1.5. Поняття і класифікація господарського законодавства

Відносини у сфері господарювання регулюються Конститу­цією України, Господарським кодексом України, законами, нор­мативно-правовими актами Президента України та Кабінету Мі­ністрів України, нормативно-правовими актами інших органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування, а також інши­ми нормативними актами.

Господарське законодавство - система нормативних актів, які є інституційними джерелами господарського права, тобто законодав­ство є найважливішим офіційним способом нормативного оформ­лення права.

Господарське законодавство не вичерпує всього діючого права, бо у систему права входять й інші діючі у суспільстві та державі джерела права. Таким чином, система господарського законодав­ства включає ту частину системи права, що міститься у законах та інших нормативних актах.

Нормативно-правовий акт господарського законодавства — офі­ційний письмовий документ компетентного органу держави, який є джерелом норм господарського права, тобто встановлює (змінює) або припиняє норми господарського права.

Нормативно-правовий акт, прийнятий уповноваженим регулято­рним органом та спрямований на правове регулювання господарсь­ких відносин, а також адміністративних відносин між регуляторни­ми органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, називається регуляторним актом. Крім того, регуляторним актом може бути й інший офіційний документ,

28

Тема І. Загальна характеристика господарського права. Господарські правовідносини  ..

прийнятий уповноваженим регуляторним органом, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і спрямований на правове регулюван­ня господарських відносин, незалежно від того, чи вважається цей документ нормативно-правовим актом.

Згідно з юридичною силою господарське законодавство функці­онує як вертикальна ієрархічна система нормативних актів:

господарське законодавство, що ґрунтується на статтях і

нормах Конституції України про власність, підприємництво,

компетенцію вищих органів державної влади (Верховної Ради,

Прези-дента, Кабінету Міністрів України) у нормативному

регулюванні господарської діяльності;

господарські закони, які можна класифікувати як:

<& загальні (закони України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про власність», Гос­подарський кодекс України в частині, що встановлює загальні за­сади господарювання у державі);

ф закони про види і правовий статус суб'єктів господарювання (закони України «Про господарські товариства», «Про промислово-фінансові групи в Україні», Господарський кодекс України тощо);

Ф закони про окремі види господарської діяльності (наприклад, «Про страхування», «Про транспорт», Кодекс торговельного море­плавства України, Повітряний кодекс України);

ф закони про окремі відносини (наприклад, Господарський про­цесуальний кодекс України);

3)             законодавчі акти:

<$> постанови Верховної Ради України;

<§> декрети Кабінету Міністрів України з господарських питань, які приймалися на підставі тимчасових повноважень, делегованих йому Верховною Радою України;

4)             підзаконні нормативні акти:

ф укази Президента України з господарських питань («Про держав­ну комісію з цінних паперів та фондового ринку» від 14.03.1997 p.);

ф розпорядження Президента України («Про заходи щодо вре­гулювання відносин заборгованості підприємств» від 14.05.1997 p.);

ф постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України з господарських питань, які приймаються відповідно до ст. 117 Кон­ституції України;

29

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

<§> господарські нормативні акти міністерств, державних коміте­тів та інших центральних органів виконавчої влади. Ці акти прий­маються у вигляді положень, інструкцій, правил тощо і затверджу­ються наказами відповідних міністрів чи інших органів;

<^ нормативні акти господарського законодавства місцевих рад та місцевих держадміністрацій (нормативні господарські акти те­риторіальної дії);

^ акти, прийняті господарськими об'єднаннями (асоціаціями, корпораціями, концернами тощо), та локальні нормативні акти господарюючих суб'єктів (наприклад, статути, положення).