­ни за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцен­зування.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення яко­го встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

У ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включа­ються кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів госпо­дарювання - юридичних осіб та до фізичних осіб - суб'єктів

36

Тема 2. Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності

підприємницької діяль-ності. Якщо для провадження певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідні особливі вимоги щодо будівель, приміщень, обладнання, інших тех­нічних засобів, то такі вимоги включаються до ліцензійних умов.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

® заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

Ф документи оформлені з порушенням встановлених вимог.

Рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі приймає орган ліцензування у строк не пізніше ніж 10 робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додають­ся до заяви.

Підставами для відмови у видачі ліцензії є:

^ недостовірність даних у документах, поданих заявником для отримання ліцензії;

<^ невідповідність заявника згідно з поданими документами лі­цензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльно­сті, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржене у су­довому порядку.

За видачу ліцензії встановлюється плата, розмір якої визнача­ється КМУ.

Строк дії ліцензії встановлюється КМУ за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але він не може бути менше ніж 3 роки.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здій­снюється на всій території України. Господарська діяльність на під­ставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий ор­ган виконавчої влади або спеціально уповноважений виконавчий орган рад, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіа-та, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отрима­ної ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії.

Підставами для анулювання ліцензії можуть бути:

^ заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

ф акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

37

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

ф акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяль­ності;

<§> рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

® нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної осо­би — суб'єктапідприємницької діяльності;

<§> акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

® через інші підстави.

Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцен­зії протягом 10 робочих днів з дати встановлення підстав для її анулювання. Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через 10 днів з дня його прийняття. Воно може бути оскаржене у судовому порядку.